Монопольна та конкурентна рівновага, цінова еластичність попиту (стр. 4 из 5)

Графік 3. Реакція монополії на зміну попиту.

На графіку 3 показана ситуація, коли попит на монопольний продукт виріс з D₁ до D₂. До збільшення попиту монополія продавала кількість товару Q_M, що відповідає крапці Е₁, у якій крива граничного доходу MR₁ перетинає криву граничних витрат монополії. Щоб продати така кількість товару монополіст вибирає ціну Р1, що відповідає крапці А на кривій попиту D₁. При цій ціні кількість товару, на яку пред'являється попит, дорівнює максимизирующему прибуток випуску в Q_M штук на місяць.

Після збільшення попиту до D2 нової кривої граничного доходу є MR₂.алі MR₂ також перетинає криву граничних витрат монополії в крапці Е₁. Отже, Q_M залишається максимизирующим прибуток випуском. Проте, з появою нової кривої попиту, монополія вибирає ціну Р₂, що відповідає крапці В на кривої D₂, щоб продати Q_M. Як видно з цього, на зміну попиту монополія реагує не зміною обсягу пропонованого товару, а зміною ціни.

Еластичність попиту

Еластичність попиту — зміна попиту на даний товар під впливом економічних і соціальних факторів, зв'язаних зі зміною цін; попит може бути еластичним, якщо процентна зміна його обсягу перевищує зниження рівня цін, і нееластичним, якщо ступінь зниження цін вище приросту попиту.

Цінова еластичність

Відповідно до закону попиту, споживачі при зниженні ціни будуть здобувати більшу кількість продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватися від продукту до продукту.

Економісти використовують концепцію цінової еластичності для визначення чутливості споживачів до зміни ціни продукції. Якщо невеликі зміни в ціні приводять до значних змін у кількості продукції, що купується, то такий попит називають відносно еластичним чи просто еластичним.

Якщо істотна зміна в ціні веде до невеликої зміни в кількості покупок, то такий попит відносно нееластичний чи просто нееластичний.

Коли процентна зміна ціни і наступна зміна кількості запитуваної продукції рівні по величині, те такий випадок називають одиничною еластичністю.

Якщо зміна ціни не приводить ні до якої зміни кількості запитуваної продукції, то такий попит є зовсім нееластичним.

Якщо найменше зниження ціни спонукує покупців збільшувати покупки від нуля до межі своїх можливостей, то такий попит є зовсім еластичним.

Цінова еластичнісь має велике значення для фірм-ціношукачів, які намагаються знайти таку ціну, яка б забезпечувала максимум прибутку (чиста монополія, монополістична конкуренція, цінова дискримінація та ін.).

Практична частина.

МОНОПОЛИСТ. ОАО "Николаевский глиноземный завод" является монополистом на рынке глинозема в Украине и занимает доминирующие позиции на рынке сырья для алюминиевых заводов СНГ.

Основные виды продукции

Основной продукции ОАО «НГЗ» является глинозем. Производственные мощности предприятия позволяют выпускать до 1,2 млн. тонн глинозема в год Экспортируются руды, концентраты алюминиевые, проволока алюминиевая (Молдова, Россия), а также алюминий необработанный (Чехия, Греция, Монако, Нидерланды, Испания, Турция и Венгрия). Основной потребитель глинозема — это Россия (60-70%), около трети — страны дальнего зарубежья. Основные потребители глинозема ОАО "НГЗ" — Братский алюминиевый завод (Россия) и Таджикский алюминиевый завод (Таджикистан).

Объемы производства

По итогам 1999 года объемы производства ОАО "НГЗ" в натуральном исчислении несколько снизились по сравнению с 1998 годом и составили 992 000 тонн (1064000 тонн в 1998 г. и 860146 тонн в 1997 г.). Экспорт продукции предприятия составил 957 413 тонн, что на 7,14% меньше аналогичного показателя 1998 года и на 16,33% больше показателя 1997 года. На протяжении 1997-1999 гг. удельный вес экспортируемой продукции в товарном выпуске ОАО "НГЗ" находился в интервале 95,7–96,5%. Около 60% экспортной продукции предприятия направлялась в Россию, треть – в Таджикистан. В 2000 году производственные планы предприятия предусматривают выпуск 1 100 000 тонн глинозема.

В стоимостном исчислении в 1999 году ОАО «НГЗ» выпустило товарной продукции на общую сумму 461 550 тыс.грн. Рост товарного производства (в действительных ценах) по сравнению с 1998 и 1997 годами составил, соответственно, 138,7% и 182,0%.

Спробуємо виділити розходження між монопольною і конкурентною рівновагами, виражені в разницах цін, випусків і прибутків.

Для початку припустимо, що ціни на фактори виробництва і технологічних процесів незмінні, як при монополії, так і при конкуренції.

Припустимо, що ВАТ “НГЗ” функціонує на конкурентному ринку. На ринку існує 100 фірм. Між собою вони не пов”язані. Кожна фірма продає глинозем на повністю конкурентному ринку, відповідно ціни визначені попитом та пропозицією. Визначимо рівноважну ціну

Р (тис. грн.)

Е

250298

S D

500 Q

(тис. тон)

Точка Е на малюнку відповідає ринковій рівновазі, в ній пересікається крива попиту та крива пропозиції. Рівноважний об”єм Qe=500 тис. тон; а рівноважна ціна Pe=250298 тис. грн..

Припустимо, що тепер ця галузь монополізована. В галузі залишився лише один продавець – ВАТ “НГЗ”. Монополіст повинен змінити ціну так, щоб нова ціна максимізувала його прибуток. Тоді буде призначена ціна, яка відповідає точці перетину кривої граничного прибутку і граничних витрат.

Р (тис. грн.)

МС

350000

Е

250298

D

МR

500 Q

(тис. тон)

Монопольна ціна буде дорівнювати Pm=350000 тис. грн. Таким чином монопольна ціна являється більшою за конкурентну, при цьому випуск впаде майже вдвічі. ( Споживачі, бачучи скорочення пропозиції глинозему, починають вважати його більш дефіцитним товаром, що піднімає ціну глинозему до 350000 тис. грн ).

Щоб скоротити випуск удвічі монополісту прийдеться скоротити кількість своїх виробничих площ рівно наполовину. З 100 заводів буде закрито 50. На заводах, що залишилися, буде випускатися 280 тис. тон в рік з мінімальними середніми витратами в 250000 тис. грн.. Видно, що монополіст буде діставати прибуток у 100000 тис. грн в рік.

З приведеного приклада можна зробити наступні висновки:

Монопольний випуск менше, ніж конкурентний , а монопольна ціна більша, ніж конкурентна.

Монополізація галузі приведе до перерозподілу прибутків від споживачів до монополіста.

Монополія дістає економічний прибуток, призначаючи ціну, що перевищує мінімальні середні і граничні витрати. Наявність бар'єрів для входу в галузь при встановленні монополії, перешкоджає росту пропозиції, що обумовив би падіння ціни.

Попит на глинозем нееластичний, тому що істотна зміна в ціні веде до невеликої зміни в кількості покупок. Тобто, зниження ціни приведе до падіння сукупної виручки, або навпаки- підвищення ціни приведе до збільшення сукупної виручки.

З усього вище сказаного можна зробити наступні висновки:

Монопольний випуск менше, ніж конкурентний , а монопольна ціна більша.

Монополізація галузі приведе до перерозподілу прибутків від споживачів до монополіста.

Монополія дістає економічний прибуток, призначаючи ціну, що перевищує мінімальні середні і граничні витрати. Наявність бар'єрів для входу в галузь при встановленні монополії, перешкоджає росту пропозиції, що обумовив би падіння ціни.

Монополія одержує високі економічні прибутки, а конкурентна фірма змушена задовольнятися нульовим економічним прибутком.

Основний висновок полягає в тім, що для споживача вигідніше здобувати товари на зовсім конкурентному ринку, ніж на чисто монопольному. Можна сказати, що монополії роблять споживачів бідніше, скорочуючи наявність товарів стосовно тихнув їх кількостям, що були б при зробленій конкуренції.