1.3 Інформаційно– правовезабезпеченняаналізу власнихфінансовихресурсів підприємства
Длярегулюванняфінансовоїдіяльностіпідприємстваіснує багатонормативнихактів.
Одниміз важливихзаконів є ЗаконУкраїни “Провласність”від 7 лютого1991 р. №697-XII. Метоюцього законує забезпеченнявільного економічногосамовизначеннягромадян,використанняприродних,економічних,науково-технічнихта культурнихпотенціалівреспублікидля підвищеннярівня життянароду.
Наступнимнормативнимактом є ЗаконУкраїни “Пропідприємництво”від 7 лютого1991р. №698-XII, який визначаєзагально правові,економічніта соціальнізасади здійсненняпідприємницькоїдіяльностігромадянамита юридичнимиособами натериторіїУкраїни, встановлюєгарантії свободипідприємництвата його державноїпідтримки.Згідно із статею5,одним із принципівпідприємницькоїдіяльностіє залученняі використанняматеріально-технічних,фінансових,трудових, природнихта інших видівресурсів,використанняяких не забороненоабо не обмеженозаконодавством
ЗаконУкраїни “Пропідприємствав Україні” від27 березня 1991р.№887-XII, виділяєвиди і організаційніформи підприємств,правила їхстворення,реєстрації,реорганізаціїі ліквідації,організаційниймеханізм здійсненняними підприємницькоїдіяльностів умовах переходудо ринковоїекономіки.Підприємствокористуєтьсябанківськимкредитом накомерційнійдоговірнійоснові. Підприємствоможе надаватибанку на договірнійоснові правовикористовуватисвої вільнікошти і встановлюватипроценти заїх використання.Розрахункипідприємствза своїмизобов’язаннямипроводятьсяу безготівковомута готівковомупорядку черезустанови банків,відповіднодо правил здійсненнярозрахунковихта касовихоперацій,затвердженихНБУ.
З1 січня 1995 рокуосновним виглядомпрямого податкуна юридичнихосіб в Україністав податокна прибуток,що був введенийЗаконом Українивід 28 грудня1994 року “Прооподаткуванняприбутку підприємств”(після чисельнихзмін і доповненьз 1.07.97 цей закондіє у редакціїЗакона Українивід 22.05.97 року). Стаття3 Закону України“ Про оподаткуванняприбутку підприємств”присвяченахарактеристиціоб’єктуоподаткуванняі порядку обчисленняоподатковуваногоприбутку. Цедуже важливийзакон. Оскількиосновним джереломформуваннявласних фінансовихресурсів підприємстває прибуток.
Об’єктомоподаткуванняє прибуток,який визначаєтьсяшляхом зменшеннясуми скоригованоговалового доходузвітного періодуна суму валовихвитрат платникаподатку та насуму амортизаційнихвідрахувань.
Ставкаподатку наприбуток підприємствзакріпленау статті 10 ЗаконуУкраїни “Прооподаткуванняприбутку підприємств”- прибуток платниківподатку оподатковуєтьсяза ставкою 30%до об’єктаоподаткування.
Закон України“Про податокна додану вартість”від 3 квітня1997 року №168/97-ВРвизначає платниківподатку надодану вартість,обєкти,базу та ставкиоподаткування,перелік неоподаткрвуванихта звільненихвід оподаткуванняоперацій, особливостіоподаткуванняекспортнихта імпортнихоперацій, поняттяподатковоїнакладної,порядок обліку,звітуваннята внесенняподатку добюджету.
Згідно ізстаттею 2 обєктомоподаткуванняє операціїплатниківподатку з продажутоварів (робіт,послуг) на митнійтериторіїУкраїни. Згідноіз статтею 4база оподаткування операцій зпродажу товарів(робіт, послуг)визначаєтьсявиходячи з їхдоговірноївартості, визначеноїза вільнимиабо регульованимицінами з урахуваннямакцизногозбору, ввізногомита, іншихподатків тазборів, за виняткомподатків надодану вартість,що включаютьсядо ціни товарів(робіт, послуг)згідно із ЗакономУкраїни з питаньоподаткування.Обєктиоподаткуванняоподатковуютьсяза ставкою 20%.Згідно із статтею7 продаж товарівздійснюєтьсяза договірними(контрактними)цінами з додатковимнарахуваннямподатку надодану вартість.
В залежностівід правовогостатусу підприємствавизначаєтьсямінімальнийрозмір статутногокапіталу іпорядок йогоформування.Розмір статутногокапіталу оговорюєтьсяв засновницькихдокументахпідприємстваі вноситьсяв реєстраційнукарту при здійсненнідержавноїреєстраціїпідприємства.Мінімальнийрозмір статутногофонду регламентуєтьсядіючим законодавствомтільки длягосподарськихтовариств ідеяких специфічнихвидів діяльності,як правило,пов’язаноїз фінансовимиопераціями.Для підприємстввсіх іншихорганізаційно-правовихформ господарюванняйого величинавизначаєтьсязасновникомі залежить першза все від видуі маштабу діяльності.Законодавчіакти, що регулюютьмінімальнийрозмір статутногофонду – це ЗаконУкраїни “Провнесення зміні доповненьв Закон України“Про господарськітовариства”від 16 грудня1993р. №3709; Положення“Про інвестиційніфонди і інвестиційнікомпанії”,затвердженеУказом ПрезидентаУкраїни від19 лютого 1994р. №55/94;Декрет КабінетуМіністрівУкраїни “Продовірчі товариства”від 17 березня1993 №23-93.
Порядокі джерела формуваннястатутнихфондів залежатьвід типу підприємстваі форми власності,на базі якоївоно функціонує.В Україні правапідприємстврізних тиніві форм власностізакріпленіу чинномузаконодавстві,зокрема взаконах України«Про власність»,«Про підприємствов Україні»,«Про господарськітовариства».
.З1січня1995р. в Україніскасованопорядок, щопередбачаввилученнядержавою частиниамортизаційнихкоштів державнихпідприємствдо державногобюджету длястворенняцентралізованихфондів капіталовкладень,тобто вся сумаамортизаційнихвідрахуваньперебуває урозпорядженніпідприємствдля витрат зацільовимпризначенням.Але не виключено,що, враховуючиінвестиційнуситуацію вкраїні, такийпорядок можебути запровадженознову.
Такимчином, беручидо уваги, щонормативніакти постійнозмінюютьсята доповнюються,керівництвупідприємствапотрібно постійноцікавитисязмінами узаконодавстві.
Глава2 Аналіз та оцінкадіяльностіВАТ “Чернігівськийінструментальнийзавод”
2.1 Техніко– економічнахарактеристикаВАТ “Чернігівськийінструментальнийзавод”
ВАТ“Чернігівськийінструментальнийзавод” заснованев 1964 році як цехприлуцькогозаводу “Строймаш”.В 1965 році заводбув підпорядкованийміністерствуверстатобудуваннята інструментальноїпромисловостіСРСР. З цьогочасу заводналагодивмасовий випускрізців токарнихнапайних, збірних,фрез кінцевих,наборів слюсарно– монтажнихінструментів.
Акціонуванняпідприємствапочалось в 1995році. На 1 листопада1996 року на аукціонахпродано 43% акцій.Статутний фондстановить 56442гривень. Чисельністьробітниківстановить 245чол.
МетоюдіяльностіВАТ “ ЧІЗ“ єотриманняприбутку зарахунок наукової,виробничоїта підприємницькоїдіяльності.
Предметомдіяльностіє :
виробництвослюсарно –монтажних,металорізальнихінструментівдля машинобудівнихпідприємств,підприємстврізноманітнихгалузей народногогосподарства,майстереньремонтногопрофілю,сільскогосподарськихпідприємств,підприємств“Агротехсервісу”,транспорту,а також власниківлегковихавтомобілей;
реалізаціяна основі отриманогоприбутку соціальнихі економічнихпотреб працівників,створеннябезпечних умовпраці;
збереженняна договірнійоснові мобілізаційнихпотужностей;
виробництвота реалізаціятоварів народногоспоживання;
наданняпослуг іншимюридичнимособам та населенню;
зовнішньоекономічнадіяльність;
комерційна,посередницька,торгова таінші видигосподарськоїдіяльності,не забороненічинним законодавством.
Товариствоє юридичноюособою від дняйого державноїреєстрації.
МайноТоваристваскладаєтьсяз основнихзасобів таобігових цінностей,а також цінностей,вартість якихвідображенав балансі Товариства.
Товариствомає самостійнийбаланс, розрахунковий,валютний таінші рахункив установахбанків, печаткузі своєю назвою,фірмову маркута торговийзнак.
ПрибутокТоваристваутворюєтьсяз надходженьвід господарськоїдіяльностіпісля покриттяматеріальнихта прирівнянихдо них витраті витрат наоплату праці.З балансовогоприбутку ТовариствавносятьсяпередбаченізаконодавствомУкраїни податкита інші платежідо бюджету.
Чистийприбуток, одержанийпісля зазначенихрозрахунків,залишаєтьсяу повномурозпорядженніТовариства.
За рішеннямзагальнихзборів Товариствостворює :
а) резервний(страховий)фонд;
б) фондоплати дивідендів.
Фондоплати дивідендівстворюєтьсяза рахунокчистого прибуткуТовариства.
Коштиз фонду сплачуютьсяакціонерампропорційнодо загальноївартості належнихїм акцій.
Товариствоздійснює оперативнийта бухгалтерськийоблік результатівсвоєї діяльності,а також ведестатистичнузвітність таподає її увстановленомупорядку таобсязі органамдержавноїстатистики.
Для аналізуосновних показників, які характеризуютьдіяльністьпідприємствав поточному1998 році доцільноскласти такутаблицю:
Техніко-економічнахарактеристика
ВАТ”Чернігівськийінструментальнийзавод”
Показники | Оди-ницявиміру | 1997 | 1998 | Відхи-лення | Темпросту, % |
I.Продукція | |||||
1.1.Обсягпромисловоїпродукції(послуг) в оптовихцінах без ПДВта акцизногозбору в діючихцінах | Тис. грн. | 631,8 | 957,0 | 325,2 | 151,5 |
1.2.Зміназалишківнезавершеноговироб-ництва: | +18 | +18 | |||
+ збільшення | |||||
- зменшення | |||||
II.Фінансовірезультати | |||||
2.1.Балансовийприбуток (збиток) | Тис. грн. | -84 | -84 | - | |
2.2.Собівартістьвиготовленоїпродукції | Тис. грн. | 853 | 1111 | 258 | 130,2 |
2.3.Виручка відреалізаціїпродукції(товарів, послуг) | Тис. грн. | 748 | 1030,3 | 282,3 | 137,7 |
III.Основні фонди | |||||
3.1.Середньорічнавартість основнихфондів | Тис. грн. | 8224 | 8157 | -67 | 99,2 |
IV.Праця | |||||
4.1.Середньосписковачисельністьштатних працівниківосновноїдіяльності | Чол. | 207 | 189 | -18 | 1,3 |
4.2.Фонд оплатипраці | Тис. грн. | 177 | 249 | 72 | 40,7 |
V.Ефективністьвиробництва | |||||
5.1.Фондовіддача | 0,08 | 0,12 | 0,04 | 50 | |
5.2.Фондоємкість | 13,02 | 8,52 | -4,5 | -34,56 | |
5.3.Фонднозброєнність | 39,73 | 43,16 | 3,43 | 8,63 |
За1998 рік випущенотоварної продукції(в оптових цінах) на 957 тис. грн.,що на 325,2 тис. грн.більше обсягу1997 року. Разомз тим збільшилосьнезавершеневиробництвона 18 тис.грн.Реалізованопродукції на1030,3 тис. грн., щона 37,7% більшереалізаціїминулого періоду.
Від всієїгосподарськоїдіяльностів 1998 році підприємствоотримало збитківна суму 84 тис.грн. Якщо порівнятицей результатз результатомминулого року,то можна судитипро погіршенняфінансовогостану підприємства,а саме прозбитковістьвиробництва.Все це свідчитьпро неконкурентоспроможністьпродукціїпідприємства,що пов’язаноз великимиматеріальнимивитратами наїї виробництво,а також пронезадовільнуроботу відділівзбуту та маркетингу.
Собівартістьвиготовленоїпродукціїзбільшиласьна 258 тис. грн.(30,2%). Як стверджуютьспеціалістипідприємства,якість продукції,що виготовляється,досить високоїякості, алечерез великуціну (яка обумовленависоким рівнемсобівартостіпродукції)інструментине користуютьсяпопитом. Проце свідчитьі дуже високийрівень фондоємкості,яка набагатоперевищуєнормативнезначення. Хочана кінець звітногоперіоду воназнизилась,відбулось цеголовним чиномза рахунокзбільшеннявипуску продукції.Підприємствудоцільно булоб продати частинуосновних засобів,оскільки вонивже застарілі,та на отриманусуму закупитинове обладнання,більш досконале.Показникифондовіддачіменше нормативу,що рекомендуєтьсяспециалістами(в межах 3). Тобтона одиницюфондів приходитьсяменше одиниціпродукції (напочаток такінець періодувідповідно0,08 та 0,12).
В 1998 роців порівнянніз відповіднимперіодом 1997 рокучисельністьвсього персоналусклала 91,3%, а фондоплати працізбільшивсяна 72 тис.грн.(40,7%). Через нестачукоштів у підприємствата відсутністьзамовлень вонобуло змушенозвільнити 18працюючих.
Такимчином, результатианалізу основнихпоказниківдіяльностіпідприємстваза 1998 рік свідчатьпро незадовільнестановищепідприємства.Це обумовленонедостатнімзабезпеченнявиробництвавласними обіговимикоштами, несвоєчасністюрозрахунків,великою заборгованістюпідприємстваперед постачальникамита бюджетом.
Зараздіяльністьпідприємстваорієнтованана розширеннязв’язків іззарубіжнимипартнерами,що дасть змогуза рахунокнадходженнявалютних коштівполіпшити істабілізуватифінансовийстан підприємства.
2.2Оцінкафінансово –майнового стануВАТ “Чернігівськийінструментальнийзавод ”
Аналіздинаміки складута структуриджерел власнихта залученихкоштів відображаєтьсяза даними форми№1 “Баланспідприємства”(дод. 1).
Таблиця2.2
| Джерела коштів | Напочаток року | Накінець року | Зміниза звітнийперіод | |||
Тис.грн | % | Тис.грн | % | Тис.грн | %до початкуроку | |
ІВласні кошти(капітал, фонди,резерви) | ||||||
Статутнийфонд | 56,4 | 1,32 | 56,4 | 1,29 | - | - |
Додатковийкапітал | 3949,6 | 92,34 | 3962,5 | 90,29 | 12,9 | 0,33 |
Фінансуваннякапітальнихвкладень | 41,2 | 0,96 | 41,2 | 0,94 | - | - |
Спеціальніфонди і цільовефінансування | 96,0 | 2,24 | 80,7 | 1,84 | -15,3 | -15,94 |
Збиткизвітного року | - | - | -84,0 | -1,91 | -84,0 | - |
Всьогопо Iрозділу | 4143,2 | 96,86 | 4056,8 | 92,45 | -86,4 | -2,09 |
III.Залучені кошти: | ||||||
Розрахункиз кредиторами,в т.ч.: | ||||||
–затовари, роботиі послуги, строкоплати якихне настав | 41,8 | 0,98 | 95,8 | 2,18 | 54 | 129,19 |
– поавансах одержаних | 6,4 | 0,15 | 1,2 | 0,03 | -5,2 | -81,25 |
-з податковихрозрахунків | 13,3 | 0,30 | 13,3 | ----- | ||
-з позабюджетнихплатежів | 1,9 | 0,05 | 13,3 | 0,29 | 11,4 | 600 |
– збюджетом | 28,0 | 0,65 | 46,8 | 1,07 | 18,8 | 67,14 |
–зістрахування | 22,.8 | 0,53 | 28,9 | 0,66 | 6,1 | 26,75 |
– зоплати праці | 31,9 | 0,75 | 67,0 | 1,53 | 35,1 | 110,03 |
– зіншими кредиторами | 1,4 | 0,03 | 65,.2 | 1,49 | 63,8 | 3657,14 |
Всьогопо IIIрозділу | 134,2 | 3,14 | 331,5 | 7,55 | 197,.3 | 147,02 |
Всього | 4277,4 | 100 | 4388,3 | 100 | 110,9 | 2,59 |
Зтаблиці 2.2 бачимо,що зростанняджерел формуваннямайна підприємстваза 1999 рік на 110,9 тис.грн. або на 3,59%обумовленозростаннямсуми позиковихкоштів на 197,3 тис.грн. або на 147,02%.Разом с тимвласні коштизменшилисьна 86,4 тис. грн. абона 2,09%. Зменшеннявласних коштівобумовленозбитками звітногороку –84 тис.грн.та зменшеннямспеціальнихфондів та цільовогофінансування.
Збільшеннязалученихкоштів відбулосьза рахунокзбільшеннякредиторськоїзаборгованостіпо всіх статтях.
В структурівласних коштівнайбільш питомувагу маютьдодатковийкапітал таспеціальніфонди і цільовефінансування.Доля додатковогокапіталу увласних коштахза звітнійперіод зрослана 12,9 тис. грн.,або на 0,33%, а доляспеціальнихфондів і цільовогофінансуваннязменшиласьна 15,3 тис. грн.(15,94%). Розмір статутногофонду і фінансуваннякапітальнихвкладень незмінився. Великезначення маютьвласні оборотнікошти підприємства, що вираховуютьсяяк різниця міжвласними коштамита позаоборотнимиі показують,скільки іззагальної сумивласних коштівпідприємстваспрямовуєтьсяна покриттяоборотнихкоштів:
напочаток року:4143,2 - 3562,2 = 581 тис.грн.
накінець року:4056,8 – 3388,7 = 668,1 тис.грн.
Тобтоза рік сумавласних оборотнихкоштів зрослаз 581 тис. грн. до668,1 тис. грн.
Короткостроковікредити підприємствоне залучає. Цепояснюєтьсядосить високоюобліковоюставкою НБУта жорсткимиумовами кредитування.Більшу частинуоб’ємукредиторськоїзаборгованостіскладає заборгованістьперед постачальниками,якаявляє собоюкомерційнийкредит, по якомуне потрібнезабезпеченнята який майжебезкоштовний.Зростанняїї об’ємув звітному роцісвідчить профінансовіускладнанняна підприємстві.Про це свідчитьі зростаннязаборгованостіробітникампо оплаті праціна 35,1 тис.грн.(110,03%). За рік збільшиласьзаборгованістьпо розрахункахз бюджетом на18,8 тис. грн. (67,16%), зістрахування- на 6,1 тис. грн.(26,75%), з податковихплатежів – на13,3 тис.грн., зпозабюджетнихплатежів – на11,4 тис.грн. (600%), зіншими кредиторами– на 63,8 тис.грн.(3657,.14%). Заборгованістьпо авансаходержанихзменшиласьна 5,2 тис. грн.(81,25%). Тобто підприємствовикористовуєкошти, які йомуне належать.Це сприяє тимчасовомупокращеннюфінансовогостану підприємства,але якщо вонине затримуютьсяна тривалийчас в обігу ісвоєчасноповертаються.В іншому випадкувиникає простроченакредиторськазаборгованість.
Аналіз активівпідприємствадозволяє надатизагальну оцінкузміні всьогойого майна.Оцінка сукупнихактивів, в своючергу, дозволяєзробити висновокпро те, в якіактиви вкладенізнову залученіфінансовіресурси абоякі активизменшилисьза рахунокзменшенняфінансовихресурсів, чинавпаки. Аналітичнийрозрахунок,що відображаєдинаміку таструктуруактиву баланса,приведенийв таблиці 2.3.
Зтаблиці2.3 бачимо,щозагальна вартістьмайна підприємствазбільшиласьна 110,9 тис.грн. абона 2,59%. В складімайна доляосновних засобівта інших позаоборотнихактивів зменшиласьна 173,5 тис.грн. абона 4,87%. В їх складізменшиласьдоля основнихзасобів – на173,5 тис.грн. (4,87%), азначення незавершенихкапітальнихвкладень таустаткуванняне змінилось,хоча в процентномувідношенніпитома ваганезавершенихкапітальнихвкладень взагальній сумірозділу зменшиласьна 0,03%. Запаси ізатратиза звітнийперіод збільшилисьна 168,3 тис.грн.(25,13%). Але не слідрозглядатице збільшенняяк позитивнутенденцію,оскільки воновідбулосьголовним чиномза рахунокготової продукції,яка збільшиласьна 102,7 тис.грн.(23,78%). Це свідчитьпро те, що виробине користуютьсяпопитом. Причиноюцього є високасобівартістьпродукції. Слідпереглянутицінову політикупідприємствата доцільністьнадання відстрочкиплатежів абознижок длянегайної оплати.Виробничізапаси зменшилисьна 2,4 тис.грн.(1,56%). Показник “товари покупівельнійвартості “збільшивсяза звітнийперіод на 3,8тис.грн. (118,52%). Показникинезавершеноговиробництва,малоціннихта швидкозношувальнихпредметів івитрат майбутніхперіодов зазвітний періодзбільшилисьвідповіднона 16,8 тис.грн.(99,41%), 46,7 тис.грн. (72,4%)та 0,7 тис.грн.Частину виробничихзапасів можнапродати длязбільшеннякоштів.
Загальнасума грошовихкоштів , розрахунківта інших активівза звітнийперіод збільшиласьна 116,1 тис.грн.(255,16%).Зростаннявідбулось зарахунок різкогозбільшеннядебіторськоїзаборгованостіна 152,9 тис.грн.,зокрема іззбільшеннямрозрахунківза товаривідвантажені,строк сплатияких не настав,на 139,4 тис.грн.(3319,05%), з податковихрозрахунків– на 3,7 тис.грн.,з бюджетом –на 2,9 тис.грн., зіншими дебіторами– на 6,5 тис.грн.(132,65%). Показник“товари відвантажені,не сплаченів строк” зменшивсяна 35,9 тис.грн.,тобто підприємстволіквідувалозаборгованістьперед постачальниками.Зменьшиласьсума коштівна розрахунковомурахунку – на0,5 тис.грн.
Розподілкоштів міжосновним таоборотнимкапіталом напочаток рокускладає відповідно83,29% та 16,71%. На кінецьроку зменшивсяосновний капітална 173,5 тис.грн.(4,87%), а прирістоборотногосклав 309,8 тис.грн.(143,32%). Тобто трапивсяперерозподілкоштів в бікзниження меншмобільної їїчастини – основнихкоштів. На початокта кінець рокуосновний капіталповністю покривавсявласними джерелами.Перевищеннясуми власнихджерел надсумою їх використанняна покриттяосновногокапіталуспрямовуєтьсяна формуванняоборотногокапіталу. Зарахунок власнихоборотнихкоштів покривалось81,2% поточнихактивів ( загальноїсуми оборотногокапіталу) , накінець рокуцей показникскладав 65,2%. Такийстан склався,в основному,за рахуноквипередженнятемпів ростузагальної сумиоборотногокапіталу .
Таблиця2.3
Аналізскладу та структуриактиву балансапідприємства
| Розміщеннямайна | Напочаток року | Накінець року | Зміниза рік | |||
Тис.грн. | %до суми балансу | Тис.грн. | %до суми балансу | Тис.грн. | %до початкуроку | |
ІОсновні засобита інші позаоборотніактиви: | ||||||
Основнізасоби | 3519,7 | 82,29 | 3346,2 | 76,25 | -173,5 | -4,93 |
Незавершенікапітальнівкладення | 42,2 | 0,99 | 42,2 | 0,96 | - | - |
Устаткування | 0,3 | 0,01 | 0,3 | 0,01 | - | - |
Всьогопо I розділу | 3562,2 | 83,29 | 3388,7 | 77,22 | -173,5 | -4,87 |
ІІЗапаси і затрати: | ||||||
Виробничизапаси | 153,7 | 3,59 | 151,3 | 3,46 | -2,4 | -1,56 |
Малоцінніі швидко зношуваніпредмети | 64,5 | 1,51 | 111,2 | 2,53 | 46,7 | 72,40 |
Незавершеневиробництво | 16,9 | 0,39 | 33,7 | 0,77 | 16,8 | 99,41 |
Витратимайбутніхперіодів | - | - | 0,7 | 0,03 | 0,7 | - |
Готовапродукція | 431,9 | 10,11 | 534,6 | 12,18 | 102,7 | 23,78 |
Товарипо купівельнійвартості | 2,7 | 0,06 | 6,5 | 0,13 | 3,8 | 118,52 |
Всьогопо II розділу | 669,7 | 15,66 | 838,4 | 19,20 | 168,3 | 25,13 |
ІІІГрошові кошти,розрахункита інші активи: | ||||||
| Товаривідвантажені: -несплачені встрок | 35,9 | 0,84 | - | - | -35,9 | - |
| Розрахункиз дебіторами: -затовари, роботиі послуги, строкоплати якихне настав -збюджетом -зподатковихрозрахунків -зіншими дебіторами | 4,2 - - 4,9 | 0,09 - - 0,11 | 143,6 3,7 2,9 11,4 | 3,27 0,08 0,07 0,26 | 139,4 3,7 2,9 6,5 | 3319,05 - - 132,65 |
Грошовікошти: | ||||||
Розрахунковийрахунок | 0,5 | 0,01 | - | - | -0,5 | - |
Всьогопо III розділу | 45,5 | 1,05 | 161,6 | 3,68 | 116,1 | 255,16 |
Всього | 4277,4 | 100 | 4388,3 | 100 | 110,9 | 2,59 |
Долякредиторськоїзаборгованостів формуванніоборотногокапіталу складала:
напочаток року:
134,2:715,2*100% = 18,76%
накінець року:
331,5:1025*100%= 32,3%
Аналізуючиструктуруоборотногокапіталу, бачимо,що матеріальніоборотні кошти склали на початокроку 93,64%, грошовікошти – 0,07%; розрахункита інші активи– 5,59%.Таке співвідношенняпояснюєтьсявисоким рівнемматеріалоємностівиробництва.На протязі рокупитома вагаматеріальнихоборотнихкоштів зменшиласьна 11,84 відсотковихпункта та складала81,8%.В цілому структураоборотнихкоштів декількапокращилась,оскільки питомавага матеріальнихоборотнихкоштів зменшилась,а грошовихкоштів тадебіторськоїзаборгованостізбільшилась.Збільшеннязалишків готовоїпродукції на23,78% свідчить пропогіршенняїї збуту.
Важливаувага при аналізіпоточних активівмає приділятисядебіторськійзаборгованості.При наявностіконкуренціїта складностізбуту підприємствапродають її,використовуючиформи послідуючоїоплати. Томудебіторськазаборгованістьє важливоючастиною оборотногокапіталу. Якщона початок рокурозрахункиз покупцямита замовникамискладали 46,15% всієїдебіторськоїзаборгованості,то на кінецьроку цей показникдорівнював88,86% тобто вінзбільшивсяна 42,71%. Зміни , щовідбулись вструктурідебіторськоїзаборгованості,свідчать пропогіршеннярозрахунковоїдисціплинив бік погіршенняплатоспроможності.Підприємствоможе скоротитивідвантаженняпродукції, тодірахунки дебіторівзменшаться.Наявністьзаборгованостідебіторівспричиняєфінансовітруднощі, оскількипідприємствовідчуває недолікфінансовихресурсів дляпридбаннявиробничихзапасів, виплатизаробітноїплати та інше.
З точкизору фінансовогоменеджментуможна сказати,що структурафінансовихресурсів булазадовільною(це пов’язаноперевищеннямвласних коштіву структуріпасивів), незважаючина наявністьдебіторськоїзаборгованості,яка пов’язанаіз традиційнимискладнощамизбуту продукціїв нашій економіці.
Вступ
У ринковихумовах діяльністьпідприємствастановитькомплексвзаємопов'язанихгосподарськихпроцесів, щозалежать відчисленних ірізноманітнихфакторів. Якщоякийсь із нихвипадає з аналізуфінансовоїстійкості, тооцінка впливуінших, прийнятиху розрахунокфакторів, атакож висновкиризикуютьвиявитисяспотворенимиі не спроможнимизабезпечитифінансовустійкість. Якправило, будучитісно пов'язаними,зазначеніфактори нерідкорізнонаправленовпливають нарезультатифункціонуванняпідприємства,а значить, іна його фінансовустійкість.Негативнавзаємодія однихфакторів здатназнизити чинавіть повністюзнищити позитивнийвплив інших.Наявність цихфакторів потребуєгрупування.В основу йогодоцільно покластирізні ознаки:— за місцемвиникненняможливе виділеннязовнішніх івнутрішніхфакторів; — заважливістюрезультату— основних ідругорядних;— за структурою— простих іскладних; — зачасом дії —постійних йтимчасових.Відомо, що будь-якакласифікаціяпереслідуєпевні цілі.Враховуючи,що підприємствоє одночасной суб'єктом, іоб'єктом відносину ринковійекономіці,а також те, щовоно має різніможливостівпливу на динамікурізних факторів,які визначаютьфінансовустійкість,найважливішимє поділ їх навнутрішні йзовнішні. Першібезпосередньозалежать відорганізаціїроботи самогопідприємства,а другі є зовнішнімищодо нього, їхзміна майжеабо повністюне залежитьвід підприємства.Цим поділомі слід керуватися,моделюючивиробничо-господарськудіяльністьі намагаючисьуправлятифінансовоюстійкістю.Розглянемонасампередвнутрішніфактори. Очевидно,що успіх чиневдачапідприємницькоїдіяльностібагато в чомузалежать відвибору складуй структурипродукції чипослуг, щостворюютьсяпідприємством.При цьому важливоне лише правильновирішити, щовиготовляти,а й безпомилкововизначити, яквиробляти,тобто шляхомзастосуванняяких технологійі яких моделейорганізаціївиробництвай управління.Від відповідіна ці запитаннязалежать фінансовірезультатиі в кінцевомупідсумку фінансовастійкість. Дляїї підтриманнядуже важливазагальна величиназатрат, а такожспіввідношенняміж постійнимиі зміннимивитратами.Інший істотнийфактор фінансовоїстійкостіпідприємства,тісно пов'язанийз видами продукціїчи послуг, щовиробляються,— це оптимальнийсклад і структураактивів, а такожефективнеуправлінняними. Стійкістьпідприємствата потенційнарезультативністьбізнесу багатов чому залежатьвід якостіменеджментупоточнимиактивами, відтого, скількизадіяно обіговихзасобів і якихзокрема, якавеличина запасіві активів угрошовій формі,тощо. Слід пам'ятати,що коли підприємствозменшує запасиі ліквіднізасоби, то вономоже більшезадіяти капіталуу виробничомупроцесі і, такимчином, збільшитиприбуток. Однакразом із тимзростає ризикнеплатоспроможностіпідприємстваі навіть йогозупинки внаслідокнедостатностінеобхіднихнапівфабрикатів,сировини чиматеріалів.Мистецтвофінансовогоменеджераполягає в тому,щоб утримуватина рахункахпідприємствалише мінімальнопотрібну сумукоштів, яканеобхідна дляпоточноговиробничогопроцесу. Наступнийзначний внутрішнійфактор фінансовоїстійкості —склад і структурафінансовихресурсів, правильнийвибір тактикиі стратегіїуправлінняними. Чим більшеу підприємствавласних фінансовихресурсів, насампередприбутку іфондів, що формуютьсяна його рахунку,тим більшавпевненістьу збереженніним фінансовоїстійкості. Прицьому важливийне лише загальнийобсяг прибутку,а й структурайого розподілуі особливо тачастка, якаспрямовуєтьсяна розвитоквиробництва.Отже, політикарозподілуй використанняприбутку висуваєтьсяна перший плану ході аналізуй управлінняфінансовоюстійкістю.Виняткововажливо проаналізувативикористанняприбутку в двохнапрямках: —по-перше, дляфінансуванняпоточної діяльності— на формуванняобігових засобів,зміцненняплатоспроможності,посиленняліквідностітощо; — по-друге,для інвестуванняв капітальнізатрати і цінніпапери. Істотнийвплив на забезпеченняфінансовоїстійкостіпідприємствасправляютькошти, що додатковомобілізуютьсяна ринку позичковихкапіталів.Зрозуміло, щочим більшекоштів можезалучитипідприємство,тим значнішійого фінансовіможливості.Воднораз зростаєі фінансовийризик нездатностіпідприємствасвоєчасно ів повному обсязірозплатитисязі своїмикредиторами.І тут великуроль можутьвідігратирезерви як однаіз форм фінансовоїгарантіїплатоспроможностісуб'єкта господарювання.З точки зорувпливу на фінансовустійкістьпідприємстваі необхідностіврахуванняїх при управліннінею визначальнимивнутрішнімифакторами є:
галузеваналежністьсуб'єкта господарювання;
структурапродукції чипослуг, яківипускаютьсяпідприємством,її частка взагальномуплатоспроможномупопиті;
розміроплаченогостатутногокапіталу;
величинай структуравитрат, їхнядинаміка порівняноз грошовимидоходами;
складмайна і фінансовихресурсів, включаючизапаси й резерви,їхній складі структуру.
Ступіньінтегральноговпливу наведенихфакторів нафінансовустійкістьзалежить нелише від силикожного факторута співвідношенняміж ними, а йвід тієї стадіївиробничогоциклу, в якійу даний моментперебуваєпідприємство,і відповідностіїй управлінськихдій по забезпеченнюфінансовоїстійкості.
Щодовпливу на неїзовнішніхфакторів, тотермін "зовнішнєсередовище"включає в себерізні аспекти:економічніумови господарювання;пануючі в суспільствітехніку й технології;платоспроможнийпопит споживачів;економічнуй фінансово-кредитнуполітику законодавчоїй виконавчоївлади України;соціальну йекологічнуситуацію всуспільствітощо. Зазначенізовнішні факторисправляютьвплив на всіаспективиробничо-фінансовоїдіяльностіпідприємстваі через неї найого фінансовустійкість.Особливе значеннядля забезпеченняостанньої маєрівень, динамікай коливанняплатоспроможногопопиту на продукцію(послуги) підприємства,бо платоспроможнийпопит визначаєстабільністьнадходженнявиручки. В своючергу, він залежитьвід макроекономічноїкон'юнктури,рівня доходівспоживачів— фізичних таюридичних осіб,ціни на продукціючи послугипідприємства.На фінансовустійкістьістотний впливсправляє фазаекономічногоциклу, в якійперебуваєекономікакраїни. У періодкризи має місцевідставаннятемпів реалізаціїпродукції відтемпів їївиробництва,що спостерігаєтьсяостаннімироками в Україні,хоч і самевиробництворізко впало.Зменшуютьсяінвестиціїв товарні запаси,що ще більшескорочує збут.Зменшуютьсяв цілому доходисуб'єктівгосподарськоїдіяльності,падають відносноі навіть абсолютнообсяги прибутку.Все це веде дозниження ліквідностіпідприємств,їх платоспроможності,що формує передумовидля масовихбанкрутств.Незадовільнийплатоспроможнийпопит, властивийкризовим явищамв економіці,призводитьне лише до зростаннянеплатежів,а й до загостренняконкурентноїборотьби. Вона,в свою чергу,— істотнийзовнішнійфактор фінансовоїстійкостіпідприємств.Очевидно, щоважливимифакторамифінансовоїстійкості єподаткова йкредитнаполітика^ступіньрозвитку фінансовогоринку, страховоїсправи йзовнішньоекономічнихзв'язків, використанняпорівняльнихй абсолютнихпереваг міжнародногоподілу праці.Важливе значенняв забезпеченній підтриманніфінансовоїстійкостіпідприємствмає управліннядебіторськоюзаборгованістю.Існує широкийнабір способівуправліннярахункамидебіторів,серед яких, нанашу думку,найефективнішітакі:
визначеннятермінівпростроченихзалишків нарахунках дебіторіві порівнянняцих термінівіз середнімипоказникамив галузі, показникамиконкурентіві даними минулихроків;
періодичнийперегляд граничноїсуми кредиту,виходячи зреальногофінансовогостановищаклієнтів; —якщо виникаютьпроблеми зодержаннямгрошей, то необхідновимагатизаставу насуму, не меншу,ніж сума нарахунку дебітора;
використанняарбітражнихсудів для стягненняборгів принаявностіпорук чи гарантій;
продажрахунків дебіторівфакторинговійкомпанії чибанку, що надаєфакторинговіпослуги, якщоце вигідно;
— припродажу великоїтоварної партіїнегайне виставленнярахунка покупця;— використанняциклічностівиписки рахунківдля підтриманняодноманітностіоперацій;
відправленняпоштою рахунківпокупцям задекілька днівдо настаннятерміну платежу;
пропозиціявідстрочкиу виплаті грошейдля стимулюванняпопиту;
страхуваннякредитів длязахисту відзначних збитківза безнадійнимиборгами;
обминаннядебіторів звисоким ризиком,наприклад,якщо покупціналежать докраїни чи галузі,що переживаютьістотні фінансовітруднощі.
Длязабезпеченняфінансовоїстійкостіважливе значеннямає фінансовепрогнозування,змістом якогоє дослідженняй розробкаможливих шляхіврозвитку фінансівпідприємствав перспективі.Завданням йогоє визначенняпередбачуванихобсягів фінансовихресурсів упрогнозованомуперіоді, знаходженняджерел їх формуванняй способіврозміщеннята ефективноговикористанняна підставіаналізу існуючихтенденцій із урахуваннямвпливу на нихрізних факторів.Прогнозуваннядає змогу розглянутиможливі альтернативирозробки фінансовоїстратегії, щозабезпечуєдосягненняпідприємствомстабільногостановища наринку і міцноїфінансовоїстійкості. Задопомогоюфінансовогопрогнозуванняможна досягтивзаємопоєднан-няй узгодженнярізних напрямківдіяльностіпідприємства,пов'язуючипотреби вінвестиціяхіз наявністюфінансовихресурсів. Вонодає змогугармонізуватирізні, частосуперечливіцілі, наприклад,збільшенняобсягу продажуз необхідністюодночаснозменшуватичастку позичковихзасобів у сумарнихресурсахпідприємства.Фінансовепрогнозуваннядає можливістьпорівнятирізноманітні"сценарії"розвитку фінансівпідприємстваі на підставісистематизаціїі осмисленняодержаноїінформаціївибрати оптимальнішляхи йогоперспективноїдіяльності,передбачититруднощі нашляху до зміцненняйого ринковихпозицій, попередитинегативнінаслідки реалізаціїобраних шляхіврозвитку. Укінцевомупідсумкупрогнозуваннядає змогу оцінитиймовірністьфінансовогоблагополуччяпідприємствачи його банкрутства.Основна метафінансовогопрогнозування— це досягненнявисокої ефективностігосподарюванняі забезпеченняна цій основіміцної фінансовоїстійкості.Реалізаціяцієї мети, нанаш погляд,зумовлює необхідністьдотриманняв процесі фінансовогопрогнозуваннязагальнихпринципів,додержанняяких обов'язковев умовах ринковоїекономіки. Так,визначаючиконкретнінапрямки використанняфінансовихресурсів, слідвраховувативідмінностів рівні одержуваноївіддачі відреалізаціїкожного з нихі вибиратитакі затрати,які давали бможливістьдіставатимаксимальновисоку рентабельність.При цьому важливоспіввідноситифінансовізатрати ізтермінамиїх реальноїокупності,інакше не уникнутинапруженостіз фінансовимиресурсами інавіть банкрутства.Визначившиконкретнідовгостроковінапрямки вкладеннякоштів, необхіднопередбачитинайдешевшіметоди їхньогофінансування.У ході фінансовогопрогнозуваннямає бути забезпеченазбалансованістьризиків, длячого затратиз високою фінансовоювіддачею, алепідвищенимризиком слідрозумно узгоджуватиз інвестуваннямзасобів в об'єкти,які хоч і меншрентабельні,але забезпечуютьвищий ступіньгарантованостідоходу.
Фінансовийстан - найважливішахарактеристикаекономічноїдіяльностіпідприємства.Він відображаєконкурентноспроможністьпідприємства,його потенціалв діловомуспівробітництві,оцінює в якіймірі гарантованіекономічніінтереси самогопідприємствата його партнерівза фінансовимита іншимивідносинами.
Стійке фінансовестановищеформуєтьсяв процесі всієївиробничо-господарськоїабо комерційноїдіяльностіпідприємства.Однак партнерівта акціонерівпідприємствацікавить непроцес, а результат,тобто самепоказникифінансовогостану за звітнийперіод, можнавизначити набазі публічноїофіційноїзвітності.
Стійка діяльністьпідприємствазалежить яквід обгрунтованостістратегіїрозвитку,маркетинговоїполітики, відвнутрішніхможливостейефективновикористовувативсі існуючів його розпорядженніресурси, такі від зовнішніхумов, до числаяких відносятьсяподаткова,кредитна, ціноваполітика державита ринковакон‘юнктура.Через це в якостіінформаційноїаналізу фінансовогостану повиннівиступатизвітні даніпідприємства,деякі заданіекономічніпараметри іваріанти, прияких змінюютьсязовнішні умовийого діяльності,котрі потрібновраховуватипри аналітичнихоцінках таприйняттіуправлінськихрішень.
ПідприємствоВАТ “Чернігівськийінструментальнийзавод”маєнедостатнюфінансовустійкість. Цепідтверджуютьі отримані данікоефіцієнтуабсолютноїліквідності,які свідчать,що підприємствовзмозі негайнопогасити лише0,4% короткостроковоїзаборгованості.Значення коефіцієнтукритичноїліквідностітакож має низькезначення, вдвічіменше нормативного.Лише тількизначення коефіцієнтузагальноїліквідностізнаходитьсяв межах норми,навіть перевищуєїї. Але ж високіпоказникизагальноїліквідностісвідчать непро стабільнийфінансовийстан підприємстваі про ефективністьйого діяльності,а про наявністьу нього поднормативнихвиробничихзапасів.
Загальнийкоефіцієнтпокриття свідчить,що на кожнугривню короткостроковихзобов’язаньприпадає 4,43 грн.на початок рокута 3,01 грн. на кінецьоборотнихкоштів. Коефіцієнтавтономії маєвелике значеннячерез наявністьвеликої кількостівласного капіталу.Підприємствомає достатнійзапас фінансовоїстійкості.Згідно коефіцієнтуспіввідношеннявласних тапозиковихкоштів на кожнугривню власнихкоштів припадало3 коп. позикових(на початокзвітного періоду)та 8 коп. на кінець.
Незважаючина те, що підприємствомає добрі результатипо деяких показниках,воно знаходитьсяв критичномустані черезнестачу грошовихкоштів. Готовапродукція наскладі не дужекористуєтьсяпопитом черезвисоку ціну,яка обумовленавеликою собівартістю.
Оскільки наВАТ “Чернігівськийінструментальнийзавод” існуєдві великіпроблеми –проблема збутута оптимізаціїдебіторськоїзаборгованості,на них потрібнозвернути основнуувагу. Проблемузбуту можнавирішити черезреалізаціюпродукції знегайною оплатоюабо із знижкою,потрібно знижуватисобівартістьпродукції. Щододебіторів,потрібно вибратинайбільш доцільністроки платежівта форми розрахунківіз споживачами( попередняоплата, з відстрочкоюплатежу, пофакту відвантаженняпродукії ). Доцільнимє надання відстрочкиплатежу споживачам,бо за рахунокцього збільшуєтьсяобсяг реалізації,тобто прибуток( для стимулюваннязбуту в умовахвисокої конкуренції), але можливевиникненнядодатковихвитрат по залученнюкороткостроковихбанківськихкредитів длякомпенсаціїдебіторськоїзаборгованості.
Доцільнотакож продатичастину основнихфондів, оскількивони вже застарілі,а отриману сумуспрямуватина покупкунового обладнаннячи на розширеннявиробничоїдіяльності.
Пошукефективнихмеханізмівуправлінняфінансовимиресурсами тазабезпеченняїх реальноїінтеграціїв систему ринковихвідносин зумовлюєнеобхідністьрозробки певноїфінансовоїстратегії наданому етапірозвиткупідприємства.
Вступ
Відхідсуспільствавід системиплановоїекономіки івступ уринковівідносини дужесильнозмінилиумови функціонуванняпідприємствПідприємства,для того щобвижити, повинніпроявити ініциативу,підприємливістьі бережливістьз тим, щоб підвищитиефективністьвиробництва.В іншому випадкувони можутьопинитися намежі банкрутства.
В ринковихумовах заставоювиживання таосновою стабільногостану підприємстває його фінансовастійкість. Вонавідображаєтакий станфінансовихресурсів, приякому підприємство,вільно маневруючигрошовимикоштами, здатнешляхом ефективногоїх використаннязабезпечитибезперебійнийпроцес виробництвата реалізаціїпродукції, атакож витратипо його розширеннюта оновленню.
Визначенняфінансовоїстійкостіпідприємстввідноситьсядо числа найбільшважливих економічнихпроблем в умовахпереходу доринку, оскількинедостатняфінансовастійкість можепривести довідсутностіу підприємствакоштів длярозвитку виробництва,їх неплатоспроможностіі ,в кінцевомупідсумку, добанкрутства,а "надмірна"стійкість буде гальмуватирозвиток, збільшувативитрати підприємстванадлишковимизапасами ірезервами.
Для оцінкифінансовоїстійкостіпідприємстванеобхіднийаналіз йогофінансовогостану. Фінансовийстан являєсобою сукупністьпоказників,що відображаютьнаявність,розміщеннята використанняфінансовихресурсів.
Мета аналізуполягає нетільки і нестільки в тому,щоб встановитита оцінитифінансовийстан підприємства,а також і в тому,щоб постійнопроводитироботу, спрямовануна його покращення.Аналіз фінансовогостану показує,по яким конкретнимнапрямкамнеобхідно вестицю роботу. Увідповідностіз цим результатианалізу даютьвідповідь напитання, якінайважливішізасоби покращенняфінансовогостану підприємствав конкретнийперіод йогодіяльності.
Разом з тим,фінансовийстан - цеважливішахарактеристикаекономічноїдіяльностіпідприємствав зовнішньомусередовищі.Він визначаєконкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловомуспівробітництві,оцінює, в якомуступені гарантованіекономічніінтереси самогопідприємствата його партнерівпо фінансовимта іншим відносинам.Тому системапоказниківмає мету показатийого стан длязовнішніхспоживачів,оскільки прирозвитку ринковихвідносин користувачівфінансовоїінформаціїзначно збільшується.Умовно їх можнаподілити натри групи:
а) особи, безпосередньопов'язані зпідприємництвом,тобто менеджерита працівникиуправлінняпідприємством;
б) особи, якіможуть не працюватибезпосередньона підприємстві,але мають прямуфінансовузацікавленість,- акціонери,інвестори,покупці тапродавці продукції(послуг), різноманітнікредитори.Таким чиномфінансовийстан підприємстває головнимкритерієм длябанків прирішенні питанняпро доцільністьабо недоцільністьнадання йомукредиту, а припозитивномурішенні цьогопитання -під який відсотокта на який строк;
в) особи, якімають косвеннийфінансовийінтерес,- податковіслужби, різноманітніфінансовіінститути(біржи, ассоціаціїта інші), органистатистикита інші.
Усі ці користувачіфінансовоїзвітностіставлять собізавдання провестианаліз станупідприємствата на його основізробити висновкипро напрямкисвоєї діяльностіпо відношеннюдо підприємства.
Метою даноїроботи є розгляданняекономічноїсутності аналізуфінансовогостану підприємства,метод аналізу,а також аналіздіяльностіВАТ "Чернігівськийінструментальнийзавод" та розробкашляхів підвищенняфінансовогостану підприємства.
Для досягненняцієї мети необхіднорозглянутитакі завдання:
1) теоретичніоснови аналізуфінансовогостану підприємства;
2) методикупроведенняаналізу активівта пасивівпідприємства;
З) основні фінансово- економічніпоказникидіяльностіВАТ "Чернігівськийінструментальнийзавод" ;
4) проаналізувати фінансовий стан ВАТ "Чернігівськийінструментальнийзавод" ;
5) визначитишляхи підвищенняфінансовогостану підприємства.
Об'єктомдослідженняданої роботиє ВАТ "Чернігівськийінструментальнийзавод". Предметомє аналіз структуриактивів такапіталупідприємства,прибутковостіта використанняприбутку підприємствана базі ВАТ"Чернігівськийінструментальнийзавод".
ЗМІСТ
Глава1 Теоретичніаспекти аналізуфінансовогостану підприємства 7
Поняттяфінансовоїстійкостіпідприємствата фактори,які її забезпечують 7
1.2 Платоспроможністьта ліквідністьяк складовіфінансового 13
станупідприємства
Інформаційно– правовезабезпеченняаналізу фінансовогостану 17 підприємства
Глава2 Аналіз та оцінкадіяльностіВАТ “Чернігівський інструментальнийзавод ” 21
Техніко– економічнахарактеристикаВАТ “Чернігівськийінструментальнийзавод” 21
Аналізструктурикапіталу ВАТ“Чернігівськийінструментальнийзавод” 26
Оцінкафінансовогостану ВАТ“Чернігівськийінструментальнийзавод” 33
Глава3 Напрямкиудосконалення фінансовогостану підприємства 50
Висновки 56
Списоклітератури 58
Додатки
1.2 Платоспроможністьта ліквідністьяк складовіфінансовогостану підприємства
Аналіз фінансовогостану підприємстванайчастішепочинаєтьсяз визначеннякоштів підприємства,а також джерелїх виникнення– власних тапозикових, щознаходятьсяв його розпорядженні.Велічина джерелвласних коштів,особливо прибутку,залежить нетільки відкомерційнихрезультатівдіяльностіпідприємства,але й від вартостійого активногомайна, яка змінюєтьсяв залежностівід коливанняринкових цінна матеріальніресурси, цінніпапери, валютнікошти і такеінше.
Особливуроль відіграєоцінка фінансовогоположення.Стійкістьфінансів підприємстває необхідноюумовою діяльностіпри ринковихвідносинах,тому від цьогозалежить своєчасністьта повнотапогашення йогозобов’язаньпо оплаті праціробітників,розрахункахз бюджетом,банками тапостачальникамиматеріальнихресурсів, повиплаті дивідендіві таке інше.
Одним знайважливішихкритерієвфінансовогостану підприємстває оцінка йогоплатоспроможності,під якою розуміютьздатністьпідприємствасвоєчасно ів повному обсязірозраховуватисьпо своїм довгостроковимзобов’язанням.Слід, платоспроможнимє те підприємство,у якого активибільше, ніжзовнішнізобов’язання.Здатністьпідприємствасвоєчасно табез затримкиплатити посвоїм короткостроковимзобов’язаннямназиваєтьсяліквідністю.Тобто підприємствовважаєтьсяліквідним, якщовзмозі виконатисвої короткостроковізобов’язання,реалізуючипоточні активи.Основні засоби(якщо тількивони не придбаютьсяз метою подальшогоперепродажу)не є джереламипогашенняпоточноїзаборгованостіпідприємства, оскільки граютьспецифічнуроль в процесівиробництва,а також черезскладні умовиїх строковоїреалізації.Для попередньоїоцінки ліквідностіпідприємствавикористовуютьсядані бухгалтерськогобалансу. Інформація,що відображаєтьсяв ІІ та ІІІ розділахактиву баланса,характеризуєвелічину поточнихактивів напочаток такінець звітногороку. Дані прокороткостроковізобов’язанняпідприємствамістяться вІІІ розділіпасиву баланса.
Підприємствоможе бути ліквіднимв тому чи іншомуступені, оскількидо складу поточнихактивів належатьрізноманітніоборотні кошти,серед яких єяк ті, що швидкореалізуються,так і ті, що важкореалізуютьсяв цілях погашеннязовнішньоїзаборгованості.
В той жечас у складікороткостроковихпасивів виділяютьзобов’язаннярізного ступенюстроковості.Звідси одниміз способівоцінки ліквідностіна стадіїпопередньогоаналізу єспівставленнядеяких елементівактиву та пасивуміж собою. Зцією метоюзобов’язанняпідприємствагрупуютьсяпо ступеню їхстроковості,а його активи- по ступенюліквідності(швидкостімржливої реалізації).Так, найбільшстрокові зобов’язанняпідприємства(строк сплатияких наступаєв поточномумісяці) співставляютьсяз велічиноюактивів, якімають максимальнуліквідність(грошові кошти,цінні папери,що швидкореалізуються).При цьому частинастроковихзобов’язань,які залишаютьсянезабезпеченими,повинна бутиврівноваженаменш ліквіднимиактивами дебіторськоїзаборгованостіпідприємствіз стійкимфінансовимстаном, запасамитоварно –матеріальнихцінностей, щошвидко реалізуються.Інші короткостроковізобов’язанняспівставляютьсяз такими активами,як готова продукція,виробничізапаси і такеінше. В практиціоцінки фінансовогостану, платоспроможностіпідприємствавикористовуєтьсяціла гама показників.Розглянемонайважливішіз них.
Коефіцієнтабсолютноїліквідності(коефіцієнтстроковості)розраховуєтьсяяк співвідношеннягрошових коштівта цінних паперів,що швидкореалізуються(ІІІ розділактиву) такороткостроковоїзаборгованості(підсумок ІІІрозділу пасиву).Він показує,яка частинапоточноїзаборгованостіможе бути погашенана дату складаннябалансу абоіншу конкретнудату.
Уточненийкоефіцієнтліквідностівизначаєтьсяяк відношеннягрошових коштів,цінних паперівта дебіторськоїзаборгованості(ІІІ розділактиву) докороткостроковихзобов’язань(підсумок ІІІрозділу пасивубаланса). Цейпоказникхарактеризує,яка частинапоточних зобов’язаньможе бути погашенане тільки зарахунок готівки,але і за рахунокочікуємихнадходженьза відвантаженупродукцію,виконані роботиабо наданіпослуги. Слідмати на увазі,що ефективністьвисновків порезультатамрозрахунківвказаногокоефіцієнтата його динамікив значній мірізалежать від“якості” дебіторськоїзаборгованості(фінансовогостану боржникаі таке інше).Значна питомавага сумнівноїдебіторськоїзаборгованостіможе створитизагрозу фінансовоїстійкостіпідприємства.
Загальнийкоефіцієнтліквідності(коефіцієнтпокриття) являєсобою відношеннявсіх поточнихактивів (підсумокІІ розділу +підсумок ІІІрозділу активу)до короткостроковихпасивів (підсумокІІІ розділупасиву). Віндозволяє встановити,в якої кратностіпоточні активипокриваютькороткостроковізобов’язання.В загальномувипадку нормальнимвважаєтьсязначення цьогопоказника, щознаходитьсяв межах від 2до 3. Якщо відношенняпоточних активіві короткостроковихзобов’язаньнижче, чим 1:1, томожна казатипро високийфінансовийризик, пов’язанийз тим, що підприємствоне взмозі сплатитисвої рахунки.Справа в тому,що співвідношення1:1 передбачаєрівність поточнихактивів такороткостроковихзобов’язань.Приймаючи доуваги різнийступінь ліквідностіактивів, можназ впевненістюпередбачити,що не всі активибудуть реалізованів терміновомупорядку, тобтов даній ситуаційбуде загрозафінансовійстабільностіпідприємства.Якщо ж це значеннякоефіцієнтапокриття значноперевищуєспіввідношення1:1, то можна бутивпевненим втому, що підприємствоволодіє значнимивільними ресурсами,що формуютьсяза рахуноквласних джерел.
З позиціїкредиторівпідприємстваподібний варіантформуванняоборотнихкоштів є найбільшбажаним. З точкизору менеджеразначне акумулюваннязапасів, відовліканнякоштів в дебіторськузаборгованістьможе бути пов’язанез невмілимуправліннямактивами.
При характеристиціліквідностіта платоспроможностіфірми визначаєтьсявеличина власнихоборотнихкоштів, якахарактеризуєтьсячасткою власногокапіталупідприємства,який є джереломпокриття поточнихактивів підприємства(тобто активівз обертаємістюменше 1 року).Цей показникзалежить яквід структуриактивів, такі від структуриджерел коштів. Він має важливезначення дляпідприємств, що займаютьсякомерційноюдіяльністюта іншимипосередницькимиопераціями.При інших рівнихумовах зростанняданого показникав динаміцірозглядаєтьсяяк позитивнатенденція.
Ще одинпоказник –коефіцієнтпокриття. Віннадає загальнуоцінку ліквідностіактивів, демонструє,скільки гривеньпоточних активівпідприємстваприходитьсяна одну гривнюпоточних зобов’язань.Якщо поточніактиви перевищуютьпоточні зобов’язання,підприємствоможе бути віднесенодо успішнофункціонуючих.Розмір перевищенняхарактеризуєтьсякоефіцієнтомпокриття. Значенняпоказника можесуттєво змінюватисяпо галузям тавидам діяльності,а його зростанняв динаміцірозглядаєтьсяяк сприятливатенденція.Коефіцієнтпокриття дорівнюєсумі поточнихактивів, поділеноїна поточнізобов’язання.
Практикуєтьсятакож коефіцієнтшвидкої ліквідності,який розраховуєтьсяпо більш вузькомуколу поточнихактивів, колиз розрахункувиключенівиробничізапаси. В умовахринкової економікитипічною єситуація, колипри ліквідаціїпідприємствавиручають 40% іменш від обліковоївартості запасів.
Розрахунокусіх коефіцієнтівнаведен в частині2.3.
Глава1 Теоретичніаспекти аналізуфінансовогостану підприємства
Поняттяфінансовоїстійкостіпідприємствата фактори,які її забезпечують
Умовоюжиттєздатностіпідприємствай основою йогорозвитку вконкурентномуринку є стабільність( стійкість ).На неї впливаютьрізні причини–як внутрішні,так і зовнішні: виробництводешевої продукціїта наданняпослуг, якімають попит,міцне становищепідприємствана ринку, високийрівень матеріально– технічногозабезпеченнявиробництваі застосуванняпередовихтехнологій,налагодженістьекономічнихзв’язківіз партнерами,ритмічністькругообігузасобів, ефективністьгосподарськихі фінансовихоперацій, незначнийступінь ризикув процесі здійсненнявиробничоїі фінансовоїдіяльностітощо. Таке розмаїттяпричин, що впливаютьна діяльністьринковогопідприємства,зумовлює різніаспекти йогостійкості,зокрема загальний,ціновий, фінансовий,а залежно відфакторів, щовпливають нанеї, - внутрішнійі зовнішнійаспекти.
Внутрішнястійкістьпідприємствавідображаєтакий стан йоготрудовогопотенціалу,матеріально– речової йвартісної(грошової) структурвиробництваі таку йогодинаміку, приякій забезпечуютьсястабільновисокі натурально– речові й фінансовірезультатифункціонуванняпідприємства.В основі досягненнявнутрішньоїстійкостіпідприємствалежить своєчасней гнучке управліннявнутрішнімиі зовнішнімифакторами йогодіяльності.
Зовнішнющодо суб’єктагосподарюваннястійкість слідвизначати наоснові стабільностіекономічногосередовища,в рамках якогоздійснюютьсяйого операції.Вона досягаєтьсявідповідниммакроекономічнимрегулюваннямринкової економіки.
Можливей виділеннятак званоїспадковоїстійкості, якавизначаєтьсянаявністюпевного запасуміцності, досягнутогопідприємствомза період йогопопередньоїдіяльності,і яка захищаєвід впливунесприятливихдестабілізуючихфакторів.
Загальнастійкістьпідприємстваможе бути забезпеченалише за умовистабільноїреалізації(звичайно, своєчасноїоплати за поставленупродукцію,надані послуги,виконані роботи)й одержаннявиручки, достатньоїза обсягом, щобвиконати своїзобов’язанняперед бюджетом,розрахуватисяз постачальниками,кредиторами,працівникамитощо. Водночасдля розвиткупідприємстванеобхідно, щобпісля здійсненнявсіх розрахунківі всіх зобов’язаньу нього залишавсятакий розмірприбутку, якийби дав змогурозвивативиробництвой виводити йогона конкурентоздатнийрівень, здійснюватисоціально –культурніпрограми длясвоїх працівників,забезпечуватипосиленнястимулів дляїхньої високоефективноїпраці. Тобтозагальна стійкістьпідприємствапередбачаєнасампередтакий рух йогогрошових потоків,який забезпечуєпостійне перевищеннядоходів надвитратами.
Саме такаситуація виражаєзміст фінансовоїстійкості, якає головнимкомпонентом(умовою) загальноїстійкостіпідприємства.Фінансовастійкістьвідображаєтакий стан йогофінансовихресурсів ітакий ступіньїхнього використання,при якомупідприємство,вільно маневруючигрошовимизасобами, здатнезабезпечитибезперебійнийпроцес виробництвай реалізаціїпродукції, атакож затратина його розширенняй оновлення.
Один зістотних компонентівфінансовоїстійкостіпідприємстває наявністьу нього фінансовихресурсів, достатніхдля розвиткуконкурентоздатноговиробництва.В свою чергу,самі фінансовіресурси можутьбути в необхідномуобсязі сформованітільки за умовиефективноїроботи підприємства,яка може забезпечитиодержанняприбутку. Зарахунок прибуткув ринковійекономіціпідприємствостворює фінансовубазу як длясамофінансуванняпоточної діяльності,так і для здійсненнярозширеноговідтворення.Використовуючиприбуток,підприємствоможе не лишепогасити своїзобов’язанняперед бюджетом,банками таіншими підприємствамий організаціями,а й інвестуватизасоби в новебудівництво,реконструкціючи модернізаціюнаявного устаткуванняабо заміни йогопрогресивнішим.При цьому длядосягненняі підтриманняфінансовоїстійкостіважливий нетільки абсолютнийобсяг прибутку,а й його рівеньщодо вкладеногокапіталу підприємстваабо затрат.
Найвищаознака фінансовоїстійкостіпідприємства– його здатністьфункціонуватий розвиватисяв умовах внутрішньогоі зовнішньогосередовища,які істотнозмінюються.Для цьогопідприємствоповинно володітигнучкою структуроюфінансовихресурсів і принеобхідностімати можливістьзалучати позичковізасоби, тобтобути кредитоспроможним.Кредитоспроможнимє підприємство,що має передумовидля одержаннякредитнихресурсів іздатне своєчаснеповернутиодержану позикуз виплатоюналежних процентівза рахунокприбутку таінших фінансовихресурсів.
Кредитоспроможністьпідприємстватісно пов’язаназ його фінансовоюстійкістю. Вонахарактеризуєтьсятим, наскількиакуратно (тобтов повному обсязіта у встановленийстрок ) підприємстворозраховуєтьсяз раніше одержанимикредитами,наскількипроявляєтьсяйого здатністьпри необхідностімобілізуватигрошові засобиз різних джерелна прийнятихумовах тощо.Однакнайістотніше,чим визначаєтьсякредитоспроможність,- це поточнийфінансовийстан підприємства,а також прогнозованіперспективийого зміни ів який бік.
Уринкових умовахдіяльністьпідприємствастановитькомплексвзаємопов‘язанихгосподарськихпроцесів, щозалежать відчисленних ірізноманітнихфакторів. Якщоякийсь із нихвипадає з аналізуфінансовоїстійкості, тооцінка впливуінших, прийнятиху розрахунокфакторів, атакож висновкиризикуютьвиявитисяспотворенимиі не спроможнимизабезпечитифінансовустійкість.
Якправило, будучітісно пов‘язаними,зазначеніфактори нерідкорізнонаправленновпливають нарезультатифункціонуванняпідприємства,а значить, і найого фінансовустійкість.Негативнавзаємодія однихфакторів здатназнизити чинавіть повністюзнищити позитивнийвплив інших.
Наявністьцих факторівпотребує групуванняза ознаками:
замісцем виникненняможливе виділеннязовнішніх івнутрішніхфакторів;
заважливістюрезультату– основних ідругорядних;
заструктурою– простих іскладних;
зачасом дії –постійних ітимчасових.
Враховуючи,що підприємствоє одночасной суб‘єктом,і об‘єктомвідносинуринковій економіці,а також те, щовоно має різніможливостівпливу на динамікурізних факторів,які визначаютьфінансовустійкість,найважливішимє поділ їх навнутрішні йзовнішні. Першібезпосередньозалежать відорганізаціїроботи самогопідприємства,а другі є зовнішнімищодо нього, їхзміна майжеабо повністюне залежитьвід підприємства.Цим поділомі слід керуватися,моделюючивиробничо-господарськудіяьність інамагаючисьуправлятифінансовоюстійкістю.
Розглянемонасампередвнутрішніфактори. Очевидно,що успіх чиневдача підприємницькоїдіяльностібагато в чомузалежать відвибору складуй структурипродукції чипослуг, щостворюютьсяпідприємством.Прицьому важливоне лише правильновирішити, щовиготовляти,а й безпомилкововизначити, яквиробляти,тобто шляхомзастосуванняяких технологійі яких моделейорганізаціївиробництвай управління.Від відповідіна ці запитаннязалежать фінансовірезультатиі в кінцевомупідсумку фінансовастійкість.
Іншийістотний факторфінансовоїстійкостіпідприємства,тісно пов‘язанийз видами продукціїчи послуг, щовиробляються,- це оптимальнийсклад і структураактивів, а такожефективнеуправлінняними. Стійкістьпідприємствата потенційнарезультативністьбізнесу багатов чому залежатьвід якостіпоточних активів,від того, скількизадіяно обіговихзасобів і якихзокрема, якавеличина запасіві активів угрошовій формітощо. Колипідприємствозменшує запасиі ліквіднізасоби, то вономоже більшезадіяти капіталуувиробничомупроцесі і, такимчином, збільшитиприбуток. Однакразом із тимзростає ризикнеплатоспроможностіпідприємстваі навіть йогозупинки внаслідокнедостатностінеобхіднихнапівфабрикатів,сировини чиматеріалів.
Наступнийзначний внутрішнійфактор фінансовоїстійкості –склад і структурафінансовихресурсів, правильнийвибір тактикиі стратегіїуправлінняними. Чим більшеу підприємствавласних фінансовихресурсів, насампередприбутку іфондів, що формуютьсяна його рахунку,тим більшавпевненістьу збереженніним фінансовоїстійкості. Прицьому важливийне лише загальнийобсяг прибутку,ай структурайого розподілуі особливо тачастка, якаспрямовуєтьсяна розвитоквиробництва.Також важливо проаналізувативикористанняприбутку в двохнапрямках:
по-перше,для фінансуванняпоточної діяльності– на формуванняобігових засобів,зміцненняплатоспроможності,посиленняліквідностітощо;
по-друге,для інвестуванняв капітальнізатрати і цінніпапери.
Істотнийвплив на забезпеченняфінансовоїстійкостіпідприємствасправляютькошти, що додатковомобілізуєтьсяна ринку позичковихкапіталів.Зрозуміло, щочим більшекоштів можезалучитипідприємство,тим значнішійого фінансовіможливості.Водночас зростаєі фінансовийризик нездатностіпідприємствасвоєчасно ів повному обсязірозплатитисязі своїмикредиторами.
При управлінніфінансовоюстійкістювизначальнимивнутрішнімифакторами є:
галузеваналежністьсуб‘єктагосподарювання;
структурапродукції чипослуг, яківипускаютьсяпідприємством,її частка взагальномуплатоспроможномупопиті;
розміроплаченогостатутногокапіталу;
величинай структуравитрат, їхнядинаміка порівняноз грошовимидоходами;
складмайна і фінансовихресурсів, включаючизапаси й резерви,їхній складі структуру.
На фінансовустійкістьістотний впливсправляє фазаекономічногоциклу в якійперебуваєекономікакраїни. У періодкризи має місцевідставаннятемпів реалізаціїпродукції відтемпів їївиробництва,що спостерігаєтьсяостаннімироками в Україні,хоч і самевиробництворізко впало.Зменшуєтьсяінвестиціїв товарні запаси,що ше більшескорочує збут.Зменшуєтьсяв цілому доходисуб‘єктівгосподарськоїдіяльності,падають відносноі навіть абсолютнообсяги прибутку.Все це веде дозниження ліквідностіпідприємств,їх платоспроможності,що формує передумовидля масовихбанкрутств.
Незадовільнийплатоспроможнийпопит, властивийкризовим явищамв економіці,призводитьне лише до зростаннянеплатежів,а й до загостренняконкурентноїборотьби. Вона,в свою чергу,-- істотний зовнішнійфактор фінансовоїстійкостіпідприємств.
Важливимифакторамифінансовоїстійкості єподаткова йкредитна політика,ступінь розвиткуфінансовогоринку, страховоїсправи йзовнішньоекономічнихзв‘язків,використанняпорівняльнихй абсолютнихпереваг міжнародногоподілу праці.
2.3. Оцінкафінансовогостану ВАТ“Чернігівськийінструментальнийзавод ”
Оцінка фінансовогостану підприємствав умовах ринковихвідносин особливоважлива длявирішенняконкуренціїі фінансовоїстабільності,надійностіпідприємстваяк партнера.У значній мірівтрачає значенняконтроль виконанняпланів, якірегламентуютьдіяльністьпідприємств,зростає потребав аналізіплатоспроможностіі ліквідностіпідприємства.
Платоспроможністьпідприємства– це можливістьу практичнійситуації, щосклалася, погаситивсі свої зобов’язанняперед контрагентами,банками, акціонерамита іншими суб’єктамипідприємницькоїдіяльності.
Платоспроможністьпідприємствазалежить відліквідностійого балансу.За ступенемліквідностіактиви підприємстваділяться на:
найбільшліквідні активи– грошові коштипідприємствата короткостроковіфінансовівкладення (А1);
активи,які швидкореалізуються– дебіторськазаборгованістьта інші активи( А2 );
активи,які повільнореалізуються– статті розділу2 “ Запаси і затрати“ за виключеннямстатті “ Витратимайбутніхперіодів “ тастатті “Довгостроковіфінансовівкладення “,стаття “ Розрахункиз учасниками“ розділу 1 активу(А3 );
активи,які важкореалізуються– статті розділу1 активу балансу,за виключеннямстатей , що увійшлив попереднюгрупу (А4 ).
Пасиви балансугрупуютьсяза ступенемтерміновостіїх оплати :
терміновізобов’язання– до них відноситьсякредиторськазаборгованість( П1);
короткостроковіпасиви – короткостроковікредити і позиковікошти (П2);
довгостроковіпасиви – довгостроковікредити тапозикові кошти( П3 );
постійніпасиви – статтірозділу 1 пасивубалансу.
Для визначенняліквідностібалансу слідспівставитипідсумки приведених груп активуі пасиву. Балансвважаєтьсяліквідним, якщомають місцетакі співвідношення:
А1≥ П1;
А2≥ П2;
А3≥ П3;
А4≤ П4.
Таблиця2.4
Агрегованийбаланс дляаналізу
ліквідностіпідприємства, тис. грн.
| А | Напочаток року | Накінець року | П | Напочаток року | Накінець року |
А1 | 0,5 | - | П1 | 134,2 | 331,5 |
А2 | 45 | 161,6 | П2 | - | - |
А3 | 669,7 | 838,0 | П3 | - | - |
А4 | 3562,2 | 3388,7 | П4 | 4143,2 | 4056,8 |
4277,4 | 4388,3 | 4277,4 | 4388,3 |
Аналізотриманих данихсвідчить пронедостатнюліквідністьбалансу. Наприклад,наявні грошовікошти в декількаразів меншетерміновихзобов’язань.Це означає, щопідприємство,якщо всі кредиториводнораз пред’являтьвимогу погаситизаборгованість,буде не взмозірозрахуватисяв повному обсязі,та в кінцевомупідсумку будевимушенекористуватисядля цих цілейіншим джерелом(менш ліквідним- дебіторськоюзаборгованістю).В даному випадкуце був би найбільшймовірнийвихід, тому щокредитів підприємствоне залучає (нідовгострокових,ні короткострокових).Хоча підприємствов цілому, можнасказати,забезпеченеоборотнимикоштами, алевсі вони мобілізованів активи, якіповільнореалізуються,і в дебіторськузаборгованість.
Але аналізутільки ліквіднихактивів підприємствадалеко не достатньодля визначенняступеню йогоплатоспроможності,тому на практицірозраховуютьдеякі іншіпоказники.
Коефіцієнтиліквідностів оцінці фінансовогостану підприємстває найбільшважливими. Ціпоказникивизначаютьстан діловоїактивностіпідприємстваі його ефективність,спроможністьнаявними власнимикоштами розрахуватисяз кредиторами,акціонерами,бюджетом, банками.
Аналізуючипоказникиліквідностіза строками,підприємствавизначають,наскількишвидко виробничізапаси і дебіторськазаборгованістьперетворювалисьу наявні гроші.
На підставіданих другогота третьогорозділів активубалансу розраховуютькоефіцієнтиліквідності.На практицівикористовуютьтри коефіцієнтиліквідності.
При обчисленніпершого показникадо ліквіднихкоштів включаютьлише грошовікошти у касі,на банківськихрахунках, атакож цінніпапери, якіможуть бутиреалізованіна фондовійбіржі. Цей показникносить назвукоефіцієнтаабсолютноїліквідності.Він розраховуєтьсяяк відношеннясуми грошовихкоштів докороткостроковихзобов’ язань.
Коефіцієнтабсолютноїліквідностідає змогу визначити,яку частинукороткостроковоїзаборгованостіпідприємствоможе негайнопогасити. Вінрозраховуєтьсяпо формулі :
К1 = ( Кі + Гк) / П, (2.3)
де Кі -кошти на розрахунковомута інших рахунках;
Гк - грошів касі ;
П - поточнізобов’язання.
На початокроку : 0,5/134,2 = 0,004
Накінець року: 0 (оскількигрошових коштівнемає)
Значеннякоефіцієнтаабсолютноїліквідностіповинно бутиу межах від 0,2до 0,35.
Другимкоефіцієнтом,який характеризуєступінь ліквідностіпідприємства,є коефіцієнткритичноїліквідності,який відрізняєтьсявід коефіцієнтаабсолютноїліквідностітим, що в складліквіднихкоштів включаєтьсятакож дебіторськазаборгованістьта інші активи.Він обчислюєтьсяза формулою:
К2 = ( Кі + Гк+ Дз ) / П, (2.4)
де Дз -дебіторськазаборгованість.
На початокроку : (0,5 + 45)/134,2 = 0,34
На кінецьроку : 161,6/331,5 = 0,49
Цей показникхарактеризуєпрогнозніплатіжні можливостіпідприємствапри умові своєчасногопроведеннярозрахунківз дебіторами.Цей коефіцієнтповинен дорівнюватиабо бути більшим1.
Третійкоефіцієнтліквідності( коефіцієнтзагальноїліквідності) має в своємучисельникуще й суму виробничихзапасів і затрат:
К3 = ( Кі + Гк+ Дз + Зз ) / П, (2.5)
де Зз -виробничізапаси і затрати.
На початокроку : (0,5+45+669,7)/134,2 = 5,33
На кінецьроку : (161,6+838,4)/331,5 = 2,53
Протеце вже меншліквідна статтякоштів порівняноз попередніми,бо на реалізаціюзапасів потрібнийпевний час іє невизначеністьу її кінцевомурезультаті.
Обчисленнятрьох різнихпоказниківліквідностіобумовленопотребою зробитивисновок простійкий фінансовийстан контрагентами,виходячи ізстосунків зпідприємством.Наприклад, дляпостачальникасировини, матеріалівта послуг значнийінтерес представляєперший показник;для банкапідприємства,яке кредитується- другий, дляволодаря акційі облігаційпідприємства- третій.
Таблиця2.5
Аналізпоказниківліквідностіпідприємства
Показники | Напочаток року | Накінець року |
Грошовікошти, тис. грн. | 0,5 | --- |
Дебіторськазаборгованість,тис. грн. | 45 | 161,6 |
Запасиі затрати, тис.грн. | 669,7 | 838,4 |
Поточнізобов’язання,тис. грн. | 134,2 | 331,5 |
Коефіцієнтабсолютноїліквідності | 0,004 | --- |
Коефіцієнткритичноїліквідності | 0,34 | 0,49 |
Коефіцієнтзагальноїліквідності | 5,33 | 2,53 |
Згідно таблиці2.3 можна зробитивисновки проне досить високийрівень ліквідністьпідприємстваза період, щоаналізується.Це звичайносвідчить пронестабільнефінансовестановищепідприємствана протязівсього періоду.
Згідно отриманимданим, коефіцієнтабсолютноїліквідностідуже низький.Його значеннясвідчить проте, що тільки0,4% короткостроковоїзаборгованостіпідприємствоможе погаситинегайно.
Коефіцієнткритичноїліквідностітеж має низькезначення, якемайже вдвічінижче оптимального.На кінець періодуцей показникдекілька збільшивсяза рахунокзбільшеннядебіторськоїзаборгованості.А оскількиданий коефіцієнтмає вирішальнезначення длябанків, так якхарактеризуєступінь надійностіпідприємствапри поверненнікредитів, тенденціядо збільшеннясвідчить накористь підприємству.
Тобтопоказникиабсолютноїі критичноїліквідностінабагато нижчінормативнихзначень. Цевизвано перевищеннямтемпів роступоточноїзаборгованостітемпів ростуліквіднихкоштів підприємства.
Високимилишаютьсятільки показникизагальноїліквідності.Але вони такожмають тенденціюдо зменшення.На жаль, високіпроказникизагальноїліквідностісвідчать непро стабільнийфінансовийстан підприємстваі про ефективністьйого діяльності,а про наявністьу підприємствапонаднормативнихвиробничихзапасів, що неє позитивноюрисою при аналізіфінансовогостану підприємства.
Аналізліквідностіактивів підприємствадопомагаєвизначитиможливістьпокриття зобов’язаньактивами, строкперетворенняяких у грошовікошти відповідаєстроку погашеннязобов’язань.
Для аналізуплатоспроможностіпідприємствавикористовуютьтакі показники:
загальнийкоефіцієнтпокриття;
коефіцієнтспіввідношеннякредиторськоїі дебіторськоїзаборгованості.
Поточнийабо загальнийкоефіцієнтпокриттярозраховуєтьсяпо формулі :
Кпз=Ап/П, (2.6)
( ф.1, ряд.150- ряд.120 + ряд.320 ) / ф.1,ряд.750,
де Ап -поточні активи.
Коефіцієнтпокриття показує,скільки грошовиходиниць оборотнихзасобів припадаєна кожну грошовуодиницю короткостроковихзобов’язань.Тобто вінхарактеризуєдостатністьоборотнихкоштів підприємствадля погашеннясвоїх боргівпротягом року.
Критичнезначення коефіцієнтупокриття дорівнює1, а значеннякоефіцієнтапокриття умежах 1 - 1.5 свідчитьпро те, що підприємствосвоєчасноліквідує борги.
Коефіцієнтспіввідношеннякредиторськоїі дебіторськоїзаборгованостіобчислюєтьсяза формулою:
Ккд = Кр/ Др, (2.7),
ф.1, сумаряд. 630 720 / ф.1, сумаряд. 170 240,
де Кр -кредиторськазаборгованість;
Др - дебіторськазаборгованість.
Якщокредиторськазаборгованістьперевищуєдебіторську,необхідноз’ясуватипричини такогостану. Це можебути пов’язаноз труднощамипри реалізаціїпродукції тощо.
Таблиця2.6
Аналізпоказниківплатоспроможностіпідприємства
Показники | Напочаток періоду | Накінець періоду |
Поточнийабо загальнийкоефіцієнтпокриття | 4,43 | 3,01 |
Темпиросту поточногокоефіцієнтупокриття, % | 67,95 | |
Коефіцієнтспіввідношеннякредиторськоїі дебіторськоїзаборгованості | 14,75 | 2,05 |
Темпиросту коефіцієнтаспіввідношеннякредиторськоїі дебіторськоїзаборгованості,% | 13,89 |
Загальнийкоефіцієнтпокриття підприємствана протязівсього періоду,що аналізується,залишавсядосить високимі відповідавнормативномузначенню (навітьперевищувавйого). Тобто напочаток звітногоперіоду накожну гривнюкороткостроковихзобов’язаньприпадало 4,43гривні поточнихактивів; накінець періоду– 3,01 гривні.
Відбуваєтьсятакож значнеперевищенняобсягу кредиторськоїзаборгованостінад обсягомдебіторської.Але слід такожвідмітититенденцію цьогопоказника дозниження. Так,на кінець періодувін зменшивсяна 86,11%. Високеперевищеннякредиторськоїзаборгованостінад дебіторськоюсвідчить пропроблеми приреалізаціїпродукції ірозрахункахз постачальниками.
Такимчином, підприємство можна назватиліквідним іплатоспроможним.Через бракліквіднихкоштів підприємствонездатне покритикороткостроковихзобов’язань.Більшістькоштів підприємствамобілізованів виробничізапаси і затрати,які є важкореалізуючимисяактивами і неможуть забезпечитивисоку платоспроможністьпідприємства.
Причинаминестачі ліквіднихоборотнихзасобів такожє збитковістьдіяльностіпідприємства,що веде до нестачівласних джерелдля самофінансування,а також відволіканнякоштів у дебіторськузаборгованістьта високийпоказниккредиторськоїзаборгованості.
Однимз найважливихпоказників, що характеризуютьфінансовустійкістьпідприємства, є показникпитомої вагизагальної сумивласного капіталув підсумку усіхкоштів , авансованихпідприємству,тобто відношеннязагальної сумивласного капіталудо підсумкубалансу підприємства.В практиці цейвідноснийпоказник отримавназву коефіцієнтавтономії . Поньому дивляться, наскількипідприємствонезалежно відпозиковогокапіталу.
Коефіцієнтавтономії=Власнийкапітал/Загальнасума капіталу (2.8)
Чим більшеу підприємствавласних коштів, тим легше йомусправлятисьз негараздамиекономіки , іце добре розуміютькредиторипідприємствата його керівники. Ось чому останнінамагаютьсязбільшуватиз року в рікабсолютну сумувласного капіталупідприємства.Такі можливостіє насампереду добре функціонуючихпідприємств. Маючи великіприбутки , вонинамагаютьсяутримати значнуїх частину вобігу підприємствашляхом створеннярезервів звалового тачистого прибуткуабо прямогозачисленняу власний капіталнерозподіленогона дивідендичастини чистогоприбутку.
Для коефіцієнтуавтономіїбажано , щобвін перебільшувавпо своїй велічині50% . В цьому випадкуйого кредиторипочувають себеспокійно , бознають , що весьпозиковийкапітал можебути компенсованийвласністюпідприємства.
Таблиця 2.7
Оцінка динамікипоказникаавтономії
підприємства
| Показники | На початокроку | На кінецьроку |
| Власнікошти, тис. грн. | 4143,2 | 4056,8 |
| Загальнасума джерелкоштів, тис.грн. | 4277,4 | 4388,3 |
| Коефіцієнтавтономії | 0,969 | 0,924 |
| Темпиросту, % | -- | 95,36 |
Доля власнихкоштів у загальнійсумі джерелкоштів доситьвисока. Але накінець рокутрапилосьзниження коефіцієнтуна 4,64%.
Взагаліотримані данісвідчать провисоку ступіньнезалежностіпідприємствавід зовнішньогофінансування.
Похіднимивід коефіцієнтаавтономії єтакі показники,як коефіцієнтфінансовоїзалежностіта коефіцієнт співвідношенняпозикових тавласних коштів.
Коефіцієнтфінансовоїзалежностіє зворотнимдо коефіцієнтуавтономії.Збільшенняцього показникав динаміціозначає збільшеннядолі позиковихкоштів у фінансуванніпідприємства.Якщо його значеннязнижуєтьсядо одиниці(100%) , то підприємствоповністю фінансуєтьсяза рахуноквласних коштів.
Коефіцієнтфінансовоїстійкостівираховуєтьсяяк співвідношеннявласних і позиковихкоштів. Перевищеннявласних коштівнад позиковимисвідчить проте, що підприємствомає достатнійзапас фінансовоїстійкості івідносно незалежить відзовнішніхфінансовихджерел. Коефіцієнтфінансовоїстійкостіповинен дорівнювати0.85 - 0.90.
Таблиця 2.8
Аналіз динамікикоефіцієнтуфінансовоїстійкості
підприємства
| Показники | На початокроку | На кінецьроку |
| Власнікошти, тис. грн. | 4143,2 | 4056,8 |
| Позиченікошти, тис. грн. | 134,2 | 331,5 |
| Коефіцієнтфінансовоїстійкості | 30,87 | 12,24 |
| Темпиросту, % | -- | 39,65 |
Показник фінансовоїстійкостіпідприємствавідповідаєнормативномузначенню, навітьв кілька разівперевищує його.
Різкезниження коефіцієнтуобумовленопідвищеннямобсягу позиковихкоштів майжев 2,5 рази.
Але більшчітко ступіньзалежностіпідприємствавід залученихкоштів виражаєтьсяу коефіцієнтіспіввідношеннязалучених тавласних коштів. Він показує, яких коштіву підприємствабільше - залученихчи власних. Чимбільше коефіцієнтперевищуєодиницю , тимбільше залежністьпідприємства від залученихкоштів . Допустимийрівень залежностівизначаєтьсяумовами роботикожного підприємства і , в першу чергу,швидкістю обігуобігових коштів.
Коефіцієнтспіввідношенняпозичених івласних коштівє часткою відділення всієїсуми зобов'язаньпо залученихпозиченихкоштах на сумувласних коштів.Він показує,скільки позиченихкоштів залучилопідприємствона 1 грн. вкладениху активи власнихкоштів.
Таблиця 2.9
Аналіз динамікиі темпів роступоказника
співвідношенняпоказникаспіввідношення
позичених івласних коштів
| Показники | На початокроку | На кінецьроку |
| Позиченікошти, тис. грн. | 134,2 | 331,5 |
| Власнікошти, тис. грн. | 4143,2 | 4056,8 |
| Коефіцієнтспіввідношенняпозичених івласних коштів | 0,03 | 0,08 |
| Темпиросту, % | - | 266,67 |
Згідноданих таблиціна кожну гривнювкладених вактиви підприємствавласних коштівна початок рокуприпадало 3коп. позиковихкоштів, на кінецьроку – 8 коп.Тобтопідвищивсярівень фінансовоїзалежностіпідприємствавід позиковихкоштів.
Станобігових коштіввідображаєтьсяв показникахзабезпеченостіматеріальнихзапасів власнимиоборотнимикоштами таманевруваннявласних коштів.
Забезпеченістьматеріальнихзапасів власнимиоборотнимикоштами – цеспіввідношеннявласних оборотнихкоштів таматеріальнихзапасів, тобтопоказник того,в якій міріматеріальнізапаси покритівласними джереламита не потребуютьзалученняпозикових.
Коефіцієнтманевруваннявласних оборотнихкоштів визначаєтьсяспіввідношеннямвласних оборотнихкоштів підприємствата власногокапіталу.
Коефіцієнт =Власні оборотнікошти / Власнийкапітал (2.9)
маневрування
Коефіцієнтманевруванняпоказує, якачастина власнихкоштів підприємствазнаходитьсяв мобільнійформі, яка дозволяєвідносно вільноманевруватицими коштами.Забезпеченнявласних поточнихактивів власнимкапіталом єгарантієюстійкостіфінансовогостану при нестійкійкредитнійполітиці. Високізначення коефіцієнтуманевруванняпозитивнохарактеризуєфінансовийстан.
Деякіавтори вважаютьоптимальнимзначення цьогопоказникарівним 0,5, а дляпоказниказабезпеченостівласними оборотнимикоштами матеріальнихзапасів пропонуєтьсякритерій нарівні не нижче0,6. Але ці критерії,що пропонуються,може бути взятипід сумнів.
Таблиця 2.10
Аналіз динамікиі темпів ростуманевреності
власних коштів
| Показники | На початокроку | На кінецьроку |
| Власніоборотні кошти,тис. грн. | 581 | 668,1 |
| Джерелавласних коштів,тис. грн. | 4143,2 | 4056,8 |
| Коефіцієнтманевреностівласних коштів | 0,14 | 0,165 |
| Темпиросту, % | --- | 117,86 |
В 1999 роцігнучкістьвикористаннявласних коштівпідприємствадосить висока.
Рівеньпоказниказабезпеченостіматеріальнихзапасів власнимиоборотнимикоштами оцінюєтьсянасампередв залежностівід стануматеріальнихзапасів. Якщоїх велічиназначно перевищуєобумовленупотребу, товласні оборотнікошти можутьпокривати лишечастину матеріальнихзапасів, тобтопоказник будеменше одиниці.Навпаки, принедостатньостіу підприємстваматеріальнихзапасів длябезперебійногоздійсненнядіяльності,показник можебути вище одиниці,але це не будесвідчити прогарний фінансовийстан підприємства.
Рівенькоефіцієнтуманевруваннязалежить відхарактерудіяльностіпідприємства: в фондомісткихвиробництвахйого нормальнийрівень повиненбути нижче, ніжв матеріаломістких(оскільки вфондомісткихзначна частинавласних коштівє джереломпокриття основнихвиробничихфондів). З фінансовоїточки зору чимвище коефіцієнтманеврування,тим кращийфінансовийстан.
Вчисельникуобоїх показників– власні оборотнікошти, тому вцілому покращеннястану оборотнихкоштів залежитьвід опереджувальногозростання сумивласних оборотнихкоштів у порівнянняіз зростаннямматеріальнихзапасів тавласних джерелкоштів.
Таблиця2.11
Аналіз динамікиі темпів ростуманевреності
матеріальнихзапасів
.
| Показники | На початокроку | На кінецьроку |
| Власніоборотні кошти,тис. грн. | 581 | 668,1 |
| Матеріальнізапаси, тис.грн. | 669,7 | 838 |
| Коефіцієнтманевреностіматеріальнихзапасів | 0,86 | 0,79 |
| Темп росту,% | 91,86 |
Тобто,як бачимо зтаблиці, матеріальнізапаси на початокта кінець рокупокривалисявласними оборотнимикоштами відповіднона 86% та 79%.
Індекс постійногоактиву – коефіцієнт,що характеризуєдолю основнихзасобів тапозаоборотнихактивів в джерелахвласних коштів.
Індекс постійногоактиву=Нерухомість: Джерела власних коштів (2.10)
Таблиця 2.12
Аналіз динамікиі темпів ростуіндексу постійногоактиву
| Показники | На початокроку | На кінецьроку |
| Нерухомість | 3562,2 | 3388,7 |
| Джерелавласних коштів | 4143,2 | 4056,8 |
| Індекспостійногоактиву | 0,86 | 0,84 |
| Темп росту,% | 97,67 |
В нашому прикладізначення індексапостійногоактиву доситьвисоке : на протязізвітного періодувоно майже незмінилось таскладало напочаток такінець звітногоперіоду відповідно0,86 та 0,84.
Дуже важливимпоказникомфінансовоїстійкості єкоефіцієнтреальної вартостімайна (він такожмає назву коефіцієнтреальної вартостіосновних таматеріальнихоборотнихкоштів в майніпідприємства).Він визначає,яку долю в вартостімайна складаютьзасоби виробництва.Коефіцієнтрозраховуєтьсяяк відношеннясумарної велічиниосновних засобів(по залишковійвартості), виробничихзапасів, незавершеноговиробництвата малоціннихі швидкозношувальнихпредметів (позалишковійвартості) довартості активівпідприємства(валюти балансу).
Коефіцієнтреальної вартостімайна = Реальніактиви : Загальнасума капіталу (2.11)
Цей коефіцієнтвизначає рівеньвиробничогопотенціалупідприємства,забезпеченістьвиробничогопроцесу засобамивиробництва.Він є дуже важливим,якщо данепідприємствобажає встановитидоговірнівідносини зновими партнерами– постачальникамиабо покупцями.Коефіцієнтреальної вартостімайна у такихпостачальниківабо покупцівдопоможе підприємствускласти уявупро їх виробничийпотенціал тадоцільністьукладаннядоговорів зними з цієїточки зору.
Нормальнимвважаєтьсяобмеження, колиреальна вартістьмайна складаєбільш 0,5 відзагальноївартості активів.
Таблиця 2.13
Аналіз динамікиі темпів ростукоефіцієнтуреальної вартостімайна
| Показники | На початокроку | На кінецьроку |
| Реальніактиви | 3754,8 | 3642,4 |
| Загальнасума капіталу | 4277,4 | 4388,3 |
| Коефіцієнтреальної вартостімайна | 0,88 | 0,83 |
| Темп росту,% | 94,32 |
Згідно данихтаблиці 2.10 рівеньвиробничогопотенціалупідприємствадуже високий,хоча на кінецьперіоду віндекілька зменшився.
З метою визначеннярівня фінансовоїстійкостіпідприємстваоцінюютьсятакож показники,які характеризуютьзабезпеченістьзапасів і затратвідповіднимиджерелами їхфінансування.
Власні оборотнізасоби :
Ф1 = ф.1, ( ряд.495 гр.3 +ряд.495гр.4 ) х 0.5 -ряд.070-ряд.150 (2.12)
Другим показником,який характеризуєфінансовустійкістьпідприємстваі показуєзабезпеченістьзапасів і затратдовгостроковимиджереламифінансуванняє власні довгостроковіі середньостроковіджерела формуваннязапасів і затрат:
Ф2 = Ф.1, ( ряд.495 гр.3 +ряд.495 гр.4 ) х 0.5 + ряд.530+ ряд.600 + ряд.610 - ряд.070- ряд.150 (2.13)
Розраховуєтьсятакож загальнасума основнихджерел формуваннязапасів і затрат:
Ф3 = ф.1, ( ряд.495 гр.3 +ряд.495 гр.4 ) х 0.5 + ряд.530+ ряд. 600 + ряд.610 - ряд.070- ряд.050 + ряд.620 (2.14)
При оцінцівищезазначенихпоказниківможливі таківаріанти ситуацій:
абсолютнастійкістьпідтверджується,якщо :
Ф1 0, Ф2 0, Ф3 0 ;
при цьому Ф1коливаєтьсявід 0 до 1300 тис.грн. ; Ф2 - від 0 до1500 тис. грн. ; Ф3 - від0 до 2300 тис. грн. ;
нормальнастійкістьпідтверджується,якщо :
Ф1 0, Ф2 0, Ф3 0 ;
при цьому Ф1коливаєтьсявід - 100 до - 1500 тис.грн. ; Ф2 - від 0 до1500 тис. грн. ; Ф3 - від0 до 2300 тис. грн. ;
нестійкийфінансовийстан підтверджується,якщо :
Ф1 0, Ф2 0, Ф3 0 ;
при цьому Ф1коливаєтьсявід - 100 до - 1500 тис.грн. ; Ф2 - від - 50 до- 1300 тис. грн. ; Ф3 - від0 до 2300 тис. грн. ;
кризовийфінансовийстан підтверджується,якщо :
Ф1 0, Ф2 0, Ф3 0 ;
при цьому Ф1коливаєтьсявід - 100 до - 1500 тис.грн. ; Ф2 - від - 50 до- 1300 тис. грн. ; Ф3 - від - 10 до - 500 тис. грн..
Як видно зданихтаблиці 2.14, підприємствов 1999 році знаходитьсяу критичномустані. Показникизабезпеченнязапасів і затратвідповіднимиджерелами їхформуваннямають тенденціюдо зниження,що негативносказуєтьсяна рівні фінансовоїстійкостіпідприємства.
Від'ємнізначення показниківсвідчать пронеспроможністьпідприємствазабезпечитизапаси, затратита основнізасоби джереламиїх формування.
Таблиця 2.14
Зведена таблицяпоказників,які характеризують
забезпеченістьзапасів і затратвідповідними
джерелами їхформування,тис. грн.
| Показники | На початокроку | На кінецьроку |
| Ф1 | -131,9 | -127,1 |
| Ф2 | 0 | 0 |
| Ф3 | 537,8 | 711,3 |
Таким чином,підприємствомає нестійкефінансовестановище. Зодного боку,підприємствомає достатньовисоку долювласних коштівв загальнійсумі джерелїх формуванняі досить високийрівень незалежностівід зовнішньогофінансування,але з другогобоку, цих коштівне вистачаєдля того, щобзабезпечитиними виробничізапаси і затратипідприємства.
3 Напрямкиудосконалення фінансовогостану ВАТ“Чернігівськийінструментальнийзавод ”
Підприємство,що аналізується,виготовляєслюсарно– монтажні,металорізальніінструменти,торцові ключідля машинобудівнихпідприємств,підприємстврізноманітнихгалузей народногогосподарства,майстереньремонтногопрофілю,сільскогосподарськихпідприємств,підприємств“Агротехсервісу”,транспорту,а також власниківлегкових автомобілей.На думку фахівцівпідприємствавироби користуютьсяпопитом, відрізняютьсядосить високоюякістю. Проблемав дуже високійсобівартості.Це пов’язаноз великим рівнемфондоємкостівиготовляємоїпродукції тависокими цінамина ресурси, щозакуповуютьсядля виробництваданих виробів.Тому найголовнішазадача дляданого підприємства– зниженнясобівартості.
Основнимишляхами зниженнявитрат є економіяусіх видівресурсів, щоспоживаютьсяу виробництві:трудових таматеріальних.Так, значнудолю в структурівитрат виробництвазаймає оплатапраці. Томуактуальноює задача зниженнятрудоємкостіпродукції, щовиготовляється,зростанняпродуктивностіпраці, скорочення чисельностіперсоналу.
Зниженнятрудоємкостіпродукції,збільшенняпродуктивностіпраці можнадосягнутирізними шляхами.Найбільш важливіз них – механізаціята автоматизаціявиробництва,розробка тазастосуванняпрогресивних,високопродуктивнихтехнологій,заміна тамодернізаціязастарілогообладнання.На даномупідприємствідуже багатозастарілогообладнання,яке можна продатибез будь – якоїшкоди длявиробництва,це допоможескоротитипростої. Отриманікошти можнавкласти в нове,ресурсозберігаючеобладнання,яке підвищитьфондовіддачу.
Матеріальніресурси займають49,6% в структурівитрат на виробництвопродукції(дод.2):
506 : 1019,7 * 100%= 49,6%
Звідсизрозумілозначення економіїцих ресурсів,раціональногоїх використання.І знов на першийплан тут виступаєзастосуванняресурсозберігаючихтехнологічнихпроцесів. Важливимє підвищеннявимог та застосуваннявхідного контролюза якістю сировини,яка надходитьвід постачальниківта матеріалів,комплектуючихвиробів танапівфабрикатів.
Скороченнявитрат по амортизаціїосновних виробничихфондів можнадосягнутишляхом кращоговикористанняцих фондів,максимізаціїїх загрузки.
Можнапорекомендувативиробництвопродукціїзначною кількістюмаленькихсерій, тодівитрати поскладуваннюготової продукціїбудуть мінімальними.Але, з іншогобоку, збільшатьсявитрати напідготовкувиробництва.Доцільно продатидеяку кількістьвиробничихзапасів танезавершеноговиробництва.
Які у всіх інших,в умовах кризинеплатежіву даного підприємстває нестача грошовихкоштів, проблемиіз збутом (великасума готовоїпродукції наскладі) таз отриманнямдебіторськоїзаборгованості.
Щододжерел отриманнягрошових коштів,то до них відносяться:
Реалізаціяпродукції знегайною оплатоюабо із знижкою.
Отриманнядебіторськоїзаборгованості.
Продажрезервнихгрошових активів.
Продажматеріальнихі нематеріальнихактивів (зайвихзапасів).
Отриманнябанківськихкредитів.
Залученняінвестицій,приватногокапіталу таінших внесківдо статутногофонду.
Першічотири шляхибільш доцільні,тому що не приводятьдо збільшеннявалюти балансу.В цих випадкахгрошові коштиформуютьсяшляхом реструктуризаціїактивів. Дваостанніх можутьвикористовуватисьдля підтримкипоточноїплатоспроможностів крайніх випадках,тому що вониприводять довідовліканнязалученихфінансовихресурсів відцільовоговикористання.
Алещодо поточноїліквідності,то даний коефіцієнтзнаходитьсяв межах норми.У підприємстває проблеми ізгрошовимикоштами. Томутреба приділитиувагу збутупродукції заготівку. Цьомумає сприятиправильнамаркенговаполітика ( пошукнових, більшплатоспроможнихспоживачівпродукції,нових ринків,розширеннязбутової мережі,підвищенняякості продукції) .
Так, щобоптимізуватизначення коефіцієнтуабсолютноїліквідностіз тією ж сумоюкороткостроковоїзаборгованості,треба мати26,84 тис.грн. в готівціабо короткостроковихфінансовихвкладенняхабо суму короткостроковоїзаборгованості2,5 тис.грн., що єнереальнимшляхом, оскількиу підприємстване буде вистачатикоштів дляздійсненняпоточної діяльності.Тобто вихідз цієї ситуації– удосконаленнявиробництвата розширеннязбутової мережі,щоб реалізуватитовари на цюсуму хоча б іззнижкою.
Сумадебіторськоїзаборгованостіта запасівпокриває сумуоборотнихактивів унормативномузначенні. Якщопровести правильнуполітику поуправліннюдебіторськоюзаборгованістю,то необхіднусуму можнаотримати ізнеї, а частинудебіторськоїспрямуватина покриттякредиторської.Але для цьогопотрібно вибратинайбільш доцільністроки платежівта форми розрахунківіз споживачами( попередняоплата, з відстрочкоюплатежу, пофакту відвантаженняпродукії ). Доцільнимє надання відстрочкиплатежу споживачам,бо за рахунокцього збільшуєтьсяобсяг реалізації,тобто прибуток( для стимулюваннязбуту в умовахвисокої конкуренції), але можливевиникненнядодатковихвитрат по залученнюкороткостроковихбанківськихкредитів длякомпенсаціїдебіторськоїзаборгованості.
Для поповненнявласного капіталутреба, перш завсе, оцінитивартість йогозалучення зрізних джерел.До того, якзвертатисьдо зовнішніхджерел формуваннявласного капіталу,повинні бутиреалізованіможливостійого формуванняза рахуноквнутрішніхджерел. А основнівнутрішніджерела – прибутокта амортизаційнівідрахування.
Так,для удосконаленнядіяльностітреба здійснитинаступне:
прискоритиоборотністьоборотнихкоштів черезактивізаціюсистеми постачання;
знизитивитрати електроенергіїчерез проведенняревізії обладнання,блокуваннядеяких машинта впровадженняблочного, місцевоговключеннясвітла та іншихзаходів;
зменшеннявитрат на обробкупродукціїчерез модернізаціюобладнаннята нові технології.
Требарозробитигнучку системузнижок такредитуваннядля оптовихпокупців, вивчитиефективністьорганізаціїта проведеннясезонних розпродажзі знижкамив ціні.
Ці всізаходи будутьзакладом підвищеннявиручки , а такожприбутку нанеобхіднувеличину, щодозволитьпідвищитирентабельністькапіталу.
Алеякщо сума власногокапіталу ізвнутрішніхджерел є недостатньою,треба звертатисьдо зовнішніхджерел залучення.Це вимагаєнеобхідністьрозробки емісійноїполітикипідприємства.Основною метоюцієї політикиє залученняна фондовомуринку необхідногообсягу власнихфінансовихкоштів в мінімальноможливі строки.
Процесуправліннявартістю залученихкапіталу зарахунок зовнішніхджерел характеризуютьсявисоким рівнемскладностіі потребуєвідповідноїкваліфікаціївиконавців.
Порядз власним капіталомпідприємствопевну частинусвоїх фінансовихресурсів формуєза рахунокпозиковогокапіталу. Запитомою вагоюу складі залученихджерел фінансуваннязначне місцезаймають банківськікредити такредиторськазаборгованість,в тому числікомерційнийі товарнийкредити. Необхідністькредиту якджерела поповненняфінансовихресурсів підприємствавизначаєтьсяхарактеромкругообігуосновних іоборотнихактивів. Алеж як джерелофінансування,позиковийкапітал тежмає свої особливості:
1) відноснапростота формуваннябазових показниківоцінки вартості.Це вартістьобслуговуванняборгу в форміпроцентів закредит;
2)виплати пообслуговуваннюборгу відносятьсяна собівартість,що зменшуєрозмір оподатковуваноїбази підприємства,тобто розмірвартості позиковогокапіталу зменшуєтьсяна ставку податкуна прибуток;
3) вартістьзалученняпозиковогокапіталу маєвисоку ступіньзв’язку з рівнемкредитоздатностіпідприємства,оціненогокредитором.Чим віще кредитоздатністьпідприємствапо оцінці кредитора,тим нижче вартістьзалучногопозиковогокапіталу;
4) залученняпозиковогокапіталу пов’язаноіз зворотнимгрошовим потокомпо обслуговуваннюборгу та попогашеннюзобов’язаньпо основнійсумі боргу.
Вартістьвнутрішньоїкредиторськоїзаборгованостіпри визначеннівартості капіталувраховуєтьсяпо нульовійставці, томущо це безплатнефінансуванняпідприємстваза рахунокцього позиковогокапіталу. Алене можна збільшуватисуму капіталуза рахунокцього джерела,бо якщо коштизатримуютьсяна тривалийчас в обігу ісвоєчасно неповертаються,це може статипричиною простроченоїкредиторськоїзаборгованості, що в кінці приведедо виплатиштрафів, санкційта погіршитифінансовийстан .
Щодопозиковогокапіталу, тоу підприємствапри існуючійструктурікоштів і низькійрентабельностіактивів у порівнянніз процентнимиставками закредит є дуженезначні можливостіпо його залученню.Треба в першучергу вирішуватизбутові проблемиі підвищуватикредитоздатністьпідприємства.
Оптимізаціяфінансовоїструктурикапіталу єодним з найбільшважливих таскладних завданьфінансовогоменеджменту.Оптимальнаструктуракапіталу – цетаке співвідношенняйого власнихі залученихджерел, приякому забезпечуєтьсяоптимальнеспіввідношенняміж рівнемрентабельностівласного капіталута рівнем фінансовоїстійкості,тобто максимізаціяринкової вартостіпідприємства.
Хочазалученнякредитів можливо,коли вже забезпеченависока рентабельністькапіталу іншимспособом. Цедозволитьзрівняти сумидебіторськоїта кредиторськоїзаборгованості.
Такимчином, в результатірозглянутихваріантів можнасказати, щополітика оптимізаціїструктурикапіталу спрямованана підвищеннядолі власногокапіталу. Асаме прибутку,через неможливістьзалученнякредитів. Алеж якщо взятиза мету підвищеннярентабельностівласного капіталу,то теоретичнонайкращийваріант – залученняпозик. Але єобмеження покоефіцієнту платоспроможності,який не дозволяєзбільшитипозиковийкапітал беззбільшенняоборотнихактивів. Збільшенняпитомої вагиоборотнихактивів дозволяєзбільшитипозиковийкапітал тазменшити власнийі зберегтиплатоспроможність.Рентабельністькапіталу тимбільше, чимнижче його сумаі вище прибуток,а при замінівласного капіталупозиковим вонапідвищується.
Щодоуправліннямдебіторськоюзаборгованістю,то найбільшефективнимибудуть такішляхи:
визначеннятермінівпростроченихзалишків нарахунках дебіторіві порівнянняцих термінівіз середнімипоказникамив галузі, показникамиконкурентіві даними минулихроків;
періодичнийперегляд граничноїсуми кредиту,виходячи зреальногофінансовогостановищаклієнтів;
якщовиникаютьпроблеми зодержаннямгрошей, то необхідновимагати заставуна суму, не меншу,ніж сума нарахунку дебітора;
використанняарбітражнихсудів для стягненняборгів принаявностіпорук чи гарантій;
продажрахунків дебіторівфакторинговійкомпанії чибанку, що надаєфакторинговіпослуги, якщоце вигідно;
при продажувеликої товарноїпартії негайневиставленнярахунка покупця;
використанняциклічноївиписки рахунківдля підтриманняодноманітностіоперацій;
відправленняпоштою рахунківпокупцям задекілька днівдо настаннятерміну платежу;
пропозиціявідстрочкиу виплаті грошейдля стимулюванняпопиту;
страхуваннякредитів длязахисту відзначних збитківза безнадійнимиборгами;
обминаннядебіторів звисоким ризиком,наприклад,якщо покупціналежать докраїни чи галузі,що переживаютьістотні фінансовітруднощі.