Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства (стр. 9 из 10)
Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме (у тис. грн.):А/Впл = (Да/Вб – Да/Впл) х Опл = (0,0586-0,0574)х8312,334=9,975.
Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році:
Сзмпл = А/Впл - Дзм = 9,975 – 6,1179 = 3,857 (тис. грн.).Визначаємо величину додаткових робочих місць у зв”язку із збільшенням змінності використання ОВФ на підприємстві.
Збільшення змінності використання ОВФ призводить до збільшення робочих місць, а це відповідно, у свою чергу, веде до збільшення чисельності працівників підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства у зв”язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства можна визначити виходячи із балансової вартості ОВФ, що будуть додатково залучатися до використання в першу, другу та третю зміни роботи підприємства і фондоозброєності праці працівників:
Чп = Е Бві / Фп , 
де Чп – додаткова потреба підприємства у працівниках (чоловік), Бві – балансова вартість ОВФ, що додатково залучаються до використання в і-ту зміну (гривень), Фп – фондоозброєність праці працівників підприємства (гривень). 
Отже, Чп = 225000 / 25714,29 = ~ 9 (чол.)в тому числі в першу зміну:
Чп1 = 100000 / 25714,29 = ~ 4 (чол.)в другу зміну:
Чп2 = 75000 / 25714,29 = ~ 3 (чол.) в третю зміну:Чп3 = 50000 / 25714,29 = ~ 2 (чол.)
3.4. Підвищення ефективності використання календарного часу.
Тривалість використання ОВФ підприємства на протязі року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг продукції за рахунок поліпшення використання фонду робочого часу, внутрізмінного часу та змінності використання ОВФ, передбачаються заходи по підвищенню коефіцієнта використання календарного робочого часу, тобто по збільшенню фонду робочого часу.
Підвищення коефіцієнта використання календарного часу ОВФ на підприємстві може досягнутися за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частини технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального ремонту ОВФ тощо.
За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 8 – 12 %.
Припустимо, що проведені на підприємстві заходи по підвищенню використання календарного часу дозволили збільшити фонд робочого часу на 8 %.
Проте, впровадження заходів щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства.
Визначаємо величину збільшення фонду робочого часу використання основних виробничих фондів:
Рч = РЧпл х Двч , 
де Рч – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ (днів), РЧпл – розрахований фонд робочого часу на плановий період (днів), Двч – величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів (у відсотках). 
Отже, Рч = 230 х 0,08 = 18,4 (днів).Визначаємо число додаткових змін використання ОВФ ( ЗМкч) підприємства:
ЗМкч = Рч х Кзм = 18,4 х 1,709 = 31,45 (змін). 
Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення числа змін у плановому році:Окч = (Опл /ЗМпл) х ЗМкч.
Опл = Об + Орчпл + Овзч + ОЗМпл =8100+405+63,99+212,334 = 8781,324; 
ЗМпл = Змпл + ЗМкч = 250 + 31,45 = 281,45;Отже, Окч = (8781,324 / 281,45) х 31,45 = 981,25 (тис. грн.).
Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов”язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на ці цілі – 600,0 грн. в кожну зміну за рік.Дкч = ЗМкч х Скч,
де Дкч – додаткові витрати, пов”язані із збільшннням коефіцієнта використання календарного часу (грн.), Скч – додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік, (грн.). 
Отже, Дкч = 31,45 х 0,6 = 18,87 (тис. грн.).Визначаємо зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції:
Да/Ві = (Бві х А) / Оі,
де Оі – обсяг виробництва продукції у базовому і плановому році.
Отже, доля цих витрат у базовому році складе: Да/Вб = 0,0586;
У плановому році:
Да/Впл = (5420 х 0,088) / (8781,324 + 981,25) = 0,0489 (грн./грн.).
Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме (у тис. грн.): 
А/Впл = ( Да/Вб – Да/Впл)хОпл = (0,0586-0,0489)х9717,526=94,7(Опл = Окч + Опл).
Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році буде становити: 
Скч = А/Впл - Дкч = 94,7 – 18,87 = 73,45(75,83) (тис. грн.).Визначаємо коефіцієнт використання календарного часу ОВФ (Ккч):
Ккч = ((Рчб + Рч) + Рч) / ККД ,де Рч – в першому випадку – приріст робочого часу використання ОВФ, у другому випадку – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ (днів), ККД – кількість календарних днів.
Отже, Ккч = ((140 + 6,3) + 18,4) / 365 = 0,45.
Визначаємо потребу підприємства в додатковому персоналі у зв”язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, тобто фонду робочого часу використання ОВФ підприємства.
Ця потреба в додатковому персоналі для забезпечення використання ОВФ ( Чп) у зв”язку із збільшенням тривалості їх використання на протязі року визначається виходячи із фондоозброєності праці на підприємствах, балансової вартості ОВФ, що використовуються у різні зміни, та числа додаткових змін роботи цих фондів у зв”язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу: 
Чп = (Е Бві / Фп) х ( ЗМкч / ЗМпл) , 
де Бві – балансова вартість ОВФ, що використовуються в і-ту зміну (грн.), (Е – сума), ЗМкч – число додаткових змін використаня ОВФ у зв”язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу (змін), Фп – фондоозброєність праці (грн.), ЗМпл – число змін використання ОВФ у плановому році (змін).