Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .
Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому .
Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.)
Категорії працюючих | 1999 | 2000 | Темп росту,% |
1. Середньоспискова чисельність штатних працівників спискового складу | 364 | 329 | 90,4 |
в т. ч. : працівники основної діяльності | 353 | 320 | 90,7 |
з них: робітники | 268 | 239 | 89,2 |
2. Непромисловий персонал | 10 | 9 | 90 |
3. Середньоспискова чисельність жінок в еквіваленті повної зайнчтості | 204 | 193 | 94,6 |
4. Середньоспискова чисельність штатних працівників на останній день місяця | 371 | 334 | 90,1 |
Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на 1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .
Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в 2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60% .
У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній стаж одного працюючого .
Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .
За кваліфікацією | За рівнем освіти | За віком | За стажем роботи | ||||
№ розряду | Кіл-ть чол. | Освіта | Кіл-ть чол. | Вік, років | Кіл-ть чол. | Стаж .років | Кіл-ть чол. |
без рОЗр. | 1 | Середня | 3 | 25-31 | 1 | 1-7 | 4 |
2 | 1 | Спеці альн | 7 | 32-38 | 3 | 8-14 | 2 |
3 | 1 | Вища | 4 | 39-45 | 4 | 15-21 | 4 |
4 | 2 | 46-52 | 4 | 22-28 | 3 | ||
5 | 4 | 53-59 | 2 | 29-35 | 1 | ||
6 | 5 | 60 і більш | 0 | >3б | 1 |
Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5
Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту.
Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44
Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .
Середній стаж роботи одного робітника :
( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3
Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).
1999 | 2000 | |
1. Прийнято : всього | 4 | 10 |
на постійну роботу | 3 | 10 |
на тимчасову роботу | 1 | — |
2. Звільнено : всього | 1 | 7 |
за власним бажанням | 1 | 6 |
по інвалідності | --- | 1 |
Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт обороту по звільненню
дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності.
Таблиця б:
Назва коефіцієнту | 1997 | 1998 |
1. Коефіцієнт обороту по прийому | 0,31 | 0,62 |
2. Коефіцієнт обороту по звільненню | 0,08 | 0,44 |
3. Загальний коефіцієнт обороту | 0,39 | 1,06 |
4. Коефіцієнт плинності робочої сили | 0,08 | 0,38 |
З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у 2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .
Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).
Назва показника | 1999 | 2000 | Відхилення |
1. Чисельність працівників | 13 | 16 | +3 |
2. Загальна кількість люд.-днів відпрацьованих персоналом | 1690 | 2400 | +710 |
3. Загальна кількість люд.-годин відпрацьованих персоналом | 13520 | 19200 | +5680 |
4. Середня кількість відпрацьованих днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | 130 | 150 | +20 |
5. Середня кількість відпрацьованих люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1) | 1040 | 1200 | +160 |
6. Тривалість робочого дня ( п.5 : п.4 ) | 8 | 8 |
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .
На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих
людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці.
Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .
Показник | 1999 | 2000 | % |
1. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тис. грн.) | 36,5 | 55,26 | 151,4 |
2. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тонн.) | 6,65 | 7,55 | 113,53 |
3. Середньоденна продуктивність праці, грн. | 280,71 | 368,42 | 131,25 |
4. Середньогодинна продуктивність праці, грн. | 35,09 | 46,05 | 131,24 |
Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.
Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна
Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна
Таблиця 9:
Рік | Тривалість робочого ДНЯ , ГОД. | Тривалість вобочого пеоіоду | Середньогодинна продуктивність | Середньорічна продуктивність |
1997 | 8 | 130 днів | 0,0351 т. грн. | 36,5 т. грн |
1998 | 8 | 150 днів | 0,0460 т. грн | 55,2 т. грн. |
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого .
1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.
2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.
3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний .
Тепер проаналізуємо заробітну плату .
На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду .
Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .
Розряд | І | II | III | IV | V | VI |
Тарифна ставка, коп | 77,2 | 84,4 | 93,0 | 104,4 | 118,7 | 138,7 |
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку . Премія нараховується за :