Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .
Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.
| № | Назва | Марка | формат пр-іі | продуктивн. устаткує. | габарити | Потуж н. ел двигуна кВт |
| 1 | 6-ти фарбова ротаційна маш. для глиб.друку | "Романтік-Андреотті 700" | 700 | ЮОоб./хв. | 12000*229 *280 | |
| 2 | 4-фарбова ротаційна маш. для глиб.друку | "Романтік-Андреотті 700" | 700 | ЮОоб./хв. | 900*229* 280 | |
| 3 | Прободрукарський станок | А-900 | 700 | ЗО відб. / рік | 191*135* 170 | 3,2 |
| 4 | Полірувальний станок | "Андреотті" | 270*1000 | 4 форми в рік | 191*135* 170 | 7,8 |
| 5 | Полірувальний станок | "Андреотті" | 270*1000 | 4 форми в рік | 191*135* 170 | 7,8 |
| 6 | Копіювальний станок | "Капелла", ГДР | 100*130 | 4 8 крп./ рік | 140*130* 100 | 0,5 |
| 7 | Ванна для міднення форм | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 8 | Ванна для міднення форм | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./ г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 9 | Ванна для міднення форм | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 10 | Ванна для міднення форм | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./ г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 11 | Ванна для електролітичного обезжирення | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 12 | Ванна для промивання целінд. | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 13 | Ванна для никелювання цел. | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 14 | Ванна для никелювання цел. | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 15 | Ліфт- елеватор для зберігання формних циліндрів | "Патер-Ностер" | 70 | 1 м./хв. | 140*200* 380 | 4,5 |
| 16 | Безпігментна лінія | ВНДІП | 70 | 10-12 хв. | 450*130* 120 | 1,7 |
Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані представимо у вигляді таблиці.
Таблиця 17:
| Вікова група | Кількість мапіин | Питома вага % |
| від 5 до 10 років | 3 | 18,75 |
| від 11 до 20 років | 9 | 56,25 |
| більше 20 років | 4 | 25 |
| 16 | 100 |
Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % ) . Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких сягнув за 20 років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі машини , які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації більшості з них складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює добре , має хороші економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно - механічного цеху .
В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .
В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від змісту та характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх технологічного виконання , тобто кожен технологічний процес виконується на спеціальній дільниці . Кваліфікаційний поділ праці
характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд і виконує роботу , яка відповідає його розряду .
Ефективність використання основних фондів характеризується показником фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню середньорічної вартості осн. фондів .
Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .
| Показники | 1999 | 2000 | % |
| 1. Обсяг товарної продукції , тис. грн. | 3740.1 | 3812,5 | 101,94 |
| 2. Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн. | 16560 ^ ^ ^-у | 16390 | 98,97 |
| 3. Вартість машин та устаткування , тис. грн. | 9230 | 9095 | 98,54 |
| 4. Матеріальні витрати , тис. грн. | 2215,4 | 2737,5 | 141,62 |
| 5. Кількість встановленого устаткування , од. | 350 | 350 | 100,00 |
| 6. Кількість відпрацьованих маш.- змін | 450 | 490 | 108,89 |
На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :
Таблиця 19:
| Показники | 1999 | 2000 | % |
| 7. Продукція за відрахуванням матеріальних витрат, т.гон <п. 1 - п.4) | 1524,7 | 1075 | 70,51 |
| 8. Коефіцієнт матеріаломісткості продукції (п.1 : п.7) | 2,45 | 3,55 | 144,90 |
| 9. Продуктивність устаткування , тис. грн (п.7 : п.6) | 3,38 | 2,2 | 65,09 |
| 10. Коефіцієнт змінності (п.6 : п.5) | 1,3 | 1,4 | 107,69 |
| 11. Вартість одиниці устаткування, тис. грн. (п.3 : п.5) | 26,37 | 25,98 | 98,52 |
| 12. Питома вага машин та устаткування в загальній вартості фондів (п.3 : п.2 • 100 %) | 55,74 | 55,49 | 99,55 |
| 13. Фондовіддача (п.1 : п.2) | 0,22^ | °'23)? | 104,55 |
На основі даних таблиць проведемо факторний аналіз,показника фондовіддачі.
Таблиця 20:
| Фактор | Вихідна величина Донловииіачі | % зміни пок-ків | Фондовіддача з урахув.Зміни попоказників | Вплив на фондов. окремих фактолрів |
| Зміна матеріальних витрат | 0,22 | 1,449 | 0,32 | +0,1 |
| Продуктивність устаткування | .0,32 | 0,651 | 0,21 | -0,11 |
| Коефіцієнт змінності | 0,21 | 1,077 | 0,23 | +0,02 |
| Рівень вартості од. устаткування | 0,23 | 0,9852 | 0,23 | 0 |
| Питома вага м. і устат. у вартості ОФ | 0,23 | 0,9955 | 0,23 | 0 |
Загальний вплив факторів склав :
0,1 -0,11 +0,02=0,01
Таким чином , на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний вплив мали зміни продуктивності устаткування . Не вплинули зміни в рівні вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в загальній вартості основних фондів .
Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку . Рівень механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який показує процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до загальної чисельності робітників .
Таблиця 21:
| Показники | 1997 | 1998 | Відхилення |
| 1. Загальна чисельність цеху , чол. | 13 | 16 | +3 |
| 2. Кількість робітників на механізованих роботах | 9 | 13 | +4 |
| 3. Кількість робітників на ручних роботах | 4 | 3 | -1 |
| 4. Кількість робітників на автоматизованих роботах | |||
| 5. Процент робітників зайнятих механізованою прапею.% <п.2:п.П | 69,23 | 81,25 | +12 |
| 6. Процент робітників зайнятих ручною працею , % (п.3:п.1) | 30,77 | 18,75 | -12 |
Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці зміни викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею та збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації виробництва характеризується й такими показниками , як показник спеціалізації , потоковості , паралельності , неперервності , пропорційності , прямотоковості та ритмічності і тривалості виробничого циклу . Більшість показників розраховується на конкретне замовлення , а такі спостереження не проводились , тому показники не можуть бути розраховані.Узагальнюючим показником організаційно-технічного рівня виробництва є якість продукції. Щодо організації котролю якості продукції, то його проводять інженер, відділу технічного контролю, майстер і робітники на дільницях. Найбільше значення має контроль якості в процессі друку накладу.
На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою певних приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості продукціїна підприємстві використовують такі показники, як якість друку, запах,якість лакування, центровка,якість тиснення,якість різки та висічки,суміщення,направлення волокон в папері. Для кожного показника розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується.
Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення по якості продукції. Суть її полягає в наступному : на бланку замовлення виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець і отримувач. Саме отримувач вказує на виявлені ним недоліки, які говорять про погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна,чи ні продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу невиправного браку.