Смекни!
smekni.com
Экономика

Ринкова інфраструктура

система заснуваньі організацій(банків, бірж,

ярмарків,страховихкомпаній,консультаційнихі

інформаційно-маркетинговихфірм і т.д.),

забезпечуючихвільний рухтоварів і

послугна ринку.

Словникекономічнихтермінів.


Вступ

ПроголошенняУкраїни незалежноюдержавою відкрилореальні можливостіпереходу їїдо ринку. Подоланнядеструктивногототалітарно-адміністративногорежиму,коріннаперебудоваекономічнихпроцесів шляхомздійсненнярадикальнихреформ, спрямованихна ринковутрансформаціювсіх сфергосподарськогожиття суспільства– основні засадиекономічноїта соціальноїполітики українськоїдержави.

Побудоварозвинутогоринковогогосподарства– процес доситьскладний ітривалий. Урозвинутихкраїнах Заходувін відбувсяяк природний,взаємопов’язанийз економічнимі соціальнимпрогресомсуспільства.

Ринок- досягненнявсього людствана всіх етапахйого розвит­кудо найвищихформ суспільногопрогресу.Ринковегосподарствоє середовищем,"атмосферою",в рамках і здопомогою якихвід­творюютьсяі панують відносиниі зв'язки товарноговиробництва.

Ринокяк самодостатній,автоматичнодіючий, саморегульованиймеханізм - цеабстракція,яка деякоюмірою відбиваєреалії XIX ст.Сучасний жеринок - це одинз феноменів,який зумовлюєсклад­ну системугосподарювання,в якій тісновзаємодіютьринкові за­кономірності,численні регулюючіінститути(передусімдержавні) імасова свідомість.

Цивілізованийхарактер ринкув промисловихрозвинутихкраї­нах визначаєтьсяшироким арсеналомперевіренихчасом і госпо­дарськоюпрактикоюзаконодавчихі моральнихнорм, багатопла­новоюі компетентноюполітикоюдержави щодорозвитку еконо­мікита соціальноїінфраструктури,інформованістюі самостійністюкерівниківгосподарськихструктур навсіх рівнях,правовою свобо­доюекономічноїсамодіяльностілюдини.

Звичайно,Україна, якнова самостійнадержава, щовиникла нарозколотомутерені колишньогонародногосподарськогокомплексу СРСРзі складноюінфраструктурою,створеною забагато десятиріч,не може повторитиза короткийчас той шлях,який пройшовринок Заходу.Вона може тількирозумно скористатисяпевним досвідомцих країн, ашлях переходудо ринковоїсистеми маєбути свій, зурахуваннямусіх національних,політичних,економічних,географічнихта інших особливостейісторичногорозвитку України.

Однакскладністьзавдання полягаєв тому, що немаєу свті аналогівпереходу доринку великоїдержави з такою,як в Україні,спотвореноютоталітарноюсистемою структуроюгосподарства,високимрівнем монополізмув промисловості,залежністютисяч промисловихпідприємстввід постачальниківокремих видівпродукції,щозалишилисяза межами державнихкордонів.Втаких скрутнихумовах, що склалисяв Україні, вумовах глибокоїекономічної,фінансово-кредитної,паливно-сировинної,екологічноїта іншишх кризперехід дореального ринкунадзвичайноутруднений. Які всяка об'єктивноіснуюча система,ринок має власнуінфраструктуру.

Ринковаекономікабазується натрьох основних«китах»: правовійсистемі (правівласності),ринковійінфраструктуріі підприємництві. Вона являєсобою неперевершенийпо ефективностігосподарськиймеханізм, уякому людинасприймаєтьсятаким, яким вінє: з одного боку,що переслідуєвласні інтереси,з інший ( творчоюособистістю,що створюєматеріальніцінності дляінших. Ще АдамСміту своєму знаменитомутворі «Дослідженняпро природуі причини багатстванародів», атакож в іншихроботах показав,що власнийінтерес кожноїокремої людинияк члена товариства,заснованогона поділі праці,веде до одержаннямаксимальноможливих благусім товариствому цілому. Передумовидля цього власність,конкуренція,ринок і підприємницькесередовище.

Уданій роботірозглянутийрозвиток вУкраїні одніеїскладовоїринковї економіки- ринкова інфраструктура,умови і чинники,що впливаютьна розвитока також проблемиі перспективиїї подальшогорозвитку.


Поняттяі суть ринковоїінфраструктури.

Термін"Інфраструктура"був упершевикористанийще на початкутеперішньогосторіччя векономічномуаналізі дляпозначенняоб'єктів іспоруджень,що забезпечуютьнормальнудіяльністьзбройних сил. У 40-і роки наЗаході підінфраструктуроюстали розумітисукупністьгалузей, щосприяють нормальномуфункціонуваннювиробництваматеріальнихблаг і послуг. У економічнійлітературіколишньогоСРСР вивченняпроблем інфраструктурипочалося лишев 70-і роки. Стосовнодо ринку (ринковійекономіці)інфраструктураявляє собоюсукупністьорганізаційно-правовихі економічнихвідношень, щозв'язує ці відношенняпри всьому їхньому різноманіттів одну ціле -Ринковуекономіку.

Ефективнефункціонуваннясучасного ринкубезпосередньозалежить відпостійновідтворюваногоринковогосередовища.Важливим йогоелементом єринкова інфраструктура.Це системапідприємствта організацій,які забезпечуютьрух товарів,послуг, грощей,цінних паперів,робочої сили.До таких установналежать біржі,банки, дилерськіта брокерськіконтори, службизайнятості,інформаційно-комерційні,оптові тапостачально-збутовіорганізації,пункти прокатута лізингу.

Поняття«ринок» використовуєтьсяв різних значеннях. Економістицей термінрозуміютьнасампередяк категоріюобміну, йогохарактеристику. Ринок це засіб взаємодіїекономічнихсуб'єктів заснованийна ціновійсистемі іконкуренції. Це особливиймеханізм координаціїекономічнихдій.

Які всяка об'єктивноіснуюча система,ринок має власнуінфраструктуру. Термін «інфраструктура»була упершевикористанаще на початкутеперішньогосторіччя векономічномуаналізі дляпозначенняоб'єктів іспоруджень,що забезпечуютьнормальнудіяльністьзбройних сил. У 40-і роки наЗаході підінфраструктуроюстали розумітисукупністьгалузей, щосприяють нормальномуфункціонуваннювиробництваматеріальнихблаг і послуг. У економічнійлітературіколишньогоСРСР вивченняпроблем інфраструктурипочалося лишев 70 роки. Стосовнодо ринку (ринковійекономіці)інфраструктураявляє собоюсукупністьорганізаційно-правовихі економічнихвідношень, щозв'язує ці відношенняпри всьомуїхньому різноманіттів одна ціле -система державних,приватних ісуспільнихінститутів(організаційі заснувань)і технічнихзасобів, щообслуговуютьінтереси суб'єктівринкових відносин,забезпечуютьїхню ефективнувзаємодію. Серед них виділяютьсяброкерськіфірми, різноманітнібіржі, інвестиційнікомпанії, банки,лізинговікомпанії, центризайнятості,страхові організаціїй ін.

Сутністьринковоїінфраструктури

Економікаприпускаєствореннятоварів і їхнєдоведення доспоживачів. Останнє потребуєорганізаціїсфери обертаннятоварів. Інфраструктураринку-це сукупністьінститутів,що забезпечуютьобертаннярізноманітнихтоварів. Обслуговуваннявзаємовідносинвиробниківтоварів і їхніхбезпосередніхспоживачів-основне призначенняінститутівінфраструктури.

Функціїринковоїінфраструктури

Продуктомінфраструктуриє посередницькапослуга. Послуга-це особливийтовар, що існуєтільки в моментйого виробництва. Роблячи різноманітніпосередницькіпослуги підприємствамі домашнімгосподарствам,заснуванняінфраструктуривиконують рядважливих функцій,серед якихможна виділититакі:

  1. Доведеннятовару добезпосередньогоспоживача. Інститутиінфраструктуридопомагаютьтовару знайтисвого споживача. Важливо організувативиробництвопродукції, алене менше важливозабезпечитиїї реалізацію. Спеціалізаціяна посередницькихопераціяхдозволяє скоротитичас на реалізаціютовару, зменшитивитрати обертання,прискоритиоборот фондівпідприємства,у більшомуступені врахуватизапити споживачів.

  2. Забезпеченнязворотноїзв'язок міжвиробництвомі споживанням. Інфраструктуравідчуває насобі вплив яквиробника(пропозиціятовару), так іспоживача(попит на нього). Аналізуючипросуваннятого або іншоготовару на ринку,посередникможе виявититенденції,урахуванняяких дозволитькраще орієнтувативиробництвона інтересиспоживачів.

  3. Перерозподілресурсів міжрізноманітнимигалузями йусередині них. Ця функціязабезпечуєтьсяяк через переорієнтуванняна випуск новоїпродукції, такі через обслуговуванняринку ціннихпаперів. Мінливийкурс акційпризводитьдо переміщеннякапіталів зоднієї галузів іншу, підтримуючитим самим визначенийрівень пропорційностів розвиткуекономіки.

  4. Акумуляціятимчасововільних коштів,регулюваннягрошовогообігу. Банківськізаснуванняінфраструктуриринку, зайнятікредитнимпідприємництвом,здійснюютьмобілізаціювільних коштівнаселення іпідприємств. У результатіформуєтьсяринок грошей,розширюютьсяінвестиційніможливостіпідприємств,пришвидшуєтьсятоварообмін. Крім того, череззміну ставкибанківськоговідсоткафінансово-кредитнізаснуванняможуть впливатина структуруінвестицій,забезпечуючиїхній перерозподілміж галузями,пришвидшуючиабо уповільнюючитемпи економічногоросту.

Утакий спосібочевидно, щоринкова інфраструктураробить істотнийвплив на функціонуванняекономічноїсистеми в цілому.


Основнієлементи іфункції ринковоїінфраструктури.

Ринковаінфраструктурамістить такіелементи: аукціони,торгово-промисловіпалати, торговідоми, ярмарки,маркетинг,біржі, брокерські,страхові, аудиторськіфірми, холдинговікомпанії таін. (Табл 1)

Аукціони- форма продажу визначенийчас і у визначеномумісці товарів,попередньовиставленихдля ознайомлення. На аукціонахреалізуютьпевні видитоварів, які,як правило,користуютьсяпідвищенимпопитом. Наприклад,головнимицентрами аукціонноїторгівлі хутромє Нью-Йорк, Монреаль,Лондон, Копенгаген,Стокгольм,Санкт-Петербург,Москва. Особливістюаукціонів єобмеженавідповідальністьпродавця заякість пропонованихтоварів.

Отже,аукціон - цепродажів реальнихтоварів наоснові конкурсупокупців. Міжнародніаукціони - переважнокомерційніорганізації,які мають приміщення,необхіднеобладнаннята кваліфіко

ванікадри. Аукціониорганізуютьтакож спеціалізованіброкерськіфірми, якіперепродуютьтовари своїхклієнтів закомісійнувинагороду.

Торгово-промисловіпалати- це комерційніорганізації,головним завданнямяких є сприяннярозвитку економічнихі торговельнихзв'язків з партнерамизарубіжнихкраїн. Вони єюридичнимиособами, якідіють на принципахповного комерційногорозрахункута самофінансування. Торгово-промисловіпалати надаютьцільові інформаційніпослуги.

Таблиця1

Основніелементиінфраструктуриринку
Риноккапіталів

Ринокзасобів виробництваі предметівспоживання

Ринокробочої сили

Фондовабіржа

Товарнабіржа

Біржапраці (службазайнятості)

Валютнабіржа

Торговельнівдома

Центрипідготовкикадрів

Страховікомпанії

Торговельно-посередницькіфірми

Фондзайнятості

Аудиторськікомпанії

Комерційніцентри і компанії

Комерційніцентри підготовки,перепідготовкиіпрацевлаштування

Брокерськікомпанії

Лізинговікомпанії

Державнийфонд сприянняпідприємництву

Комерційнібанки

Державнірезервні істрахові фонди

Пенсійнийфонд

Державнийстраховийнагляд

Державнаінспекція по

контроліза цінами і

стандартами

Фондимилосердя

Державнаподатковаінспекція

Антимонопольнийкомітет


Державнаінспекція поконтроліза ціннимипаперами

Фонддержавногомайна



Інвестиційнийфонд регіональногорегулювання

Фонднауково-технічнихпрограм

Стабілізаційнийфонд



Інноваційніфонди



Примітка:Виділеноінститути,створюваніза участю держави


Торговідоми- це торговельніфірми, що закуповуютьтовари у виробниківабо оптовиківсвоєї країниі перепродуютьза кордон абозакуповуютьтовари за кордономі перепродуютьмісцевим оптовимта роздрібнимторговцям іспоживачаму промисловостіта інших галузяхгосподарства.

Торговідоми здійснюютьоперації засвій рахунок,проте можутьвиконуватитакож функціїкомісіонераяк для вітчизняних,так і зарубіжнихпідприємців,торговельнихорганізаційта окремихосіб.


Ярмарки- надзвичайноважливий елементринковоїінфраструктури. Вони буваютьусесвітні,міжнародні,регіональні,національніта місцеві. Ярмарки - цеторги, ринкитоварів, якіперіодичноорганізовуютьв установленомумісці. Свогочасу вони відіграваливажливу рольв економічномужитті країнЗахідної Європи. З розвиткомсуспільноговиробництва,розширеннямторговельно-обміннихоперацій, посиленнямконкуренціїз центрів привозовівеликих партійнаявного товаруярмарку перетворилисяна ярмарки-виставкизразків товарів,які можна замовляти.


Маркетинг-це динамічнасистема ринковоїорієнтації. Як породженняринкової економікивін є відповідноюфілософієювиробництва,в основу якоїпокладенопринципи тазакони товарноговиробництва.

Складовимимаркетингує: виробництвопродукції наоснові знанняпотреб споживачів,ринкової ситуаціїта реальнихможливостейвідповідноговиробництва;найбільш повнезадоволенняпотреб покупцяз використаннямметодів ціновоїта неціновоїконкуренції;

Ефективнареалізаціяпродукції тапослуг на конкретнихринках на основіусебічноговрахуванняпопиту й пропозиціїта виробничо-збутовихможливостейпостачальників;забезпеченнядовготривалоїдієздатностівиробничо-комерційнихпідприємств,фірм та організаційна основіоперативноговикористаннянауково-технічнихдоробок, а такожноу-хау в галузівиробництватоварів.

Убільшостіпідприємств,фірм, асоціацій,акціонернихтовариств діютьслужби маркетингу. Вибір структуримаркетинговоїдіяльностізалежить відхарактерувиробництвата обсягузовнішньоеконемічнихзв'язків відповіднихгосподарськихі комерційно-торговельнихформувань. Основні завданнямаркетинговоїслужби:

комплексневивчення ринку;забезпеченнястійкої реалізаціїтоварів; ринковаорієнтаціявиробництва,науково-досліднихі проектно-конструкторськихробіт.

Однієюз функціймаркетинговихслужб є сегментуванняринку, тобтодиференціаціяпокупців залежновід їх потребта особливостейповедінки.

Урозвиненихкраїнах інфраструктуріринкових відносинпритаманнібагатоканальністьреалізаціїпродукції,широкий спектрсервісногообслуговування,розмаїття формрегулюваннятоварно-грошовихвідносин. Доостанніх належатьбіржі.


Біржа- це такий інститут,завдяки якомуоперативнішеі з оптимальниминаслідкамидля партнерівукладаютьсядогоди купівлі-продажутоварів, реалізуєтьсяєдина стратегіякомерційноїповедінкиагентів цієїструктури. Біржа є організаційноюформою ринку,на якому відбуваютьсявільна торгівлятоварами тапослугами,цінними паперами,валютою, найманняробочої силиі формуванняринкових ціні курсів відповіднихактивів наоснові фактичногоспіввідношенняпопиту й пропозиції.

Напочатку XX ст.сформувалисячотири основнихтипи бірж:

перший- як доступнедля всіх зібрання;інший - як замкнене,усебічнорегламентованедержавою зібрання;третій - як усебічнорегламентованадержавою корпорація;четвертий - яквільна корпораціячи приватназастава останньої. Всі вони маютьсвої особливості. Однак їх об'єднуєті, що вонивдосконалюютьі полегшуютьринкові взаємовідносини,регламентуютьі впорядковують(через писаній неписаніправила) найактивнішихагентів ринковоїекономіки,зв'язують їхміж собою, полегшуютьпереливаннякапіталів,виступаютьіндикаторамиринкової орієнтації.

Зпрактики відомібіржі праці,товарні, фондовібіржі.


Біржапраці- елемент ринковоїінфраструктури,що регулярноздійснюєпосередницькіоперації наринку праці. Система біржпраці сприяєздійсненнюузгодженоїдержавноїполітики вгалузі зайнятостінаселення.

Біржапраці виконуєтакі функції:аналізує станринку праці;

прогнозуєпоспіває іпропозиціюробочої сили;веде облікгромадян, щозвертаютьсяза працевлаштуванням;сприяє працевлаштуваннюпрацездатних;здійснює професійнуорієнтаціюмолоді; виплачуєдопомогу побезробіттютощо. Біржапраці виступаєпевним гарантомконституційногоправа на працюяк державнаорганізація. Поряд з державнимибіржами працііснують і платніприватні агентства(контори), що єпосередникамив галузі праці,а також посередницькібюро при профспілках,молодіжних,релігійнихорганізаціяхта ін. У Українірозвиваєтьсябезплатнадержавна системацентрів і службзайнятості.


Товарнабіржа- комерційнепідприємство,регулярнофункціонуючийринок одноріднихтоварів з певнимихарактеристиками.Слово“біржа” походитьвід латинського“бурса”, щоозначає “гаманець”.Біржі з’явилисяу XV-XVIст. в Італії,Нідерландах,Франції. У Росіїперша біржаз’явиласяу 1703р. в Петербурзі.У 1705р. для неї булозбудованеокреме приміщення.У Києві біржаз’явиласьу 1865р.

Усучасній економічнійлітературітоварна біржарозглядається,по-перше, якекономічнакатегорія, щовідображаєскладову частинуринку, специфікоєякого є особливаоптова форматоргівлі товарамиз певнимихарактеристиками:масовість,стандартність,взаємозамінюваність.По-друге, цегосподарськеоб'єднання(товариство)продавців,покупців іторговців-посереддниківз метою створенняумов для торгівлі,полегшення,прискоренняі здешевленняторговельнихугод і операцій.Члени біржівиграють невід її функціонування,а від своєїучасті в торгах.Члени товарноїбіржі відповіднодо встановленихбіржових правилукладають угодикупівлі-продажутоварів зацінами, щоскладаютьсябезпосередньов ході торгівлізалежно відспіввідношенняпопиту і пропозиціїна них. Це свідчитьпро те, що біржає особливимціноутворюючиммеханізмом.У цьому такожполягає метадіяльностібіржі.

Охарактеризувавширізні сторонидіяльностітоварної біржі,можна дати такеузагальнюючеїї визначення:Товарнабіржа– це асоціаціяюридичних тафізичних осіб,що здійснюєоптові торговельніоперації застандартаи,зразками успеціальномумісці, де цінина товар складаютьсяв умовах вільноїконкуренції.

Біржаяк сегментзагальногоринку виконуєнаступні функції:збалансуванняпопиту та пропозиціїчерез відкритукупівлю-продаж,упорядкуваннята уніфікаціюринку товарнихі сировиннихресурсів;стимулюваннярозвитку ринку;економічногоіндикатора.

Українах з розвиненоюринковою економікоютоварні біржів основномуфункціонуютьяк безприбутковіасоціації,звільнені відсплати корпоративногоприбутковогоподатку.

Улипні 1994р. в Українізареєстровано90 бірж, середних універсальнихта товарно-сировиннихі товарних –47 (52 відсотки),спеціалізованих– 19, товарно-фондовихі фондових –13, агропромислових– 8, нерухомості– 3. Практичнудіяльністьздійснювали62 біржі (69 відсотків).Така великакількість їхзумовленанизьким рівнемрозвитку оптовоїторгівлі. Зрозвиткомекономікикількість біржзменшиться.

Особливостямиукраїнськихбірж порівняноз західнимиє малий статутнийкапітал, універсальність,низький рівеньспеціалізації.Товарна біржа- цеоб'єднанняпідприємствторгівлі, збуту,обміну, позначкаякої - укладаннявідповіднихугод, виявленнятоварних цін,попиту й пропозиціїтоварів, вивчення,впорядкуванняі полегшеннятоварообігута обміннихоперацій,представництвоі захист інтересівчленів біржі,вирішенняспорів щодооперацій тощо. Свого часузначне місцеу світовійторгівлі, особливозерном, цукром,займала, наприклад,Одеська біржа. Товарні біржібувають публічній приватні.

Напублічнихбіржах догодиможуть укладатияк їх членуй,так і підприємці,що не є їх членами. Діяльністьцих бірж регулюєтьсязаконами таурядовимиактами.

Приватнібіржі організовуютьу формі акціонернихкомпаній ізакритих корпорацій. Укладати догодина таких біржахможуть лишеакціонери. Членуй біржі,як правило, неотримуютьдивідендівна вкладенийкапітал. Їхприбуток утворюєтьсяза рахуноквинагород,отриманих відклієнтів, тобтобіржі виступаютьу ролі брокерів.


Брокерськіфірмиза допомогоюброкерів купуютьі продаютьтовари, грошовіномінали чиакції від іменіінших осіб. Крім того, вонинадають клієнтамтакож додатковіпослуги, у томучислі й у виглядікредитів, інформаціїпро кон'юнктуруринку, рекламитощо.

Брокерськафірма - це посередникміж продавцямий покупцямицінних паперівна біржі. Смердотаусебічно вивчаєкон'юнктуруринку, можливостізакупівлі тазбуту акцій. Схема операцій,здійснюванихброкерами,така: заяваінвестора проготовністьпридбати акції- оцінка брокеромкон'юнктуриринку - завершенняоперації. Процеспошуку інвестораназиваєтьсяринком.

Біржаяк комерційнепідприємствозабезпечуєброкерів приміщенням,зв'язком, здійснюєоблік операцій,визначає біржовіціни (котирування),сприяє розрахункам,розробляєтипові контракти,веде арбітражнерозслідуваннята розглядаєспори.

Економічнароль товарнихбірж полягаєпередусім утому, що вонисприяють встановленнюринкової рівноваги,відтворюваль-нимпроцесам,ефективностіекономіки.

Протягомтривалого часуіснуваннятоварних біржвироблялисяй апробувалисяпрактикоюпринципи таправила функціонуваннясуб'єктів ринковихвідносин,викристалізовувалисьбіржове законодавство,правове забезпеченняїх діяльності. Одними з першихсформувалисяпоняття такзваних біржовихтоварів табіржовогоконтракту. Останній єюридичнимзобов'язаннямпоставити абоприйняти товарна певних умовах. До нього належатьдогоди ізстандартнимиумовами: сума,кількість, дніта засоби постачаннятоварів, межіщоденних коливаньцін.

Дляздійсненняоперації набіржі повиннібути зафіксованітри зміннихчинники: ціна,сума і рядкипостачань. Останнім часомпоширилисятак звані ф'ючерснідогоди (домовленостіпро реалізаціютоварів, якібудуть виробленів майбутньому,наприклад,угода про умовизакупівліврожаю наступногорку). Вони передбачаютьне кількістьтоварів, а числоконтрактів. При укладанніф'ючерсноїдогоди узгоджуютьлише дві позиції:ціну і термінпостачання. Такі догодиможуть здійснюватисьлише з одногостандартноговиду товарів(так званогобазового сорту),встановленогоцією товарноюбіржею. Рядківпостачань заф'ючерснимконтрактомвизначаєтьсятривалістюпозиції. Наприклад,стандартнийконтракт Лондонськоїта інших біржна постачаннякаучуку можнаукладати нашкірний наступниймісяць, тобтона місячнупозицію; цукру,какао, міді,цинку, олова,свинцю - на кожнунаступну тримісячнупозицію.

Постійнезбільшеннякількостіф'ючерснихконтрактівпідвищує рольтоварних біржв економіці. Це впливає наформуванняяк товарнихцін, так і відсотковихставок і валютнихкурсів. Усечастіше подіїна товарнихбіржах визначаютькон'юнктурувсіх іншихринків. Ф'ючерсніоперації відкриваютьтакож широкіможливостідля спекуляцій,які мають місце,коли покупецьі продавецьпевного видутовару укладаютьугоду не дляреалізаціїкупівлі тапродаж, а дляотриманнярізниці в цініна цей товарна час йогопостачанняпорівняно іззазначеноюв контракті.

Членуйтоварних біржотримуютьможливістьнайбільш вигіднопродавати,купувати абообмінюватитовар; користуватисяінформацієюпро кон'юнктуруринку, якаперманентнезмінюється,про стан попитуй пропозиціїв розрізі груптоварів; матерівідомості проплатоспроможністьі надійністьконтрагентадогоди. Співзасновни-кибіржі застрахованівід небажаногоколивання цін,користуютьсяпільговимкредитуваннямдля здійсненнявже укладенихугод.

Підвпливом часута економічноїконкуренціїсеред товарнихбірж виробиласячітка спеціалізація:щодо кольоровихметалів - Лондонська,Нью-Йоркська;натуральногокаучуку - Нью-Йорксь-ка,Лондонська,Амстердамська,Сингапурська,Куала-Лампурська;

зерна- Вінніпезька,Чиказька, Лондонська,Ліверпульська,Рот-тердамська,Антверпенська,Міланська;цукру - Лондонська,Гамбурзька.


Фондовабіржа -це організованийі регулярнофункціонуючийринок, на якомувідбуваєтьсякупівля-продажцінних паперів. На ній продаютьта купуютьакції, облігаціїакціонернихкомпаній таоблігаціїдержавнихпозик. Як найважливішийелемент розвинутоїринкової економіки,ринку капіталівфондова біржастворює можливостідля мобілізаціїфінансовихресурсів, їхспрямуванняна довгостроковіінвестиції,фінансуванняперспективнихпрограм.

Фондовібіржі маютьорганізаційно-правовуформу приватнихакціонернихтовариств (уСІІІА, Великобританії,Японії) абодержавнихінститутів(у Німеччині,Франції). Насучасних фондовихбіржах (Нью-Йоркській,Лондонській,Токійській,Паризькій,франкфуртській,Базельській,Міланській,Сингапурській,Тайванській)діють цивілізованіправила тапринципи, якізумовлюютьпевні гарантіїстраховимкомпаніям,окремим акціонерам.

Розпродажакцій - це вільнийманевр бірж,диверсифікаціяфінансовихнадходженьі можливістьнагромаджуватизначний обсягінвестицій.

Акція-це цінний папір,який засвідчуєвнесок певноїчастки в капіталакціонерноготовариства. Смердота даєправо на отриманнячастини прибуткуу формі дивіденда.

Фондовабіржа у форміакціонерноготоваристваявляє собоюоб'єднаннякапіталів,створене шляхомвипуску акцій,які є документом"на пред'явника",котируютьсяі можуть вільнопереходитивід однієїособа до іншої.

Акціонернетовариствоутворюєтьсяна основі статуту,розробленогоїї засновникамий узаконеногодержавнимиправовимиактами. Статутомпередбаченомаксимальнусуму (статутнийкапітал), наяку можутьвипускатисяакції, та їхномінальнувартість.

Акціонернітовариства- біржі виконуютьроль барометраекономічногожиття. Біржовіоперації маютьна меті не тількиіндивідуальнезбагаченнявласників акцій(йдеться провласниківконтрольногопакета), а йутвердженняцього як структурногорізновидуринку. При жорсткійконкуренціїміж фондовимибіржами власникиакцій виявляються"приреченими"на спільністьекономічноїдолі.

Длястворенняфондової біржінеобхідніщонайменшетри суб'єкти:тієї, хто випускаєцінні папери;хто їх купує;хто об'єднуєпродавця іпокупця акцій(брокерськафірма).

Щоббути членомбіржі, требазасвідчитисвою дієздатність. Так, вартістьмісця на Нью-Йоркськійбіржі в різнірки була такою,тис. діл. : у 1827 р.- 0,1; 1901 р. - 80; 1929 р. - 625; 1942 р. - 17;1987 р. - 1100; 1988 р. - 665.

Незважаючина ті, що нинів США діють 16фондових бірж,Нью-Йоркськатримає першістьне тільки вСполученихШтат (3/4 операційз акціями), а йу світі. Самена цій біржікотируютьсяцінні папери1600 найавторитетнішихкомпаній.

Компанії,які бажаютьпродавати своїцінні паперичерез біржу,повинні:

отримуватирічний прибутокне менше 2,5 млнділ. (у тому числіне менше 2 млнза шкірний здвох останніхроків) або сумарнийприбутокзатрьох останнірки більше 6,5млн діл. (приприбутковостіза всі рки);

володітиреальнимиактивами щонайменшена 18 млн дол. ;

матине менше 2000 акціонерів(як мінімум по100 акцій у кожного).

УдореволюційнійРосії, у томучислі й на територіїУкраїни, щобвступити вбіржове товариство(корпораціючленів біржі),необхідно булопройти черезпроцедурувиборів. Членуйтовариствасплачуваливступний внесок(на Калашниковськійбіржі, наприклад,він становив300 крб. для купців,1100 крб. для промисловців)і щорічно вносилив касу біржіпевну суму. Центром торгівлізакордоннимивекселями,валютою, ціннимипаперами булаСанкт-Петербурзькабіржа; а лідерому сфері обігуз державнимипозиками - Московськабіржа.

Засвоїми статутамиросійські біржібули заставамивідкритоготипу. Відвідатибіржу з метоюукладеннядогоди незаборонялосянікому, протекатегоричнозаборонялосянавіть входитидо біржі особам,колись засудженимза економічніта інші проступки,боржникам,банкрутам іпалимо, чиїсправ булипередані вкредиторськеуправління. Ті, хто бажаввзяти доля вбіржовій торгівлі,повинні булиматері правозвістки торгівлюта дотримуватисяПоложення продержавнийпромисловийподаток.

УсувереннійУкраїні формуєтьсясистема бірж. Вже діють такібіржі, як фондові,аграрні, міжбанківськавалютна. Маємісце тенденціярозвитку відуніверсальнихтоварних бірждо спеціалізованих.

Купівля-продажцінних паперів,облігацій,акцій на фондовійбіржі здійснюєтьсячерез відпрацьованийтривалою практикоюмеханізм. Залежновід попиту йпропозиціїна них установлюєтьсябіржовий курс.Бюлетенізареєстрованихбіржових курсів(котирувань)публікуютьсяв пресі. Наприклад,газета "Уолл-стрітджорнел" міститьспеціальнийрозділ "С" підназвою "Грошіта інвестиції".

Біржовийкурс ціннихпаперів визначається:прибутковістюфірми та прибутками,що передбачаються;розмірамибанківськоговідсотка (позиковоговідсотка), атакож ціноюна золото, окремітовари й нерухомість,які є альтернативоюзалученнятимчасововільних коштів;варіантамиліквідності,тобто можливістюперетворитипридбані цінніпапери в гроші;політичнимстановищему найважливішихрегіонах світу;тіньовимиопераціями,таємнимидомовленостями,які іноді укладаютьсяз метою отриманняспекулятивногоприбутку відрізниці міжбіржовимикурсами.

Незважаючина ті, що інодімає місце суттєвийвідрив біржовихкурсів ціннихпаперів відпредставленоїними реальноївартості, укінцевомурахунку вонивідображаютьреальну ситуаціюв економіцікраїни чи регіону.

Найбільшузагальнюючимпоказникомдинаміки курсуцінних паперівє індекс Доу-Джонса.У 1884 р. Ч. Доу задопомогоювинайденогоним індексурозрахувавсерію курсівакцій двохпромисловихфірм та дев'ятизалізничнихкомпаній США. Пізніше разоміз своїм партнеромЕ. Джонсом вінпочав регулярнопублікуватицей індекс угазеті "Уолл-стрітджорнел". У1928 р. індекс бувмодернізований.

Нинііндекс Доу-Джонсавраховуєтьсяпо 30 великихпромисловихкомпаніях, 20транспортнихкомпаніях і15 фірмах паливно-енергетичноїта комунальноїінфраструктури.

ІндексДоу-Джонса єпоказником"здоров'я"економіки нетільки США, ай значної частинисвіту в зв'язкуз діяльністючисельнихтранснаціональнихкорпорацій.

Досередини 20-хроків індексДоу-Джонсаперевищував(нечасто) 100. Потімвін пішов вугру. У середині1929 р. він уже позначавсяцифрою 469,5. Однаквелика депресіяпризвела добіржовогокраху:

ужовтні 1929 р. індексзнизився до230,1. Ще на початку50-х років віндорівнював200. Проте потімпочалося йогостабільнезростання. 80-ті рки знаменувалисябіржовим бумом. У серединіжовтня 1987 р. індексдосяг позначки2722. Під час біржовогопотрясінняв жовтні 1987 р. курсакцій за одиндень знизивсяна 22,6 відсотка,індекс становивусього 1733. Знеціненняакцій на біржахусього світув сумі склало2 трлн діл.


Страховакомпанія- комерційна,фінансово-кредитнаорганізація,що ставити запозначку отриманняприбутку відздійсненнястраховихоперацій. Страховікомпанії здійснюютьсистему заходів,спрямованихна повне абочастковевідшкодуваннязастрахованимфірмам збитків,яких смердотазазнала занепередбаченихобставин:

унаслідокстихійноголиха, аварії,невиконаннязобов'язаньзбанкрутілимиконтрагентамитощо. Вони прагнутьзалучити якомогабільше клієнтів(фізичних іюридичнихосіб), між якимий розподіляютьсуми відшкодуваннязбитків. Такікомпанії нівелюютьта зменшуютьподібні труднощій ускладнення,що можуть трапитисяв шкірного зклієнтів. Страховікомпаніїнейтралізуютьекономічнийризик фізичнихта юридичнихосіб, покриваютьнепередбаченізбитки.


Аудиторськафірма- це незалежнависококваліфікованаорганізація,яка на замовленняконтролює йаналізує фінансовудіяльністьпідприємстві організаційрізних формвласності, їхнірічні бухгалтерськізвіти та баланси.

Аудиторськіфірми підтверджуютьабо спростовуютьдотриманняпідприємствамий організаціямидіючих нормгосподарськогоправа в сферіфінансово-кредитнихвідносин. Своїпослуги вониздійснюютьза вказівкоюдержавнихорганів абона замовленняпідприємствта організацій. Аудиторськимфірмам надаютьсядля контролюй аналізу всіпотрібні документибухгалтерськоїзвітності. Зарезультатамиперевірки, якщовони виявилисяпозитивними,господарськимсуб'єктам видаєтьсясвідоцтво продостовірністьїхнього продекларованогофінансовогостану.

Такийконтроль здійснюєтьсяз метою зменшенняекономічногоризику приукладаннівідповіднихфінансовихугод з данимисуб'єктами абопри підозріна можливебанкрутствочи приховуваннятіньових операцій,тобто таких,що функціонуютьпоза правовиминормами, замежами державнихзаконів, на такзваному "чорномуринку".


Холдинговакомпанія- акціонернакомпанія, капіталякої використовуєтьсяпереважно дляпридбанняконтрольнихпакетів акційінших компанійз метою встановленняконтролю заїхньою діяльністюй отриманнядоходів. Засвоєю структуроюі характеромдіяльностіхолдинговакомпанія виконує,як правило,лише фінансовіоперації. Смердотатримає контрольніпакети акційінших фірм ідіє через своїфілії. Найпоширенішітак звані чистіхолдинговікомпанії, протеє й змішані,які поєднуютьконтрольно-фінансовіфункції збезпосереднімуправліннямпідприємствами.

Холдинговадіяльність- це різновидпідприємництва,що потребуєзначних інвестиційі здійснюється,як правило, наоснові об'єднаннякапіталівкількох фізичнихчи юридичнихосіб.


Банки– це підприємства,що виконуютьпосередницькіфункції приздійсненніплатежів ікредитнихоперацій міжсуб’єктамиекономічноїдіяльності.Як юридичніособи вониекономічнонезалежні відорганів державноївлади у рішеннях,пов'язанихз їхньою оперативноюдіяльністю,а діють у межахчинного законодавства.

Капіталбанку складаєтьсяіз двох частин:власного капіталубанкірів тазалученогоу формі вкаладів.

Діяльністьбанків з залученнявільних засобівта кредитуваннясуб’єктівгосподарськоїдіяльностіздійснюєтьсячерез банківськіоперації. Банківськийприбуток утворюєтьсяпереважно зарахунок різниціміж сумою відсотківза наданнякредитів і тих,які банки сплачуютьвкладникам.У банківськийприбуток входятьтакож доходи,які банки отримуютьвід біржовихоперацій зцінними паперами,надання позиквласного капіталутощо.

Убанківськусистему входятьрізні видибанків.

Комерційнібанкиакумулюютьгрошові засобиу вигляді внесків,а також за рахуноквипуску власнихцінних паперів.Вони кредитуютьсуб’єктівгосподарськоїдіяльності.

Емісійнібанкиздійснюютьвипуск (емісію)банкнот, мобілізуютьгрошові резервикомерційнихбанків, зберігаютьзолоті та валютнізапаси держави.Вони надаютькредити комерційнимбанкам і державі.

Іпотечнібанки надаютьпозики підзастави нерухомогомайна (землі,будівель)землевласникам,селянам, власникамжитла.

Банкивідрізняютьсяклієнтурою,використаннямзасобів і деякимиопераціями,але всі вониє центрами, якізосереджуютьпозиковийкапітал..

Функціонуванняі дієздатністьусіх елементівринковоїінфраструктуриє важливою інеобхідноюумовою реальноїринковоїтрансформаціїекономікиУкраїни. Розвитокцієї інфраструктуривимагає відповідногозаконодавства,юридичнихгарантій, дійовогомеханізму йматеріально-фінансовогозабезпечення.


Шляхита проблемистворенняринковоїінфрструктурив Україні.

Ринковійекономіцінеобхіднаінфраструктура- система взаємозалежнихспеціалізованихорганізацій,система взаємозалежнихпотоків товарів,послуг, грошей,цінних паперіві робочої сили. Наприклад, натоварному ринкудіють товарнібіржі, підприємстваоптової і роздрібноїторгівлі, фірми,що займаютьсяпосередницькоїдіяльності,і т.п. Ранішевідзначалося,що ринковасистема потребуваєв розвитійсистемі акумуляціїзаощаджень,ядром якої єфондові біржіі банки.

Комерційнібанки і фондовібіржі маютьзагальнефункціональнезначення -акумулюватизаощадженнядля наступногоїхнього інвестування. Водночас вонирізняться поцілі діяльності,характеруоперацій іризику.

Біржаявляє собоюорганізованийоптовий ринок. По типі біржовоготовару розрізняютьтоварні, фондовіі валютні біржі. У сучаснійекономіцііснують публічно-правовіі державні

біржі. Діяльністьбіржі регламентуютьсяїї статутом. На біржі діютьпосередники- брокери, щовиконуютьдорученняклієнтів, іділери, що купуютьі продаютьтовари. Спеціалісти(джобберы) курирують

визначенугрупу товаріві цінних паперівкорпораціїабо галузі.

Біржа,як барометр,характеризуєстан усьогонародногогосподарства,індикаторамиякого є біржовікурси (ринковіціни). Вониформуютьсяпід впливомпопиту і пропозиції. Структурапопиту на

цінніпапери багатов чому визначаєтьсязагальноекономічнимичинниками,динаміку якийугада доситьскладно. Структурапропозиціїцінних паперівзалежить відмікроекономічнихчинників.

Порядіз ринком реальноготовару існуєринок, на якомуторгують правамина покупку(«call») і правамина продаж («put»)товару. Прицьому покупецьконтракту маєправо виборуі сплачує заце премію. Такаугода є опціоном. Покупець опціонустрахуєтьсяв

розміріпремії відзниження («call»)або підвищення(«put») ціни. Астрахуванняпродавця відсутніх. Прибуток продавцяопціону ограниченнапремією, прибутокпокупця можебути як завгодновеликий, починаючиз деякої ціни.

Наринку ф'ючерсівкупуються іпродаютьсятипові контрактина біржовітовари. Єдинимпереміннимпараметромє ціна, що визначаєтьсяпокупкою протилежногоф'ючерсногоконтракту(метод

хеджування). Розрізняютьзроблений хедж,коли збитокза контрактомна реальнийтовар цілкомкомпенсуєтьсяприбутком поф'ючерсні контрактам,і недосконалийхедж, коливідбуваєтьсячасткова компенсація. Продавці іпокупці контрактіврівноправній однаковострахуються.

Шляхстановленняринковоїінфраструктурив Україні складнийне менше, чимпідприємництва. У цій главірозглянутіосновні складовіРІ України іїхня діяльністьдо сьогоднішньогодня.

Розрізняютьорганізаційно-технічну,фінансово-кредитнуі науково-досліднуінфраструктуриринку. Зупинимосядокладнішена кожному звидів.

Доорганізаційно-технічноїінфраструктуриринку ставлятьсятоварні біржій аукціони,торгові домиі торговельніпалати, холдинговіі брокерськікомпанії,інформаційніцентри і ярмарки,інжинерінговіфірми, сервісніцентри, пунктипрокату і лізингу,державні інспекції,різноманітногороду асоціаціїпідприємціві споживачів,транспортнікомунікаціїі засоби оперативногозв'язку. Одніз цих заснуваньпокликанісприяти встановленнюділових контактівміж підприємцями,надавати їмінформаційні,консультативні,розрахунковіта інші послуги,інші берутьна себе функціїзагальноїкоординаціїринкових зв'язків,подають інтересисвоїх членівна регіональному,державномуі міжнародномурівнях, треті( являють собоюспеціальнідержавні органирегулюванняринкових відносин.

Фінансово-кредитнуінфраструктуруринку утворятьбанки, фондовіі валютні біржі,страхові йінвестиційнікомпанії, фондипрофспілокі інших громадськихорганізацій. Це всі ті, хтоспроможнийзайматися ізаймаєтьсямобілізацієютимчасововільних грошовихресурсів, перетворюєїх у кредити,а потім і вкапіталовкладення.

Науково-досліднаінфраструктураринку міститьу собі науковіінститути звивчення ринковихпроблем,інформаційно-консультативніфірми, аудиторськіорганізації,спеціальнінавчальнізаклади.

Теперроздивимосянайважливішіелементи ринковоїінфраструктури:біржа (фондову,товарну, робочоїсили) і науково-дослідніінститути.

Фондовабіржа заснування,організованийринок, на якомувласники здійснюютьпроцес купівлі-продажуцінних паперів. Членами біржіє переважноїї фундаториокремі індивідиі кредитно-фінансовіінститути. Купівля-продажакцій на фондовійбіржі здійснюєтьсяза допомогоюпосередників. Позитивнимичортами фондовоїбіржі є: акумулюваннявільних засобівза рахуноквипуску і продажіцінних паперіві їхній напрямокна розвитококремих підприємств,областей; міжгалузевепереливаннякапіталу, завдякиякому послабляютьсядиспропорціїв економіці;створеннявідповіднихпередумов дляпідприємницькоїдіяльності;стабілізаціязаощадженьокремих прошарківнаселення іїхнє відповіднезростання тощо.

Біржаробочої силизаснування,що здійснюютьпосередницькіфункції міжробітникамиі підприємцями,збирають інадають інформаціюпро наявністьвакансій, сприяютьпідготуваннюі перепідготовцікадрів, створеннюробочих місць,швидкому переміщеннюробочої сили,забезпеченнюефективностізайнятостіпрацездатногонаселення,частково регулюютьпроцес зайнятості. Біржа має своївідділенняв містах, районах;їхнє завданняполягає в тому,щоб аналізувати,розроблятипрограми зайнятості,надаватиконсультації,здійснюватипідготування,перепідготовкукадрів і працевлаштовуватиїх.

Товарнабіржа постійно чинніринки, де купівля-продажтоварів здійснюютьсяна основівстановленихстандартіві зразків, щовідповідаютьформ документів,який регламентуютьсяноменклатура,обсяг, ціни,терміни і видипостачаннята інші умови. Товарні біржіподіляють наміжнародніі національні,універсальніі спеціалізовані.

Інститутий організації,що утворюютьнауково-досліднуінфраструктуру,вивчають динамікуринкової ситуації,займаютьсярозробкоюстратегії ітактики поводженняпідприємствна ринку, прогнозівдля уряду іпідприємців,моделюваннямнаслідків тихабо інших рішень,наданнямконсультацій,улагоджуваннямконфліктівміж партнерами,підготуваннямекономістів,менеджеріві фахівців ізмаркетингу.

Динамікурозвитку ринковоїінфраструктурив 1991-1996 роках очевидноз нижченаведенноїТаблиці1та Діаграмі1.Не дивлячисьна деякі коливання,основна тенденціяпроглядаєтьсячітко - рісткількості бірж,що свідчитьпро постійнезростанняпотреб Українив розвиткуінститутівринковоїінфраструктури.


Таблиця1Динаміказміни кількостібірж в Українів 1991-1996 роках

Типбіржі

1991

1994

1995

1996

Усьогозареєстровано

66

91

88

191

Універсальні

22

23

19

46

Товарніі товарно-сировинні

28

24

25

54

Агропромислові

4

8

9

23

Фондовіі товарно-фондові

2

14

14

24

Інші

10

22

21

44


Діаграма1Динаміка зміникількості біржв Україні в1991-1996 роках 1

Малаекономікаукрай суперечливийсектор народногогосподарства. Тут кожна галузь,узята окремо,знаходитьсяв дуже сильнійзалежностівід багатьохзовнішніхчинників іумов: джерелафінансування,матеріально-технічногопостачання,кон'юнктуриринку й іншихчинників. Незначнийзбій у цьомумеханізмі можепризвести доруйнуванняі ліквідаціїгалузі. У тойже час втратиу випадку невдачане так уже великі,що дозволяєдосвідченомубізнесменудосить швидковідновити своюсправу.

Державнаопіка служитьсильнішимкаталізатором,сприяє зміцненнюпідприємництва. Головною задачеюз боку державиє чітке визначенняпріоритетнихнапрямківрозвиток економіки,науки, техніки,утворення,зовнішньоекономічноїдіяльності,підкріпленняцих пріоритетівсистемою пільгі гарантій,виділеннянеобхіднихматеріально-технічнихі фінансовихресурсів, організаціянеобхідногонавчання кадрів. Все іншетурбота малихпідприємств.

Малаекономіка граєвелику рольу народномугосподарствіпромисловорозвитих країн,і вони маютьвідповіднідержавні органикерування. Натакого родудержавні органипокладаютьсязагальні стратегічніі координаційніфункції.

Дужедіючим важелемрегулюваннядіяльностімалого бізнесув промисловорозвитих країнахє податковаполітика, задопомогоюкотрої нерідковирішуютьсяскладні регіональніпроблеми. Так,у Франції зновуутворена малафірма на3року звільняєтьсявід сплатиподатку з корпорацій,а протягом ще2роківрівень процентніставки знижуєтьсявдвічі.

Важливимінструментомдержавногосприяння малимпідприємстваму більшостіпромисловорозвитих країнє система державнихконтрактів. Дана формавідношеньдержави і бізнесудозволяє забезпечитиостанньомугарантованийринок збуту,прискоритипроцес накопиченнякапіталу, розширитивиробничіпотужності,зміцнитиконкурентноздатність,модернізуватиустаткування,залучитикваліфікованікадри.

Достатньоширокий розвитокв останнє десятиліттяодержали щоорганізуютьсядержавнимиорганами іприватнимипідприємствамиспеціальніслужби по наданнюрізноманітнихконсультаційнихпослуг малимкомпаніям.

Уумовах сучасноїнестабільноїекономічноїситуації вітчизняниймалий бізнеспотребуваєв протекторатідержави. Нажаль, поки щоефективниймеханізм підтримкиі стимулюваннярозвиткупідприємництвав Україні щене створений. Прийняті програми,закони, постановимають здебільшогодекларативнийхарактер. Фінансовапоміч, що надаютьУкраїнськийфонд підтримкипідприємництва,Державний фондпідтримкифермерськихгосподарстві Державнийінноваційнийфонд, достатньомізерна.

Вільніекономічнізони (ВЕЗ)-обмежені території,міста, морській авіаційніпорти, у якихдіють особливіпільгові економічніумови длянаціональнихі іноземнихпідприємців,що сприяютьрішеннюзовнішньоторговельних,загальноекономічних,соціальних,науково-технічнихі науково-технологічнихзадач.

ФормуванняВЕЗ складний,багатоєтапнийпроцес, що включаєрозробку законів,указів і постанов,що забезпечуютьправову основудля вітчизняногой іноземногопідприємництва;розвитокінфраструктуриринкових відносин,широкий використанняіноземногокапіталу,налагодженнямоделі зониконкретноїцільової орієнтаціїз її наступноютрансформацієюв ВЕЗ комплексногохарактеру.

Вданий час багаторегіонів Українихочуть одержатистатус ВЕЗ. Вже є пропозиціїпо створеннюбіля 100 ВЕЗ. Доцільнимварто вважатиствореннядекількох ВЕЗна найбільшепідготовленихтериторіях,що відповідаютьосновним вимогамзон і перспективніяк із поглядувнутрішньогоекономічногорозвитку, такі конкурентноспроможностіна світовомуринку капіталів. При цьомупріоритетнийінтерес дляУкраїни подаютьВЕЗ як засібпритягненняіноземнихінвестицій,доступ до новітніхтехнологійі сучасногозахідногодосвіду організаціїпраці і виробництва.

Середрегіонів Українинайбільшоюмірою зацікавленів реалізаціїпроекту ВЕЗна своїх територіяхі провели серйознупідготовчуроботу в цьомунапрямку Одеська,Закарпатська. Донецька іКиївська області.

УАвтономнійреспубліціКрим уже функціонуєВЕЗ «Сиваш». Вона діє напідставі ЗаконуУкраїни «ПРОдеякі питаннявалютногорегулюванняй оподатковуваннясуб'єктівекспериментальноїекономічноїзони «Сиваш»»від 23.02.96 р. N 65/96-ВР. Цимзаконом передбаченийряд пільг длясуб'єктівгосподарювання. Наприклад,сировина, матеріали,устаткування(крім підакцизнихтоварів), щоувозяться вУкраину длявласного виробництвасуб'єктамиекспериментальноїекономічноїзони «Сиваш»,не підлягаютьобкладеннюввізним митомі податком іздодатковоївартості; надходженняв іноземнійвалюті на користьсуб'єктівекспериментальноїекономічноїзони «Сиваш»не підлягаютьобов'язковомупродажу наміжбанківськійвалютній біржіу випадкувикористанняїх на розвитокцієї зони, іт.д.

Такимчином, створеннявільних економічнихзон на територіїУкраїни є одниміз найважливішихнапрямківрозвиткупідприємництва,оскільки вонисприятливовпливають набагато сфердіяльностілюдини: стимулюютьроботу наявнихпідприємств,заохочуютьствореннянових, збільшуютькількістьробочих місць,підвищуютьнадходженняв бюджет і покращуютьдобробут населення,що мешкає натериторії ВЕЗ.

Дляпояви такогосуспільногофеномена, якпідприємництво,а тим більшедля перетворенняйого в основнуорганізаційнуформу виробництва,необхіднівизначеніумови. Для країніз ринковоюекономікоюіснують загальніумови розвиткупідприємництва:

  • стабільністьдержавноїекономічноїі соціальноїполітики;

  • позитивнасуспільнадумкавідношеннядо підприємництва;

  • пільговийподатковийрежим;

  • наявністьрозвитоїінфраструктурипідприємництва;

  • ефективнасистема захистуінтелектуальноївласності.

УУкраїні і більшостіпострадянськихкраїн особливуактуальністьодержуютьнижчжеперерахованіумови:

  1. Наявністьвідповіднихмайнових правна умови ірезультативиробництва,оскільки підприємецьобов'язковоповинний бутивласникомзробленогопродукту іприбутку, отриманогов результатійого реалізації. Тільки прицих умовахвиникає належназацікавленістьдля здійсненняпідприємницькоїдіяльності.

  2. Визначенеекономічне,правове і політичнесередовище. Формальневизнання майновихправ на умовиі результативиробництваможе співіснуватиз іншими правовиминормами, щорегулюютьекономічнежиття товариства,але забезпечуючідостатньогоступеня економічноїсамостійності,що не на справі,для підприємницькоїдіяльності. Різноманітногороду обмеження,що формуютьекономічнесередовище,повинні забезпечуватидостатній«коридор свободи». Для підприємцяце виражаєтьсяв одержаннідостатньоїсамостійностіпри:

  • виборівиду господарськоїдіяльності;

  • визначенніспоживачівтоварів іпостачальниківресурсів;

  • визначенніцін;

  • розпорядженніотриманимприбутком.

  1. Повнаекономічнавідповідальністьза результатидіяльності. Цей пункт незвичнийУкраїні якпостсоціалістичнійкраїні, протеварто пам'ятати,що негативнимирезультатамипідприємницькоїдіяльностіможуть бути:

  • збитковість,тобто перевищеннявитрат надприбутками;

  • істотнавтрата майна;

  • банкрутство(визнання повноїнеплатоспроможності).

  1. Етикапідприємництва. Етика підприємництває одним із чинниківйого прибутковостіабо прибутковості. От морально-етичнінорми, затвердженів середовищіпідприємцівна цивілізованихринках:

  • обов'язковість;

  • загальнависока культурай освіченість;

  • контактність,уміння спілкуватисяз людьми, зацікавитиїх, мобілізуватина досягненняпоставленихцілей.

Аналізпідприємницькоїдіяльностідозволив визначититакі істотнічинники їїуспіху:

  • високукваліфікацію;

  • великіособисті контакти;

  • достатніматеріальніі фінансовіресурси;

  • наявністьзамовленьспоживачів.

Протепорівнюючидані розвиткивітчизняногомалого підприємництваз показникамиінших країн,робимо висновок,що Україназначно відстаєнавіть відкраїн Східноїі ЦентральноїЄвропи. Дляпорівняння:у Польщі натисячу жителівприпадає 51,3 МП. у Чехії - 12,4. в Українілише 2,6. У країнахринковогогосподарствабільше половиниВВП створюютьмалі підприємства. У Україні покищо малий бізнесне відіграєістотної ролів забезпеченніекономічногозростання, йоговнесок у ВВПподає лише 9. 0-9. 5%.2

Цевідбуваєтьсязавдяки тому,що у своїй діяльностівітчизнянепідприємництвонаштовхуєтьсяна різноманітніперешкоди, щоможна поділитина макро- імікроєкономічні. До першої групиставлятьсятакі:

  1. Податковаполітика,відсутністьналежногозаконодавчо-нормативногозабезпечення. Сьогодні податковасистема країнивпливає нарозвиток бізнесувкрай негативно. Підприємницькадіяльністьне може повноціннорозвиватисяза відсутностіабо недосконалостізаконів, що їїрегулюють.

  2. Адміністративнібар'єри. Великакількістьзаконів, нормативнихактів, інструкційзаплутуєпідприємців;крім того,підприємствапіддаютьсячастим і безпідставнимперевіркаміз боку різноманітнихдержавнихорганів.

  3. Обмеженістьвнутрішньогопопиту і наявністькризи збутуна внутрішньомуринку. Малийбізнес постійновтрачає головнихспоживачівсвоєї продукціївнаслідокпогіршеннярівня заможностінаселення,зменшенняприбутківгромадян.

  4. Недостатнядержавна підтримка. На сьогоднів Україні щене склаласяефективнасистема державноїпідтримки ізахисти малогопідприємництва. Механізмфінансуванняі кредитування,інформаційнеі консультаційногозабезпечення,система підготуванняі перепідготовкикадрів дляпідприємницькоїдіяльностінедосконаліі приносятьдуже мало користі.

  5. Низькаінвестиційнаактивністьунаслідокнестабільностіекономіки.

  6. Неразвиненістьінфраструктури. Роль об'єктівінфраструктурив розвиткумалого бізнесудуже незначна. Між різноманітнимиорганізаціямипідтримки МПі підприємствамище не налагодженіефективнеспівробітництвой обмін інформацією.

  7. Тіньоваекономіка. НайчастішеМП є змушенимиучасникамитіньової економіки,котрих туди«заганяє»податковийтиск, державнабюрократія,тощо.

  8. Неефективнаприватизація. Процес малоїприватизації,що мав місцев нашій країні,був підпорядкованийбагатьом обмеженням. У результаті,при повторномуринку приватизаційнихоб'єктів, щоне функціонує,багато підприємствзнаходятьсяв руках тих,хто не в змозіними управляти,але не може їхпродати.

  9. Неразвиненістьринку нерухомості. Малим підприємствамкатастрофічноне вистачаєофісних помешкань. Орендна платадуже висока,правила орендизаплутані; убагатьох випадкахоб'єкт не дозволяютьприватизуватиразом із помешканням.

Середмікроекономічнихчинників, щонайбільшевпливають нарозвиток малогопідприємництва,можна виділититакі: засіб

  • ічас виникнення;форма

  • власності;

  • фінансовіможливостіпідприємства;

  • асортиментпродукції, їїякість і попитна її;

  • обранустратегіюдіяльностіпідприємства,його організаційнуструктуру;

  • кадровуполітику;

  • можливістьдоступу докомерційноїінформації;

  • ступіньдотриманняклієнтами умовконтрактіві платіжноїдисципліни.

Умовирозвитку ринковоїінфраструктуриі чинники, щовпливають наїї становленняв Україні, подібніз умовами ічинникамиздійсненняпідприємницькоїдіяльностіяк по утриманню,так і по наборіпозитивнихі негативнихрис. Очевидно,що в умовах, щопризводятьзахідних спеціалістіву страхітливістьі, на жаль, сприйманихукраїнськимияк щось належнеі неминуче, повсіх законахні підприємництво,ні ринковаінфраструктурапрацювати неможе. Але дозагальногоподиву, вонине тільки виживають,але і функціонують,не дивлячисьна всі перешкоди. Це робить честьвітчизнянимпідприємцям,загартованиму важких умовах,але ніяк неможе служитивиправданнямкерівним органам. Очевидно, щотак продовжуватисяне може, і, якщоне почати терміновихмір, підприємництва(так само як іринковійінфраструктурі)або вимруть,або цілкомперейдуть утіньову економіку,перетворившиУкраїну в країнукорупції імафії.


Висновок

Найважливішиматрибутомринкової системигосподарюванняє ринок. Йогочасто визначаютьяк сферу обміну,уякій здійснютьсяугоди купівліі продажу товаріві послуг.Такожможна виділитище одне розумінняринку – як формиорганізаціїі функціюванняекономічнихзв’язківгосподарюючихсуб’єктів,щогрунтуютьсяна принципахвільної купівлі-продажу,іяк суспільноїформи функціонуванняекономіки,заякої забезпечуєтьсявзаємодіявиробництваі споживання,прямийі зворотнійвплив на виробництваі споживання.

Об’єктивнимиумовами інсуванняі функціонуванняринку є товарневиробництво– основа ринковоїекономіки,суспільнийподіл праці,економічнавідокрлеменістьвиробників,базою якої єекономічнаконкуренціяміж відокремленими,самобутнімисуб’єктамигосподарювання,існуваннявідповідноїструктури таінфраструктури,стійкої фінансовоїі грошовоїсистем, наявністьправової бази,що сприяє створеннюі постійномувідновленнювідповідногоринковогосередовищаі психологічногоклімату.

Щодоінфраструктуриринку, то їїрозглядаютьз різних точокзору, що пов’язанозі складноюсистемоюгосподарськихвідносин. Залежновід економічногопризначеннярозрізняютьринок ресурсів( засобів виробництва),ринок продуктів(предметівспоживання),ринок праці(робочоїсили) та риноккапіталів(грошовий).

Структураринку з точкизору територіальногопідходу являєсобою :внутрішнійринок – місцевий,регіональний,національний,зовнішній ринок– транснаціональнийта світовий.

Зурахуваннямконкретнихвидів товаріві послуг виділяютьринок спеціалізованихтоварів (промислових,продовольчих,комп’ютерів,бавовни, цукрута ін.) та ринокспеціалізованихпослуг (страхування,консультативніпослуги тощо).

Своїфункції риноквиконує черезрозгалуженуінфраструктуру:товарні,фондові тавалютні біржі,торгово – збутовіфірми, банкитощо. Між ступенемрозвитку ринкута його інфраструктуроюіснує прямазалежність– чим більшерозвинутаінфраструктура,тим розвинутішийринок.

Україні,в сучаснихумовах, як ііншим постсоціалістичнимкраїнам, щопереходятьдо ринковоїекономіки,необхіднеринкове регулювання,в тому числіщодо ціноутворення.

Конкуренція,а також вільнеціноутворення– необхідніінститутиринку, не можутьфункціонуватичерез відсутністьбірж, інформаційно-комерційних,оптових тапостачальницькихорганізацій,пунктівпрокату, культуривведення ринковоїекономіки.Відсутністьввдення культуриринкової економікипов’язанез нестачеюдосвіду роботиі кадрів.

Такстворенняринковоїінфраструктуривідбуваєтьсядуже повільно,з великимвідхиленням.Товарних бірж,наприклад, унас засно­ванобільше, ніж уСША або в будь-якійіншій країні.Проте процесформуванняринковоїінфраструктуривідбувається,його требаприскорювати.Набуваютьдосвіду і кадри,що працюютьв інститутахринку.

Длятого щоб суб'єктинаціональногоринку не тількимали ринковуінфраструктуру,право власностіна засоби виробництваі продукцію,а й могли реалізуватице право, крімекономічнихпотрібні щей правові передумови.Ось чому в країнійде процесвідпрацюванняі прийняттяюридичнихзаконів, якісприяють фор­муваннюринковогосередовища.Проте він ідеповільно, частов прийнятізакони вносятьсясуттєві зміни,відсутня узгодженістьзаконодавчихактів. Все цегальмує ринковіперетворення.Юри­дичні законимають відображатиреалії економічногожиття, бутинаціленимина відтворенняконкурентногосередовища.Слід відпрацюватимеханізм реалізаціїцих законів.

Відтворюючиринкові інститути,не можна забувати,що ринок будуютьлюди, від їхньоїсвідомості,бажання, розуміннязалежить дужебагато. Якщосуспільнасвідомістьне буде настроєнана рин­ковухвилю, то ринокбудуватисьне буде. Цейпроцес можеза­тягтись,а то й піти уякомусь іншомунапрямі. Слідврахувати, щопсихологічнийстан нашихлюдей нинідосить складнийі супе­речливий.Вони не тількимало знаютьпро ринок, а йвважають, щодержава кинулаїх напризволяще.У такій обстановцівибір моделій шляху побудовиринку має надзвичайноважливе зна­чення.


Використаналітература:

  1. Міжнароднепідприємництво:аналіз закордонногодосвіду / П.И.Хвойник, Ю.В.Аджубей, И.Е.Артем'єв і інші. - М.: Наука, 1992. - с.165-167

  2. КубайН.Е. Становлениеі розвитокприватногопідприємництвав перехіднійекономіці (наприкладі України):авторефератдисертаціїна одержаннянауковогоступеня кандидатаекономічнихнаук.- Львів:Державнийуніверситетім. И. Франка,1999 р.- с3-10

  3. ЩербинаО.В. Формированиемеханізмівреалізаціїдержавноїпідтримкималого підприємництвав Україні (наматеріалахсуб'єктів малогопідприємництва):авторефератдисертаціїна одержаннянауковогоступеня кандидатаекономічнихнаук.- К.: Національнийекономічнийуніверситет,1999 р.- с. 2-5

  4. Основиекономічноїтеорії: Підручник. У 2 книгах. Книга1. : Суспільневиробництво. Ринкова економіка/ Евтушевскийі ін.; під ред. Ю.В. Николенка. - К.: Лыбидь, 1998 р.-с. 133-140

  5. ЗадояА.А., ПетруняЮ.Е. Основыекономіки:Навчальнийпосібник. - К.:Выща школа. -1998г. - с. 130-145

  6. МакогонЮ., Ляшенко В.і ін. Регіональніекономічнізв'язки і вільніекономічнізони: Навчальнийпосібник. -Донецьк: ДонГУ,1999 р.- с. 44-46

  7. ЧмырьЕ.С. Свободныеекономічнізони: підходиі класифікація/ Організаціяі регулюванняекономіки. -1993, с. 130-135

  8. Статистичнийщорічник Україниза 1996 рік / Державнийкомітет статистикиУкраїни: Відповідальнийза випуск О.Г.Осадленко. -К.: Українськаенциклопедія,1997 р.- с. 354, 360

  9. Рузавін. Г.І. Основиринкової економіки. М.: ЮНИТИ. 1996.

  10. Основиекономічноїтеорії/За ред. ГальчинськогоА.С., Єщенко П.С.,Палкіна Ю.І.-К. :Вища школа,1995.

  11. Основиекономічноїтеорії (суспільневиробництво. Ринкова економіка.). -К. :Либідь, 1994

  12. Основиекономічноїтеорії/За ред. Климка Т.Н.,НестеренкоВ.П.-К. :Вища школа,1994

  13. «Курсекономічноїтеорії». Підред. ЧепуринаМ.Н., Кіров, 1994

  14. АлімоваТ.Д. «Проблемитеорії ринку:ДО аналізузагального»;Вісник, СПБ. ГУ. Серія 5, Випуск4,№26;

  15. БатурінаМ., Луков В. «Ринок:сутність, основніпоняття і структура»

  16. «Введенняв економічнутеорію» підред. А.Я. Лівшиця,И.Н. Никулиной.

  17. ГершафтМ. «Системаринків і ринковавзаємодія»


1Статистичнийщорічник Україниза 1996 рік / Державнийкомітет статистикиУкраїни: Відповідальнийза випуск О.Г.Осадленко.–К.: Українськаінциклопедія,1997г.– с. 357

2Данні Державногокомітета порозвиткупідприемництва,ДержкомстатУкраїни, Світовиогобанку і Европейськогобанку реконструкціїта розвитку:Кубай Н.Е. Становлення та розвитокприватногопідприемництва в переходнійекономіці (наприкладі України):авторефератдисертаціїна отриманнянаукової ступенікандидатаекономічнихнаук.– Львов:ДержавнийУніверситетим. І.Франка,1999г.– с. 9

36



П ЛА Н:


Вступ…………………………………………………………………………….3-5

  1. Поняттяі суть ринковоїінфраструктури………………..5-7

  2. Основнієлементи іфункції ринковоїінфраструктури…………………………………………………………………..7-20

  3. Шляхита проблемистворенняринковоїінфрструктурив Україні……………………………………………………………………………20-31

Висновок…………………………………………………………………….31-33

Використаналітература……………………………………………….33-34

 
НАПИШИТЕ НАМ
Copyright © Smekni.com. All rigths reserved.