В Україні йде формування конкретних механізмів державного регулювання ринку трудових ресурсів. Визначені кроки тут уже зроблені: створена державна служба зайнятості, розгортається система перепідготовки кадрів, офіційно встановлюються прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата. Утім, поки два останніх індикатори є в Україні (на відміну від високорозвинених країн з ринковою економікою) лише умовними показниками. Справа в тім, що мінімальна заробітна плата встановлена на настільки низькому рівні, що кожна – навіть відверто грабіжницька ставка – легко укладається в цей норматив.
СПИСОК
ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Бункина М.К. Национальная економика. М.: «Дело», 1997.
1. Рофе А.И., Збышко Б.Г., Ишин В.В. Ринок праці, зайнятість населення, економіка ресурсів праці: Навчальний посібник. – М.: «МИК», 1998.
2. Гальперин В.М. и др. Макроекономика: Учебник. Спб.: Экономическая школа, 1994.
3. Фишер С. і ін. Економіка. М.: «Справа ЛТД», 1993.
7. Макконнелл К.Р, Брю С.А. Экономикс. М.: «Соминтэк», 1995.
4. М. Мкртчан, И. Чистяков. Соціальні аспекти ринку праці/Суспільство й економіка, 9/1999.
5. Н. Восколович. Формування ціни робочої сили на ринку праці перехідного періоду/Людин і праця, 1/2000.
6. Сорока И. “Соціальне ринкове господарство і змішана економіка як пріоритетні моделі українського ринку”
“Економіка України”, №5, 1994 р.
7. Кредисов А., Бодров В., Леоненко П. “Сутність, структура і принципи організації соціального ринкового господарства”
“Економіка України”, №4,1993р., с.38-47