На Чернігівщині за 1992-1993рр. було приватизовано підприємств на суму 6173,7 млн.крб., з них за гроші - на 3631,3 млн.крб., а за сертифікати - на 2542,2 млн.крб. По Україні за 1993 рік до позабюджетного Державного фонду приватизації надійшло 247,7 млрд.крб. готівкою, а також 26,8 млрд.крб - кошти з депозитних приватизаційних рахунків.
Доля надходжень до позабюджетного Державного фонду від приватизації підприємств на Чернігівщині склала 1,1%, тобто мінімальна. До Державного бюджету України за 1993 рік перерахували 88,3 млрд.крб., 13,8% всієї суми надходження коштів до позабюджетного Державного фонду приватизації.
За 1992-1993рр. в Чернігові та області не приватизували жодного об'єкта незавершеного будівництвом, що негативно валинуло на результати всього приватизаційного процесу.
Державною програмою приватизації на 1994 рік передбачалося суттєве прискорення приватизації. Цією програмою були визначені такі пріоритети:
- широкомасштабне проведення приватизації об'єктів груп А,Д;
- розгортання приватизації об'єктів Б,В,Г;
- розвиток ринкової інфраструктури;
- створення умов для активізації процесу приватизації та післяпри-ватизаційного функціонування підприємств.[17.81]
Вже на початку 1994 року в Україні вдалося досягти значного прискорення процесів приватизації. Із запланованих на 1994 рік 20 тис. об'єктів групи А, 8 тис. приватизації об'єктів груп Б,В,Г,Е та 1200 об'єктів групи Д, було приватизовано протягом 1994 року 7982 об'єкти в тому числі 6128 об'єктів групи А. За них було виручено 1605 млрд.крб.[57.63] У першому півріччі 1994 року приватизація здійснювалась більш швидкими темпами, ніж в 1993 році. У другому півріччі 1994 року обсяги приватизації скоротились в порівнянні з першим півріччям, але не зважаючи на це, вони були вищі ніж у 1993 році. У 1994 році найбільш активно проходили процеси приватизації в Донецькій, Львівській областях та м.Києві. В цих містах приватизовано було відповідно 935,820,685 об'єктів всіх груп.
В Чернігові темпи приватизації в 1994 році були нижчі, ніж в вищезгаданих регіонах. За 1994 рік тут було приватизовано 51 об'єкт. Із них за конкурентними методами було приватизовано 16 підприємств (31,4%). В 1994 році так, як в 1993 році найбільше підприємств (41,2%) було викуплено товариством покупців. В 1994 році товариства покупців у всіх випадках створювались лише на базі своїх працівників, (дивись таблицю 2.1.3). Викуп майна, зданого в оренду в основному (91,4%) також здійснювався із залученням лише своїх працівників. Вцілому, за 1994 рік лише 40,2% державної власності потенційно могли бути викуплені не членами трудових колективів. "Такий стан речей є нечесним по відношенню до основної маси населення".[74.11]
Несправедливо позбавляти пенсіонерів, вчителів, лікарів можливості вкладати гроші та сертифікати також в найприбуткові підприємства. А такий стан є звичним для України, адже найприбутковіші підприємства, якщо не приватизовані трудовим колективом, то викуплені приватними юридичними та фізичними особами.
Я згодна з думкою Шигаєвої в тому, що одним із можливих виходів із такого становища могла б бути індексація основних фондів. "Відповідне подорожання фондів відразу б визначило фактичну частку викупленого орендарями майна, відбило б бажання членів колективів отримати додаткові акції задешево і таким чином звільнило б пакет акцій для інвесторів. Індексація не панацея від усіх лих, а просто дозволяє визначити дійсність такою, як вона є, виключити з гри фіктивних власників і знайти ефективних господарів..."[74.11]
Приватизація об'єктів на Чернігівщині за гроші та сертифікати
в 1992-1994рр. Таблиця 2.1.4
Роки Фактична ціна продажу
за гроші за сертифік. Вцілому %
млн.крб. % млн.крб. % Вартість
розрахов.
в млн.крб. %, що займає розрах. вар- тість в цін продажу
1992_
1993
1994
Разом 3631,3 58,8 2542,2 41,2 6173,5 100
12625,4 68,6 5772 31,4 18397,4 100
16256,7 66,2 8314,2 22,8 24570,9 100 4116,7
14867,1
18983,8 66,7
80,8
* Таблиця складена за даними, що були надані Чернігівським Регіональним відділенням ФДМУ.
З таблиці 2.1.4 видно, що в 1994 році в порівнянні з 1993 роком цін продажу зросла по відношенню до розрахованої вартості. Загальна вартість об'єктів, розрахована у відповідності з діючою методикою становить в 1994 році 80,8% загальної суми ціни продажу в порівнянні з 66,7% в 1992-1993рр. Цьому сприяло збільшення в 1994 році кількості підприємств, що були приватизовані конкурентними способами: в 1992-1993рр. на аукціоні та за комерційним конкурсом було приватизовано 12,8% підприємств, а в 1994 році - 31,3%. Тобто, якщо вважати, що діюча на той час Методика розрахунку вартості основних засобів давала занижені результати, та із зростанням питомої ваги підприємств, приватизованих за конкуретними способами, зростає ймовірність оптимізації вартості і ціни продажу. На Чернігівщині в 1994 році в порівнянні з 1993 роком збільшилась частка майна, що приватизувалось за гроші. Це сприяло поповненню бюджетних коштів.
Хід приватизації у 1994 році в Чернігові, так як в усій Україні пов'язаний з прийняттям постанови Верховної Ради від 29 липня 1994 р. №149 "Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її проведенням". В цій постанові відмічалось, що у зв'язку з тим, що Державна програма приватизації не виконується, проявляється недосконалість оцінки вартості об'єктів, що приватизуються, недостатньо аналізується ефективність використання приватизованого майна, хід приватизації був визнаний незадовільним. В цій постанові основним пріоритетом було визнано підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови економіки. На мою думку ця постанова є дуже важливим елементом всього приватизаційного процесу. Згідно з нею до законодавчих актів України повинні були бути внесені зміни, які б якісно покращили хід приватизації, були напрвлені на заборону використання коштів від приватизації на покриття дефіциту державного та місцевих бюджетів, спрямовуючи їх на розвиток виробництва та створення нових робочих місць, надавати пріоритет конкурентним способам приватизації, не допускати руйнування цілісних виробничих комплексів, циклів, технологій. В ній намічалися конкретні заходи по подоланню негативних тенденцій в процесі приватизації, необхідність внесення змін:
- до Методики оцінки майна підприємств, що приватизуються з урахуванням світового досвіду експертних оцінок та потенційної прибутковості;
- до механізму участі іноземних інвесторів у процесі приватизації;
- до механізму проведення аукціонів і т.інше.
Ця постанова "мала" стати якісним поворотом в процесі приватизації, змінити весь хід, переорієнтувавши приватизацію з кількісних показників на якісні. Але цього не сталося. І надалі хід приватизації освітлювався переважно з кількісного боку: план - його виконання. На мою думку, не можна робити акцент лише на контролі за виконанням кількісних завдань та графіків без оцінки соціально-економічних результатів приватизації: "Недопустимі: компанійський підхід до проблеми приватизації, здатний привести від абсолютної державної монополії до панування приватної; планування масштабів приватизації шляхом встановлення директивних строків і процентних співвідношень; надії на приватизацію як панацею при подоланні всіх економічних "хвороб" реформування".[8.63]
Кількісний підхід до аналізу приватизації особливо помітний при освітленні ходу приватизації в 1995 році. Офіційні джерела знову акцентують увагу на виконанні планових завдань:
"Упродовж 1994-1995 рр. не вдалося забезпечити поступове нарощування обсягів приватизації малих підприємств... У першому кварталі 1995 року завдяки реалізації положень Указу Президента України від 30 грудня 1994 року №827/94 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" вдалося зупинити падіння малої приватизації".[58.13]
Крім розмірів виконаних завдань офіційними джерелами аналізується приватизаційний процес в Україні в 1995 році:
1. Починаючи з вересня, зростала кількість підприємств, які продавалися на аукціонах (10,5%).
2. У 1995 році найчастіше застосовувався викуп об'єкта товариством покупців (43%), оренда з викупом становила 31,7%.
Тобто можна зробити висновок, що неконкурентні способи приватизації в Україні і в 1995 році переважали (74,7%). ФДМУ в своєму інформаційному бюлетені про приватизацію (№3, 1996р. ст.14) трактує одну із причин доходження до бюджету мінімальних коштів від приватизації, як продаж об'єктів малої приватизації трудовим колективам за зниженими цінами порівняно до їх ринкової вартості і продаж їх без приміщень. З цим я повністю згодна. Що стосується того, що об'єкти приватизації продаються без приміщень, то причини потрібно з'ясовувати по кожному місту та області окремо. Якщо адміністрація міста Києва заборонила приватизацію 944 приміщень і це вплинуло на ціни продажу, то в Чернігові зовсім інша ситуація.
У зв'язку з тим, що вартість приміщення оцінюється експертним шляхом, то вона в порівнянні із заниженою вартістю об'єкта приватизації здається необгрунтовано великою (хоча і відповідає ринковим цінам) розраховується за різними методами і тому колектив підприємства, як правило пише заяву про продовження строків оренди приміщення.
За 1995 рік на Чернігівщині було приватизовано 176 підприємств. З них - 164 підприємства комунальної власності. Так, як і в попередні роки домінував викуп товариством покупців (73,9%) зменшилась кількість об'єктів приватизованих із застосуванням конкурентних способів (19%, проти 31,3% в 1994 році; дивись таблицю 2.1.5). В порівнянні з попереднім роком зменшилась частка державного майна, викуплена за гроші (56,8% в 1995 році проти 68,6% в 1994 році та 58,8% в 1992-1993рр.), що негативно вплинуло на поповнення бюджетних коштів. В аналітичній записці з питань соціально-економічних наслідків приватизації майна державних підприємств, що була розроблена Регіональним відділенням Фонду Державного майна України 20 грудня 1995 року за підписом першого заступника голови вищезгаданого відділення Бутко - підведені підсумки приватизації на Чернігвщині за 1993-1995рр. В ній говориться, що з початку приватизації в області приватизовано 249 об'єктів. Серед приватизованих підприємств 118 об'єктів загальнодержавної власності і 131 - комунальної власності, тобто 52,6% приватизованих підприємств - це об'єкти комунальної власності. Більшість приватизованих об'єктів - 150 (60,2% від загальної кількості) - це об'єкти малої приватизації.