сировина, матеріали і товари народного споживання - 87,6 %; машини і
устаткування - 10,3 %, інші товари (у тому числі послуги) - 2,1 %. Тому необхідно переорієнтувати експорт з первинної сировини на нову техніку й технологію, товари високого рівня переробки, різні послуги.
Україна отримує з різних країн світу промислове устаткування, медичне об-
ладнання, різні прилади, хімічні товари, джут, цитрусові, каву, продукцію
хімічної промисловості та легкої промисловості. Проте необхідно створювати
економічні бар'єри (високе мито тощо) для таких товарів, як жувальна гумка,
напої, тютюнові вироби, радіотовари інші товари широкого вжитку. Це зменьшить дефіцит платіжного балансу і підніме попит на аналогічну вітчизняну продукцію, стабілізуючи виробництво.
Найтісніші економічні зв'язки підтримує Україна з країнами Східної Європи,
зокрема з Угорщиною та Польщею. У структурі вивозу в ці країни переважає
продукція галузей важкої індустрії: кокс, руда, сірка, чорні метали, устатку-
вання для гірничодобувної та металурргійної промисловісті, тепловози, екс-
каватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарські машини тощо.
Протягом тривалого часу спостерігається сталість поставок на експорт донецького вугілля, що визначається попитом на нього як у колишніх країнах
РЕВ, так і в ряді капіталістичних країн (Італії, Франції, Єгипті). Об'єктивною
передумовою попиту на це вугілля на європейському, північноафрикансько-
му та близькосхідному ринках є практична відсутність на Землі антрацитово-
го палива, яке має високу калорійність, а головне - недимність.
Залізну руду Україна вивозить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та ін. Самородна сірка з України надходить до Чехії, Слова-
ччини, ФРН, Угорщини, Румунії.
З країн Східної Європи Україна імпортує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хімічної промисловості, рухомий залізничний
склад, судна, автошини, побутові електроприлади, медикаментами тощо.
У сучасних умовах економічні зв'язки України з країнами Східної Європи
трохи послабилися, але в майбутньому, очевидно, вони, розвиватимуться
більш ефективно.
Україна бере участь в економічному співробітництві з промислово розвине-
ними країнами світу. Понад 20 країн (Австрія, Голландія, Італія, Норвегія,
Франція, Фінляндія, ФРН, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Великобрита-
нія, Японія та ін.) отримують з України промислову продукцію і промислову
сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів,
графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучні алмази,
велосипеди, металообробні верстати, прилади автонавантажувачі, а також
цукор, льоноволокно, олію тощо.
До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феро-
сплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льноволокно, хміль, а Україні
Великобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні
продукти, вовняні тканини.
До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонавантажувачі,
віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини й промисло-
ве устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію.
До Франції з України вивозять антрацит, помпи, металообробні верстати,
фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-меха-
нізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін тракто-
ра Т-150. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замов-
лення Чорноморського пароплавства.
Українські машинобудівники виготовили для США унікальний трансфор-
матор на 500 тис. кВт, Фінляндії - комплект устаткування для атомної еле-
ктростанції.
Україна бере участь в економічному співробітництві з країнами, що розви-
ваються. У попередні роки, за існування СРСР, цим країнам було надано кредити протягом 10 - 12 років. Частка України в цих кредитах за поперед-
німи розрахунками, становить майже 18 млрд. дол.
Традиційні товари експорту країн, що розвиваються, бавовна, джут, вова, арахіс, оливкова олія, натуральний каучук, какао-боби, цитрусові, тютюн та
інше.
Україна вивозить свої товаи до баатьох країн, що розвиваються. У стуктурі
експорту основне місце посідають машини і промислове устаткування. Так,
вантажні автомобілі Кременчуцького заводу поставляють до Індії, Латинської
Америки, Близького Сходу; помпи із Сумського заводу - до Індії, Пакистану,
Сірії. Машини, устаткування, прилади для африканських, азіатських і лати-
ноамериканських країн виготовляють з урахуванням їх роботи в умовах тро-
пічного клімату.
Підписано угоду про постачання нафти і газу з Ірану в Україну. З цією ме-
тою створено українсько-ірансько-азербайджанську компанію, яка збудує цілу систему трубопроводів через Росію в Україну. 45 % внеску - України,
така сама частка Ірану, 10 % - Азербайджану. Угода розрахована на 15 років
Україна поставлятиме до Ірану машини і обладнання для гірничо-добувної
та металургічних підприємств, доріг і морських портів.
Підписана угода між Україною і Тунісом про співробітництво в галузі ірига-
ції, за якою туніських іригаційних спорудах працюватимуть українські фа-
хівці. Туніс постачатиме Україні фосфорити.
Останнім часом право на здійснення зовнішньоекономічних операцій надано
окремим підприємствам і організаціям, внаслідок чого підвищилась актив-
ність їх у зовнішньоекономічній сфері. Зареєстровано більш як 30 тис. учас-
ників зовнішньоекономічних зв'язків.
В економічних зв'язках України із зарубіжними странами використовується
науково-технічне співробітництво. До цього належить торгівля патентами, лі-
цензіями, технічним досвідом тощо. Науково-технічне співробітництво сприяє прискоренню темпів економічного розвитку, втіленню найновіших
технічних досягнень, раціональному використанню природних ресурсів, автотоматизації і механізації технологічних процесів, скороченню строків
будівництва сучасних підприємств, підвищенню ефективності капітало-
вкладень, розширенню сфери міжнародних відносин. Воно здійснюється
в кількох формах:
матеріальний, тобто обміном продукцією, насамперед наукоємною, створе-
ною за найновішими технологіями;
нематеріальний - у вигляді креслень, формул, обміну інформацією, літера-
турою та ін.;
послуг фахівців і технічного персоналу в галузі менеджменту, маркетингу,
контролю за якістю.
Здійснюється науково-технічне кооперування між фірмами у формі консал-
тингу (технічного консультування і експертизи проектів), лізингу.
У зовнішньоекономічних зв'язках України використовується і така форма нестабільності економічного співробітництва, як кредити. В сучасних умовах нестабільності економічного розвитку Україна зацікавлена в надходженні іноземних інвестицій в українську економіку. В перспективі Україна може надавати цільові кредити у національній валюті зарубіжним державам, під-
приємствам та іншим споживачам під закупівлю вітчизняної машинотехніч-
ної продукції. Таке кредитування сприятиме зовнішньому конвертуванню
української грошової одиниці.
Створення спільних підприємсв - одна з форм економічного співробітництва
України із зарубіжними странами. Ці підприємства діють самостійно, наді-
лені широкими правами для здійснення експортних і імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену прдукцію і ук-
ладають відповідні угоди. Їх прибуток між учасниками пропорційно вкладу в
статутний фонд.
У 1995 р. на території України діяло понад 2,5 тис. спільних підприємств. За
участю фірм США створено 120 спільних підприємств, Німеччини - 40, Австрії - 22 та ряду інших країн. Найбільше їх у місті Києві (204) та Одеській
області (143).
Різними є профілі спільних підприємств. Так, львівське виробниче об'єднан-
ня "Конвеєр" і болгарсько-угорське товариство "Інтрасмаш", а також гомель-
ське виробниче об'єднання "Гідроавтоматика" уклали договірпро прямі
зв'язки щодо спільного проектування і виробництва автоматизованих транс-
портно-складських систем і засобів гідроавтоматики.
Налагоджуються прямі стосунки із зарубіжними фірмами. Заслуговує уваги співробітництво з фірмою BASF (ФРН) у галузі впровадження інтенсивної
технології виробництва сої на основі застосування хімічних препаратів фірми
Перспективним напрямком розширення зовнішньоекономічних зв'язків, створення спеціальних зон "вільного підприємництва" на території України.
Вільні економічні зони сприятимуть створення умов для залучення інозем-
ного капіталу.
Укаїа має приділяти велику увау міжнародному туризму - галузі, яка най-
швидше дає прибуток. Нині ми приймаємо в себе майже 250 тис. іноземних туристів, що становить лише 0,05 % світової кількості. Проте реально ми вже
тепер можемо обслуговувати до 5 млн. туристів, що може дати майже 1 млрд.
дол. Крім того, резервом для надходження інвестицій до України є плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряі перевезення, транспортування нафти і газу. Все це разом може давати 6 млрд. дол. щороку.
Держава повинна забезпечити експортерам продукції з високим рівнем об-
робки юридично-правовий (законодавчі акти, положення, митні бар'єри), міжнародно-політичний (сприятливі умови для українських експортерів на
міждержавних переговорах; у міжнародних організаціях) та рекламно-про-
пагандистський захист. Необхідно також організовувати кредитування і підтримку експортерів конкурентних на світовому ринку товарів. А разом з
тим захистити нашу економіку, виробництво від низькоякісних товарів, які надходять з інших країн. Для цього впроваджуються свідоцтва та сертифі-