- Сміт запропонував власний аналіз соціальної структури суспільства, розділивши його на найманих робітників, капіталістів і землевласників. Перші живуть за рахунок заробітної плати, другі – прибутку, треті – доходів із землі (ренти).
Отже, розглянувши погляди Адама Сміта, можна зазначити, що Адам Сміт виконав в науці велику історичну задачу, визначивши і окресливши межі політичної економії і привівши в систему накопичену на той час суму економічних знань. Його праці є однією з вершин суспільної думки XVIII в. Вони послужили основою для виникнення і розвитку нових економічних теорій.
Але його заслуга полягає не лише в тому, що він започаткував систематизований виклад політичної економії. Він підкреслив значення особистих, егоїстичних інтересів як рушійної сили прогресу за умов, коли всім забезпечено однакові можливості. Коли власний інтерес намагаються реалізувати за рахунок інших, то він набирає несприятливого для суспільства характеру. Ринковий механізм створить гармонію лише тоді, коли його буде включено у відповідні правові та інституціональні рамки.
Теорія Адама Сміта, хоч і не є досконалою, але є визначною і має велике значення у суспільстві. Навіть пушкінський Євгеній Онєгін "читал Адама Смита" і дякую йому "умел судить о том, как государство богатеет". Його і в наші дні вважають тим, хто створив "перший в економічній науці повноцінний труд… причому весь цей труд пронизаний високою ідеєю природної свободи, до якої, як здавалося Сміту, йде весь світ".
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Большая Советская Энциклопедия. Т. 40./За ред. Б.А. Введенского. – М.: Государственное научное издательство "Большая Советская Энциклопедия", 1957. – 645 с.
2. Костюк В. Н. История экономических учений. – М.: "Центр", 1997. – 224 с.
3. Ласкін М. Обрії економічної думки: Адам Сміт, або пророцтво про щастя // Дзеркало тижня. – 2004. – 14 серпня (№ 32). – 16 с.
4. Липсиц И. Экономика без тайн. – М.: Издательство РГГУ "Вита-Пресс", 1994. – 292 с.
5. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – Кн. I-III. – М., 1993. – 404 с.
6. Харт М. 100 великих людей. – М., 1998. – 328 с.
7. Ядгаров Я. С. История экономических учений. 3-е издание. – М., 2000. – 249 с.