АДАМ СМІТ –ЦЕНТРАЛЬНА ФІГУРА КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
ПЛАН
Вступ
Виникнення класичної політичної економії
Життєвий шлях Адама Сміта
Економічне вчення Сміта
Висновки
Література
Вступ
У своїй реферативній роботі я хочу розповісти про видатного англійського економіста, "батька економіки" і просто досить освічену і цікаву людину, якою був Адам Сміт. Саме у його працях і у працях його послідовників, зокрема Давида Рікардо, класична політична економія досягла найвищого розвитку.
Сміт з’явився тоді, коли існувала необхідність змінити економічну думку, повернути її в інше русло. Саме це він і зробив, написавши працю "Дослідження про природу та причини багатства народів" і утвердивши економічний лібералізм, трудову теорію вартості та інше. І хоча його погляди не були досконалими, але започаткували аналіз сфери виробництва, а не обігу.
Метою моєї реферативної роботи є висвітлення життєвого шляху Адама Сміта, проаналізувавши який, можна сказати про формування його поглядів, а також саме висвітлення цих поглядів.
Я поставила перед собою завдання таке: не просто написати про цю видатну людину, а зробити аналіз його вчення, його праці. Саме на погляди класиків, зокрема Сміта, спираються і інші напрями політичної економії, наприклад, неокласичний, хоча він має і багато відмінностей. Можна сказати, що праця А. Сміта стала певним підґрунтям для вивчення економіки як науки.
Працюючи над створенням реферату, мені довелося переглянути і перечитати велику кількість літератури. І можу сказати, що дана тема є дуже цікавою для мене. В деяких джерелах робився акцент на життєвий шлях вченого, в деяких – на аналіз найважливішої праці його життя "Багатство народів".
З впевненістю можна сказати, що "Адам Сміт – центральна фігура класичної політичної економії" – тема, що висвітлена добре в сучасній літературі. Суттєвим кроком на шляху наукового дослідження праці Адама Сміта є російська книга "История экономических учений" Ядгарова, а також українські підручники з історії економічних вчень. Та, на жаль, мені не потрапила на очі ні одна українська книга, присвячена суто аналізу поглядів Адама Сміта.
Англійський історик економічної думки М. Блауг писав: "…Сміту немає рівних ні у XVIII, ні навіть у ХІХ столітті за глибиною і точністю проникнення в суть економічного процесу, економічної мудрості…". Мені здається, що ця цитата яскраво відображає внесок вченого у економічну науку. І якщо ви ще не повірили, що Адам Сміт – центральна фігура класичної політичної економії, то я вам це доведу.
Виникнення класичної політичної економії
Розвиток капіталістичних відносин спричинив занепад меркантилізму – першого напряму політичної економії - перш за все в Англії, найбільш економічно розвинутій країні. Інтереси буржуазії переміщуються зі сфери обігу у сферу виробництва. На перший план виходить промисловий капітал.
За цих умов рекомендації меркантилістів не могли вирішити економічних проблем буржуазії, яка потребувала обґрунтування основних засад капіталістичного виробництва, розробки нових економічних категорій. Крім того, буржуазія намагалась звільнитись від жорсткого урядового регулювання економічного життя. Вона жадала свободи. Буржуазна революція середини 17 століття в Англії розпочала добу політичних і промислових революцій на європейському континенті. Буржуазія поступово приходить до влади. Бурхливо розвивається промисловість, великих успіхів було досягнуто в розвитку механіки, математики, фізики, філософії та інших наук. Активізація теоретичних досліджень у різних галузях знань сприяла й розвитку економічної науки, було покладено початок формуванню політичної економіки як науки. За цих умов і виникла класична політекономія.
Класики проголосили ідею природного порядку, дію об’єктивних економічних законів. А це змінило напрям досліджень від системи регламентуючих правил до економічної свободи, яка одна тільки й забезпечує ефективний розвиток економіки.
Класична школа, на відміну від меркантилістів – прихильників державного втручання в економічне життя, проголосила принцип економічної свободи, економічного лібералізму. Проблему цінності, яка на той час була однією з центральних в економічному аналізі, вони вирішували переважно з позицій трудової теорії, застосовуючи абстрактно-дедуктивний метод дослідження економічних явищ.
Загальна оцінка класичної політекономії здійснювалась за схемою К. Маркса, який до класиків зараховував економістів від Петті до Рікардо в Англії і від Буагільбера до Сісмонді у Франції. Вершиною класичної політекономії Маркс називав праці А. Сміта і Д. Рікардо, якими, на його думку, класична школа вичерпала себе. Дійсно, свого вищого розвитку класична буржуазна політична економія досягла в працях британських вчених Адама Сміта і Давида Рікардо, оскільки Великобританія була в той період дуже розвиненою в економічному відношенні країною. Вона володіла відносно високорозвиненим сільським господарством і промисловістю, вела активну зовнішню торгівлю. Капіталістичні відносини в Англії активно розвивалися: тут виділилися основні класи буржуазного суспільства: робочий клас, буржуазія і землевласники. Буржуазія була зацікавлена в науковому аналізі капіталістичного способу виробництва. Таким чином, в другій половині XVIII в. у Великобританії склалися сприятливі умови для злету економічної думки, якою була творчість шотландського економіста і філософа А. Сміта. Свої погляди він висловив в книзі "Дослідження про природу і багатство народів", видану в 1776 році [7, 60].
Життєвий шлях Адама Сміта
Ім'я великого шотландця Адама Сміта рівно шанується всіма сучасними ученими-економістами, скільки б різних точок зору вони не дотримувалися. Разом з іменами Карла Маркса і Джона Кейнса ім'я цієї видатної людини викликає підвищення кров'яного тиску у будь-кого, хто має хоч яке відношення до економічної науки, оскільки саме до праць цих трьох великих економістів звертаються за тим, щоб зрозуміти основні цілі економіки як науки.
А шлях Адама Сміта до вивчення цієї дисципліни і написання ним славнозвісної праці "Дослідження про природу і причини багатства народів" тим часом був непростим.
Він народився 5 червня 1723 року в Шотландії, в містечку Кірколд. Був єдиною дитиною в небагатій сім'ї митного урядовця, який помер всього лише за декілька місяців до народження свого сина. Вихований матір'ю, яка присвятила йому все своє життя, Адам в 14 років вступив в університет Глазго, почавши свою дорогу до збагнення світу.
Він досить рано почав подавати великі надії і в 16 років одержав стипендію для навчання в Оксфордському університеті. Але Оксфорд в ті часи не був центром навчання, як є тепер. Систематичного викладання там не було або майже не було, студентам надавалася можливість самонавчання, аби тільки вони не читали небезпечних книг. Сміта одного разу хотіли виключити за те, що у нього був твір Давіда Юма "Трактат про людську природу", який тепер вважається одним з шедеврів 18-сторіччя.
Наполегливо набираючи знання і долаючи хвороби, що вічно мучили його, ця молода людина поступово стала однією з найосвіченіших людей свого часу. Визнанням цього стало призначення його професором філософії та етики Глазговського університету після того, як він повернувся з Оксфорда до рідної Шотландії. Вважається, що саме підготовка лекцій для студентів цього університету і стала поштовхом до формулювання Адамом Смітом його уявлень про проблеми економіки. Попрацювавши керівником на кафедрі етичної філософії, Сміт заслужено посідає посаду ректора Глазговського університету.
Велика наукова робота "Теорія моральних почуттів", видана ним у 1759 році, принесла йому широку популярність. Але в подальшому науковий інтерес Сміта все більше переміщується до економічної науки, що було частково пов’язано з участю у специфічному глазговському клубі політичної економії, а частково – дружбою з філософом і економістом Давидом Юмом.
У 1764 році в житті А. Сміта відбулася, можна сказати, переломна подія: він залишив кафедру (як виявилося назавжди) і прийняв пропозицію супроводжувати на час закордонної подорожі молодого лорда, пасинка значного політичного діяча, герцога Баклю. Матеріальний інтерес мав для Сміта не останнє значення: подорож гарантувала йому 800 фунтів стерлінгів кожного місяця до кінця життя, що було значно вищим за гонорар у професора. Подорож продовжувалась більше двох років, з яких півтора він пробув у Тулузі, два місяці в Женеві, де йому довелося зустрітися з Вольтером, і дев’ять місяців в Парижі. Тісне знайомство за час подорожі з французькими філософами д’Аламбером, Гельвіцієм, Гольбахом, а також з фізіократами, в тому числі з Кене і Тюрго, були відображені згодом в його найважливішій роботі "Дослідження про природу та причини багатства народів", до написання якої він приступив ще в Тулузі.
Після повернення у Шотландію Сміт вирішив жити у своєї матері, де з 1767 року усамітнюється для завершення твору "Багатство народів". Книга була надрукована у 1776 році і ще більше зміцнила відомість Сміта. Вона чотири рази передруковувалась за його життя і ще три рази з дня його смерті (1790 р.) до кінця століття. Сміт відправив примірник Юму, який став його близьким другом. Юм відповів: "Здорово! Краса! Дорогий містер Сміт, Ваша праця принесла мені велике задоволення". Юм зрозумів, як і вся решта осіб, які прочитали книгу, що Сміт створив твір, який назавжди змінить уявлення суспільства про багатство нації [6, 166-170].
Економічне вчення Адама Сміта
Основою наукової теорії Адама Сміта було прагнення поглянути на людину з трьох сторін: з позицій моралі і моральності; з позицій цивільних і державних; з позицій економічних. Він спробував пояснити економічні відносини людей саме з урахуванням особливостей їх натури, вважаючи, що людина – істота, егоїстична від природи, і її цілі цілком можуть суперечити інтересам оточуючих.