Смекни!
smekni.com

Аналіз виробництва зернових культур та резерви його збільшення на прикладі СТОВ “Колос” Христинівського району (стр. 3 из 6)

3. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва зерна за натуральними та вартісними показниками

Зернове господарство України розвивається на основі дальшої інтенсифікації, що забезпечує збільшення виробництва зерна переважно за рахунок підвищення врожайності зернових культур. Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками, як динаміка посівних площ та їх структури, підвищення врожайності зернових культур, збільшення валового збору зерна і вдосконалення структури зернового виробництва.

Таблиця 3.1

Посівні площі і структура зернових культур в СТОВ “Колос”

Культури 2001р.

2002р.

2003р.

га

%

га

%

га

%

Зернові, всього

1345

100

1295

100

1239

100

Озимі зернові

745

55,4

735

58,4

765

61,7

в тому числі
пшениця

735

54.6

715

55,2

735

59.3

жито

10

0,8

10

0.8

10

0,8

ячмінь

-

-

30

2.3

20

1,6

Ярі зернові

600

44.6

540

41,7

474

38,3

втому числі
яра пшениця

10

0,7

-

-

-

-

ячмінь

280

21,6

270

20.9

239

19.3

овес

30

2,3

30

2,3

30

2.4

кукурудза

130

9,7

60

4,6

70

5,6

просо

10

0.7

4

0,3

-

-

гречка

10

0,7

20

1,5

25

2,0

горох

120

8,9

120

9.3

100

8.2

вика яра

10

0,7

36

2,8

10

0,8

За даними таблиці 3,1 за досліджуваний період в СТОВ “Колос” посівні площі зернових культур скоротились на 106 га або на 16,1 %. У структурі зернових культур зменшилась частка ярого ячменю, озимого ячменю, гречки і зросла озимої пшениці і кукурудзи.

Структурні зміни в посівах зернових культур характеризуються розширенням площ сильних і твердих сортів озимої пшениці, що відзначаються З високою якістю зерна. На протязі 2001 – 2003 років слід відмітити велику нестабільність в посівах кукурудзи і проса. Зокрема, ці культури в 2001 p., а в 2002 p. просо не висівалось в господарстві. Такий стан викликаний був не лише несприятливими природними умовами, але й відсутністю якісного посівного матеріалу, який міг би забезпечити високий урожай і стійкість культури до зовнішніх факторів. Характеризуючи інші зміни, хотілося б відмітити зменшення посівів такої культури, яка дуже широко використовується в кормовиробництві, як-важливий компонент комбікормової промисловості - ярий ячмінь, але частка в структурі посівних площ залишилась відносно сталою, а посівна площа зменшилась на га або на 16,11 %.

4. Вплив факторів на зміну валового збору

Виконання плану валових зборів аналізують за окремими культурами та їх групами . порівнюючи фактичні валові збори з плановими в абсолютних величинах, визначають відхилення від плану по культурах – рівень виконання плану.

Аналізують також виконання плану валових зборів окремими бригадами, ланками.

При цьому визначають економічний ефект від перевиконання завдань передовиками і втрат через не виконання їх відстаючими виробничими одиницями. У процесі аналізу використовують натуральні і вартісні показники, обов’язково пов’язуючи їх з даними аналізу посівних площ та врожайності.

Збільшення виробництва продукції може бути досягнено за рахунок розширення посівних площ, вдосконалення їх. структури і підвищення урожайності.

Для використання впливу того чи іншого фактора на обсяг валового збору зерна в звітному 2003 p. в порівнянні з базовим 2001 p. проведено порівняльний аналіз. На відхилення від базового періоду валового виробництва по групі зернових культур впливають: кількісний фактор - площа посіву, якісна урожайність І структура посівної площі. Щоб виявити вплив цих факторів застосуємо індексний аналіз (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Посівні площі, урожайність та валові збори зернових культур в СТОВ „Колос”

Культура Площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір, ц
2001р 2003р 2001р 2003р 2001р 2003р умовний період
П0 П1 У0 У1 П0У0 П1У1 П1У0

Озима пшениця

735 735 41,1 54,2 30175 39859 30209

Озиме жито

10 10 26,9 31,2 269 312 269

Озимий ячмінь

- 20 - 33,3 - 666 -

Ярий ячмінь

280 239 21,7 33,1 8460 8084 5186

Яра пшениця

10 - 157 - 157 - -

Овес

30 30 28,2 243 845 728 846

Просо

10 - 24,0 - 240 - -

Гречка

10 25 11,0 11,1 110 277 275

Кукурудза

130 70 32,4 46 4212 3274 2268

Горох

120 100 20,4 23,7 2448 2254 2040
Всього
1345 1239 35,0 44,8 41045 55625 41220

З даних таблиці 4.1 бачимо, що порівняно з базовим роком валовий збір зерна зменшився на 8582 ц або на 15,4 %.