Рентабельність сукупного капіталу. Показник рентабельності власного капіталу становить інтерес, перш за все, для інвесторів. Цей коефіцієнт розраховується наступним чином:
, (3.8)2008 рік:
.Даний показник неможливо розрахувати на 2006 та 2007 роки, за відсутності даних в балансі підприємства.
Рентабельність власного капіталу показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна одиниця, вкладена власниками компанії. Розраховується за формулою:
, (3.9)2007 рік:
;2008 рік:
.Даний показник неможливо розрахувати на 2006 рік із за відсутності даних в балансі підприємства.
За розрахованими показниками можемо зробити висновок про те, що ефективність використання підприємством власного капіталу в 2006 р. находиться на нульовому рівні внаслідок відсутності чистого прибутку в порівнянні з 2008 р., коли значення показника становило 1,25 тобто 0,25 коп. чистого прибутку заробила кожна одиниця вкладена власниками підприємства.
Валова рентабельність продажів. При оцінці рентабельності продажів на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховуються коефіцієнти рентабельності по всій продукції в цілому або з окремих її видах. Як і у випадку з рентабельністю капіталу, існує безліч показників оцінки рентабельності продажів, різноманіття яких обумовлено вибором того чи іншого виду прибутку. Найчастіше використовується валова, операційна або чистий прибуток. Відповідно розраховуються три показника рентабельності продажів.
, (3.10)2008 рік:
.Даний показник неможливо розрахувати на 2006 та 2007 роки із за відсутності даних в балансі підприємства. Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність, політики ціноутворення.
Коефіцієнт оборотності активів. За допомогою цього коефіцієнта оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою:
, (3.11)2006 рік:
;2007 рік:
;2008 рік:
.Таким чином можемо зробити висновок про збільшення Коб.а в 2008 р. у порівнянні з 2006 р. за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції, тобто на 1 грн. вартості всіх активів в 2008 р. доводиться 16,53 грн. доходу, а в 2006 р. - 1,67 грн. доходу. Це свідчить про більш ефективне використання активів, що є позитивним явищем для підприємства.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості. Даний коефіцієнт доповнює попередній. Для його розрахунку необхідно розділити собівартість реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості. Розраховується за формулою:
, (3.12)2006 рік:
;2007 рік:
;2008 рік:
.Чим вище цей коефіцієнт, тим скоріше дебіторська заборгованість перетвориться на готівкові гроші, тобто підприємство швидше одержує сплату по рахункам [2].
Розрахунок показників фінансового стану підприємства наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 Характеристика показників фінансового стану підприємства
Показники | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | Абсолютне відхилення (+, -) | Відносне відхилення, % | ||
06/07 | 07/08 | 06/07 | 07/08 | ||||
Коефіцієнт фінансової автономії | 0,87 | 0,61 | 0,10 | -0,26 | -0,51 | -29,9 | -83,6 |
Коефіцієнт фінансової залежності | 1,15 | 1,63 | 9,23 | 0,48 | 7,6 | 41,7 | 466,3 |
Коефіцієнт маневреності власного капіталу | 0,79 | 0,58 | 0 | -0,21 | -0,58 | -26,6 | -100 |
Фондовіддача | 5,68 | 23,07 | 54,58 | 17,39 | 31,51 | 306,2 | 136,6 |
Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності | 6,08 | 0,93 | 1,73 | -5,15 | 0,8 | -84,7 | 86,02 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності | 5,28 | 1,25 | 0,64 | -4,03 | -0,61 | -76,3 | -48,8 |
Коефіцієнт оцінки ліквідності | 0,82 | 0,73 | 0,14 | -0,09 | -0,59 | -10,98 | -80,8 |
Рентабельність сукупного капіталу | - | - | 0,13 | - | - | - | - |
Рентабельність власного капіталу | - | 0,02 | 1,25 | - | 1,23 | - | 6150 |
Валова рентабельність продажів | - | - | 0,01 | - | - | - | - |
Коефіцієнт оборотності активів | 1,67 | 9,87 | 16,53 | 8,2 | 6,66 | 491,02 | 67,5 |
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 2,57 | 27,46 | 48,26 | 24,89 | 20,8 | 968,5 | 75,7 |
Згідно з розрахунку показників які представленні в табл. 3.1 можна зробити висновки про те, що фінансовий стан МПП “Монтажник” не є задовільним, тому що, наявна тенденція до зменшення показників рентабельності та ліквідності підприємства. По цьому видно що МПП «Монтажник» переживає скрутні часи, а чи знаходиться на грані банкрутства мі розрахуємо далі.
Розрахуємо ймовірність банкрутства МПП «Монтажник» використовуючи п’ятифакторну модель економіста Альтмана.
Розрахунок даного показника здійснюється за наступною формулою:
Z = 1,2Х1 + 1,4Х2 + 3,3Х3 + 0,6Х4 + 1,0Х5, (3.13)
Х1 – відношення оборотних активів до суми всіх активів підприємства;
Х2 – відношення резервів нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;
Х3 – відношення валового прибутку/збитку до суми всіх активів;
Х4 – коефіцієнт співвідношення власного і позикового капіталу;
Х5 – відношення чистого виторгу від реалізації до суми всіх активів.
При значенні показника, більшому за 2,675, - фінансовий стан підприємства є стійким, в інтервалі від 1,81 до 2,675 – фінансовий стан – нестійкий, меншому від 1,81 – ймовірність банкрутства є високою.
Розрахуємо показник ймовірності банкрутства підприємства на кінець 2008 року:
== =12,1На МПП «Монтажник» була розрахована та проаналізована ймовірність банкрутства. Метод Альтмана показує, що коефіцієнт банкрутства більший за 2,675 і становить 12.1, а це означає, що фінансовий стан підприємства є стійким.
4. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Слід зазначити, що маркетинг у сфері послуг – це не тільки метод задоволення потреб, а, в першу чергу, виявлення можливостей збуту, включаючи виявлення різних потреб людей аж до їх окремого задоволення із широкою гамою сервісу обслуговування.
Розглянемо кадрову політику МПП «Монтажник».
Одним з основних питань кадрової політики підрядної будівельної організації, крім професійного підбору персоналу, є забезпечення стабільності кадрів, максимальне зменшення їх плинності і частій змінності. Причина полягає не тільки в тому, що стабільність кадрів є одним із показників стабільності самого підприємства. З огляду на суто колективний характер роботи будівельної фірми і високу ступінь поінформованості його співробітників, заміна будь-якої посадової особи неминуче призводить до тимчасового збою у виробничому процесі, витоку виробничо-комерційної інформації.
Крім того, незалежно від причин, що спонукали співробітника до зміни місця роботи, його догляд та подальші пошуки нового роботодавця (як правило, в тому ж будівельному секторі), навіть при самій коректної мотивації, прямо чи опосередковано сприяють поширенню негативної інформації про попередньому місці роботи. Це лежить в площині людської психології.
Вирішення даної проблеми не є виключною прерогативою кадрового органу. Стабільність забезпечується всім ходом сформованого виробничого процесу, системи мотивації персоналу, станом психологічного клімату колективу підприємства в цілому і його кожного структурного підрозділу зокрема. Здійснення постійного аналізу та контролю над станом роботи з персоналом підприємства, прогнозування та оперативне прийняття рішень, вироблення пропозицій і рекомендацій є базовими маркетинговими функціями кадрового органу.
Маркетинговий відділ повинен взаємодіяти з усіма відділами підприємства. Тому що, в тій чи іншій мірі всі підрозділи фірми займаються маркетингом, часом, не усвідомлюючи цього. Обсяги, періодичність та форми надання інформації визначаються комерційним директором (директором з маркетингу, або штатним маркетологом), в обов'язки якого входить збір, аналіз, вироблення рішень і рекомендацій з питань організації та координації виробничо-збутової діяльності підприємства. Завдання керівника - виробити єдину концепцію організації маркетингової діяльності підприємства та створити умови для її реалізації.