Аналіз та прогнозування ринку дорогоцінних металів (стр. 5 из 12)
Ліве Голова Праве Лінія
плече плече шиї
Рис.1.12 Характеристики графіка цін «Head & Shoulders - голови-плечі»
Пробій ціною лінії «шиї» є сигналом початку сильного руху ринку проти попередньої тенденції. Звичайно ціни проходять відстань від крапки пробою не менш відстані від вершини «голови» до лінії «шиї», відміреного по вертикалі.
Математичний метод технічного аналізу заснований на технічних індікаторах - математичних функціях побудованих на основі ціни або обсягів.
Індикатори можна розділити на дві групи:
- індікатори тенденцій (підтверджують тенденції);
- осцилятори (підказують розвороти трендів).
Індикатори тенденцій розподіляються неа наступні типи:
а) Ковзні середні (Moving Average)
Ковзні середні є інструментами технічного аналізу, що згладжують коливання досліджуваної величини шляхом усереднення по деякому історичному періоду. Служать для виявлення трендів. Недоліком ковзних середніх є запізнювання усереднених значень стосовно курсу досліджуваної величини. Ковзні середні розрізняються методом усереднення .
б) Прості ковзні середні - Movings ( Simple Moving Average )
Розраховується шляхом підсумовування цін закриття за визначене число одиничних періодів (барів або свіч) . Рi - ціни закриття барів або свіч
МАn = (Р1 + Р2 + Р3 +…+Рn )/n
де n - часовий період розрахунку ковзної середньої .
Ця ковзна середня називається простою і використовується найчастіше. Вона має інертність. Звичайно використовують дві ковзних середніх:
МА9 = 9 МА14 = 14, де 9 і 14 – часовий період.
Точка перетинання двох ковзних середніх - Moving МА9 і МА14 є сигналом зміни тенденції. Недолік – це систематичне запізнювання сигналу. Достоїнство – легко визначити напрямок тренда, також можна використовувати ковзні середні з різним періодом осереднення їх лінії підтримки й опору.
Якщо ми застосовуємо три тренди, ми вибираємо потрійний Moving ( МА4, МА13 і МА34 з дискретністю осереднення 4– 13 – 34 часових періода) – рис.1.15
Рис.1.15. - Ковзні середні з інтервалом осереднення (4-13-34) часових точок вимірювання цін
в) Зважені Movings (Weighted Moving Average)
Р1, Р2, Р3
г) Експонентні Movings (Exponential Moving Average)
Р1, Р2, Р3
Ближче усіх відбивають ціни, але погано працюють у консолідації.
Осцилятори розподіляються на наступні типи - основним сигналом в осциляторах є дивергенція.
Дивергенція - це ситуація, коли напрямок руху ціни і технічних індикаторів не збігається. Дивергенція вважається сильною ознакою розвороту тренда. Розрізняють дивергенцію «бичу» і «ведмежу».
а) Осциллятор (Price Oscillator - OSC)
Один з найпоширеніших методів технічного аналізу. Обчислюють прості ковзні середні з довгим (Man) і коротким (Mam) періодами усереднення, щоб виявити закономірні коливання за допомогою усереднення з коротким періодом, на тлі більш довгострокових тенденцій. Свідчить про доцільність перепродажу, коли середнє з коротким періодом(MAm) менше середнього з довгим періодом(Man), і навпаки.
Дає сигнал до покупки, коли величина показника OSC перевищує установлений відсоток S від довгоперіодичного середнього, і сигнал до продажу при негативному OSC.
б) Перетинання середніх (Moving Average Convergence - Divegence MACD). Аналогічний OSC.
MACD визначається на основі двох експоненціальна згладжених ковзних середніх, котрі представляються трьома лініями. Перша лінія відбиває різницю між 12-периодной експонентної ковзної середньої і 26-периодной експонентної ковзної середньої. Друга лінія (називана сигнальною лінією) є приблизним експонентним еквівалентом 9-периодной ковзної середньої першої лінії. MACD звичайно відображається як лінія осцилятора або як гистограмма.
Третя лінія є різницю між першою і другою лінією ( представляється на графіку у виді гистограммы ) .
Лінія1 = EMA12 - EMA26
Лінія2 =EMA9(EMA12-EMA26)
Лінія3 = Лінія 1 – Лінія 2 - гистограмма
Перетинання Лінії1 і Лінії2 є сигналом на покупку або продаж. Дуже добре відбиває картину дивергенції. Стандартні періоди середніх ковзних використовуються 12 і 26, сигнальна лінія має період 9.
в) Індекс відносної величини цін (Relative Strength Index - RSI)
Метод RSI відокремлює рух цін нагору від руху цін униз, по окремості усереднює їх за допомогою середнього по періоду n, і розраховує, який відсоток від повного руху складає рух нагору. Сигналізує про прагнення ринку до зміни тренда при великих (близьких до 100%) або малих (близьких до 0%) величинах RSI.
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ
2.1 Аналіз тенденцій ринку по основним дорогоцінним металам
У 2006 році ринок дорогоцінних металів, як і в колишні роки, був цікавий для багатьох. Усе більше приватних інвесторів звертають увагу на цю ринкову нішу при розміщенні своїх заощаджень. Корпоративні інвестори (інвестиційні фонди і т.п.), випробуючи труднощів у виборі інструментів для вкладення своїх засобів, дуже часто звертаються до ринку дорогоцінних металів як альтернативному напрямкові, по якому можна одержувати непогані доходи. Промислові споживачі дорогоцінних металів пред'являють істотний попит на золото і срібло. Видобуток основних видів дорогоцінних металів - золота і платини – скорочується або росте невеликими темпами, не встигаючи за зростаючими потребами ринку. Центральні банки розвинутих країн не поспішають скорочувати частку золота у своїх золотовалютних резервах, покладаючи надії на зазначений метал.
Оцінка попиту та пропозиція на ринках дорогоцінних металів у 2006 році:
1. РИНОК ЗОЛОТА. Пропозиція золота в 2006 р., щодо попереднього року, знизилося на 533 т (15%). При цьому основний спад пропозиції довівся на сектори «видобуток з надр» (зниження на 18%) і «офіційні продажі» (107%). Слід зазначити, що зниження видобутку з надр було обумовлено скороченням добичі металу в таких країнах, як Індонезія (-32%), Канада (-13%), ПАР і Австралія (-6%), США, Росія й Узбекистан (-2%) і ін. Зменшення офіційних продажів було характерно для Центрального банку Німеччини, який не використав свою квоту на продаж золота в 2006 р.
Разом зі зниженням пропозиції золота в 2006 р. скорочується і попит на нього (-368 тн або 11%), головним чином, за рахунок ювелірного виробництва. Цьому є пояснення. Світові ціни на золото в 2006 р. при порівнянні з 2005 р. виросли в середньому на 5 дол./г (35%). При цьому в першому і другому кварталі ювелірна галузь займала вичікувальну позицію з розрахунком на зниження цін. І коли ціни починали падати, поповнювала свої запаси більш дешевою сировиною. Так відбувалося в 3 кварталі 2006 р. Попит збільшився до 614 т і в порівнянні з 2 кварталом цього ж року виріс на 15%.
В інших галузях промисловості, навпроти, спостерігалося невелике збільшення попиту. Це стосується головним чином електроніки (+31 т або 11%), що зв'язано зі збільшенням виробництва цифрової техніки.
На тлі підвищення світових цін золота збільшуються інвестиції в «жовті метали», тим самим відбувається деяка компенсація зниження попиту в інших сферах. З 2004 р. по 2006 р. частка інвестицій у золото в структурі світового попиту зросла з 13,5% до 18,9%. При цьому золото привабливе як для приватних, так і для корпоративних інвесторів (інвестиційних фондів). Так, наприклад, останні в 2006 р. вклали в золото на 2172 млн. доларів більше, ніж у 2005 р, а якщо порівнювати з 2004 р., то - на 3400 млн. доларів.
Висновок. Протягом 2007 р., імовірніше всього, продовжиться скорочення видобутку золота, а отже, і пропозиції його на світовому ринку. У той же час вторинне виробництво буде компенсувати ці втрати, але ця компенсація також не може постійно збільшуватися, тому що ринок вторсировини обмежений. На стороні попиту мається двоїстий вплив факторів. При помітному росту цін промислові споживачі будуть скорочувати покупки металу, але в той же час інвестори - активізуватися. І навпаки, при падінні цін на золото промисловість стане збільшувати споживання і тим самим сповільнювати зниження цін, незважаючи на фіксацію прибутку інвесторами і скорочення попиту з їх боку. Таким чином, на рівні попиту існує якась система «стримувань і противаг» або, можна сказати, страхування, що спрацьовує як при росту, так і падінні цін, та не дає ринку дуже різко обвалюватися або рости.
2. РИНОК СРІБЛА. У 2006 р. ринок срібла показав свою гнучкість. Пропозиція металу зросла за рахунок первинного ринку і вторинного виробництва, відреагувавши на дефіцит металу в 488 т (2005 р.) і досить високу ринкову ціну. У результаті перевищення попиту над пропозиціями досягло рівня 2004 р.-1344 т.
Незважаючи на профіцит срібла на ринку, даний метал додавав у ціні. Через це ювелірна галузь знизила попит на 6% (8447 т проти 8982 т у 2005 р.). Промисловість відмовилася від срібла в масі більш 720 т, головним чином за рахунок зниження використання срібла у фотографії (-14% у 2006 р.). Проте, споживання срібла в інших цілях зросло, на виробництво електроприладів і акумуляторних батарей витрачено срібла на 2,5% більше, ніж у 2005 р. Спостерігається підвищення попиту і по інших сферах. Так, інвестиції в срібло на «зростаючому» ринку збільшилися за 2006 рік у 1,69 раза. Трохи виросло використання срібла на карбування монет з 513 (2005 р.) до 522 т. (2006 р.). Хоча в порівнянні з 2004 р. споживання срібла на ці нестатки скоротилося на 753 т.