Коефіцієнт фінансової стабільності, його ще називають коефіцієнтом покриття інвестицій, в аналітичній практиці прийнято вважати його нормативне значення наближає до 0,9. В аналізованому підприємстві в плині року його значення знизився з 0,87 до 0,82, це означає, що частка власного капіталу і довгострокових зобов'язань у загальній сумі активів підприємства стала займати 82% наприкінці 2000 року.
Коефіцієнт забезпеченості власним капіталом показує ступінь покриття джерелами власних і прирівняних до них засобів величини основних засобів і інших необігових активів. Так, якщо на початку аналізованого періоду власні джерела покривали 99% усіх необігових активів, то наприкінці року - 89%. Відбувається збільшення позикових засобів для покриття необігових активів.
Позитивним моментом є зниження коефіцієнтів короткострокової і кредиторської заборгованості на 3%.
Паралельно з цим йде збільшення коефіцієнта довгострокової заборгованості на 3%, це свідчить про зміну структури позикових засобів.
Коефіцієнти короткострокової і кредиторської заборгованості тотожні, тобто короткострокові зобов'язання практично цілком складаються з кредиторської заборгованості.
Аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості тільки підтверджує зроблене раніше припущення про передкризовий фінансовий стан СХПК ім. Карбишева, тому що майже всі показники не відповідають нормативним значенням, до того ж намічається тенденція до подальшого погіршення фінансового положення господарства.
3.4 Аналіз ділової активності підприємства
Комплексний аналіз фінансового стану підприємства припускає не тільки оцінку його майнового положення, фінансовій стійкості і ліквідності, але й аналіз ефективності його чи діяльності ділової активності.
Ефективно працююче підприємство, як правило, навіть при тимчасовому зниженні фінансової стійкості, ліквідності активів має реальну можливість поліпшити свій фінансовий стан. Неефективно працюючі підприємства в більшості випадків утрачають фінансову незалежність, стають банкрутами, вступаючи в більш складні фінансові операції.
Для оцінки ефективності господарсько-фінансової діяльності використовуються показники рентабельності і ділової активності. Рентабельність підприємства відбиває ступінь прибутковості його діяльності. Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті виявляється насамперед у швидкості обороту його засобів.
Досягнутий у результаті прискорення оборотності ефект виражається в першу чергу в збільшенні випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, оскільки до вихідної грошової форми він повертається зі збільшенням. Якщо виробництво і
реалізація продукції є збитковими, то прискорення оборотності засобів веде до погіршення фінансових результатів. Отже, потрібно прагнути не тільки до прискорення руху капіталу, але і до його максимальної віддачі. Це досягається раціональним і економічним використанням усіх ресурсів, недопущенням їхньої перевитрати і втрат на всіх стадіях кругообігу капіталу. У результаті капітал повернеться до свого вихідного стану в більшій сумі.
Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його рентабельністю (віддачею).
Між ефективністю капіталу, його оборотністю і рентабельністю продажів існує прямий взаємозв'язок, що характеризується:
RK = Rn-Ao.K. (3.7)
де RK - рентабельність капіталу; Rn - рентабельність продажів; До.к. - коефіцієнт оборотності капіталу.
Розглянемо використання капіталу в табл. 3.12.
Таблиця 3.12
Аналіз ефективності використання капіталу
| Показники | На початок року | На кінець року | Відхилення +/- |
| Балансовий прибуток (збиток), тис. грн. | -531,5 | -1463,9 | +"-"932,4 |
| Виторг від реалізації, тис. грн. | 1100,1 | 681,5 | -418,6 |
| Податок на додаткову вартість, тис. грн. | 118,8 | 102,0 | -16,8 |
| Усього капіталу, тис. грн. | 10483,9 | 10193,8 | -290,1 |
| Рентабельність капіталу, % | -5,1 | -14,4 | +"-"198,4 |
| Коефіцієнт оборотності капіталу | 0,094 | 0,057 | -0,037 |
Як видно з приведений даних, коефіцієнт оборотності капіталу знизився на 0,037 і склав наприкінці аналізованого періоду 0,057.
Це означає, що кожна гривня авансованого капіталу наприкінці 2000 року принесла усього лише 5,7 коп. При цьому на кожну гривню, наприкінці року, виторгу від реалізації продукції, робіт і послуг приходиться 2,52 грн. збитки. Варто враховувати, що ріст оборотності капіталу в умовах нерентабельного виробництва тільки погіршує фінансовий стан.
Збитковість капіталу за звітний період зросла з 5,1% до 14,4%, це означає, що на кожну гривню авансованого капіталу в господарстві на початок року одержали 5,1 коп. збитку, а на кінець року - 14,4 коп. збитки.
Використовуючи формулу 3.7 і метод ланцюгових підстановок, ми з'ясували, що за звітний період рентабельність авансованого капіталу знизилася на 9,3%, у тому числі за рахунок рентабельності продажів - на 18,65%), а за рахунок уповільнення оборотності авансованого капіталу -підвищилася на 9,34%:
Rк1-Rк0 = ARк (3.8)
1. ΔRkRп = (Rn1 - Rn0) ∙ КобКо
ΔRKRп = (252,6 - 54,2) ∙ 0,094 = 18,65
2. ΔRККоб.до = (0,057 - 0,094) ∙ 252,6 = - 9,34
Описані вище показники широко застосовуються в закордонних країнах у якості основних при оцінці його ділової активності.
Оскільки, за останні роки сільське господарство в нашій країні збиткове, у тому числі й аналізоване господарство, більш доцільне для аналізу ділової активності використовувати наступні коефіцієнти: оборотність матеріальних оборотних коштів, оборотність готової продукції, оборотність дебіторської і кредиторської заборгованості й ін., а також розраховуються терміни їхнього обороту (табл. 3.13).
Усі коефіцієнти ділової активності розраховуються як відношення грошових надходжень до відповідного категорії чи засобів джерел, а період їхнього обороту - розподілом 365 днів на відповідні коефіцієнти ділової активності. Грошові надходження - доход від продажів, тобто виторг від реалізації мінус податок на додаткову вартість.
Таблиця 3.13
Аналіз коефіцієнтів ділової активності
| Показники | На початок року | На кінець року | Відхилення |
| Коефіцієнт оборотності активів (трансформації) | 0,094 | 0,057 | -0,037 |
| Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів | 0,864 | 0,597 | -0,267 |
| Період обороту матеріальних оборотних коштів, днів | 422 | 611 | 189 |
| Коефіцієнт оборотності готової продукції | 27,8 | 29,12 | 1,32 |
| Період обороту готової продукції, днів | 13 | 13 | - |
| Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 5,59 | 3,91 | -1,68 |
| Період погашення дебіторської заборгованості, днів | 65 | 93 | 28 |
| Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | 0,744 | 0,312 | -0,432 |
| Період погашення кредиторської заборгованості, днів | 491 | 1170 | 679 |
| Коефіцієнт оборотності власного капіталу | 0,108 | 0,071 | -0,037 |
| Тривалість операційного циклу, днів | 487 | 704 | 217 |
У звітному періоді на підприємстві СХПК ім. Карбишева має місце зниження ділової активності. Відзначається уповільнення кругообігу матеріальних оборотних коштів, про що свідчить зниження коефіцієнта оборотності матеріальних оборотних коштів з 0,864 до 0,597, а також збільшення періоду їхнього обороту на 189 днів за звітний період. Період обороту матеріальних оборотних коштів показує, що для продажу (без оплати) матеріально - виробничих запасів потрібно 611 днів за станом на кінець року.
Ріст коефіцієнта оборотності власного капіталу повинний свідчити про збільшення економічної віддачі власний капітал, однак, збільшення даного коефіцієнта відбулося, головним чином, за рахунок скорочення в плині року власного капіталу на 10,4%.
Про зниження ділової активності підприємства свідчить також збільшення на 217 днів тривалості операційного періоду, що показує, що господарству в середньому потрібно для виробництва, продажі й оплати продукції 704 дня (на кінець року).
Уповільнення ділової активності підприємства (про що свідчать всі аналізовані показники) в умові збиткового виробництва з погляду фінансового аналізу є позитивним моментом.
3.5. Діагностика і визначення ризику банкрутства підприємства
Банкрутство підприємств - нове явище у вітчизняній економіці, що освоює ринкові відносини. Економічна криза повалила багато підприємств у стан неплатоспроможності. Якщо в умовах нормально функціонуючої економіки більшість банкрутств є наслідком помилок у поточному керуванні підприємством і тоді уся відповідальність лягає на керівника, то в кризових ситуаціях неплатоспроможність підприємств у більшості випадків обумовлена недозволенністю задач загальноекономічного характеру і складною економічною ситуацією.
В умовах загальній заборгованості контролюючим органам, банкам, підприємствам необхідно навчитися розпізнавати ненадійних партнерів, об'єктивно оцінювати ситуацію, розрізняючи тимчасову неплатоспроможність від дійсної несамостійності підприємств.
Відповідно до закону "Про банкрутство", прийнятому в 1992 році, під банкрутством мається на увазі недолік активів у ліквідній формі, нездатність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - задовольнити у встановлений для цей термін пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом.