Смекни!
smekni.com

Банківська система України (стр. 6 из 7)

Розглянувши заяви ТОВ “Артем-Банк” та ТОВ “Банк Ренесанс Капітал”, Рада АУБ ухвалила рішення про прийняття їх до складу Асоціації.

Також на засіданні Ради АУБ затверджено Бондаря Володимира Олексійовича на посаді Першого Віце-президента АУБ.

Окрім цього, в ході роботи Ради АУБ обговорено питання активізації співпраці банків з Першим Всеукраїнським Бюро кредитних історій (ПВБКІ), участі банків у реалізації соціальних програм тощо.

10 червня 2008р. у дискусії за круглим столом взяли участь заступник голови НБУ О. Савченко, голова Ради НБУ П. Порошенко, голова Асоціації українських банків О. Сугоняко, представники провідних українських банків, експерти.

Під час круглого столу учасники спробували дати відповідь на питання: чи перегріта банківська система?, - та спрогнозувати, як будуть розгортатися події у банківському секторі до кінця поточного року.

Керівники банківського сектору були одностайні у тому, що стан фінансової системи залежить як від загального стану економіки, так і від бюджетної та монетарної політики, що на сьогодні є розбалансованою. Відтак система переживає дефіцит ліквідності, але штучно обмежувати банківське зростання не варто. На думку фінансистів, НБУ слід обмежити лише найризикованіші банківські операції, причому банківські установи готові самі скорочувати споживче кредитування, навіть попри його високу прибутковість. Натомість від регулятора банкіри очікують підтримки експортних операцій та кредитування виборчого сектору.

Голова правління «Індекс-банку» Ігор Францкевич вважає, що говорити про перегрів можливе лише у контексті споживчого кредитування. Адже зростання споживання стимулює населення до підвищення попиту у кредитах. «За цим показником ми вже наближаємося до сусідів – Польщі та Угорщини. Проте споживче кредитування не здатне справитися з тим шаленим попитом, який існує серед населення», - вважає пан Францкевич.

Гліб Вишлінський, представник Gfk-Ukraine, підтвердив висновки банкірів даними маркетингових досліджень. За його даними, українці готові більше споживати, ніж заощаджувати. Так, українці вважають, що зараз найкращий час для придбання коштовних товарів для дому, тоді як кількість респондентів, бажаючих заощаджувати, суттєво зменшилась. Щоправда, частка українців, що бажає взяти споживчий кредит, також зменшилась – з 11% до 7% у першому кварталі цього року.

Голова правління банку «Європейський» Владислав Остапенко вбачає причину кредитного буму не лише у попиті, але й в пропозиції самих банків. За його словами, масові продажі банків нерезидентами за ціною, що в 4-5 разів перевищує власний капітал, призвели до того, що ці втрати іноземці прагнуть компенсувати за рахунок споживчого кредитування. «Це призвело до того, що країна опинилась у замкненому колі – адже споживчий бум посилив інфляцію та зростання відсотків по депозитам. Як наслідок, банки обирали єдину можливість, аби покрити депозити – споживче кредитування». За його словами, кредити бізнесу залишились дорогими – 20-25%, що відображає середній рівень рентабельності виробництва товарів. Представник банку вважає, що контроль НБУ за структурою кредитного портфелю банків може знизити кредитні ризики банків.

Згоден з ним і Володимир Лавренчук, голова правління банку «Райфайзен Банк Аваль». На його думку, більша частина учасників ринку не готова до такого буму кредитування, адже частина банків уже «продалася», а частина хотіла себе продати, отож показувала амбітні плани росту. «Тут мають спрацювати НБУ, суспільство і експерти: вони повинні визначити, яка величина фінансування є завеликою. Банківська система не має достатньо внутрішньої і зовнішньої інфраструктури, яка готова обслуговувати велику кількість позичальників». Резюмуючи, банкір зазначив, що банківська система перебуває в стані м’якого приземлення, і ті заходи, які здійснює НБУ, мають бути підтримані комерційними банками».

Олексій Пилипець, виконавчий директор Української національної іпотечної асоціації (УНІА) відзначив часткове згортання банками іпотечних програм, що викликано обмеженням НБУ довгострокових кредитів та нестачею ресурсів. Експерт відзначив зростання валютизації іпотечних кредитів. За його прогнозами, більшість банків призупинять свої іпотечні програмі і на цьому ринку залишаться працювати близько 40 банків.

Сергій Ярьоменко, радник міністра економіки, вважає, що позиція НБУ щодо «закручування гайок» банківській системі неадекватна, адже подальше зменшення темпів зростання економіки та збільшення доходів населення будуть спонукати Центробанк на ще більш жорсткі методи стримування. На його думку, в умовах значного дефіциту торгового балансу втримати нинішній курс гривні буде складно.

На думку Володимира Хливнюка, голови правління банку «Фінанси та Кредит», єдиними ресурсами, які будуть доступні українським банкам, залишаться депозити, переважно, фізичних осіб. «Криза ліквідності корисна для нас, як певна встряска. Вона змушує нас задуматися про кредитний портфель і повернення позик», – каже пан Хливнюк. Водночас банкір вказав на певну недовіру, що сформувалась між банками через відсутність інформації про реальний стан портфельної ліквідності.

Роман Шпек, віце-президент «Альфа-Банк (Україна)», стурбований знеціненням грошей, що не спонукає населення їх заощаджувати. Пан Шпек наголошує, що кредити видаються, здебільшого, не на розвиток економіки, а на покупку імпортних товарів. «Держава, на жаль, не фінансує державних інвестиційних програм, а лише посилює споживчий попит серед населення», – каже пан Шпек.

Голова Ради НБУ Петро Порошенко занепокоєний неузгодженістю дій Уряду та НБУ. За його словами, центральна та місцева виконавча влада накопичила на рахунках близько 27 млрд грн. Водночас, держава заборгувала бізнесу 9 млрд грн податку на додану вартість. На думку голови ради НБУ, використання заощаджених державних грошей восени може нівелювати всі антиінфляційні дії Нацбанку, і негативно позначитися на банківській системі і економіці в цілому.

Станіслав Дубко, генеральний директор рейтингової агенції «Кредит-Рейтинг», повідомив, що за даними першого кварталу, лише 12 банків з 62 проаналізованих мають спекулятивний рейтинг, який має високий рівень ризику. «Стан кредитного портфелю залишається здебільшого збалансованим, щоправда більшість банків суттєво зменшили темпи кредитування. Проте ризики дефолтів українських банків незначні, і найбільші ризики мають малі та середні банки », – каже пан Дубко.

Підсумовуючи дискусію, директор Інституту финансової политики Ігор Мітюков запевнив присутніх, що банківська система може пережити нинішню кризу ліквідності. «Якщо у банків першої тридцятки і будуть проблеми, то це будуть проблеми менеджменту і не більше». На його думку, фінансистів більше турбує те, що в діях регуляторів немає узгодженості.


Висновки

Не існує точних відомостей про те, коли виникли банки, які операції вони виконували, що спонукало їх розвиток. Сучасна література нагромадила значну кількість інформації про гроші за всі часи їх існування. При цьому роль кредитних установ у цьому процесі знайшла своє специфічне пояснення. А опис процесу виникнення банків в економічній літературі настільки суперечливий, що виникає багато питань щодо їх справжньої природи і функціонування.

Вважається, що банк як особлива організація, що працює із специфічним товаром, яким є гроші, виник не у зв’язку з розвитком товарно-грошових відносин, а у той період, коли з’явилася потреба у спеціальних установах, які б регулювали грошовий обіг і проводили у більш широких масштабах кредитно-дебітові операції . Часом робиться висновок, що без виникнення банків було б неможливим функціонування капіталістичних підприємств на ранній стадії їх існування. Інколи доводиться, що банки вперше з’являються вже при античному і феодальному господарствах як посередники у здійсненні кредитно-дебетових операцій. Банки являються однією із найважливіших структур ринкової економіки. Банківська діяльність суттєво перевищує ефективність суспільного виробництва, сприяє зросту виробництва суспільної праці. Україна на сьогоднішній день знаходиться у стані переходу до нової економічної системи, що заснована не на командно-розподільних, а на ринкових відносинах. Ринковій економіці потрібна відповідна банківська система, яка поступово починає складатися.

Відомо що кредитно-банківська система має життєво важливе для любої країни світу, вона служить об’єктом пильного нагляду і регулювання як зі сторони НБУ так і зі сторони вищих органів державної влади й управління.На сьогоднішній день банківська система України представлена двома рівнями, такими як НБУ та інші банки.

Національний банк встановлює правила та проводить реєстрацію інших банків, видає ліцензії на ведення валютних операцій, здійснює нагляд за діяльністю інших банків в Україні. Як банк-банків тобто центральний банк, веде рахунки інших банків, здійснює їх розрахунково–касове обслуговування, надає кредити банкам, встановлює правила існування міжбанківського кредитного ринку в Україні. НБУ організовує касове виконання бюджету банківської системи України, надає кредити уряду. Головною метою Центрального банку є забезпечення стабільності грошової одиниці, це є чітко вказано в Основному Законі України – Конституції.

Другою ланкою банківської системи є інші банки. Вони є основною ланкою грошово-кредитної системи і відносяться до особливої категорії ділових підприємств. Інші банки заохочують вкладення капіталів, заощаджень населення і інші вільні кошти, які вивільняються в процесі господарської діяльності, й пропонують їх у тимчасове користування іншим опонентам, які потребують додаткового капіталу. Головною метою інших банків є отримання максимального прибутку. Правові норми, що регулюють банківську діяльність містяться як у загальних так і спеціальних, присвячених регулюванню тільки банківських відносин, нормативних актах. До них належать Конституція України, закони України і постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, постанови, положення, інструкції НБУ та Міністерства фінансів України.