інноваційна діяльність із запровадженням наукомістких технологій та науково-технічних розробок з високим експортним потенціалом [2, с 411].
Найважливішими екологічними проблемами регіону є: запиленість та загазованість гірничо-промислової зони, проблема відведення та нейтралізації бактеріально забруднених шахтних вод.
Для вирішення цих проблем у Донецькій області розроблено "Концепцію охорони навколишнього середовища і заходи для її виконання". Одним із основних шляхів вирішення екологічних проблем є структурна перебудова машинобудування із впровадженням екологічно безпечних ресурсозберігаючих технологій [6, с.102].
Відповідно до угоди між Україною, Всесвітнім банком і Агентством міжнародного розвитку США реалізуються програми здійснення екологічного моніторингу та управління промисловими відходами. Вже запроваджено нові технології, які дали змогу знизити забруднення стічних вод нафтопродуктами (ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод") та важкими металами (Сніжнянський машинобудівний завод). Реалізовано розробки з утилізації промислових відходів у ВАТ "Єнакіївський металургійний завод". Запровадження цих технологічних процесів на Харцизькому трубному і Торезькому електротехнічному заводах дало змогу розширити використання відходів без їх складування. Створено Екологічний фонд, запроваджується екологічне страхування [2, с.413].
Основними напрямами подальшого розвитку економіки регіону загалом визначено:
спеціалізацію на видобутку вугілля, виплавлюванні металів, нафтопереробці, виробництві хімічної продукції та складної машинобудівної техніки як для внутрішнього споживання, так і на експорт;
використання найновіших технологій;
створення безпечного навколишнього середовища, вирішення комплексу екологічних проблем регіону [6, с.103].
Отже, основним напрямом діяльності обласних держадміністрацій Донбасу є створення регіональної економіки з високою ефективністю, конкурентоспроможністю продукції, високими доходами, низьким рівнем безробіття та високою якістю життя, характерною для країн з високорозвиненою ринковою економікою. Реалізація визначених завдань сприятиме становленню господарського механізму регіону.
Дальший розвиток продуктивних сил Придніпров'я значною мірою залежить від вирішення проблем великих промислових вузлів - Дніпропетровсько-Дніпродзержинського, Запорізького, Криворізького, тобто проблем, які визначають характер розміщення виробництва всього району. Ці промислові вузли потребують докорінної реконструкції, технічного переобладнання підприємств чорної металургії (видобуток залізної і марганцевої руд, виплавка металу на заводах з повним циклом) з метою підвищення ефективності виробництва та охорони навколишнього середовища. Щодо цього особливо значною стає проблема охорони водних ресурсів Дніпра від забруднення відходами промислових підприємств та комунального господарства. Розв'язання її можна досягти впровадженням безвідходних технологій у чорній металургії, хімічній та гірничо-добувній промисловості.
Найважливішою проблемою району є трансформація гірничо-металургійного комплексу з урахуванням світових тенденцій, кон'юнктури світового ринку та нарощування експортного потенціалу. Цей комплекс є одним з небагатьох у країні, що дає значну частку валютних надходжень до бюджету. Для його структурної перебудови потрібні: державна підтримка, докорінна модернізація, проведення робіт з маркетингу, розширення та збереження ринків збуту, здійснення скоординованої експортно-торгової політики та економічної оцінки цих ринків. Проблема розвитку гірничо-металургійного комплексу має кілька складових, яким властиві певні особливості.
У гірничо-рудній промисловості потрібно:
розконсервувати закриті гірничо-добувні підприємства;
реконструювати і технічно переоснастити діючі шахти і кар'єри; а розв'язати проблему шахтних вод (стосовно підтоплення шахт та очищення цих вод);
оптимізувати структуру добувних підприємств на основі комплексної розробки родовищ з поєднанням відкритих і підземних способів видобутку [6, с.104].
Електроенергетика району поступово розвивається навіть у кризових умовах. Але теплоенергетику треба перевести на безвідходні технології, використання низькоякісного палива, зменшення в паливному балансі електростанцій природного газу, забезпечення використання зворотних вод тощо.
Поглибиться спеціалізація району на виробництві експортно орієнтованої продукції комплексу металургії і обробки металів, машинобудування і обладнання.
Для Придніпров’я передбачено такі основні напрямки розвитку економіки:
формування нової інноваційної стратегії;
посилення державної політики ресурсозбереження, комплексне використання ресурсів;
використання найновіших технологій;
орієнтація на експортні галузі;
поліпшення екологічної ситуації.
Розвиток і розміщення продуктивних сил Північно-Східного району вимагає розв'язання таких проблем:
забезпечення комплексного і збалансованого соціально-економічного розвитку району через раціональне використання природних, географічних, демографічних особливостей областей, їх економічного та науково-технічного потенціалу;
структурна перебудова й перепрофілювання господарського комплексу економічного району як традиційно промислового, перенасиченого галузями важкої індустрії, підприємствами ВПК;
сприяння розвитку конкурентоспроможних галузей та виробництв, впровадження ефективних енерго - та ресурсозберігаючих технологій;
нормалізація процесу фондовідтворення, поновлення машинобудівного комплексу.
Для Північно-Східного регіону характерні такі напрямки розвитку економіки:
перебудова господарського комплексу економічного району;
підтримка розвитку експортних галузей;
технічне переоснащення, заміна застарілого обладнання;
комплексне використання ресурсів, екологізація виробництва [2, с.474].
Машинобудівний комплекс України містить значний науково-виробничий потенціал, тут зосереджена третина промислово-виробничих фондів і майже половина промислово-виробничого потенціалу країни.
Існуюча структура машинобудування України характеризується переважанням, в основному, металоємних галузей та недостатнім розвитком наукоємних. Це негативно відбивається на розвитку машинобудівного комплексу, перш за все, на економічних показниках. Поступове підвищення ефективності і якості робота підприємств машинобудівного комплексу буде відбуватися шляхом структурної перебудови і вдосконалення територіальної організації, формування замкнених технологічних ланцюгів на території держави і економічних районів.
Важке машинобудування належить до машинобудівного комплексу. Воно розвинене в трьох економічних районах: Донецькому, Придніпровському та Північно-Східному. Важке машинобудування поділяється на кілька підгалузей: гірничо-шахтне машинобудування, підйомно-транспортне машинобудування, ковальсько-пресове, металургійне устаткування і енергетичне машинобудування.
Гармонійному еволюційному розвитку важкого машинобудування заважає ряд проблем основними з яких є проблема застарілості обладнання та екологічна проблема. Регіональна політика держави щодо важкого машинобудування спрямована на подолання цих проблем та вироблення стратегії подальшого розвитку галузі. Регіональна політика є комплексом заходів, що містить економічний, соціальний, демографічний, екологічний, поселенський і науково-технічний аспекти.
У машинобудівному комплексі, який визначає розвиток і технічний прогрес інших галузей економіки України, повинна бути здійснена структурна перебудова, в першу чергу, за рахунок пріоритетних напрямків промислової і науково-технічної політики в галузях, що характеризуються високим експортним потенціалом.
1. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). видання 4-те, доп. - К.: Європ. ун-т. - 2002. - с.109-117.
2. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Навч. посібник/ Є.П. Качан, Т. Є. Царик, Д.В. Ткач та ін.; За ред. Є.П. Качана. - К.: Вид. Дім “Юридична книга". - 2005. - 704 с.
3. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Навч. посібник - К.: Вікар. - 2001. - 377с.
4. В.А. Козырев. Тяжелое машиностроение. Реалии и перспективы // Мир техники и технологий. - 2005. - №9. - с.9-11.
5. Валерий Третьяков. Машиностроение - стержень экономики // Інвестиції: практика та досвід. - 2005. - №16. - с.22-25.
6. О.М. Шкільнюк. Основні напрями та пріоритети інноваційної діяльності в машинобудуванні України // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №5. - с.100-105.
7. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник за 2005 рік. - 2005. - с.104-111, с.122-123.
Додаток 1
Динаміка виробництва продукції машинобудування*
| Найменування продукції | 2003 | 2004 | 2005 |
| Автобуси, шт. | 2558 | 2598 | 4655 |
| Автокрани, шт. | 126 | 235 | 382 |
| Автомобілі вантажні, тис. шт. | 4,7 | 10,9 | 14,0 |
| Автомобілі легкові, тис. шт. | 98,3 | 174 | 192 |
| Бетонозмішувачі чи розчинозмішувачі, шт. | 1567 | 2530 | 2861 |
| Борони дискові, шт. | 2090 | 4101 | 4520 |
| Борони зубові, тис. шт. | 10,0 | 17,3 | 20,3 |
| Велосипеди, тис. шт. | 281 | 250 | 312 |
| Вентилятори побутові, тис. шт. | 666 | 952 | 1467 |
| Верстати для оброблення дерева, шт. | 3743 | 4165 | 3482 |
| Верстати токарні, розточувальні, свердлувальні, фрезерувальні, шт. | 378 | 496 | 409 |
| Екскаватори, шт. | 378 | 599 | 584 |
| Електродвигуни та генератори змінного струму, електродвигуни універсальні, тис. шт. | 873 | 1155 | 913 |
| Електродвигуни та генератори постійного струму, тис. шт. | 140 | 119 | 148 |
| Електроплитки, котли варочні та полиці камінні для підігрівання їжі побутові, тис. шт. | 299 | 404 | 493 |
| Електропраски побутові, тис. шт. | 138 | 95,1 | 49,8 |
| Комбайни бурякозбиральні та машини для обрізання бурячиння, шт. | 398 | 109 | 88 |
| Комбайни зернозбиральні, шт. | 101 | 305 | 308 |
| Косарки, тис. шт. | 1,5 | 3,1 | 3,8 |
| Крани інші (козлові і мостові пересувні, портальні, дерик-крани суднові), шт. | 285 | 272 | 319 |
| Крани мостові на нерухомих опорах, шт. | 95 | 141 | 102 |
| Лампи електричні, млн. шт. | 219 | 263 | 254 |
| Локомотиви залізничні і тендери для локомотивів, шт. | 61 | 124 | 107 |
| Машини пральні, тис. шт. | 251 | 345 | 322 |
| Машини та механізми для приготування кормів, тис. шт. | 47,2 | 66,3 | 107 |
| Машини та устаткування для виготовлення кондитерських виробів, какао чи шоколаду, шт. | 291 | 245 | 374 |
| Машини та устаткування для виробництва хлібобулочних виробів, шт. | 9302 | 7426 | 6689 |
| Машини та устаткування для перероблення м'яса тварин чи свійської птиці, шт. | ПОЗ | 509 | 489 |
| Машини та устаткування для цукрового виробництва, шт. | 1447 | 1644 | 1863 |
| Машинобудування | |||
| Навантажувачі одно ковшові фронтальні, самохідні спеціальні для підземних робіт, шт. | 28 | 9 | 23 |
| Печі хлібопекарські і кондитерські електричні, шт. | 224 | 390 | 325 |
| Пилососи побутові, тис. шт. | 66,4 | 53,3 | 37,5 |
| Плуги відвальні, шт. | 4285 | 5192 | 3058 |
| Преси та машини кувальні, шт. | 298 | 165 | 99 |
| Пристрої для подрібнення харчових продуктів, міксери та соковижималки, тис. шт. | 67,6 | 78,3 | 90,6 |
| Провід ізольований обмотувальний, тис. т | 7,9 | 109 | |
| Проводи та кабелі електричні на напругу більше 1000 В, тис. км | 12,7 | 21,2 | |
| Проводи та кабелі електричні низьковольтні на напругу до 1000 В, тис. км | 382 | 421 | 473 |
| Радіоприймачі переносні та стаціонарні, тис. шт. | 20,6 | 106 | 17,6 |
| Розпушувачі та культиватори, тис. шт. | 7,7 | 8,9 | 7,9 |
| Сівалки, тис. шт. | 8,0 | 9,9 | 11,3 |
| Телевізори, тис. шт. | 415 | 443 | 651 |
| Трактори для сільського та лісового господарства, шт. | 4556 | 5806 | 5543 |
| Тролейбуси, шт. | 35 | 58 | |
| Устаткування холодильне і морозильне промислове та насоси теплові, тис. шт. | 107 | 141 | 144 |
| Холодильники побутові, тис. шт. | 284 | 269 | 242 |
| Холодильники-морозильники побутові комбіновані з окремими зовнішніми дверцями, тис. шт. | 504 | 581 | 711 |
*Складено за інформацією [6, с.122-123].