Вивчення економічного потенціалу регіону Житомирської області та виявлення можливих напрямків комерційної діяльності на ринку обробки деревини.
П Л А Н.
Вступ.
1. Вибір та обґрунтування вибору ніші ринку для майбутньої комерційної діяльності.
2. Характеристика суб’єктів комерційної діяльності, які працюють на ринку обробки деревини.
а) виробники;
б) посередники;
в) конкуренти;
г) споживачі.
3. Розробка основних заходів та міроприємств для завоювання вибраної ніші ринку та стимулювання збуту.
4. Планування рекламних заходів та міроприємств.
5. Договірні зв’язки та укладання комерційної угоди.
Висновки та пропозиції.
Додатки.
ВСТУП
Житомирське Полісся – край з величезним економічним потенціалом. Проте, нажаль цей потенціал залишається практично незатребуваним. З метою покращення ситуації 3 грудня 1999 року Президентом України був підписаний Закон України „Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області”
Впровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Житомирській області має метою створити відповідні умови щодо кардинальної зміни соціально-економічного становища на територіях постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Запровадження спеціального режиму дозволить залучити інвестиції у пріоритетні галузі виробництва, створити нові робочі місця, перевести у практичну площину існуючі інноваційні розробки та проекти, відновити забруднені землі, розв’язати таким чином головні проблемні питання подальшого функціонування регіону Житомирського Полісся.
Незважаючи на нестабільність законодавства в сфері інвестицій і недосконалу податкову політику, привабливість Житомирської області для іноземних інвесторів не зменшується і інвестиційна діяльність не припиняється.
Однак надходження іноземного капіталу в Поліський регіон, як і в Україну в цілому, стримується через нестабільність законодавчої бази, відсутність пільгових режимів та гарантій.
За період ринкових перетворень в області зареєстровано 153 іноземні інвестиції на суму 47 млн.дол. США, з них більша частина - у вигляді обладнання (70,2%) і лише 29,8 - у вигляді грошей.
Іноземними інвесторами з 25 країн світу інвестовано 71 підприємство, з яких 57 є спільними. Іноземний капітал у межах території пріоритетного розвитку розподілився між містами Житомиром, Бердичевом, Коростенем, Новоград-Волинським, Малином, Овручем, смт. Іршанськ.
Найбільшу зацікавленість у інвесторів викликають розробка граніту і щебеню, видобуток титану, машинобудування, переробна промисловість, які є підґрунтям щодо розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
Близько 32% прямих іноземних інвестицій надійшло із США, 15,6 Німеччини, частка країн СНД складає понад 30 відсотків.
За підсумками 1998 року обсяги іноземних інвестицій склали лише 1,7 млн.дол.США, що в 3,1 раза менше ніж у 1997 році (5,3), в 6,5 раза менше обсягів 1996 року (11,2 млн.дол.). Тенденція до зменшення інвестиційної активності пов’язана з несприятливою економічною ситуацією.
За рахунок впровадження спеціального інвестиційного режиму можливі кардинальні зміни існуючого стану справ експорту капіталу.
Житомирською обласною державною адміністрацією затверджені „Програма організаційного сприяння розвитку територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності на 2000-2002 роки”(розпорядження від 18.07.2000 № 378) та „Програма збільшення надходжень інвестицій в економіку області в 2001-2005 роках”( розпорядження від 29.05.2001 № 363).
Серед проблем, що негативно впливають на стан запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області, слід виділити наступні.
В минулому році на розгляд Верховної Ради України внесено законопроект стосовно віднесення галузей металообробки, виробництва електронного обладнання, шкіри та взуття до пріоритетних. Однак, до цього часу зміни до діючого законодавства не прийнято, що не дозволяє реалізувати у цих галузях розроблені інвестиційні проекти.
Також обласною державною адміністрацією внесено пропозиції щодо застосування спеціального режиму інвестування до таких видів діяльності, як переробка льону, вирощування великої рогатої худоби, свиней, птиці, становлення та розвиток яких не можливий без забезпечення пільгових умов господарювання. Водночас запропоновано пропорційно виключити неперспективні для області види діяльності. Оперативне вирішення цього питання сприятиме додатковому залученню інвестицій для забезпечення комплексного розвитку сільськогосподарської та переробної галузі.
Діючий порядок розгляду інвестиційних проектів ускладнює та суттєво збільшує терміни проходження документів у відповідних міністерствах та відомствах. Крім цього, за таких умов розгляду проектів обмежуються повноваження органу управління територіями пріоритетного розвитку (Ради) щодо прийняття рішень про доцільність їх реалізації., так як у більшості випадків в експертних висновках не об’єктивно оцінюється соціально-економічне значення проектів для регіону.
В даній курсовій і намагалася, на прикладі умовного проекту проілюструвати всі переваги, які надає інвестору заснування підприємства саме на території нашої області. Для прикладу мною розроблений інвестиційний проект в галузі обробки деревини.
1. Вибір та обґрунтування вибору ніші ринку для майбутньої комерційної діяльності.
Для моделювання майбутньої комерційної діяльності я вибрала сферу деревообробки. Деревообробка є одним із пріоритетних напрямків підприємницької діяльності і на цю сферу, згідно Закону України „Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області” розповсюджується спеціальний режим інвестиційної діяльності.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях пріоритетного розвитку з 1 січня 2000 року і діє протягом 30 років при інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно територіальних межах міста Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, а також Коростенський, Новоград-Волинський, Лугинський, Народицький, Овруцький, Олевський, Малинський, Ємільчинський, Володарсько-Волинський райони.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційний проект еквівалентною вартістю не менше:
· 200 тис. дол. США – у сільському господарстві, харчовій промисловості, текстильній промисловості, обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, целюлозно-паперовій промисловості, виробництві меблів, виробництві готового одягу та хутра, охороні здоров’я, освіті;
· 300 тис.дол. США– у будівництві;
· 500 тис. дол. США – у добувній промисловості, хімічному виробництві, виробництві виробів з мінеральних матеріалів, виробництві машин та устаткування, транспорті.
До суб’єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів, затверджених у встановленому порядку, застосовується запроваджений спеціальний правовий режим підприємницької діяльності та надаються передбачені Законом пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та плати за землю.
Для реалізації комерційного проекту передбачається створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномікс", яке буде займатися виробництвом сухих струганих пиломатеріалів і погонних виробів з деревини.
Передбачається випускати чотири типи обрізної дошки, два типи полової дошки, чотири типи бруса, шість видів вагонки, різноманітний асортимент різних типів плінтусів, рейок і інших погонних виробів.
Сутність проекту полягає в тому, що буде організовано виробництво клеєних виробів з масивної деревини, які використовуються при виробництві меблів, віконних і дверних блоків і різних будівельних матеріалів (підвіконних дощок, сход, панелей і т.д.). Необхідною умовою випуску таких меблів є застосування клеєного щита з масивної деревини. Клеєний брус з масивної деревини застосовується як замінник деревини при виробництві віконних блоків.
Важливою особливістю проекту є те, що обране устаткування дозволить одночасно випускати і меблевий щит і клеєний брус при тому самому складі устаткування.
Схематично конструкцію пропонованих до випуску клеєних виробів з масивної деревини можна представити в такий спосіб: