Приватизація і роздержавлення державного майна передбачає акціонування підприємств, створення на базі державних підприємств акціонерних товариств відкритого або закритого типу. Акціонерними товариствами здійснюється випуск пайових зобов'язань, як правило, у вигляді акції. Про те, що собою представляє акція, які реквізити вона повинна мати, яких видів можуть бути акції, що являє собою дивідендна політика акціонерного товариства, яким чином можна визначити курс акцій - ці питання будуть розглянуті в цьому розділі.
Акція - це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Емітент самостійно приймає рішення про розмір його статутного фонду, про те, на скільки рівних частин він буде поділений. При цьому емітент повинен враховувати встановленні законодавством обмеження, що стосуються мінімальних розмірів статутного фонду, якщо вони існують. Власник акції є власником частки майна, грошових коштів, цінних паперів, а також майнових та немайнових прав, що належать емітенту на правах власності. Конкретно - пайова участь акціонера означає не тільки те, що йому належить певна частка статутного фонду емітента, а й те, що йому належить пропорційна цій частці доля вище перерахованої власності емітента, що була придбана останнім у процесі підприємницької діяльності.
Акція повинна мати такі реквізити: власне найменування акціонерного товариства /АТ/ та його адреса; найменування цінного паперу "акція"; її порядковий номер, дату випуску; вид акції та її номінальну вартість; ім'я власника /для іменних акцій/; розмір статутного фонду АТ на день випуску акцій, що випускаються; строк виплати дивідендів та підпис голови правління АТ або іншої уповноваженої на це особи, печатку АТ. До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів. Акції сплачуються в національній валюті, а у випадках, передбачених статутом АТ, і в іноземній валюті або шляхом передачі майна. Незалежно від форми внесеного вкладу, вартість акцій виражається в гривнях. Підприємства, організації і установи можуть придбати акції за кошти, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.
Після повної сплати їх вартості акції видаються покупцеві. АТ може викуповувати в акціонера акції, що належать йому, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані в строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів здійснюється без врахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.
За підсумками року в порядку, передбаченому статутом АТ, з прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати передбачених законодавством податків, інших платежів до бюджету та процентів за банківський кредит, на акції виплачуються дивіденди. У випадку, коли прибуток відповідного року є недостатнім, дивіденди на привілейовані акції виплачується з резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам на прості акції, перевищує розмір дивідендів на привілейовані акції, то власникам останніх може здійснюватися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Порядок використання переважаючого права на одержання дивідендів визначається статутом АТ. Оподаткування доходів з цінних паперів здійснюється згідно з законодавством України.
Акції бувають прості і привілейовані, іменні та на пред'явника, а в залежності від функцій, які вони виконують, можуть бути й інші їх види.
Прості акції. Власник такої акції, як правило має один голос на зборах акціонерів. Дохід у вигляді дивіденду на просту акцію виплачується в останню чергу, тобто після сплати дивідендів за привілейовані акції. Дивіденди, як правило, виплачуються у випадку отримання емітентом достатнього чистого прибутку. Якщо емітент за результатами річної діяльності отримав незначний прибуток, або взагалі збитки, то дивіденди за прості акції не виплачуються. Тобто виплата дивідендів за прості акції не гарантується емітентом.
З досвіду інших країн мають місце випадки, коли емітент, якщо це не заборонено його установчими документами, має можливість виплачувати дивіденди за прості акції за останній рік навіть тоді, коли він не отримав достатнього прибутку або закінчив рік із збитками, але має нерозподілений прибуток за попередні роки.
( фонди )
банки інші Кумулятивні Конвертовані Поворотні Акції з ордерамиАкції з коригова-
ним дивідендомРис. 1. Характеристика акцій
В Україні діюче законодавство дозволяє емітентам виплачувати дивіденди за акції з прибутку, отриманому в конкретному році.
В ряді країн, включаючи Україну, рішення про виплату та розмір дивідендів за звичайні акції приймається загальними зборами акціонерів; в інших - радою директорів, а загальні збори акціонерів лише затверджують це рішення.
Якщо емітент ліквідується, то власник простої акції отримує пропорційну частину майна емітента в останню чергу, тобто після розрахунку емітента з державою, кредиторами, трудовим колективом і власниками привілейованих акцій. Держателі простих акцій мають такі права та переваги: право отримувати будь-які дивіденди, що виплачуються компанією на звичайні акції; можливість нагромадження капіталу; порівняно сприятливе оподаткування; можливість легко збільшити, зменшити чи продати свою частку акцій; право голосу; право вибирати директорів і затверджувати фінансові та аудиторські звіти та інші документи; право отримувати копії річних та квартальних звітів і т.п.; право з'ясовувати питання діяльності товариства на зборах акціонерів; обмежену відповідальність.
Привілейовані акції називаються так тому, що їх власник має певні привілеї в порівнянні з власниками звичайних акцій того самого емітента. Перелік та зміст привілеїв, як правило, закріплюється в установчих документах емітента. Найчастіше привілеї полягають в тому, що власник привілейованих акцій отримує фіксований дохід у вигляді дивіденду. Крім того, дивіденди за привілейовані акції виплачуються до виплати дивідендів за звичайні акції і незалежно від того, чи отримав емітент прибуток в звітному році. Це означає виплату дивідендів навіть тоді, коли на прості акції вони не виплачуються.
При ліквідації емітента власник привілейованої акції, як правило, отримує пропорційну частину майна емітента в передостанню чергу, тобто після розрахунків з державою, кредиторами та трудовим колективом. Однак є винятки, коли установчі документи емітента можуть регулювати дані відношення по іншому. У багатьох випадках надання емітентом привілеїв супроводжується втратою власником привілейованої акції ряду прав: права на участь в управлінні справами емітента, права на голосування /але не в усіх випадках/, права на висунення кандидатур та деяких інших.
В діяльності розвинутих ринків, наприклад, американського, зустрічаються випадки, коли привілейованість може знайти своє відображення не лише в майновому виразі. Так, поряд із звичайними акціями класу "одна акція - один голос" можуть випускатися привілейовані акції класу "одна акція - визначена кількість голосів".
Про привілейовані акції далі розповідатиметься дещо детальніше. Передбачено розглянути законодавче регулювання випуску і обігу привілейованих акцій, їх види та характеристику, оцінку їх інвестиційних якостей.
Іменна акція - це цінний папір, на бланку якого зазначається ім'я його власника. При випуску таких акцій емітент повинен завести книгу реєстрації іменних акцій, до якої заносяться відомості про їх власників - реальних чи номінальних. В реєстраційній книзі вказується кількість і номери акцій, їх вид та приналежність до конкретного інвестора. Якщо право власності на зазначену акцію переходить до іншого інвестора, то в книзі реєстрації повинні бути вказані відповідні зміни. Книгу може вести сам емітент, але лише в тому випадку, якщо кількість власників іменних паперів не перевищує 500 ; ця функція також може передаватися іншим установам - незалежним реєстраторам або депозитаріям. Іменні акції-це як сертифікаційні так і електронні цінні папери. При зміні власності на такі акції емітент може вилучити акцію, в якій вказане ім'я попереднього інвестора, і видати нову, вказавши в ній ім'я останнього / при електронній формі змінюється запис про зміну власника і видається передавальне доручення та ін./. Однак емітент може зробити інакше. На звороті бланку акції він може вказати приз віще нового власника і дату здійснення передачі, завірену підписом уповноваженої особи та печаткою емітента.