Ряд двосторонніх заходів із створення нових спільних виробництв нині втратили свою актуальність через незацікавленість Російської сторони. Насамперед, це стосується створення спільних виробництв і господарюючих структур із випуску вантажних автомобілів на базі Ярославського моторного та Кременчуцького автомобільного заводів, а також автомобілів для комунальних служб на заводах концерну "Укркомунмаш", Турбівському машинобудівному заводі з комплектацією заводу "ЗІЛ" на інше. Загальна кількість заходів Програми, що потребують підвищеної уваги з боку виконавців обох країн, перевищує 80%.
Такий стан справ викликає занепокоєння з огляду на те, що переважна більшість невиконаних заходів Програми - це саме ті, на реалізацію яких в реальному секторі економіки покладалися великі надії, і невиконання їх ставить під загрозу досягнення стратегічної мети Програми - зростання взаємного товарообміну до 2007 р. не менше ніж у 2,5 раза.
Відсутність значного прогресу в розвитку економічного співробітництва наших країн багато в чому зв’язано з недостатнім урахуванням при його організації інтересів "низового" рівня: підприємств, організацій, громадян - з надмірним акцентом на взаємодію тільки на міждержавному рівні. В зв’язку з цим особливу увагу слід приділяти створенню сприятливих умов для ефективної взаємодії ринкових суб’єктів України та Росії. В перспективі економічні позиції України в Росії будуть визначатися насамперед конкретними можливостями її підприємств та фірм на російському ринку порівняно з західними конкурентами. Тому завдання щодо розширення співробітництва з Росією потребує від України розробки заходів державної підтримки зростаючої активності українського бізнесу в Росії, а також правового регулювання процесів взаємодії ринкових структур обох країн.
Для активізації ходу виконання Програми доцільно, на нашу думку, в стислі строки передбачити:
· проведення додаткової інвентаризації всіх обмежень і перепон, стримуючих розвиток торговельно-економічних зв’язків між країнами;
· гармонізацію законодавчих актів та всіх інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності: процентних ставок, валютних курсів, податків, митних та інших зборів і відрахувань;
· підписання угоди про взаємні поставки товарів на еквівалентній основі;
· прискорення створення механізму клірингових розрахунків і угоди щодо створення промислово-фінансових груп;
· створення спільної експертної групи для узгодження питань реалізації режиму вільної торгівлі і внесення відповідних пропозицій у Змішану Українсько-Російську комісію із співробітництва;
· створення і запровадження системи страхування експортних кредитів;
· розробку і втілення в практику механізму захисту суб’єктів господарювання на ринках обох країн, а також системи обмежень діяльності на зовнішніх ринках недобросовісних суб’єктів господарювання;
· створення системи міждержавного кредитування третіх країн, які б використовували виділені їм кредити для придбання товарів, що виробляються в Україні та Росії;
· створення і запровадження спільного банку даних щодо експортного потенціалу країн і забезпечення широкого інтерактивного допуску до цієї інформації усіх зацікавлених міністерств, відомств та організацій;
· врегулювання платіжно-розрахункових відносин між підприємствами і організаціями обох країн, включаючи можливе часткове чи повне погашення заборгованостей у майновій формі і цінними паперами, а також переоформленням частки дебіторської заборгованості у державний борг країн:
· розробку і прийняття міждержавних документів щодо координації ринків цінних паперів, єдиних принципів заставних операцій, страхування ризиків, валютного та експортного контролю;
· створення сприятливих умов для розвитку різних форм спільного підприємництва: транснаціональних промислово-фінансових груп, лізингових компаній і т.ін.;
· розширення практики введення квотування обсягів взаємних міждержавних поставок продукції та послуг з метою більш повного задоволення попиту і підвищення ефективності взаємного товарообміну.
4. Херсонська область в рамках транскордонного співробітництва
Обласна державна адміністрація, обласна рада та інші владні структури Херсонщини значну увагу приділяють подальшому розвитку міжнародного співробітництва та взаємовигідних зовнішніх економічних зв'язків. Активізують свою діяльність на зовнішніх ринках і підприємницькі структури області. Це забезпечує помітне зростання обсягів зовнішньоторговельного обороту й експорту продукції, сприяє інтеграції економіки регіону в систему міжнародних економічних зв'язків.
Так, оборот зовнішньої торгівлі області товарами за 2002 рік становив 205 млн.дол.США і проти 2001 року збільшився на 21,1%. При цьому обсяги експорту збільшилися на 26,8%, імпорту - на 21,5% і становили відповідно 164,7 та 40,3 млн.дол.США. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 124,4 млн.дол.США проти 90,6 млн.дол..США за 2001 рік.
У 2002 році розширилась географічна структура зовнішньої торгівлі Херсонщини. Суб'єкти господарської діяльності області здійснювали зовнішньоторговельні операції товарами з партнерами із 98 країн світу.
Основними країнами-партнерами області в експорті є: Російська Федерація, Німеччина, Іспанія, США, Туреччина, Угорщина, Словаччина, Білорусь, Великобританія. В імпорті є: Російська Федерація, Німеччина, Туреччина, США, Польща, Італія, Аргентина, Казахстан, Ізраїль.
Найбільшим торговельним партнером області впродовж багатьох років залишається Російська Федерація. Зовнішньоекономічний оборот області з цією країною у 2002 році становив 53 млн.дол.США, що на 38,6% більше, ніж у минулому році. При цьому обсяги експорту збільшилися у 1,6 раза, імпорту - зменшилися на 14,5%.
Херсонська область підтримує зовнішньоекономічні стосунки майже з усіма країнами-членами ЄС. Порівняно з 2006 роком зовнішньоторговельний оборот області товарами з країнами ЄС збільшився на 13,9%, при цьому обсяг експорту до країн ЄС збільшився на 27,9% і становив 35,4 млн.дол. США, імпорту - зменшився на 13,4% і становив 12,4 млн.дол.США.
Структура зовнішньоекономічних операцій області обумовлена галузевою спрямованістю економіки, зокрема, у 2007 році найбільша частка в структурі експорту припадала на зернові культури - їх було поставлено майже на 50 млн.дол. США, що вдвічі більше порівняно з 2006 роком. У 1,6 раза зросли у порівняні з 2001 роком й експортні поставки соняшникової олії - вони становили 16,7 тис.тонн (8% до загального обсягу).
Серед експортованої продукції значне місце займають також електричні та зварювальні машини. Наприклад, рейкозварювальна та інша техніка Каховського заводу електрозварювального устаткування поставляється в 76 країн світу. А високоякісні алюмінієві сплави Херсонського механічного заводу використовують провідні автомобільні корпорації світу — "Тойота", "Хонда", "Ніссан", "Фольксваген", "Дженерал моторе", "Шкода". Область експортує також нафтопродукти, плавучі засоби - морськи та річкові.
Основу ж імпортних надходжень склали поставки машин та устаткування, пластмаси та вироби з них, електричні машини та устаткування, засоби наземного транспорту (крім залізничного), чорні метали, нитки синтетичні, продукти переробки плодів, овочів.
В області вживаються необхідні заходи для формування сприятливого інвестиційного клімату. Впродовж останніх років намітилася позитивна динаміка обсягів прямих іноземних інвестицій, які залучено в економіку області. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку Херсонщини станом на 1 липня 2008 року становив 59,7 млн.дол.США.
Інвестиції надійшли із 22 країн світу. Найбільші обсяги внесено нерезидентами із: Кіпру - 34,6%, Швеції - 14,7%, Німеччини - 9,7%, Великобританії - 7,1%, США - 6,2%, Туреччини - 6,1%, Нідерландів - 5,3%. На ці країни припадає 85% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку області, що становить 57,3 долара США на одного мешканця області.
Серед регіонів області провідні місця за обсягами одержаних інвестицій утримують м.Херсон - 26,7 млн.дол.США (47,9% до загального обсягу), М.Каховка - 19,7 млн.дол.США (35,3%), Цюрупинський - 3 млн.дол. США (5,3%) та Генічеський - 2,7 млн.дол.США (4,8%) райони.
Іноземні інвестиції вкладено у 65 підприємств. Найбільш інвестиційно-привабливими в області з початку інвестування залишаються харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції (44% до загального обсягу інвестицій ), оптова торгівля та посередництво у торгівлі (15%), сільське господарство та пов’язані з ним послуги (12%), целюлозно-паперова промисловість (6%). Відповідно до цього створена і постійно поповнюється база даних щодо інвестиційних потреб підприємств регіону.
Завдяки одержаним інвестиціям в умовах ринкової економіки підприємства харчової промисловості та переробки сільськогосподарської продукції швидко прореагували на попит і досягли певних результатів у виробництві продуктів харчування. Так, частка виробів цих підприємств складає 43% до загального обсягу виробленої продукції по області (645,5 млн.грн.), виробництво збільшено щодо 2006р. на 11 відсотків.
На промислових підприємствах спостерігалося збільшення виробництва олії на 45,3%, йогурту - на 27,8%, сирів жирних - на 17,5%, ковбасних виробів - на 9,4%, морозива - на 3,1%, кондитерських виробів - на 2,8%.
Підприємствами цього виду діяльності у 2007 р. поставлено товарів на експорт на 27 млн.дол.США (16,4% до загального обсягу експорту області) та одержано товарів по імпорту на 7,8 млн.дол. (19,3% до імпорту області).