Особливо слід відмітити успіхи у виробництві ЗАТ українсько-швецького підприємства "Чумак", на долю якого припадає більше 36% обсягу виробництва харчової промисловості області. За рік на ньому збільшено виробництво на 48,4%. Тут виробляють соняшникову олію, томатні та овочеві консерви, томатну пасту, кетчупи, майонези.
За останні роки Херсонською областю набуто певний досвід розвитку міжнародного співробітництва. Вже стали систематичними зустрічі керівництва обласної державної адміністрації, обласної ради, Херсонської міської ради з представниками іноземних посольств, акредитованих в Україні. Так, тільки впродовж 2000 - 2002 років такі зустрічі в області проводились з послами США, Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Швеції, Австрії, Пакистану.
Перспективним напрямком співпраці області з іноземними партерами є міжрегіональне співробітництво в рамках якого підписані і реалізуються двосторонні угоди про соціально-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво. Такі угоди підписані Херсонською областю з Придністров'ям, Гурійським краєм (Республіка Грузія), Брашовським повітом (Румунія). Окрім цього є практика укладання подібних документів Херсонським міськвиконкомом, а саме впродовж 2002 року Херсонським міським головою підписані договори про дружні зв'язки між містами: Херсон та Сипин (Туреччина), Херсон та Зонгулдак (Туреччина), Херсон та Цзинань (КНР), угоду про встановлення споріднених зв'язків між містами Херсон і Астрахань (Російська Федерація) та співробітництво в торговельно-економічній, науково-технічній і гуманітарно-культурній галузях. Також підписано угоду про співробітництво між адміністрацією Генічеського району (Херсонська область) та адміністрацією Озургетського району (Грузія).
Зазначені угоди наповнюються конкретним змістом шляхом організації співробітництва між суб'єктами підприємницької діяльності, учбовими та культурно-освітніми закладами, суспільними та іншими організаціями.
Крім того в області постійно проводяться заходи, пов'язані із зовнішніми зносинами. Серед них можна основні: Регіональний інвестиційний Форум, до участі в якому були запрошені представники іноземних держав, банківських установ та підприємств області (березень 2002 року); участь у круглому столі на тему: "Україна і Європейський Союз: перспективи співпраці у безпосередньому сусідстві", проведеного в травні 2002 року Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва за сприяння USAID, Представництвом Фонду Аденауера в Україні на базі Євроклубу Херсонського педагогічного університету; громадські читання з питань європейської інтеграції України, проведені керівниками та провідними фахівцями Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства освіти і науки, інших міністерств та установ на базі Херсонського педагогічного університету (вересень 2002 р.), Австрійська економічна місія (червень 2003 р.) та інші.
Все це сприяє інтеграції економіки нашого краю в систему міжнародних економічних зв'язків, створенню сприятливих умов для ширшого залучення іноземних інвестицій. Особливо перспективним є сьогодні співробітництво з зарубіжними партнерами в таких галузях, як геологія та використання надр, сільське господарство, машинобудування, легка промисловість, транспорт.
Херсонська обласна Державна адміністрація є одним із організаторів Українсько-російського економічного форуму. 21-22 жовтня 2008 року у м. Києві відбудеться економічний форум «Україна - Росія: співробітництво в інноваційній та інвестиційній сферах», організаторами якого вперше виступають Торгово-промислова палата України і Торгово-промислова палата Російської Федерації. З російської сторони очікується участь керівників регіонів (губернаторів) і підприємств з таких областей, як Бєлгородська, Брянська, Волгоградська, Єкатеринбурзька, Іванівська, Курська, Ленінградська, Московська, Нижегородська, Орловська, Ростовська, Самарська, Саратовська, Смоленська, Тюменська, Челябінська, а також Краснодарського краю, Башкортостану, Карелії, Татарстану, мм. Москви і Санкт-Петербурга та інші. Передбачається, що делегацію представників ділових кіл Росії - орієнтовно 150 осіб - очолить старший віце-президент ТПП РФ Борис Пастухов.
Програма заходу передбачає проведення пленарного засідання, виставки Бєлгородської області, презентації економічного потенціалу Краснодарського краю, переговорів і зустрічей представників ділових кіл сторін.
Одночасно планується організація роботи секцій з пріоритетних напрямків двостороннього співробітництва:
- взаємодія в сфері інвестицій і інновацій;
- взаємний захист прав підприємців і забезпечення безпеки бізнесу;
- розвиток малого і середнього бізнесу;
- міжрегіональне і прикордонне співробітництво.
Відповідальність за організацію з боку Херсонщини покладено на Головне управління економіки обласної державної адміністрації (тел. (0552) 22 26 97, факс: (0552) 22 57 34, e-mail: up-ekon@oda.kherson.ua)[1].
Завдяки своєму геополiтичному положенню Україна, 19 з 25 областей якої є прикордонними, а зовнiшнiй кордон є найдовшим серед європейських країн, має великi потенцiйнi можливостi розвитку прикордонного та транскордонного спiвробiтництва.
На основi положень Європейської Конвенцiї про основнi принципи транскордонного спiвробiтництва мiж територiальними общинами або органами влади та Європейської Хартiї мiсцевого самоврядування, Волинська, Чернiвецька, Закарпатська, Одеська, Iвано-Франкiвська i Львiвська областi України разом з адмiнiстративно-територiальними общинами Польщi, Бiлорусi, Румунiї, Словаччини, Угорщини, Молдови, Австрiї, Нiмеччини та Францiї перейшли до практичного застосування своїх прикордонних можливостей.
Основнi зусилля сторонни спрямовують на розбудову соцiальної, iнформацiйної та виробничої iнфраструктури, розвиток транспортної мережi, наукової i культурної спiвпрацi, обмiн досвiдом мiж мiсцевими органами виконавчої влади, боротьбу зi злочиннiстю та нелегальною мiграцiєю.
Кабiнет Мiнiстрiв України придiляє велику увагу розвитковi транскордонного спiвробiтництва та пiдвищенню ефективностi функцiонування єврорегiонiв. Свiдчення цьому - постанова Уряду України N587 вiд 29 квiтня 2002 року. Згаданий документ мiстить дуже важливе положення про державну пiдтримку розвитку регiонiв, яка здiйснюватиметься шляхом надання правової, iнформацiйної, методичної та органiзацiйної допомоги єврорегiонам, передбачає фiнансування окремих заходiв за рахунок коштiв державного бюджету, сприяння у залученнi мiжнародної технiчної допомоги та коштiв мiжнародних органiзацiй.
Программа розвитку єврорегiонiв, затверджена цiєю ж Постановою, передбачає розв'язання соцiально-економiчних, екологiчних, транспортно-комунiкацiйних та iнших проблем розвитку прикордонних регiонiв. Реалiзацiя програми розвитку єврорегоiнiв дозволить вивести транскордонне спiвробiтництво на якiсно новий рiвень, сприятиме iнтеграцiї України до ЄС.
До розвитку прикордонного та транскордонного спiвробiтництва активно залучаються не тiльки органи мiсцевої влади, але й представники прикордонних контролюючих служб. Проведена у 1999 роцi в м. Iматра (Фiнляндiя) конференцiя країнЄС i держав, якi отримують допомогу за програмами допомоги ЄС Tacis та Phare, дала додатковий iмпульс розвитку спiвробiтництва мiж прикордонними та митними вiдомствами її учасниць. Протягом наступних двох рокiв велася активна робота з пошуку ефективних форм та методiв органiзацiї прикордонного та митного контролю в прикордонних пунктах пропуску. Результатом цiєї роботи стала розробка документа щодо здiйснення iнтегрованого контролю на кордонах, який передбачає тiсне спiвробiництво контролюючих служб на мiсцевому, регiональному та мiжнародному рiвнях з метою прискорення пропуску осiб i товарiв через кордон при одночасному пiдвищеннi рiвня ефективностi боротьби з порушеннями прикордонного та митного законодавства.
Положення цьогодокументу сьогоднi, зокрема, застосовуються в пунктах пропуску "Тиса" та "Ягодин", в яких згiдно з програмою транскордонного спiвробiтництва ЄС споруджуються об'єкти iнфраструктури. Досить плiдно, починаючи з 2000 року, спiвпрацюють українськi прикордонники та митники зi своїми нiмецькими колегами в рамках навчального модуля програми транскордонного спiвробiтництва ЄС.
Основними проблемами з українського боку щодо подальшої реалізації Програм сусідства є відсутність фінансування для їх розробки і подальшого вироблення конкретних проектних пропозицій, а також неузгодженість механізмів одночасного співфінансування транскордонних проектів за рахунок коштів програм ЄС, національних і регіональних бюджетних асигнувань та позабюджетних джерел.
Таким чином, минулий період виявив позитивні та негативні сторони функціонування транскордонного співробітництва та надав можливість зробити висновки щодо подальшого їх розвитку. Для більшості країн співпраця між територіальними органами влади – новий вид міжнародних відносин. В перші роки, можна сказати, проходив етап становлення цього виду діяльності, формувався і відпрацьовувався організаційно-фінансовий та інформаційний механізм забезпечення транскордонної співпраці, проходила її інституалізація, кадрове забезпечення. Останнім часом удосконалювалася законодавча та нормативно-методична база щодо транскордонної співпраці на європейському та національному рівнях, але в Україні необхідні подальші наукові розробки з цього напрямку.
Все зазначене обґрунтовує необхідність мати науково обґрунтовану концепцію розвитку прикордонних територій – транскордонного регіону, яка б базувалась на відповідних регіональних стратегіях розвитку, враховувала загальноєвропейські та національні пріоритети. На наш погляд, це основний напрямок ефективного розвитку транскордонного співробітництва в Україні.