Як зазначалося вище, в Україні повинна бути приділена значна увага питанню збалансування перешкод на шляху звільнення працівників, та компенсаційних виплат вже звільненим працівникам.
Зайнятість як соціально-економічна категорія синтезує сукупність відносин щодо участі людей в суспільному виробництві і пов'язана із забезпеченням масштабів, умов і форм включення людей у суспільно корисну працю, з процесами формування, розподілу й використання трудових ресурсів.
Мережа державної служби зайнятості (ДСЗ) була створена в Україні наприкінці 1990 р. Разом із прийняттям закону “Про зайнятість населення” ця мережа була “озброєна” низкою заходів по сприянню зайнятості: допомога по безробіттю, перенавчання, працевлаштування, профорієнтаційні послуги, соціальна підтримка тимчасово не працюючих громадян та ін. Діяльність ДСЗ підпорядкована Міністерству праці та соціальної політики України.
Відповідно до статті 14 ЗУ “Про зайнятість населення” місцевими органами влади розробляються територіальні, а на їх основі Кабінетом Міністрів України - державні програми зайнятості населення.
Загальна динаміка зайнятості в Україні позитивна, 3 2000 до 2006 року кількість зайнятого населення зросла з 20175 до 20730,4 тис. осіб. При цьому відповідно зростала і кількість зайнятих працездатного віку з 18520,7 до 19032,2 тис. осіб.
В структурі вакансій за 10 років відбувся значний перерозподіл за формами власності підприємств. Це свідчить про значні зміни форм власності підприємств України. Зміни в структурі попиту на робочу силу за галузями економіки не є значними і спричинені загальними економічними процесами – наприклад розвитком торгівлі і громадського харчування чи зменшенням кількості сільськогосподарських підприємств. Незважаючи на збільшення популярності серед населення отримання вищої освіти, на підприємствах збільшився попит на службовців і зменшилася потреба у робітниках та некваліфікованій робочій силі.
Загальні напрямки діяльності ДСЗ можна таким чином розподілити за напрямками економічної діяльності.
Так як у промисловості більшість – великі підприємства державної та колективної власності – тут будуть актуальними професійна підготовка, підвищення кваліфікації та перекваліфікація, як відповідь на введення нових технологій та оновлення техніки.
Що ж стосується сільського господарства, мисливства, лісового господарства, рибальства та рибництва. тут досить значний обсяг неформальної зайнятості. Тому зайнятим у цій галузі будуть на часі допомога у створенні власного бізнесу, і не лише грошова а й консультації та поширення інформації.
Такі види економічної діяльності як торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів активно розвиваються і потребують кваліфікованого персоналу, отже тут теж будуть актуальними навчання та підвищення кваліфікації.
Для тих же видів економічної діяльності які згортають свою діяльність або активно реформуються буде актуальною підтримка звільнених. надання їм допомоги по безробіттю.
1. Кодекс законів про працю України: текст із змінами та доп. станом на 15 липня 2007 р. / Міністерство юстиції України. — К.: Ін Юре, 2007. — 151с.
2. Закон України "Про зайнятість населення": За станом на 16 червня 2006 р. Верховна Рада України. — К.: Паламентське вид-во, 2006. — 27 с.
3. Статистичний щорічник України // www.ukrstat.gov.ua
4. Актуальні проблеми соціально-гуманітарної підготовки персоналу державної служби зайнятості України: Матеріали круглого столу, Київ, 14 грудня 2005р. / Інститут підготовки кадрів держ. служби зайнятості України / О.П. Смирнова (упоряд.), М.П. Лукашевич (упоряд.). — К., 2006. 82 с.
5. Безтелесна Л. І., Юрчик Г. М. Державне регулювання зайнятості. — Рівне: НУВГП, 2006. — 210 с.
6. Богоявленська Ю. В., Ходаківський Є. І. Економіка та менеджмент праці. К.: Кондор, 2005. — 329с.
7. Городецька Л. О. Економіка праці. — К.: НАУ, 2005. — Модуль. 1: Курс лекцій. — 116с.
8. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. — К.: Знання, 2007. — 559 с.
9. Доманчук Д. П., Лучик С. Д., Чикуркова А. Д. Економіка праці. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2004. — 332с.
10. Зайцева К. В. Державне управління зайнятістю населення. — Донецьк: МПП "ВІК", 2005. — 319 с.
11. Калина А. В. Економіка праці. — К.: МАУП, 2004. — 272с.
12. Калініна С. П. Ринок праці і зайнятість: теоретико-методологічний аспект. Донецьк: ДНУ, 2005. — 227 с.
13. Карпіщенко О. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини. — Суми: Університетська книга, 2006. — 264 с.
14. Кожанова Є. П., Титар О. О., Білоконенко В. І., Жилін О. І., Гавкалова Н. Л. Економіка праці й соціально-трудові відносини. — Х.: ХНЕУ, 2004. — 284с.
15. Лукашевич В. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. — Л.: Новий Світ-2000, 2007. — 248 с.
16. Маршавін Ю. М. Підприємництво як фактор розвитку зайнятості населення. — К.: ІПК ДСЗУ, 2004. — 234 с.
17. Москаленко Н. О., Отенко І. П. Економіка праці в організації. — Х.: ХНЕУ, 2006. — 232 с.
18. Туй Фан, Хансен Еллен, Прайс Девід. Державна служба зайнятості на ринку праці, що змінюється. — К.: Міленіум, 2002. — 294 с.
19. Чемерис А. Т. Організація діяльності служби зайнятості. — К.: МАУП, 2003. — 120 с.
20. Чепурко Г. І. Ринок праці в Україні: проблеми зайнятості в період становлення ринкової економіки. — К., 2004. — 274 с.
Додаток 1
Динаміка зайнятого населення за статтю та місцем проживання* (У віці 15-70 років, тис. осіб)
| 2000 | 2004 | 2005 | 2006 | |
| Усе населення | 20 175,0 | 20295,7 | 20680,0 | 20730,4 |
| 3 НЬОГО | ||||
| працездатного віку | 18 520,7 | 18694,3 | 18886,5 | 19032,2 |
| Жінки | 9 856,9 | 10006,9 | 10075,5 | 10054,8 |
| 3 НЬОГО | ||||
| працездатного віку | 8 804,4 | 8921,5 | 8866,7 | 8871,0 |
| Чоловіки | 10318,1 | 10288,8 | 10604,5 | 10675,6 |
| 3 НЬОГО | ||||
| працездатного віку | 9 716,3 | 9772,8 | 10019,8 | 10161,2 |
| Міське населення | 13 745,7 | 14158,5 | 14093,9 | 14182,1 |
| з нього | ||||
| працездатного віку | 12 850,7 | 13234,5 | 13215,1 | 13372,7 |
| Сільське населення | 6 4293 | 6137,2 | 6586,1 | 6548,3 |
| 3 НЬОГО | ||||
| працездатного віку | 5 670,0 | 5459,8 | 5671,4 | 5659,5 |
Додаток 2
Попит на робочу силу за категоріями робочих місць та видами економічної діяльності на 1 січня 2007 року*
| Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць | У т.ч. на | ||||
| усього, тис. осіб | У % до 1 січня 2006р. | Місця робітників | Посади службовців | місця, які не потребують професійної підготовки | |
| Усього | 170,5 | 91,3 | 100,5 | 45,8 | 24,2 |
| Сільське господарство, | |||||
| мисливство та лісове | |||||
| господарство | 8,1 | 77,8 | 4,3 | 1,2 | 2,6 |
| Промисловість | 55,8 | 84,8 | 423 | 6,3 | 7,2 |
| добувна промисловість | 8,0 | 59,7 | 7,1 | 0,6 | 0,3 |
| переробна промисловість | 41,7 | 88,6 | 30,4 | 5,1 | 6,2 |
| виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | |||||
| 6,1 | 115,4 | 4,8 | 0,6 | 0,7 | |
| Будівництво | 17,0 | 97,2 | 13,2 | 1,8 | 2,0 |
| Торгівля; ремонт автомобілів, | |||||
| побутових виробів та предметів особистого вжитку | 24,1 | 121,8 | 15,1 | 5,4 | 3,6 |
| Діяльність готелів та | |||||
| ресторанів | 2,4 | 124,0 | 1,6 | 0,3 | 0,5 |
| Діяльність транспорту та зв'язку | 11,4 | 93,3 | 7,4 | 3,2 | 0,8 |
| Фінансова діяльність | 3,7 | 77,9 | 0,2 | 3,4 | 0,1 |
| Операції з нерухомим майном, | |||||
| оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | 15,5 | 99,9 | 7,0 | 3,8 | 4,7 |
| Державне управління | 14,2 | 74,0 | 3,2 | 10,6 | 0,4 |
| Освіта | 4,1 | 103,8 | 1,2 | 2,2 | 0,7 |
| Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги | 8,5 | 86,9 | 2,0 | 6,1 | 0,4 |
| Інші види | |||||
| економічної діяльності | 5,7 | 97,8 | 3,0 | 1,5 | 1,2 |
Додаток 3
Кількість працівників, які прийняті на роботу на умовах неповної зайнятості, за видами економічної діяльності на 31 грудня 2006 року*
| Усього тис. осіб | у% до облікової кількості штатних працівників | у% до 2005р. | 3 НИХ ЖІНКИ | ||
| усього тис. осіб | у % до облікової кількості штатних працівників - жінок | ||||
| Усього | 437,7 | 3,8 | 106,4 | 3183 | 5,1 |
| Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги | 15,3 | 1,9 | 134,8 | 7,0 | 2,3 |
| Лісове господарство та пов'язані s ним послуги | 1,5 | 1,6 | 96,0 | 0,6 | 3,9 |
| Рибальство, рибництво | 0,3 | 2,3 | 104,5 | 0,1 | 4,2 |
| Промисловість | 43,5 | 1,3 | 120,5 | 24,3 | 1,8 |
| Добувна промисловість | 2,2 | 0,4 | 203,9 | 0,8 | 0,6 |
| Переробна промисловість | 38,1 | 1,6 | 118,7 | 21,6 | 2,1 |
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 3,2 | 0,6 | 109,1 | 1,9 | 0,9 |
| Будівництво | 6,5 | 1,4 | 114,7 | 2,8 | 2,8 |
| Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 33,9 | 4,1 | 107,7 | 20,5 | 5,0 |
| Діяльність готелів та ресторанів | 5,9 | 7,0 | 128,1 | 4,5 | 73 |
| Діяльність транспорту та зв'язку | 53,0 | 5,3 | 101,4 | 45,2 | 10,7 |
| діяльність наземного транспорту | 5,7 | 1,6 | 119,3 | 1,9 | 1,6 |
| діяльність водного транспорту | 0,3 | 1,8 | 108,7 | 0,2 | 4,3 |
| діяльність авіаційного транспорту | 0,3 | 1,9 | 124,4 | 0,1 | 2,5 |
| додаткові транспортні послуги | |||||
| та допоміжні операції | 2,4 | 0,7 | 101,8 | 1,4 | 1,1 |
| діяльність пошти та зв'язку | 44,4 | 16,5 | 99,3 | 41,6 | 24,9 |
| Фінансова діяльність | 8,2 | 2,9 | 113,3 | 6,2 | 3,3 |
| Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | 15,6 | 2,6 | 125,8 | 8,4 | 2,8 |
| із них дослідження і розробки | 5,1 | 3,2 | 124,8 | 2,5 | 3,3 |
| Державне управління | 16,6 | 2,7 | 105,0 | 13,3 | 3,2 |
| Освіта | 132,1 | ,7,7 | 105,9 | 102,2 | 7,9 |
| Охорона здоров'я та надання | |||||
| соціальної допомоги | 67,2 | 5,1 | 95,6 | 56,4 | 5,2 |
| Надання комунальних та Індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту | |||||
| 38,1 | 9,8 | 101,5 | 27,3 | 11,4 | |
| із них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг | |||||
| 31,9 | 10,9 | 99,7 | 22,9 | 12,0 | |
Додаток 4