Дисперсійний аналіз та побудова статистичних графіків (стр. 2 из 2)

При побудові графіка масштаб має бути таким, аби ясно і чітко проявлялися відмінності зображення статистичних величин і можна було їх легко порівнювати між собою. Найпоширенішою для статистичних графіків є система прямокутних координат. Найкраще співвідношення масштабу по осі абсцис і ординат становить 1,41 : 1, відоме під назвою «золотого перетину». На осі ординат графіка має бути нульова точка. У випадках, коли мінімальне значення ознаки набагато вище нуля, доцільно робити розрив вертикальної шкали.

Масштабна шкала — це лінія, поділена на відрізки точками відповідно до прийнятого масштабу. Носієм шкали звичайно є пряма або крива лінії. Залежно від цього масштабні шкали поділяють на: прямолінійні і кругові.

Довжину відрізків між сусідніми поділками шкали називають графічним інтервалом, а різницю між числовими значеннями цих поділок — числовим інтервалом. Обидва інтервали можуть бути рівними і нерівними.

Шкалу, в якій рівним графічним інтервалам відповідають рівні числові інтервали, називають рівномірною, або арифметичною.

Якщо рівним графічним інтервалам відповідають нерівні числові інтервали, шкалу називають нерівномірною, або функціональною. Для побудови статистичних графіків з функціональною шкалою найчастіше застосовують логарифмічну функцію

Масштабні знаки — це еталони, які зображають на графіку статистичні величини у вигляді квадратів, кругів, силуетів тощо. Ними користуються для визначення розмірів і співвідношення статистичних величин, зображених на графіку, тобто для порівняння графічних знаків зі знаком-еталоном.

Експлікація графіка — це пояснення, що розкривають його зміст і основні елементи: заголовок (назва) графіка, одиниці виміру, умовні позначення.

Назва графіка має зрозуміло, чітко і стисло розкривати його основний зміст і відповідати на три запитання — «що?», «коли?», «де?».

На кожній масштабній шкалі графіка вказують відповідні, статистичні величини та одиниці їх вимірювання.

Пояснювальні написи до окремих елементів графічного образу можуть лежати в полі графіка або виноситись як умовні позначення за його межі.

Класифікація статистичних графіків дає можливість визначити їхні загальні риси, аналітичні можливості та метод побудови. Графіки класифікуються за функціонально-цільовим призначенням, видами, формами і тинами основних елементів:

• за загальним призначенням:

аналітичні, ілюстративні та інформаційні;

• за функціонально-цільовим призначенням:

графіки групувань і рядів розподілу, динаміки, взаємозв'язку і порівняння;

• за формою графічних образів:

крапкові, лінійні, площинні, просторові і фігурні;

• за типом системи координат:

графіки у прямокутній і полярній системі координат;

• за масштабними шкалами:

графіки з рівномірними, функціональними і мішаними шкалами.

Класифікація графіків за виглядом їх поля дає змогу виділити дві великі групи графіків: діаграми і статистичні карти.

З огляду на розв'язувані завдання розрізняють статистичні графіки:

1) порівняння статистичних величин;

2) структури і структурних зрушень;

3) зображення динаміки статистичних показників;

4) контролю виконання плану;

5) розташування і поширення в просторі;

6) варіаційних рядів;

7) взаємозв'язку і взаємозалежності.

Графіки, які застосовують для зображення статистичних даних, надзвичайно різноманітні.

Здебільшого для графічного порівняння величин статистичного показника, які характеризують його зміну в просторі, застосовують діаграми.

Діаграми – це види графіків, в яких цифровим (кількісним) даним відповідають різні геометричні фігури і лінії. Діаграми бувають стовпчикові, стрічкові, секторні, лінійні та інші.

Стовпчикові діаграми – найбільш простий, наочний і поширений вид графіків в одному вимірі. На осі абсцис на однаковій відстані один від одного відкладають рівні відрізки – основи стовпчиків.

Якщо стовпчики-прямокутники, які зображують числа, розташувати не по вертикалі, а по горизонталі, тоді це – стрічкова діаграма.

Стовпчикові і стрічкові діаграми взаємозамінні, оскільки в обох випадках використовують один вимір – висоту стовпчика або довжину стрічки.

Для порівняння кількох абсолютних значень використовують також квадратні діаграми. Для того щоб визначити сторони квадрата, потрібно добути корінь квадратний із абсолютного значення, що характеризує явище.

Збільшити наочність зображення статистичних явищ можна, замінивши абстрактні геометричні фігури малюнками. Такий вид діаграм називають фігурними діаграмами.

Фігурні діаграми будують двома способами:

· малюють фігури, розмір яких пропорційний розміру зображуваного явища;

· встановлюють певний масштаб для фігур.

Для статистичного дослідження складу сукупності використовують структурні діаграми – діаграми співвідношення питомої ваги, які характеризують відношення окремих частин сукупності у загальному їх обсязі. Такі діаграми поділяють на стовпчикові, стрічкові і секторні.

Зміну статистичних явищ у часі ілюструють динамічні графіки. Лінійні графіки характеризують зміни явищ у часі, виявляють залежності між двома показниками тощо. У лінійному графіку динаміки шкала на осі ординат має починатися з нуля, інакше діаграма неправильно відображатиме характер розвитку явища.

Різновидом лінійних діаграм є радіальні діаграми, які відображають процеси і явища, періодично повторювані в часі (переважно сезонні коливання).

43 За даними про ціни та обсяг реалізації цукру в трьох магазинах міста визначити середню 1кг цукру за I квартал, II квартал, і за півріччя. Результати відобразити графічно, зробити висновки.

Магазин	I квартал		II квартал
	Ціна за 1кг, грн	Реалізовано тонн	Ціна за 1кг, грн	Реалізовано тонн
1	2,90	60,3	2,95	51,7
2	2,75	45,5	3,20	40,0
3	3,10	50,0	3,00	42,5

Розв’язання:

Будуємо таблицю для визначення отриманих грошей кожним магазином.

Магазин	І квартал		І квартал		І квартал	ІІ квартал
	Р1, грн	q1, тонн	P2,грн	q2,тонн	P1q1, грн	P2q2, грн
1	2,90	60,3	2,95	51,7	174,87	152,51
2	2,75	45,5	3,20	40,0	125,12	128,00
3	3,10	50,0	3,00	42,5	155,00	127,50
Σ		155,8		134,2	454,99	408,01

Визначаємо середню зважену ціну за 1 кг цукру за І квартал:

грн за 1 кг,

Визначаємо середню зважену ціну за 1 кг цукру за І квартал:

грн за 1кг.

Визначаємо середню зважену ціну за1 кг цукру за півріччя:

грн за 1 кг.

Відповідь:

середня зважена ціна за 1 кг цукру за І квартал становить – 2,92грн,

середня зважена ціна за 1 кг цукру за ІІ квартал становить – 3,04грн,

середня зважена ціна за 1 кг цукру за півріччя становить – 2,97грн,

59 У звітному періоді було продано шкіряного взуття на 50 тис. грн., гумового – на 20 тис. грн. і комбінованого – на 10 тис. грн. Визначити загальний індекс цін на взуття, якщо відомо, що ціни зросли на шкіряне взуття на 15%, на гумове – на 10%, на комбіноване – на 8%.

Розв’язання:

Формула визначення загального індексу виглядає так:

,

де q – обсяг виробництва,

p – ціна на товар,

p1q1 – товарооборот взуття після зростання цін,

p0q0 – товарооборот взуття у звітному (базисному) періоді.

Підставляємо значення у формулу:

Отже, загальний індекс цін на взуття становить 13%.

Відповідь: загальний індекс цін на взуття становить 13%.

Список використаної літератури

1. Уманець Т. В., Пігарєв Ю. Б.

Статистика: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. – К.: Вікар, 2003. – 623 с. – (Вища освіта XXI століття).

2. Герасименко С. С., Головач А. В., Єріна А. М. та ін.

Статистика: Підручник. За наук. ред.. д-ра екон. наук. С. С. Герасименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 467 с.

3. Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П. Г., Пастер П. І., Сторожук В. П., Ткач Є. І. – К.: Либідь, 2001. – 320 с.