"У зв'язку із трохи зниженим попитом на пиво (як за рахунок сезонності, так і за рахунок падіння доходів українців) виробники не поспішають робити запаси на літній сезон", - відмітила Олена Гарбарчук, директор з продажів і маркетингу ЗАТ "Оболонь". За даними броварників, особливо помітно знижується попит на дешеве пиво. "Люди заощаджують. Це чітко простежується в сегменті дешевого пива - найбільше скорочення продажів спостерігається саме тут", - сказав Олександр Говядін, фінансовий директор компанії "Славутич", Carlsberg Group.
Якщо деякі невеликі компанії зменшили виробництво пива у кварталі 2009 р., порівняно з аналогічним періодом 2008 р., на 20%, то інші – взагалі зупинили випуск даної продукції. За даними ЗАТ "Укрпиво", цього року в країні варять пиво на шість підприємств менше, ніж у 2008 р. Не працюють, зокрема, ЗАТ "Ніжинське пиво", ЗАТ "Черкаське пиво", ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія", ВАТ "Імперія С" (м. Кіровоград), ВАТ "Мелітопольський пивзавод", ТОВ "Запорізький пивоварний завод" (два останніх підприємства з листопада 2007 р. входять до складу ТОВ "Українська пивна група"). Крім того, призупинили роботу і не відвантажують товар через відсутність попиту солодові заводи.
Відсутність обігових коштів, кредитні зобов'язання, подорожчання енергоносіїв і сировини (через зростання валютного курсу), падіння попиту на продукцію - головні причини зупинки підприємств. "Останні два роки компанія працювала в збиток, з посиленням же кризових явищ в економіці ми змушені були зупинити виробництво пива на підприємстві (із грудня 2008 р.). У компанії розглядають варіанти продажу заводу", - розповів колишній топ-менеджер ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" (м. Ізюм, Харківська обл.; виробництво пива; з 1907 р.; ЗАТ - з 1996 р.; 200 люд.).
За даними Андрія Білого, голови наглядової ради ТОВ "Українська пивна група" (м.Запоріжжя; поєднує Мелітопольський, Запорізький, Лисичанський, Криворізький пивоварні заводи; виробництво пива; з 2007 р.), компанія, створена менш, ніж півтора роки тому, виставила на продаж підприємства, що входять до групи. Нагадаємо: гравці пивного ринку скептично ставилися як до ідеї об'єднання невеликих підприємств, так і до планів власників групи зайняти 5% вітчизняного пивного ринку в 2009 р.
Акциз
Рівень акцизного податкового збору з виробників пива в Україні:
1. 2004 рік - 0,23 грн./л
2. 2008 рік – 0,31 грн./л
3. З 1.06.2009 – 0,6 грн./л
Експерти припускають, що підвищення цін на пиво на початку цього року було не останнім. Після того як Верховна Рада за пропозицією уряду істотно збільшила із другого півріччя 2009 р. ставки акцизного збору на кріплені та ігристі вина, етиловий спирт і лікеро-горілчані вироби, скривджені виробники міцного алкоголю почали активно лобіювати підвищення акцизу на натуральні вина і пиво. Зокрема, буквально з перервою в чотири дні у Верховній Раді були зареєстровані два законопроекти: №4339 від 10.04.09 р. "Про внесення змін у деякі закони України щодо питань акцизного збору" (ініціатор - народний депутат Павло Климець, почесний президент ДК "Олімп") і №4339-1 від 14.04.09 р. "Про внесення змін у деякі закони України щодо питань підакцизних товарів" (ініціатори - народні депутати Сергій Терьохін, Костянтин Бондарєв (обидва - фракція БЮТ) і Євген Геллер (фракція "Партії Регіонів")).
Нагадаємо: "планово" акциз на пиво повинен був вирости з 1 липня 2009 р. (з 0,31 грн. до 0,34 грн. за 1 л). До слова, акцизні надходження до бюджету від реалізації пива в 2007 р. склали 870 млн грн., у 2008 р. - 886 млн грн. Посилаючись на необхідність "забезпечення додаткових надходжень до держбюджету, розробки єдиного підходу до оподатковування алкогольних напоїв, подальшої інтеграції України у світове співтовариство", автори другого документа пропонують установити ставку акцизного збору в розмірі 0,6 грн. за 1 л.
Таку пропозицію про дворазове підвищення пивного акцизу скромною не назвеш, але в автора першого документа ще більш радикальний підхід. Зокрема, пан Климець пропонує з 1 серпня 2009 р. збільшити ставку акцизного збору на пиво до 0,81 грн. за 1 л, з 1 січня 2010 р. - до 1,01 грн. за 1 л, а з 1 січня 2011 р. акцизний збір на пиво платити виходячи з об'ємного вмісту алкоголю по ставці акцизного збору на етиловий спирт, що буде діяти на момент сплати.
У сприятливіший час вітчизняний пивний ринок, можливо, і не помітив би такого підвищення (з 0,31 грн. до 0,81 грн. за 1 л. - Ред.) акцизів, але в умовах падіння купівельної спроможності українців більш ніж дворазове підвищення ставки акцизного збору обов'язково призведе до падіння продажів пінного мінімум на 5%. "Підвищення акцизу до 0,6-0,8 грн. за 1 л пива однозначно викличе колапс пивного ринку і введе його в ступор", - упевнений Олександр Говядін.
Асортимент
Броварники, які раніше активно розширювали свої портфелі брендів (в основному нішевими продуктами), уже в 2008 р. стали стриманішими у створенні нових пивних марок. Очевидно, поточного кризового року ця тенденція збережеться. Якщо в роки активного зростання ринку броварники прагнули зайняти якнайбільше ніш, то зараз, в умовах дефіциту ресурсів і зниження купівельної спроможності, виробники змушені робити ставку на найбільш прибуткові бренди.
Хоча, судячи з коментарів представників пивних компаній, відмовлятися від випуску продукції тієї або іншої марки або субмарки компанії не мають наміру. Та й зниження маркетингових бюджетів зовсім не означає маркетингової пасивності операторів під час кризи.
Найпліднішою, з погляду виводу нових продуктів, з початку цього року стала компанія "Оболонь".
На початку року вона запустила новий бренд Zіbert, також розширила лінійку ТМ hіke безалкогольним енергетичним пивом hіke energy non-alcoholіc і BeerMіx Energy. "Виведенню бренда на ринок у досить складних умовах передував глибокий аналіз перспектив і ризиків. Тому пиво Zіbert позиціюється в сегменті "середній мінус", - прокоментувала ситуацію директор з продажів і маркетингу ЗАТ "Оболонь".
3.2 Рівень технологій виробництва пива в Україні
Як відомо, пиво буває світле і темне (написи Lіght і Dark давно не бентежать). Перше виробляється з світлого або злегка підсмаженого солоду (в залежності від сорту пива можливо додавання кукурудзи, рису, пшениці і т. д.). Темне ж пиво варять із солоду добре прожаренного (карамельного) або копче-ного, іноді з додаванням пережженного цукру.
Міцність пива, або об'ємний відсоток вмісту алкоголю (на американському пиві ваговій відсоток, який переводиться в об'ємний множенням на 1,26). Цей показник рідко залишається без уваги. Зауважимо лише, що при міцності 5% півлітрова пляшка пива містить 25 мл чистого спирту, що відповідає 60 мл горілки. Однак варіння пива - це мистецтво, і передбачити результат з великою точністю неможливо. "Градуси" можна виміряти, коли пиво вже готове. Тому багато виробників коректно пишуть на своїх етикетках: "Вміст алкоголю - не менше …". Найбільш ж чесні пивовари разом з датою виробництва вказують на упаковці точний вміст алкоголю саме в цій, свежесваренной партії пива. Наприклад, у баночки "Ranch Pіlsner Beer" лазерний напис на денце: 4,6 vol.
Безалкогольне пиво, на диво, в нашій країні дешевше, ніж алкогольне. За технологією виготовлення (якщо варити так, як колись вперше його став варити р-н Гіннесс) воно повинно бути дорожче. Можливо, як безалкогольний напій, що воно звільнене хоча б від частини податків.
Щільність пива. Увага, любителі напою з ячменю і хмелю! Не ігноруйте цю скромну напис, адже вміст алкоголю знаходиться в прямій залежності від щільності. Як міцне вино не можна приготувати з кислого винограду, так і міцного пива не буває при низькій щільності початкового сусла. Густота, концентрація сухих речовин дає матеріал для ферментації і освіти алкоголю.
Калорійність - ще одна цифра на етикетці, до якої уважно ставляться за кордоном і зовсім байдуже - у нас. Калорійність пива - 40-50 Ккал на 100 грамів. Приблизно стільки ж містить молоко 5% жирності.
Термін зберігання, вказаний на пляшці, залежить від способу консервації пива. Непастеризоване і без додавання консервантів воно зберігається лише кілька днів. Найпоширеніший консервант - аскорбінова кислота, про що чесно згадують на своїх етикетках французькі виробники. З німецького "Закону про чистоту пива" ще з 1516 року використання сторонніх домішок в пивоварінні заборонено, і німецьке пиво пастеризують.
Станом на вересень 2009 року практично всі пивні заводи України пройшли модернізацію та працюють на імпортному обладнаннями та за імпортними технологіями.
4. Структура галузі виробництва пива в Україні
За підсумками 2007 року 94% ринку, припало на ЗАТ «Оболонь» (26,2%), групу компаній «Сармат» (13,2%), компанію «САН Інтербрю Україна» (35,8%) і Baltіс Beverаges Holdіng (18,8%) [3].
Рис. 4.1. Частки українського пива за підсумками 2007 року у %.
ЗАТ "Оболонь" один з найбільших в Україні виробників пива, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв, мінеральної води. Пивзавод "Оболонь" створений в 1980 році. В 1992 році підприємство приватизоване й перетворене в ЗАТ "Оболонь".
До складу ЗАТ «Оболонь» входить Київський пивзавод, Фастівский пивзавод, Бершадський пивкомбинат, Севастопольський пивобезалкогольний комбінат, Ахтирський пивзавод, завод без- і слабоалкогольних напоїв «Красиловское».
Основні пивні бренди: «Оболонь», «Magnat», «Hіke premіum», «Оболонь BeerMіx», «Zіbert», «Десант». Основні безалкогольні бренди: «Живчик», «Frest», «Прозора». Продукція компанії експортується в 33 країни світу.
З рис. 4.1 видно, що ринкова частка ЗАТ «Оболонь» займає другу позицію і становить 26,2% українського ринку пива. У порівнянні з 2006 роком, де ринкова частка даного підприємства склала 23%, можна сказати, про те якщо ринкова частка підприємства збільшується, його конкурентне становище зміцняється.