Завданням координування є забезпечення необхідної узгодженості дій працівників підприємства, тобто координація їх дій відповідно до плану.
Функція регулювання полягає в ефективному регулюванні та забезпеченні нормального проходження виробничих процесів на підприємстві. Якщо процес прийняття рішень відбувається без систематичної підготовки, то мають місце інтуїтивні імпровізовані рішення. Такі рішення, як правило, приймаються за умов нестачі інформації і безпосередньо перед їхньою реалізацією. Сутність регулювання за даним підходом полягає в розробці прийнятого рішення в деталях і наданні розпоряджень щодо його виконання. Тому регулювання вважається частиною процесу планування.
Облік є базою для планування та аналізу виробничо-господарської діяльності з метою контролю та підвищення ефективності виробництва шляхом виявлення резервів.
Роль контролю як функції управління полягає в тому, що він є засобом здійснення зворотного зв'язку в системі управління. Головний його сенс - у створенні гарантій виконання планових рішень.
Планування розпочинається із розробки загальних цілей, далі визначаються конкретні, деталізовані цілі на заданий період, визначаються шляхи та засоби їх досягнення, і нарешті, здійснюється контроль за досягненням поставлених цілей. При цьому планування, передбачаючи майбутнє, завжди ґрунтується на визначених гіпотезах стану оточуючого середовища.
Оскільки на будь-якому підприємстві планування базується на неповних даних, навіть якщо на ньому чітко налагоджена система бухгалтерського і статистичного обліку, існує проблема в тому, що деякі аспекти функціонування економічної системи не піддаються оцінці, а залежать від зовнішнього середовища, яке характеризується швидкою мінливістю. В західній економіці ця мінливість пояснюється, в першу чергу, високою насиченістю споживчого попиту, його індивідуальним і швидкозмінним характером.
Вимоги з боку попиту диктують зрушення інших факторів зовнішнього середовища: технологій, комунікацій, соціальних відносин тощо. Показники ринку стають вихідними для складання плану підприємства. Тому при прийнятті рішень потрібно опиратись на постійне поновлення даних про зовнішнє середовище, їх аналіз, пошук нових стратегій і підходів. Оскільки прийняття рішень може здійснюватися за невизначеності умов, тобто враховувати декілька гіпотез зміни навколишнього середовища, коли може бути задана ймовірність тієї чи іншої ситуації, то рішення можуть бути прийняті з ризиком. Якщо ж немає можливості навіть оцінити ймовірність настання подій, то рішення приймаються за правилами так званого "феномену невизначеності".
Оцінка зовнішнього середовища здійснюється для того, щоб:
1) виявити зміни, що існують у середовищі;
2) визначити, які фактори зовнішнього середовища можуть становити загрозу для підприємства. Наприклад, контроль діяльності конкурентів дозволить керівництву підприємства постійно бути готовим до всіляких дій конкурентів;
3) оцінити, які фактори зовнішнього середовища можуть сприяти досягненню цілей діяльності підприємства.
При аналізі зовнішнього середовища можна отримати наступні важливі результати: запрогнозувати непередбачувані обставини, розробити заходи щодо їх запобігання, перетворити потенційні загрози та ризики у вигідні можливості.
Новим явищем у теорії та практиці сучасного управління, економічного аналізу, планування, управлінського обліку та менеджменту є контролінг. Термін "контролінг" походить від англійського "to control" - контролювати, керувати. Контролінг переводить підприємства на якісно новий рівень управління, направляючи діяльність різних служб та підрозділів підприємства на досягнення оперативних та стратегічних цілей.
Основними концепціями контролінгу є концепції, орієнтовані на систему обліку, на управлінську, інформаційну систему та систему управління з акцентом на планування, контроль та координацію. Суттю концепції, орієнтованої на систему управління з акцентом на планування і контроль, є участь у плануванні та контролі діяльності структурних підрозділів. Роль та завдання контролінгу в плануванні полягає в координації планів різного рівня та розробці консолідованого плану підприємства, розробці методів планування, графіків складання планів, надання інформації для складання планів, перевірці планів, складених підрозділами підприємства. Координуючи діяльність всієї системи управління підприємством на досягнення поставлених цілей, контролінг виконує функцію "управління управлінням". Розглядаючи планування як функцію контролінгу, можна зробити висновок про те, що ціллю цієї функції в системі контролінгу є координація окремих виробничих планів по відношенню до загального плану в рамках як короткострокового, так і довгострокового планування, складання бюджету та розробка планової та цільової інформації.
1.2. Обчислення та методика завантаження судна
Існують певні методи завантаження суден, які використовуються більшістю портів. Розглянемо їх детальніше.
Судновласники самостійно, або через своїх агентів направляють в диспетчерську службу відповідного Терміналу попередню інформацію про очікувану дату приходу судна в порт за 10 діб до планованої дати приходу, а також уточнюють очікуваний час приходу судів за 48, 24 і 4 години до приходу судна в порт, а при тривалості переходу менше 48 годин – не пізніше, ніж через 2 години після виходу з попереднього порту.
Попередня інформація про підхід судна повинна містити наступну інформацію: найменування судна, прапор, плановану дату приходу в порт, максимальне осідання і висоту надводного борту на прихід/відхід, основні розміри судна, кількість трюмів, що пред'являються до завантаження/розвантаження і їх розміри, кількість і номенклатура вантажу, що підлягає вантаженню/вивантаженню, відомості про, довгомірних і негабаритах вантажі важкоатлетів, вказівка особливих физико-хімічних властивостей вантажів, наявність вантажних документів тощо.
Якщо судно прямує в порт для завантаження, то попередня інформація повинна містити відомості про наявність на борту судна засобів для кріплення і сепарації вантажів.
Капітан (агент) судна, прибулого в порт під вантажні операції, а також після закінчення вивантаження, в тому випадку, якщо судно переходить під завантаження, вручає уповноваженому представникові Терміналу нотіс про готовність до обробки всіх або частини трюмів. Нотіс про готовність судна до вантаження або вивантаження приймається для акцепту в офіційно встановлені робочі часи після закінчення митних формальностей і отримання судном вільної практики.
Судна, що подаються під завантаження, повинні бути в морехідному стані, а вантажні приміщення підготовлені до прийому вантажу. Готовність вантажних приміщень для перевезення конкретного виду вантажу забезпечується адміністрацією судна і перевіряється представником Терміналу і/або незалежним сюрвейєром за дорученням зацікавленої сторони.
До часу, вказаного в нотісі, капітан повинен забезпечити готовність: постановки судна до причалу; трюмів і палуби; всіх вантажних засобів і люків судна (включаючи їх відкриття відповідно до нормативів, що діють, і технічних можливостей) для виробництва навантажувально-розвантажувальних робіт; очищення кришок трюмів і палуби від льоду і снігу; освітлення місць виробництва робіт (у трюмах, на палубі, у борту судна) відповідно до вимог пожежної інспекції і правил безпеки праці в морських портах.
Якщо на момент початку завантаження (вивантаження), або під час вантажних робіт буде виявлено, що судно не готове до прийому (вивантаження) вантажу з технічних причин (несправний механізм відкриття трюмів, неможлива откатка баласту, перевищена висота надводного борту або з інших причин), Термінал має право припинити обробку такого судна з відведенням на рейд і постановкою наступного судна, що знаходиться в порту в очікуванні обробки.
До початку завантаження капітан повинен мати на борту інформацію про вантаж і заповнений Лист контролю безпеки (при вантаженні навалювальних вантажів) або Акт про готовність судна до вантаження (при завантаженні генеральних вантажів).
Розміщення вантажу на судні визначається попереднім вантажним планом.
Попередній вантажний план для генеральних вантажів складається представником Терміналу спільно з адміністрацією судна і затверджується капітаном до початку завантаження судна.
Термінал в процесі вантаження генеральних вантажів керується узгодженим попереднім вантажним планом і планом вантаження судна. Всі зміни попереднього вантажного плану і плану вантаження судна узгоджуються між адміністраціями судна і Терміналу додатково.
Зантаження/вивантаження проводиться за технологією, що існує на Терміналі.
Інтенсивність завантаження або вивантаження судів встановлюється при укладенні договору між Терміналом і Клієнтом. Інтенсивність завантаження або вивантаження конкретного судна на кожному етапі завантаження узгоджується між представниками Терміналу і адміністрації судна при узгодженні вантажного плану і (або) плану вантаження судна.
Розміщення і кріплення нестандартних вантажів – великогабаритних і важковагових – проводиться за індивідуальними проектами, що розробляються компетентними організаціями по заявці вантажовідправників або судновласників.
Перед завантаженням на судно навалювальних вантажів адміністрація судна повинна розробити і погоджувати з представником Терміналу план вантаження судна. У плані вантаження повинні бути вказані розрахункові значення осідання судна на кожному етапі завантаження і на момент закінчення вантаження судна. Розрахункові значення осідань повинні бути розраховані на умовну щільність забортної води, рівну 1,025 ‰. Всі зміни плану вантаження повинні бути узгоджені між адміністрацією судна і представником Терміналу письмово.