Iqz = q1Z1 = 1306 = 1,839 або 183,9 %.
q0Z0 710
Приріст виробничих затрат визначають як різницю між витратами у звітному і базисному періодах:
qZ = q1Z1 - q0Z0 = 1306 - 710 = 596 тис.грн.
Оскільки обсяг виробничих витрат залежить від кількості виробленої продукції і собівартості одиниці продукції, то цей загальний індекс можна розкласти на такі індекси:
1. зміни обсягу продукції:
Iq = q1Z0 = 873,2 = 1,230 або 123%;
q0Z0 710
q = q1Z0 - q0Z0 = 873,2 - 710 = 163,2 тис.грн.
2. зміни собівартості продукції:
Iz = q1Z1 = 1306 = 1,496 або 149,6%;
q1Z0 873,2
z = q1Z1 - q1Z0 = 1306 - 873,2 = 432,8 тис.грн.
Здійснимо перевірку отриманих показників:
Iqz = Iq*Iz = 1,230*1,496 = 1,840 або 184%
qZ = Z + q = 432,8+163,2 = 596 тис.грн.
Обчислені індивідуальні індекси показують, що собівартість 1 ц. приросту хивої маси свиней у звітному році порівняно з базисним роком зменшилась на 98,26%, 1 ц. приросту ВРХ - на 98,62%, молока - на 98,76%.
В цілому по всій продукції витрати на 2006 рік виробництва порівняно з 2004 роком підвищились на 84% або на 596 тис.грн. При цьому за рахунок збільшення обсягу виробленої продукції на 23% виробничі витрати збільшились на 163,2 тис.грн., а за рахунок підвищення собівартості продукції на 49,6% виробничі витрати збільшились на 432,8 тис.грн.
3.5.Застосування методу статистичних групувань при здійсненні економіко-статистичного аналізу собівартості продукції свинарства
Первинні дані, зібрані в результаті статистичного спостереження, не можна використати для всебічної характеристики досліджуваних явищ. Щоб зробити на підставі цих даних певні висновки, їх треба систематизувати, обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називається зведенням і групуванням статистичних матеріалів.
Статистичне зведення - це систематизація, обробка і підрахунок групових і загальних підсумків даних статистичного спостереження. Воно включає групування даних. Розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підрахунок даних про кількість одиниць сукупності, одержання абсолютних статистичних показників, а також розрахунок середніх і відносних величин, табличне і графічне оформлення результатів.
Основним методом зведення є групування.
Статистичне групування - це розподіл усієї сукупності досліджуваних явищ на типи, групи і підгрупи за будь-якою істотною ознакою. Групування є одним з найважливіших етапів статистичної роботи з цифрами. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ними.
Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно, спираючись на раніше нагромадженні знання про досліджуване явище, виділити із всієї різноманітності зв'язків основний процес, який визначає інші зміни явища і спричинює якісні зміни. Після цього потрібно з'ясувати, що нового з'являється в ході розвитку цього процесу, які народжуються типи явищ та їх характерні риси.
Наступним етапом групування даних \ визначення форм розвитку певних типів явищ. Відповідно до форм розвитку потрібно вибрати групувальні ознаки, які точно і повністю відображують внутрішні особливості досліджуваних явищ. Вони повинні бути істотними і характерними для даного явища. При цьому потрібно додержуватися принципу рівності об'єктивних факторів виробництва, насамперед природних і економічних умов.
За допомогою групувань упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними варіюючи ми ознаками на групи для того. щоб глибше проаналізувати;є основою для застосування інших методів аналізу.
Здійснимо статистичне групування за даними економічних паспортів господарств Одеської області. Показники, необхідні для вивчення собівартості приросту живої маси свиней методом статистичних групувань.
Для здійснення групування встановимо групувальну (факторну) та результативну ознаки і побудуємо ранжирований ряд за факторною ознакою. У нашому випадку групувальною ознакою буде приріст живої маси 1 голови, а результативною - собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней.
Встановимо число груп, на які розіб'ємо ранжирований ряд. У зв'язку з тим, що досліджувана сукупність відносно невелика, створимо 3 групи за приростом живої маси 1 голови.
Таблиця 3.12. Ранжирований ряд господарств Одеської області за продуктивністю свиней
| п/п | Назва господарства | Приріст живої маси 1 гол., ц | Валовий вихід приросту живої маси свиней, ц | Середньорічне поголів’я свиней, гол. | Затрати на всю продукцію, тис.грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | КСП «Ново андріївське» Ширяєвського району | 0,1971 | 17,7 | 90 | 73,1 |
| 2 | СВК «А/Ф Бургуджи» Арцизського району | 0,2154 | 26,3 | 122 | 12,9 |
| 3 | ДДГ «Богунівська еліта» Іванівського району | 0,3249 | 36,4 | 112 | 8,4 |
| 4 | СТОВ «Куяльник» Котовського р | 0,3249 | 87,1 | 268 | 27,5 |
| 5 | СК «Дружба» Ізмаїльського району | 0,3541 | 39,3 | 111 | 138,1 |
| 6 | КСП «Дружба» Савранського рай | 0,4015 | 63,4 | 158 | 7,6 |
| 7 | ВАТ «Дністровський» Овідіопольського району | 0,4234 | 63,5 | 150 | 82,4 |
| 8 | СВК «Родіна» Саратського райо | 0,4234 | 91,0 | 215 | 27,3 |
| 9 | СВК «Росія» Саратського району | 0,4417 | 147,5 | 334 | 17,0 |
| 10 | СВК «Рівненський» Тарутинського району | 0,4563 | 116,3 | 255 | 38,4 |
| 11 | СВК «Правда» Фрунзівського ра | 0,4709 | 163,9 | 348 | 51,5 |
| 12 | КСП «Роздільнянське» Роздільнянського району | 0,4928 | 33,0 | 67 | 11,7 |
| 13 | СВК «Деленський» Арцизського | 0,5256 | 103,0 | 196 | 253,0 |
| 14 | КСХП «Вільне козацтво» Б.- Дністровського району | 0,5293 | 29,1 | 55 | 5,8 |
| 15 | СВК «Суворове» Ізмаїльського р | 0,5475 | 250,8 | 458 | 52,6 |
| 16 | КСП «Промінь» Кодимського ра | 0,6096 | 185,9 | 305 | 39,1 |
| 17 | СТОВ «Сербське» Комінтернівського району | 0,6826 | 128,3 | 188 | 116,1 |
| 18 | СВК «Владичень» Болградського | 0,6826 | 341,3 | 500 | 120,9 |
| 19 | СВК «Тарутинське повстання» Тарутинського району | 0,7264 | 261,5 | 360 | 128,3 |
| 20 | ВАТ "Сонячне" Тарутинського ра | 1,03 | 739 | 721 | 474 |
Визначимо розмір інтервалу і побудуємо ряд розподілу:
І=Xmax-Xmin=1,03-0,1971=0,2776 ц.
n 3
Таблиця 3.13. Інтервальний ряд розподілу господарств Одеської області за продуктивністю свиней
| № п/п | Групи господарств за приростом живої маси 1 голови | Число господарств у групі |
| 1 | 0,1971 – 0,4747 | 11 |
| 2 | 0,4747 – 0,7523 | 8 |
| 3 | 0,7523 – 1,0299 | 1 |
| Разом | ____ | 20 |
Побудуємо групову таблицю, в якій наведемо необхідні розрахунки; підрахуємо групові підсумки й обчислимо середню собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней та трудомісткість 1 ц. приросту живої маси по кожній групі господарств і сукупності в цілому.
Таблиця 3.14. Вплив продуктивності свиней на собівартість 1 ц. приросту живої маси і на трудомісткість 1 ц. приросту живої маси свиней у господарствах Одеської області.
| № п/п | Групи господарств за приростом живої маси 1 гол. | Кількість господарств у групі | Середній приріст живої маси 1 гол., ц. | Валовий вихід приросту живої маси свиней, ц. | Середньорічне поголів'я, гол. | Виробничі витрати на всю продукцію, грн. | Собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней, грн. |
| 1 | 0,1971 – 0,4747 | 11 | 0,3239 | 62,6 | 165 | 39336 | 1215,38 |
| 2 | 0,4747 – 0,7523 | 8 | 0,6584 | 187,1 | 131 | 97375 | 515,59 |
| 3 | 0,7523 – 1,0299 | 1 | 1,03 | 739 | 721 | 474000 | 450,00 |
| Разом | ___ | 20 | ___ | 988,7 | ___ | 610711 | ___ |
| В середньому | ___ | ___ | 0,6708 | ___ | 339 | ___ | 738,99 |
Між такими показниками, як середньорічний приріст живої маси свиней та собівартість 1 ц. приросту живої маси 1 гол., існує обернена залежність: чим вищий вихід приросту живої маси свиней, тим нижча собівартість. Так, при середньорічному прирості живої маси свиней 0,3239 ц. собівартість 1 ц. становить 1215,38 грн., а при валовому виході приросту живої маси свиней 1,03 ц. собівартість 1 ц. становить 450,00 грн.
3.6. Кореляційний метод аналізу впливу різних факторів на продуктивність свиней і виявлення резервів їх росту
Важливим завданням статистики є встановлення і пояснення взаємозв’язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності (відповідності) або кореляції. Ця форма зв’язку характеризується тим, що кожному значенню однієї ознаки відповідає не одна, а кілька значень іншої ознаки.
Кореляційний аналіз – це метод визначення і кількісної оцінки взаємо залежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.