Поняття це відносне, тобто вона буде мати різний рівень стосовно різних конкурентів.
Визначається конкурентоспроможність підприємства продуктивністю використання притягнутих їм у виробничий процес ресурсів
Рівень конкурентоспроможності підприємства залежить від рівня конкурентноздатності його продукції, галузі, країни.
На підставі вищенаведених якостей визначаємо це поняття в такий спосіб.
Конкурентоспроможність підприємства - це його відносна характеристика, що виявляється в умовах конкуренції як здатність залучити необхідні ресурси і зробити з них конкурентноздатний товар, що визначається продуктивністю використання виробничих ресурсів, що визначає його положення на ринку і залежна від аналогічної властивості його галузі і країни.
Необхідно пам’ятати наступне:
- по-перше, на відміну від товарів, підприємства як виробничі системи конкурують не тільки за можливість задоволення потреб споживача за допомогою своїх товарів, але і за можливість одержання необхідних для цього ресурсів по мінімально можливій ціні;
- по-друге, сама можливість одержання необхідних ресурсів і виробництва з них конкурентноздатних товарів визначається продуктивністю підприємства, тому що в сучасній економіці одержує ресурси і використовує їх тільки самий продуктивний виробник;
- по-третє, конкурентоспроможність як якість підприємства з'являється тоді, коли в економіці країни або світу (якщо економіка країни відкрита) з'являється ще одне підприємство, причому будь-якої галузевої приналежності, тому що підприємства почнуть конкурувати між собою за ресурси.
Існують дві основні групи підходів до визначення рівня конкурентноздатності підприємства, що методологічно розроблені не цілком.
До першої групи відносяться підходи, засновані на зв'язку рівня конкурентоспроможності підприємства з рівнем конкурентноздатності його продукції і відносної (або абсолютної) ефективністю його функціонування. Характерним прикладом може служити методика, приведена М.И. Кругловим.
До другої групи відносяться підходи, засновані на взаємозв'язку рівня конкурентоспроможності підприємства з рівнем його потенціалу і ступенем впливу зовнішнього середовища.
Разом з тим, досить часто конкуренцію часто зв'язують з товарами, продукцією, послугами, і т.п.. Це неправильно, тому що товар сам по собі не може бороти з іншими товаром. Конкурентна боротьба відбувається між виробниками (постачальниками) цих товарів за ринками збуту. Однак конкуренція ведеться тільки на рівні визначеної групи, підгрупи, виду, різновиду товару.
Тому варто розрізняти конкуренцію між фірмами і конкурентоспроможність товарів. З цих понять випливає поняття керування конкурентоспроможності підприємства. Тобто використання конкурентних переваг підприємства в конкурентній боротьбі між фірмами. Тому для цього необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства і знайти конкурентні переваги, що допоможуть підприємству обрати оптимальну стратегію подальшого розвитку. У цьому і складається основна ідея керування конкурентоспроможністю на підприємстві. Тому варто визначитися з поняттями конкурентна перевага, методами оцінки конкурентоспроможності і можливими стратегіями розвитку підприємства.
В даний час відсутня загальноприйнята методика оцінки конкурентоспроможності організації. У промислово розвитих країнах діють різні методики оцінки конкурентоспроможності підприємств і компаній. Ці методики носять не описовий, а конкретно-економічний, кількісний характер.
Оцінка конкурентоспроможності підприємства становить інтерес для керівників підприємства з метою визначення конкурентної позиції і конкурентних переваг і розробки подальшої стратегії функціонування, потенційних інвесторів підприємства, банківських структур, що здійснюють кредитування, вторинного ринку акцій; державних органів з метою регулювання конкурентних відносин і для захисту державних інтересів.
В даний час розроблені наступні методичні підходи до оцінки конкурентноздатності підприємства:
методи, що ідентифікують конкурентоспроможність підприємства з конкурентноздатністю продукції;
матричні методи;
методи, засновані на теорії ефективної конкуренції;
метод профілів;
методи, засновані на аналізі порівняльних переваг;
методи, засновані на теорії рівноваги фірми і галузі і теорії факторів виробництва;
інтегральні методи.
Більшість авторів сходиться в думці, що головним фактором конкурентоспроможності підприємства є конкурентоспроможність виробленої їм продукції. Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність підприємства тісно взаємозалежні, така як чим вище конкурентоспроможність продукції, тим вище конкурентоспроможність підприємства. Але по своїй сутності вони відмінні друг от друга. Оцінка конкурентноздатності продукції застосовується до кожного конкретного його виду, а конкурентоспроможність підприємства охоплює всю номенклатуру продукції, що випускається, і динаміку її структури, а також усі види виробничо-економічної і фінансової діяльності. Другою відмінністю є те, що визнання конкурентноздатності продукції здійснюється на ринку, а рівень конкурентоспроможності підприємства оцінюється не тільки споживачем, але і самим підприємством. Ще однією відмінністю є різний життєвий цикл товару і підприємства. Одної конкурентноздатності товару недостатньо для міцної конкурентної позиції підприємства.
У керуванні процесом створення конкурентних переваг фірми велику роль грають застосовувані методи аналізу. До них відносяться матричний, кореляційний, регресійний, ситуаційний види аналізу, а також різні імовірність, статистичні й ін. У ринковій економіці широко застосовуються матричний аналіз конкурентних переваг. Найбільше розповсюдженими методами є SWOT-аналіз, матриця Мак-Кінзі, Бостонської консалтингової групи, ін.
2.4.2 Оцінка конкурентного статусу підприємства (підхід Ансоффа)
Конкурентний статус організації - це позиція організації в конкурентній боротьбі, своєрідний визначник її положення на ринку.
За підходом Ансоффа конкурентний статус підприємства можна кількісно розрахувати наступним чином:
КСП = Іскв * І сп * Івп,
де Іскв – індекс (норматив) стратегічних капіталовкладень. Розраховується за формулою:
Іскв = (Іф - Ік) / (Іо - Ік), де
Іф – фактичний об’єм капіталовкладень;
Ік – критичний (мінімальний) об’єм капіталовкладень;
Іо – оптимальний об’єм капіталовкладень.
Ісп – індекс стратегії підприємства. Розраховується експертним підходом за формулою:
Ісп = Sф / Sо, де
Sф – бальна оцінка (1-5) стратегії, яка обрана підприємством;
Sо – бальна оцінка, оптимальна для зовнішнього середовища.
Івп – норматив внутрішнього потенціалу підприємства. Розраховується також експертним шляхом за формулою:
Івп = Сф / Со, де
Сф – бальна оцінка внутрішнього потенціалу підприємства;
Со – бальна оцінка оптимального потенціалу, який є оптимальним для обраної підприємством стратегії.
Розрахуємо конкурентний статус ДЕЗ УкрНДІВЕ:
Іскв = (25000 – 10000) / (30000-10000) = 0,75
Ісп = 4 / 5 = 0,8
Івп = 4/5 = 0,8
Таким чином, КСП = 0,75 * 0,8 * 0,8 = 0,48
Розрахунки свідчать, що конкурентний статус ДЕЗ УкрНДІВЕ є вище середнього.
2.4.3 Оцінка конкурентоспроможності одного з виробів ДЕЗ УкрНДІВЕ
Виходячи з цього, можна зробити висновок, що якість товарів конкурентів нижче, ніж якість товарів ДЕЗ УкрНДІВЕ, а на рахунок ціни не можна дати однозначної відповіді, тому що в одних підприємств вона нижче, а в інших – вище. У табл.5 представлено порівняльну характеристику пускача з кращими вітчизняними і закордонними аналогами.
Таблиця 5.- Порівняльна характеристика пускача з кращими аналогами
| № п.п. | Основні показники | Значення показників | |||||
| Серійно–виготовляємі ДЕЗ ПРВИ 400 | Серійно–виготовляємі ДЕЗ ПВВ 320 | Торез ПВИ-250 | закордонні аналоги | ||||
| Англія А – 74 | Бельгія SKDTg-3ISP | Японія CV432H-GAT2 | |||||
| 1. | Номінальне напруга, В | 660/1140 | 660/1140 | 660 | 1100 | 550 | 600 |
| 2. | Номінальний струм, А | 400 | 320 | 250 | 300 | 315 | 320 |
| 3. | Від та рівень вибухозахисту | РВ3ВИа | РВ3ВИа | РВ3ВИа | FLP | ExIIIPA | ExdI |
| 4. | Гранична відключаіща здатність, А | 4800/3200 | 4800/3200 | 2500 | 1800 | 2700 | 3200 |
| 5. | Стійкість при наскрізних струмах, А | 8800/6000 | 8800/6000 | 5800 | 6500 | 7500 | 10000 |
| 6. | Механічна ізносостійкість цикла ВО | 3*106 | 3*106 | 5*106 | 5*106 | 5*106 | 5*106 |
| 7. | Макс. потужність електродвигуна | 390/590 | 280/400 | 280 | 380 | 300 | 280 |
| 8. | Габаритні розміри, мм | 830Х820 Х580 | 980Х820 Х910 | 810Х800 Х460 | 1326 Х580 Х725 | 835Х620 Х1117 | 900Х750 Х80 |
| 9. | Вага, кг | 240 | 430 | 210 | 725 | 500 | 450 |
| 10. | Вартість в дол.,$ | 2500 | 2900 | 2000 | 8000 | 6500 | 5200 |
| 11. | Гарантійні зобов'язання, років | 5 | 5 | 3 | 3 | 3 | 3 |
Цінність пускача залежить від сполучення двох факторів, що входять у систему оцінки. Цими факторами є значимість основних показників пускача і сприймана ступінь наявності його в тій чи іншій країні. Виходячи з отриманих даних видно, що показники пускача, що випускається ДЕЗ УкрНДІВЕ майже в два рази вище показника Торезського електромеханічного заводу, чия корисність збігається з аналогом Бельгії.