Найбільш масовою формою господарювання в області стали товариства з обмеженою відповідальністю та сільськогосподарські виробничі кооперативи. Разом з тим обсяги виробництва плодово-ягідної продукції в державних підприємствах значно вищі, ніж у підприємствах інших форм господарювання. Питома вага державних підприємств в структурі сільськогосподарських підприємств дорівнює 48,9%, сільськогосподарських товариств і кооперативів – відповідно 32,5 і 13,9%. Необхідно підкреслити, що серед семи державних підприємств існує два дослідних господарства, які спеціалізуються на вирощуванні плодів та ягід і щорічно виробляють 90-95% від обсягу плодово-ягідної продукції державних підприємств. Ці господарства мають високий рівень інтенсифікації, сучасні технології виробництва, ефективну виробничу структуру. Досвід таких господарств свідчить, що навіть у нинішніх складних умовах галузь садівництва може бути ефективною.
Частка виробничих кооперативів в загальній кількості сільськогосподарських підприємств дорівнює 27,1%. У підприємствах цієї форми власності виробництво зерняткових культур становить 70,3%, кісточкових – 29,6%, ягідників – 0,1%, у сільськогосподарських товариствах – відповідно 79,7; 20,2 і 0,1%. Основна частка ягідних (81,1%) вирощується в державних підприємствах.
За результатами дослідження встановлено, що 9 з 12 приватних підприємств у Запорізькій області, що вирощують плодово-ягідну продукцію, є збитковими, основною причиною чого є нестача матеріальних засобів для придбання добрив, засобів захисту рослин, відсутність сучасної спеціалізованої малопотужної техніки для використання в галузі. За розмірами і технічною оснащеністю приватні господарства поки що не спроможні впроваджувати досягнення науково-технічного процесу. У структурі виробництва плодів і ягід приватні підприємства займають тільки 5,8%, у тому числі зерняткових культур – 2,4 відсотка.
Садівництво вважається перспективною галуззю у фермерських господарствах, як виробництво трудомісткої продукції, де результат особливо залежить від якості виконання технологічних операцій, відповідальності й дисциплінованості. Проте, збільшення виробництва плодів і ягід за рахунок розміщення у фермерських господарствах не спостерігається, а навпаки повільно зменшується. В 2003 році валовий збір плодово-ягідної продукції в фермерських господарствах дорівнював 3456 ц, або 0,4% від загального обсягу в Запорізькій області. При сучасних міжгосподарських зв‘язках неможливо забезпечити належний рівень розвитку садівництва, маючи в користуванні всього 20-25 гектарів землі під багаторічними насадженнями, крім того 40% насаджень використовуються понад нормативний строк. Це обумовлює низький рівень урожайності у фермерів, який в середньому дорівнює 5-10 ц/га. Так, в 2003 році урожайність черешні була 4,1 ц/га, при помологічному рівні 60-70 ц/га. Висока собівартість реалізації плодово-ягідної продукції (200-300 грн/ц) та низька ціна реалізації (80-100 грн/ц) обумовили збитковість галузі у фермерських господарствах. Разом з тим важливо підтримувати розвиток фермерського садівництва. Така ситуація зумовлює необхідність поліпшення їх наукового забезпечення, налагодження випуску спеціальних машин і реманенту для догляду за насадженнями, розширення в системі споживчої кооперації закупівлі плодово-ягідної продукції у фермерів.
Внаслідок великих коливань урожайності плодово-ягідних культур, різної структури породно-сортового складу за районами та неоднаковими природнокліматичними умовами частка районів і груп культур у структурі валового збору досить різна (табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Валова продукція садівництва та її структура в сільськогосподарських підприємствах в 2003 р.
| Райони | Валовий збір | У валовому зборі, % | |||
| ц | % до валового збору | зерняткових | кісточкових | ягідників | |
| І зона | 33236 | 15,7 | 78,4 | 20,8 | 0,7 |
| ІІ зона | 44314 | 20,9 | 85,9 | 14,0 | 0,1 |
| ІІІ зона | 134616 | 63,4 | 76,7 | 23,2 | 0,1 |
| Разом | 212166 | 100,0 | 78,9 | 21,0 | 0,1 |
Найбільший обсяг валової продукції в сільськогосподарських підприємствах області одержують Мелітопольський (49,5% від загального збору), Михайлівський (15,3%), Веселівський (7,4%), Запорізький (6,8%) райони, які взагалі виробляють 79% валового збору плодів і ягід в області. Виробництво плодів і ягід було зосереджено переважно в третій агрокліматичній зоні, що пояснюється сприятливими природно-кліматичними умовами для вирощування продукції садівництва, і становило 134616 ц, або 63,4% валового збору. Основна частина валового збору зерняткових культур також зосереджена у третій агрокліматичній зоні. У цій зоні частка зерняткових у структурі валового збору за групами культур займає 76,7%, у тому числі в Веселівському і Приазовському районах відповідно 95,3 і 81,8 відсотків.
У структурі валового збору кісточкових провідна роль належить районам третьої агрокліматичної зони, за умов сприятливих природно-кліматичних умов й оптимального породно-сортового складу насаджень. Так, частка виробництва в районах цієї зони дорівнювала відповідно: Мелітопольський (25,5%), Приазовський (18,2%), Приморський (54,5%), Якимівський (24,5%). Привертає увагу дуже велика частка валового збору кісточкових культур у районах першої і другої зони, таких як Гуляйпільський, Токмацький, Чернігівський. Якщо Чернігівський район відзначався високою урожайністю кісточкових культур в 2003 році, то в інших районах, як свідчать результати дослідження, основною причиною великих обсягів валового збору кісточкових культур було недооцінка виробництва зерняткових культур у регіоні. Залежно від цільового призначення продукції садівництва частка зерняткових культур у зоні Степу має становити в середньому 50-60%, кісточкових – 30-35 відсотків.
Основне виробництво ягід зосереджено в першій зоні, де основними її виробниками є Вільнянський (13,5%) і Запорізький (70,3%) райони. Складний фінансовий стан сільськогосподарських підприємств у К.Дніпровському районі, який раніше спеціалізувався на вирощуванні ягідних культур, призвів до фактичного їх знищення.
Характерною особливістю промислового садівництва області за досліджуваний період стала тенденція строкатості в рівнях економічної ефективності як в цілому по області, так і за адміністративними районами, розміщеними навіть в одних і тих же кліматичних умовах (табл. 2.12).
Таблиця 2.12
Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області
| Показники | Роки | |||
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | |
| Площа насаджень у плодоносному віці, га | 11891 | 10359 | 9502 | 8233 |
| Валовий збір плодів і ягід, ц | 108983 | 128815 | 70652 | 212166 |
| Урожайність, ц/га | 9,2 | 12,4 | 7,4 | 25,8 |
| Затрати праці, люд-год.: | ||||
| на 1 га | 128,2 | 122,1 | 128,9 | 163,7 |
| на 1 ц | 14,0 | 9,8 | 17,3 | 6,4 |
| Виробничі витрати на 1 га, грн. | 431,2 | 638,2 | 642,9 | 1178,0 |
| Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. | 52,8 | 52,7 | 79,8 | 55,2 |
| Ціна реалізації 1 ц плодів і ягід, грн. | 63,6 | 79,9 | 100,8 | 67,2 |
| Прибуток (+), збиток (-): | ||||
| всього, тис. грн. | 890,3 | 2733,9 | 1704,2 | 1815,3 |
| на 1 га, грн. | 74,9 | 263,9 | 179,4 | 220,5 |
| на 1 ц реалізованої продукції, грн. | 10,8 | 27,2 | 21,0 | 12,0 |
| Рівень товарності, % | 75,6 | 78,0 | 114,6 | 71,0 |
| Рівень рентабельності, % | 20,5 | 51,7 | 26,4 | 21,9 |
В цілому виробництво плодово-ягідної продукції визначається своєю прибутковістю. За останні чотири роки кількість збиткових господарств, які вирощують зменшилась до 31. Але можна зробити висновок, що в господарствах ще не одержують максимального ефекту від виробництва плодів та ягід.
Нерівномірність витрат на 1 га в основному обумовлює строкатість урожайності. Так, у 2003 року, порівняно з 2000 роком при збільшенні витрат на 1 га в 2,7 рази урожайність плодово-ягідної продукції збільшилась в 2,8 рази. Сільськогосподарські підприємства протягом останніх років визначаються непостійним внесенням мінеральних і органічних добрив та засобів захисту рослин. слід відзначити, що в 2001 році урожайність плодів і ягід була менше в два рази, в той же час рентабельність виробництва була в 2,4 рази вища. більш того, при майже однаковій рентабельності в 2000 і 2003 роках урожайність продукції в 2000 році дорівнювала 35,7% від рівню 2003 року. це підкреслює необхідність створення організаційних структур виробництва та реалізації продукції, які б відповідали ринковим умовам.
Досвід передових садівницьких господарств підтверджує, що в ринковій економіці, в умовах конкуренції, інтенсифікація виробництва відкриває широкі можливості для підвищення урожайності, швидкого наповнення ринку плодоягідною продукцією, забезпечує значне зниження витрат праці і коштів на одиницю продукції, підвищує ефективність виробництва.