Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу і шляхи її підвищення (стр. 3 из 7)

В даний час більше, ніж 25 % винограду України виробляється в Автономній Республіці Крим. У 2006 році у структурі вартості валової продукції сільського господарства в Криму виноград займає 4,2 %, а в продукції рослинництва – 9,8 %. Разом з тим, площі виноградників АРК, починаючи з 1970 р., постійно скорочуються, залишається низькою урожайність винограду та валовий збір продукції (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка основних показників розвитку галузі виноградарства в Криму, 2000-2007 рр.

Не звертаючи уваги на негативні тенденції в розвитку сировинної бази, виноградарство і сьогодні є найприбутковішою галуззю рослинництва в Криму, в якій на кожну вкладену гривну в 2006 році було отримано 46,8 коп. прибутку. В той же час виноградарство – це галузь рослинництва з найвищою собівартістю виробництва та трудомісткістю, де в 2006 році в один центнер вирощеного винограду в середньому було вкладено 115,78 грн. і 11,4 людино-годин.

Виноградарство Криму спеціалізується на вирощуванні технічних сортів винограду, питома вага яких в загальній посадці складає до 78 %, що свідчить про необхідність розвитку галузей виноградарства та виноробства регіону в єдиному підкомплексі АПК. Взаємозв'язок між цими галузями економіки дуже тісний, тому проблеми, що існують сьогодні у виноградарстві (скорочення площ під виноградними насадженнями, зниження рівня агротехніки та ін.), безпосередньо впливають на обсяги та вартість виробленої виноробної продукції. Так, якщо в 1980-1985 рр. винороби Криму випускали щорічно понад 10 млн.дал вина, то в 1990-2000 рр. – не більше 3 млн.дал. Останніми роками намітилися позитивні тенденції в розвитку виноробства АРК, об'єми виробництва вина зросли до 5 млн.дал, проте казати про кардинальне поліпшення ситуації на ринку кримських вин поки не доводиться.

Як свідчать дані, наведені в табл.1, останніми роками в АРК високих показників економічної ефективності досягають великі виноробні підприємства, що мають повний цикл виробництва та працюють на власній виноградарській сировині (НВАО “Масандра”, ДП АФ “Магарач”, ЗАТ ЗМВК “Коктебель”, СВК “Ізумрудний”). В той же час заводи первинного виноробства та підприємства, що виробляють вина з закупленіх на стороні виноматеріалів, зачасту не витримують конкуренції на ринку внаслідок низької якості реалізованої продукції та її високої собівартості.

Таблиця 1

Показники економічної ефективності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму в середньому за 2002-2006 рр.

Підприємства	Урожай-ність, ц/га	Валовий збір, ц	Вироблено вина, тис.дал	Валовий дохід, тис.грн.	Чистий прибуток, тис.грн.	Рівень рентабель-ності, %
НВАО “Масандра”	44,0	162900,0	1045,8	57224,0	9015,2	18,7
ДП АФ “Магарач”	45,2	33719,2	520,8	8043,0	2374,0	41,9
ЗАТ ЗМВК “Коктебель”	32,7	33258,0	732,8	143320,1	6141,7	4,5
СВК “Ізумрудний”	37,5	3492,0	20,2	5638,9	1510,4	36,6
ВАТ “Сонячна Долина”	31,2	7503,6	144,5	6512,4	118,5	1,9
ДП АФ “Завітне”	33,9	21780,0	118,4	1454,2	-15,3	-1,0
ТОВ “ВП “Діоніс” ЛТД	-	-	154,1	6789,9	-19,8	-0,3
ЗАТ “Бахчисарайській винзавод”	22,7	19860,4	110,0	3044,8	103,6	3,52
ДП “Первомайський винзавод”	26,3	5008,0	31,8	897,1	-91,2	-9,2
ТОВ ВКФ “Бахус”	-	-	115,3	7061,0	-126,2	-1,8
ТОВ “КВК”	35,6	36170,0	59,2	15303,0	1511,0	11,0

Крім внутрішньої конкуренції, на кримському ринку алкогольних напоїв посилюється зовнішня конкуренція з боку виноробів Німеччини, Угорщини, Франції, Молдови, Болгарії, Македонії. Вступ України до Всесвітньої організації торгівлі, створить для виноградарства, орієнтованого в основному на виробництво сировини для виноробної промисловості, ряд системних проблем, пов'язаних з формуванням ринку вина. Так, на етапі товарної інтервенції зросте пропозиція дешевих виноматеріалів для вторинного виноробства, змістяться споживчі переваги у бік інших типів вин, їх якості та ін. Разом з тим, імпортна винопродукція значною мірою відрізняється від виробленої в Криму за своїми органолептичними характеристиками, що, разом з відродженням єдиного регіонального виноградо-виноробного підкомплексу, може виступити чинником посилення конкурентоспроможності вітчизняного виноробства на внутрішньому та зовнішньому ринку.

У третьому розділі “Стратегія зростання та підвищення економічної ефективності виробництва винограду та вина в підприємствах виноградо-виноробного підкомплексу Криму” розроблена модель економічної оцінки комплексного підходу в розвитку виноградарства та виноробства Криму, проаналізована економічна ефективність освоєння інтенсивних систем зрошування технічних сортів винограду, запропоновані шляхи вдосконалення виробничих процесів і асортиментної політики виноградо-виноробних підприємств.

У сучасних умовах господарювання стратегія довгострокового розвитку підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК є сукупністю шляхів підвищення економічної ефективності галузей виноградарства та виноробства на основі внутрішніх резервів. На підставі проведеного багатофакторного аналізу діяльності виноградо-виноробних підприємств Криму можна констатувати, що основний спосіб досягнення їх високої економічної ефективності полягає в виконанні системи взаємозв'язаних організаційно-господарських і агротехнологічних заходів.

Наявність об'єктивного зв'язку між основними економічними показниками виноградо-виноробного підкомплексу АПК та станом погодних умов повинна мати віддзеркалення в завданні проектування технологічної системи виноградарства та наукового обгрунтування тривалості всього процесу виробництва виноробної продукції. З одного боку, подовжуючи його, підприємства ефективніше використовують свої потужності, збільшують обсяги виробництва, знижують постійні витрати на декалітр вина, а, отже, підвищують економічну ефективність виноробства. Однак, з іншого боку, мають місце втрати винограду у зв'язку зі зберіганням сировини та цукристості винограду, обумовлені його раннім збором (наприклад, в серпні).

Метою оптимізації параметрів технологічного процесу стало таке планування площ виноградників, при якому, з урахуванням технологічних періодів виробництва (у повному циклі переробки товарної продукції) досягається:

– максимальна вартість товарної продукції;

– мінімальна собівартість заданого обсягу виробництва винограду;

– максимальний прибуток від реалізації вина;

– максимальна рентабельність;

– максимальний вихід вина на 1 гектар площі багаторічних насаджень.

Крім того, в економіко-математичну модель були введені обмеження за площею виноградних насаджень регіону, урожайності винограду, виробничим потужностям виноробних підприємств.

В загальному вигляді економіко-математична модель може бути представлена наступним чином:

,

,

(1)

де

площа виноградних насаджень, з якої урожай зібраний в ом періоді та перероблений в ом періоді при ом стані погодних умов;

ціна одиниці збору винограду;