Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу і шляхи її підвищення (стр. 4 из 7)
частка виходу вина з одиниці сировини, зібраної в 
ом періоді при 
ом стані погодних умов і переробленого в 
ом періоді; 
вірогідність 
ої події 
; 
собівартість вирощування винограду на 1 гектар і його переробка; 
планова площа виноградних насаджень; 
вихід винограду з 1 гектара виноградників при 
ом стані погодних умов, зібраного в 
ом і переробленому в ом періодах; 
валовий збір винограду, який може переробити виноробний завод в 
ом періоді при 
ом стані погодних умов.Таким чином, розроблена економіко-математична модель є завданням багатокритерійної оптимізації та спрямована на пошук оптимального за Парето рішення, на основі вибраного методу послідовних поступок (пошуку компромісів). Вона була реалізована як на прикладі всього виноградо-виноробного підкомплексу Криму, так і найбільш типових підприємств галузей виноградарства (СВК “Ізумрудний”) і виноробства (НВАО “Масандра”) регіону.
Отримані дані свідчать, що в цілому виробничо-ресурсний потенціал виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму використовується неефективно, разом з тим, проведена диверсифікація виробництва в рамках великого виноградо-виноробного об'єднання, дозволила НВАО “Масандра” навіть в найбільш несприятливі для галузі роки отримувати прибуток (в середньому 2016 тыс.грн.) і досягати рівня рентабельності в 0,56 %. В той же час в СВК “Ізумрудний”, не дивлячись на менший вплив падіння врожайності та валових зборів винограду, підприємством були отримані збитки у розмірі 915 тыс.грн., а рівень збитковості, відповідно, досяг 11,4 %. Отримані результати свідчать про можливість вдосконалення оцінки впливу погодно-кліматичних умов на технологічний процес збору винограду та його переробки підприємствами виноградо-виноробного підкомплексу АПК з використанням розробленої економіко-математичної моделі.
Наступним важливим чинником підвищення економічної ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств виноградо-виноробного підком-плексу АПК виступає застосування раціонального поливного режиму, прогресивних способів і техніки поливу, що відповідають екологічним умовам і біологічним особливостям сорту. Способи та техніка поливу повинні забезпечити рівномірне зволоження ґрунту на всій площі та максимальну механізацію виробничих процесів.
В цілому при використанні того або іншого методу зрошування підприємства виноградо-виноробного підкомплексу АПК можуть керуватися наступною опорною схемою, що враховує всі чинники, які впливають на вибір оптимального варіанту (рис. 3).
Ні
Ні
Рис. 3. Алгоритм вибору оптимального режиму зрошування підприємствами виноградо-виноробного підкомплексу АПК
Оптимальне використання поливної води стикається з необхідністю вирішення двох завдань: максимальне використання ґрунтової вологи та атмосферних опадів і мінімальні витрати на додаткове зрошування виноградників. Виходячи з вищевикладеного, була розроблена формула залежності загальної суми витрат на зрошування, що враховує вплив всіх вказаних чинників:
| Zi = | Vi Кi | · Рвод + Ii | (2) |
де Zi – загальні витрати на впровадження та використання i-го методу зрошування у розрахунку на 1 га;
Vi – обсяг води, необхідний для отримання оптимальної урожайності винограду, м3/га в сезон;
Кi – коефіцієнт засвоєння виноградною лозою поливної води;
Рвод – ціна 1 м3 поливної води;
Ii – розмір капітальних вкладень на впровадження i-го методу зрошування у розрахунку на 1 га.
Оптимальним приймається той метод зрошування, при якому загальні витрати на його освоєння і використання мінімальні: Zmin = min {Zi}. При цьому досягається як максимально можливий дохід від реалізації продукції виноградо-виноробного підкомплексу, так і оптимальне використання ресурсного потенціалу за інших рівних умов, що впливають на економічну ефективність виробничо-господарської діяльності підприємств АПК.
Вирішення заданого алгоритму за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel дозволяє визначити найбільш ефективний метод зрошування для підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму (табл.2).
Таблиця 2
Економічне обґрунтування вибору оптимального методу зрошування для підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму
| Метод зрошування | Обсяг води, необхідний для розвитку рослин м3/га | Коефіцієнт засвоєння рослинами поливної води | Об'єм води, необхідний для зрошування м3/га | Витрати на воду при ціні 20,00 грн./м3, тис.грн. | Розмір капітальних вкладень на 1 га, тис.грн. | Загальні витрати на 1 га, тис.грн. |
| Дощування | 1515 | 0,30 | 5050,00 | 101,00 | 5,00 | 106,00 |
| Полив по бороздах | 1515 | 0,21 | 7214,29 | 144,29 | 3,00 | 147,29 |
| Підгрунтове зрошування | 1515 | 0,41 | 3695,12 | 73,90 | 7,00 | 80,90 |
| Аерозольне зрошування | 1515 | 0,62 | 2443,55 | 48,87 | 10,00 | 58,87 |
| Краплинне зрошування | 1515 | 0,70 | 2164,29 | 43,29 | 15,00 | 58,29 |
Наступним завданням стратегії зростання та підвищення економічної ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК виступає оптимальне використання наявного ресурсного потенціалу, зокрема у сфері випуску готової продукції. Сучасне виноградарство та виноробство мають безліч напрямів розвитку, включаючи столове, винне, кишмишне, консервне, з яких в Криму практично використовуються тільки перші два, що обумовлене природно-кліматичними умовами півострова та історичними традиціями. Разом з тим, кожне підприємство виноградо-виноробного підкомплексу повинно при виборі оптимального напряму використання продукції виноградарства орієнтуватися не тільки на наявні виробничі потужності та господарські умови, що склалися, але і прагнути до освоєння нових ринків збуту, розширення асортименту продукції, що випускається, і, як наслідок, максимізації отриманого доходу та прибутку.
Виходячи з вищевикладеного, була розроблена формула залежності загальної суми прибутку від варіантів альтернативного використання некондиційного технічного винограду:
| Нi = | Pi Qi Ri Ri + 100 | (3) |
де Hi – прогнозований прибуток від i-го виробничого напряму виноградарства, тис.грн.;
Pi – оптова ціна реалізації i-ої продукції, грн.;
Qi – резерв випуску i-ої продукції при заданому обсязі величині недоборів;
Ri – середній рівень рентабельності виробництва i-ої продукції в регіоні, %.
Вирішення поставленого однокритерійного завдання вибору оптимального рішення за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel дозволяє визначити найбільш ефективний напрям використання некондиційного по параметрах цукристості технічного винограду для підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму (табл.3).
Таблиця 3
Економічне обгрунтування вибору оптимального використанння недоборів технічного винограду підприємствами виноградо-виноробного підкомплексу АПК Криму
| Напрям використання | Од. вим. | Норматив випуску продукції | Резерв випуску продукції при середній величині недоборів 2480 ц | Оптова ціна реалізації, грн. | Дохід від реалізації, тис. грн. | Середній рівень рентабельності, % | Прогнозований прибуток, тис.грн. |
| Виробництво молодих вин | дал | 6,5 | 16120 | 260 | 4191,2 | 18,7 | 660,3 |
| Виробництво соку | дал | 8,6 | 21328 | 45 | 959,76 | 20,2 | 161,3 |
| Виробництво родзинок | кг | 33,0 | 81840 | 15 | 1227,6 | 4,8 | 56,2 |
| Столове споживання | кг | 100,0 | 248000 | 4 | 992,0 | 10,0 | 90,2 |
Як свідчать дані табл.3, альтернативним напрямом використання ресурсного потенціалу виноградо-виноробного підкомплексу Криму є виробництво молодих вин, які користуються незмінним попитом в багатьох виноробних регіонах світу завдяки стабільно високій якості нарівні з вже загальновизнаними сухими винами.