Тому у виписках банку витрата коштів з рахунків записана в графі “Дебет” і, навпаки, надходження коштів на рахунок у графі “Кредит”. До виписки з рахунку в банку прикладаються копії документів, на підставі яких були проведені операції з грішми: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення тощо. Окремі копії документів є на підприємстві, оскільки їх забирають з банку відразу ж після здійснення операцій. Наприклад, платіжні доручення, корінці у грошовій чековій книжці після одержання готівки. Тому в першу чергу треба впорядкувати документи, які прикладаються до виписки з рахунку. Їх складають у хронологічному порядку окремо за дебетом (витрати грошей) і кредитом (надходження грошей), звіряють суми, вказані у виписці і документах, відмічаючи це у виписці спеціальною позначкою. Інколи буває так, що не всі документи надійшли з банку разом з випискою, або помилково до неї прикладене документи інших підприємств. Чужі документи потрібно повернути в банк, а власні забрати. Читаючи виписку, за значенням кодів у графі “Шифр операції” можна визначити, якого документу бракує.
Значення кодів такі:
01 – списано (за дебетом), або зараховано (за кредитом) згідно з платіжним дорученням гроші;
02 – оплачено (за дебетом), або зараховано (за кредитом) гроші згідно з платіжною вимогою-дорученням;
03 – одержано в касу гроші (за дебетом) згідно з грошовим чеком чи здано в банк готівку (за кредитом) згідно з оголошенням на внесення готівки;
04 - оплачено (за дебетом) або одержано (за кредитом) гроші згідно з розрахунковим чеком;
05 – виставлено акредитив (за дебетом), або зараховано на рахунок залишок невикористаного акредитиву.
У виписці банку з рахунків у крайній графі наводять залишок коштів на ньому. Остання цифра тут означає залишок на кінець місяця. Її звіряють, користуючись правилом визначення сальдо за активним рахунком, але з урахуванням того, що виписка є оберненою. Тобто, до залишку грошей за останньою випискою минулого місяця додають надходження грошей за поточний місяць (загальний підсумок у графі “Кредит” виписки) і віднімають загальну витрату грошей (підсумок у графі “Дебет” виписки). Одержаний результат повинен співпадати з кінцевим залишком в останній графі виписок за поточний місяць. На підставі виписок банку проводять записи операцій за дебетом і кредитом цього рахунку у реєстрах аналітичного і синтетичного обліку. Відповідно до первинної документації, вивченої під час проходження практики, подаємо журнал господарських операцій по розрахунковому рахунку.
| № | зміст операції | дебет | кредит | сума, грн. | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| Надходження грошових коштів | |||||||
| 1 | Здано готівку з каси підприємства до банку | 311 | 301 | 5000 | |||
| 2 | Перераховано оплату за виконані роботи (послу-ги) | 311 | 361 | 12000 | |||
| 3 | Отримано орендну плату від орендарів | 311 | 377 | 4200 | |||
| 4 | Отримано довгостроко-вий кредит | 311 | 50 | 40000 | |||
| 5 | Отримано виручку від робіт (послуг) | 311 | 70 | 10000 | |||
| Списання грошових коштів | |||||||
| 6 | видано готівку з банку до каси підприємства | 301 | 311 | 67000 | |||
| 7 | Перераховано передоп-лату постачальникам | 371 | 311 | 20000 | |||
| 8 | Повернено частку довгострокового кредиту | 50 | 311 | 18000 | |||
| 9 | Сплачено податки та збори | 641; 642 | 311 | 64000 | |||
| 10 | Сплачено страхові внески | 65 | 311 | 26300 | |||
3.1.4 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків із підзвітними особами
На субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” ведуть облік розрахунків зі службовими особами за виданими їм коштами на відрядження чи придбання товарно-матеріальних цінностей, канцелярських товарів, отримання чи відправку вантажів за готівку, а також з особами, які реалізують продукцію підприємства на ринку.
На підприємстві повинен бути затверджений наказом керівника список підзвітних осіб. Яким дозволено придбання за готівку товарно-матеріальних цінностей чи проведення розрахунків за роботи і послуги. При цьому треба мати на увазі, що такі операції можна здійснювати лише при відсутності податкової заборгованості.
При вибутті працівника у службове відрядження його мету й термін вказують у наказі. На підставі цього виписують посвідчення про відрядження. Особа, яка перебуває у відрядженні, повинна подати його ля відмітки про дату прибуття у пункт призначення та вибуття з нього. Ці дати потім звіряють із проїзними документами, враховуючи тривалість переїздів. На підставі наказу про відрядження підзвітним особам для покриття витрат на проїзд, проживання тощо видають аванс з урахуванням вартості проїзду, нічлігу, добових.
Видача готівки під звіт проводиться з каси підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами.
Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження), зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми.
Готівка, що видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (за відрядженнями – протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження), починаючи з наступного дня після закінчення зазначених строків включається до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержану в результаті суму порівнюють із встановленим лімітом залишку готівки в касі і, при його перевищенні, у подвійному розмірі зараховують до бюджету.
Після повернення з відрядження чи придбання за готівку товарно-матеріальних цінностей, оплати вартості робіт і послуг підзвітні особи подають авансовий звіт, додаючи до нього виправдувальні документи і, в разі потреби, - коротку доповідну записку про виконання завдань.
Авансові звіти про витрати у відрядженнях подають у триденний строк після повернення, а про витрати на господарські потреби – не пізніше як через 10 днів після одержання авансу.
Авансові звіти перевіряє бухгалтер як щодо правильності оформлення документів, так і суті (ефективність, потреба у витратах та відповідність їх призначенню авансу, чи здано на склад куплені матеріали, продукти тощо) і подає їх на затвердження керівникові підприємства.
Якщо підзвітна особа не подає в установлений строк звіту або не повертає до каси підзвітних сум, підприємство має право утримати з належної працівникові заробітної плати суму заборгованості за виданими авансами.
Видачу готівки під звіт відображають на основі видаткових касових ордерів чи платіжних відомостей. При видачі продукції для реалізації на ринку виписують накладні. Зазначені в цих документах суми записують за дебетом відповідних аналітичних рахунків, що відкриваються на кожну підзвітну особу. Записи за кредитом проводять згідно з авансовими звітами.
3.1.5 Форми розрахунків і їх характеристика
Платіжне доручення являє собою розпорядження банку, який обслуговує підприємство, про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства, оформлене на спеціальному бланку. Доручення приймаються банком до виконання впродовж 10 днів з дня їх виписки й тільки в сумі, яка може бути сплачена, виходячи з наявності коштів на рахунку або за рахунок кредиту. Доручення на перерахування коштів у дохід бюджету та за платежами податкового характеру в державні цільові фонди, включаючи відрахування на утримання доріг, повинні прийматися банками незалежно від наявності коштів на рахунку підприємства.
Розрахунки платіжними дорученнями застосовуються між підприємствами за одержані товарно-матеріальні цінності й послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах у бюджет, органам соціального страхування, оплаті претензій з якості й нестачі продукції, штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для закінчення розрахунків по актах звірки взаємної заборгованості суб’єктів господарської діяльності. Розрахунки платіжними дорученнями відображаються в обліку:
у платника
Дебет 63, 685, 641, 651
Кредит 311
у постачальника
Дебет 311
Кредит 377, 36.
При цій формі можуть проводитися розрахунки дорученнями, акцептованими банком, шляхом переказів коштів через відділення зв’язку без обмеження сум: