Поряд із названими загальними існують також особливі (специфічні) чинники (Sf), що впливають на попит на окремі товари: велика кількість опадів підвищує попит на парасольки, а спекотне літо сприяє попиту на безалкогольні напої.
Для зручності аналізу впливу цінового (власної ціни – Р) та нецінових чинників на попит доцільно використовувати поняття „функція попиту”, її можна записати у вигляді рівняння:
D = f (P, I, PR, t, n, d, eP, Sf, a)
де а – інші чинники.
Розпочинаючи вивчати попит на ринку якогось товару, відразу важко простежити, як саме впливають на нього всі чинники, якщо вони будуть змінюватись одночасно. Тому спочатку вивчають поведінку споживачів під впливом дії якогось одного чинника, вважаючи, що всі інші змінні, що впливають на споживачів, є сталі. Застосовуючи такий підхід до кожного детермінанта, з’ясовують наскільки сильно кожен з них впливає на попит. Пізніше синтезують отримані знання про впливи окремих змінних, які визначають функцію попиту. Такий синтез дозволяє виявити, що може трапитися на ринку, коли кілька чинників змінюються одночасно, як це часто спостерігається на практиці.
Якщо споживачі збільшують покупки якогось одного продукту, ціна котрого не змінюється, то ці покупки не можуть зображуватися точками на початковій кривій попиту. Вони повинні бути представлені на новій кривій попиту, яка знаходиться праворуч від старої кривої. Так, збільшення чисельності споживачів товару переміщуватиме криву ринкового попиту вправо, як показано на рис. 2 додаток Б, що є ілюстрацією важливого правила: крива попиту будується на припущенні, що всі детермінанти попиту, за винятком власної ціни товару, - сталі. Зміна будь-якого нецінового чинника, який раніше був сталим, переміщуватиме цю криву у нове положення. Крива попиту може переміщуватись багатьма способами. Два з них надзвичайно важливі. У першому випадку, за кожної ринкової ціни покупці планують купувати більше якогось товару і крива попиту на нього переміщується вправо, так що кожен рівень ціни співвідноситься з більшого кількістю попиту, ніж це було раніше. У другому випадку, за кожної ціни планується купувати продукту менше і крива попиту на нього переміщується вліво, так що кожен рівень ціни співвідноситься з меншою кількістю попиту, ніж це було раніше. Розгляньмо декілька можливих варіантів впливу на попит, а отже, і на переміщення кривої попиту, змін у нецінових чинниках.
Доходи споживачів. Коли домогосподарства отримують у середньому більший дохід, можна очікувати, що вони купуватимуть більше майже всіх благ, що входять до їхнього споживчого кошика, навіть за незмінних цін. Продукти, попит на які збільшується зі збільшенням доходів споживачів, називають нормальними товарами або товарами вищої споживчої цінності. Попит на деякі продукти зменшується при зростанні доходів споживачів. У цьому випадку економісти мають справу з товарами нижчої споживчої цінності або просто товарами нижчої цінності.
Отже, коли зростає середній дохід населення, то крива попиту на товар вищої споживчої цінності переміщується вправо, наприклад, на курчатину, при збільшенні доходів споживачів, а на товар нижчої цінності – вліво, наприклад, на модель жіночого взуття, що вийшла з моди, при збільшенні доходів споживачів (рис. 3 додаток Б).
Ціни споріднених товарів. Попит на товар може змінюватися під впливом зміни цін споріднених товарів. Наприклад, попит на курчатину залежить від того, як змінюється ціна яловичини. Якщо ціна яловичини зросте, то за інших однакових умов попит на курчат збільшиться. Чому так відбувається? Тому що зміняться відносні ціни, і люди почнуть споживати трохи більше дешевшого продукту (курчатини) і трохи менше відносно дорожчого продукту (яловичини). Так само на попит на курчатину впливатиме зростання цін інших товарів-замінників (субститутів) – свинини, риби тощо. Такі пари товарів, для яких зростання ціни одного товару спричиняє збільшення попиту на другий товар, економісти називають взаємо замінюваними товарами або субститутами.
Підвищення ціни товару-замінника для товару, попит на який вивчається, переміщуватиме його криву попиту вправо. Тому за кожним рівнем ціни купуватимуть, наприклад, більше курчатини, якщо попит на неї зріс через зростання ціни на ринку яловичини[4].
Протилежною до розглянутої вище буде поведінка споживачів у випадку зміни цін тих товарів, які можуть використовуватися лише разом, як наприклад, бензин і автомобілі: за вищої ціни бензину попит на автомобілі буде падати за інших однакових умов. Такі пари товарів, для яких зростання ціни одного товару спричиняє зменшення попиту на другий товар, називають взаємо доповнюваними товарами або комплементарними товарами. Підвищення ціни на один із взаємо доповнюваних продуктів (бензин) переміщуватиме криву попиту на другий продукт (автомобілі) вліво. За кожним рівнем ціни другого продукту покупці бажатимуть купувати меншу його кількість.
Смаки і вподобання. Смаки і вподобання відображають вплив на попит суб’єктивних чинників. Споживачі відчувають на собі різноманітні зовнішні та внутрішні впливи, які віддзеркалюються у смаках. Зовнішні впливи визначаються традиціями, релігією, історичним розвитком певної країни, природнокліматичними умовами, рекламою, модою тощо, а внутрішні – психологічними та фізіологічними потребами людини. Так, традиційно потребу у білках українці задовольняють, споживаючи свинину, але це табу для мусульман.
Смаки впливають на бажання людей – купувати ті чи інші продукти. Зміни у смаках можуть бути тривалими і повільними, як, наприклад, витіснення кульковими ручками чорнильних. Або ж вони можуть бути короткостроковими і швидкими, як у випадку з сезонною модою на одяг та взуття. Щоразу, коли споживачі надають перевагу якомусь продукту, наприклад кульковим ручкам, попит на нього збільшується, що відображають переміщенням кривої попиту вправо. За кожним рівнем ціни люди бажатимуть купувати такого продукту більше.
Чисельність населення та його структура. Попит залежить від кількості потенційних споживачів окремого продукту. Наприклад, якщо зменшується народжуваність, то, за інших однакових умов, зменшуватиметься попит на товари для немовлят (ця ситуація простежувалась в Україні у 90-х роках), а тому криві попиту на ці товари переміщуватимуться вліво.
Розподіл доходу. Якщо сталий національний дохід перерозподіляється між населенням, попит може змінюватися. Наприклад, коли уряд збільшує допомогу на дітей, то збільшуватиметься попит багатодітних родин на дитячі продукти. У такому випадку криві попиту на цю групу товарів переміщуватимуться вправо.
Рух по кривій попиту та переміщення кривої. Припустимо, ви прочитали в сьогоднішній газеті, що зростання ціни на курчатину викликане збільшенням попиту на неї. Наступного дня ви читаєте, що підвищення ціни курчатини значно зменшує покупки цього продукту типовими домогосподарствами, оскільки покупці переорієнтовуються на яловичину, свинину, сосиски тощо. Два газетні повідомлення видаються такими, що заперечують одне одного. Перше пов’язує зростання ціни зі збільшенням попиту, а друге – зі зменшенням попиту. Чи можуть бути обидва твердження правильними? Так, оскільки вони стосуються різних речей. Перше описується переміщенням ринкової кривої попиту, а друге – рухом по стабільній кривій попиту відповідно до зміни ціни.
Розглянемо перше твердження, згідно з яким зростання ціни курчатини спричинилось підвищенням попиту на неї. У цьому випадку крива попиту перемістилась вправо, показуючи, що за кожної ціни покупці бажають купувати курчатини більше. Це переміщення підвищить ринкову ціну курчатини.
Тепер розглянемо твердження про те, що менше курчатини купують внаслідок її подорожчання. Це твердження відноситься до руху по кривій попиту і відображує зміну між двома окремими кількостями курчатини, що купується, - до і після підвищення ціни.
Можливі пояснення до цих газетних повідомлень такі:
1) збільшення населення, що відбулося через певні причини (наприклад, газета повідомляла про ринок курчатини у невеликому містечку, де щойно почав діяти великий промисловий об’єкт), переміщує криву попиту на курчатину вправо. Тоді покупці бажатимуть купувати за кожної ціни більшу кількість цього продукту. Це, в свою чергу, підвищує ціну курчатини внаслідок існування причини, про яку ми довідаємося дещо пізніше. Таким чином, ми знайшли пояснення до першого газетного повідомлення;
2) підвищення ціни курчатини змушує кожне окреме домогосподарство обмежувати її покупки. Це зумовлює рух знизу вгору вліво по визначеній кривій попиту на цей продукт. Отже, ми знайшли пояснення до другого газетного повідомлення.
Уникаючи типового непорозуміння, що може породжуватися такими повідомленнями, економісти розрізняють два терміни, - „переміщення кривої попиту” та „рух по кривій попиту”.
Ми з’ясували, що поняття „попит” стосується всієї кривої попиту, тоді як поняття „кількість попиту” стосується конкретної кількості товару, яку потребують за певну ціну і яку позначають на кривій попиту окремою точкою.
Економісти вживають термін „зміна в попиті”, описуючи переміщення всієї кривої попиту, тобто зміну в кількості, яку споживачі планують купувати за кожного рівня ціни. Термін „зміна кількості попиту” стосується переходу від однієї точки на кривій попиту до іншої або на початковій кривій попиту, або на новій.
Таким чином, зміна кількості попиту може бути результатом: зміни в попиті за незмінної ціни, руху по даній кривій попиту відповідно до зміни ціни або поєднання цих двох змін.