Залежність споживання і заощаджень від росту податків. Вплив податків на економіку країни. Рівень інфляції (стр. 2 из 4)

Економіка стартує в точці А (див. мал. 3). В очікуванні спаду домашні господарства намагаються побільше заощаджувати: графік заощаджень переміщається від S₁ до S₂ , а інвестиції залишаються на тому ж самому рівні І. В результаті споживчі витрати відносно знижуються, що викликає ефект мультиплікатора і спад сукупного доходу від Y₀ до Y₁. Так як сукупний доход Y знизився то і збереження в точці В виявляються тими ж, що і в точці А.

Мал. 3 Парадокс бережливості

Якщо одночасно з ростом заощаджень від S₁ до S₂ зростуть і заплановані інвестиції від І₁ до I₂ , то рівноважний рівень випуску залишається рівним Y₀ і спад виробництва не виникає. Навпаки, в структурі виробництва будуть переважати інвестиційні товари, що складає добрі умови для економічного росту, але може відносно обмежувати рівень поточного споживання населення. Виникає альтернатива вибору: або економічний ріст в майбутньому при відносному обмеженні поточного споживання, або відмова від обмежень в споживанні ціною погіршення умов довгострокового економічного росту.

Ріст заощаджень може піддати економіку антиінфляційному впливу в умовах, близьких до повної зайнятості ресурсів: спад споживання і послідуюче за ним скорочення сукупних видатків, зайнятості і випуску ( з ефектом мультиплікатора ) обмежують тиск інфляції.

Модель Кейнсіанського хреста не дозволяє ілюструвати процес зміни рівня цін , так як передбачає фіксовані ціни. Хрест Кейнса конкретизує модель AD-AS для цілей короткострокового макроекономічного аналізу з жорсткими цінами і не може бути використаний для досліджень довгострокових наслідків макроекономічної політики, зв’язаних з ростом або пониженням рівня інфляції.

1.3 Мультиплікатор випуску за витратами. Базова модель Кейнса

Виходячи з останнього рівняння моделі (Y = C+I+c′Y), можна визначити залежність між запланованими витратами і випуском. Для цього зробимо найпростіші перетворення і розв'яжемо його відносно Y. Матимемо:

Y = C+I+c′Y Y – c′Y = C + I Y(1- c′) = C + I

(2.1)

де вираз

називається мультиплікатором випуску над витратами.

Мультиплікатор показує, на скільки одиниць зросте випуск, якщо витрати збільшаться на одиницю. Власне формула мультиплікатора показує, що загальний випуск залежить від схильності до споживання: чим вона більша, тим більший і випуск (доход). Збільшення доходу, писав Кейнс, "дорівнює приросту загальної суми інвестицій, помноженому на мультиплікатор..."(Зміна національного доходу = мультиплікатор × первісні зміни в інвестиціях або ΔY = m ΔI).

Збільшення інвестицій, стверджує Кейнс, веде до зростання зайнятості, а тому й сукупного доходу. Суспільний попит зростає тим більше, чим більша частка доходу йде на споживання і чим менша на заощадження. А чим більший попит, тим більше економічне зростання.

1.4 Ускладнена модель Кейнса. Мультиплікатор державних податків

Ускладнимо модель, ввівши до неї державу спочатку в ролі збирача податків, а далі – в ролі економічного суб'єкта, що здійснює витрати на придбання товарів нарівні з домогосподарствами і підприємствами. Тобто врахуємо роль держави як провідника податково-бюджетної політики. Зрозуміло, що подібне доповнення було б неможливим для класичної моделі, яка ґрунтується виключно на ідеї саморегулювання економіки. Водночас воно є цілком природним для кейнсіанської моделі, яка виходить з необхідності державного втручання для забезпечення загальної рівноваги. В ускладненому варіанті модель має вигляд:

Y = AD (1)

AD = C+I+G (2)

C = Cr+c′(Y-T) – споживання залежить від розміру податків (3)

I = Ir (4)

G = Gr – стала величина рівняння (5)

Y = AD = Cr+c′(Y-T)+Ir+Gr ,

де T – податки, які держава вилучає з доходів;

G – державні витрати.

Скористаємось останнім рівнянням моделі Y=Cr+c′(Y-T)+Ir+Gr для визначення залежності між запланованими витратами (тепер вже з урахуванням витрат держави) і випуском. Для цього зробимо перетворення рівняння і продиференціюємо по T:

Y – c′Y = Cr– c′T + Ir + Gr Y(1-c′)=Cr – c′T + Ir + Gr

(3.2)

Вираз

– є мультиплікатором державних податків.

Він відображає те явище, що зростання податків на певну величину зменшує випуск на іншу (більшу) величину. Чому спостерігається ефект примноження (мультиплікації)? Зростання податків зменшує доход, що зменшує рівень споживання, а це, у свою чергу, зменшує доход, який знову зменшує споживання, і так далі.

Сукупний ефект від зростання податків дорівнює мультиплікаторові, помноженому на величину зміни податків:

ΔY = mY/T ΔT. (3.3)

Тепер уявімо державу в ролі суб'єкта, що витрачає доходи, тобто формує попит на ринку товарів. Як державні витрати впливають на випуск? Знову звернемося до рівняння сукупних доходів (випуску), подавши його у дещо зміненому вигляді:

Y = Cr+c′(1-t)Y + Ir + G, (3.4)

де t – частка податків у сукупних доходах.

Рівняння цього виду дає змогу врахувати державну податкову політику (завдяки t) і зміни в державній політиці витрат.

Після диференціювання по G отримаємо:

mY/G; (3.5)

Цей вираз є мультиплікатором державних витрат і відображає, наскільки зміна державних витрат може змінити сукупні доходи (випуск). Загальний ефект від зміни витрат дорівнює мультиплікаторові, помноженому на величину зміни витрат (ΔY = mY/G ΔG).

Економічний зміст цього явища такий: більш високий доход спричиняє більше споживання, а споживання, у свою чергу, збільшує доход.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Завдання 2

В умовах повної відсутності податків графік споживання виглядає так:

ЧНП, млрд. дол.	110	210	310	410	510	610	710	810	910
Споживання, млрд. дол.	130	210	290	370	450	530	610	690	770

а)

1. Гранична норма споживання

Де МРС – гранична схільність до споживання;

ΔС – приріст споживання;

ΔУ – приріст національного доходу.

ΔС=770-130=640

ΔУ=910-110=800

МРС=640/800=0,8

2. Мультиплікатор

М=1/(1-0,8)=5

б) Система регресивних податків, яка вводиться, забезпечує державі 10 млрд. дол. податкових надходжень при любій величині ЧНП.

1. Гранична податкова ставка

Де t – гранична податкова ставка;

ΔТ – приріст суми внесеного податку;

ΔУ – приріст доходу.

ΔТ= 10 млрд. дол.

ΔУ=100 млрд. дол. кожного року.

t =10/100=0,1

2. Мультиплікатор з урахуванням податків:

m=1/(1-0,8)*(1-0,1)=5,5

в) Вводиться податкова система з 15-відсотковою ставкою податку.

m=1/(1-0,8)*(1-0,15)=5,88

г) Тепер вводиться прогресивна податкова система:

ЧНП, млрд. дол.	110	210	310	410	510	610	710	810	910
Податкова ставка, %	0	5	10	15	20	25	30	35	40

Гранична схильність до споживання кожного року:

МРС=80/100=0,8

Мультиплікатор 1 рік: m=1/(1-0,8)=5

Мультиплікатор 2 рік: m=1/(1-0,8)*(1-0,05)=5,26

Мультиплікатор 3 рік: m=1/(1-0,8)*(1-0,1)=5,5

Мультиплікатор 4 рік: m=1/(1-0,8)*(1-0,15)=5,88

Мультиплікатор 5 рік: m=1/(1-0,8)*(1-0,2)=6,25

Мультиплікатор 6 рік: m=1/(1-0,8)*(1-0,25)=6,67

Мультиплікатор 7 рік: m=1/(1-0,8)*(1-0,3)=7,14

Мультиплікатор 8 рік: m=1/(1-0,8)*(1-0,35)=7,69

Мультиплікатор 9 рік: m=1/(1-0,8)*(1-0,4)=8,33

д) Вплив системи оподаткування на економіку.

Існує декілька думок про вплив податків на економіку конкретної країни, які ранжируються від теорітічеських до популістських. Багато вчених сходяться на тому, що різні податки є дуже важливим інструментом в економічному житті будь-якої країни. Податок не лише важливий але і життєвий компонент сучасних економік. Країни, орієнтовані на ринкові стосунки, уважно відстежують свою податкову політику і постійно коректують її у відповідність з поточним станом речей в світовій економіці.

Що ж являє собою податок? Згідно підручникам податки – це обов'язкові платежі стягувані державою з фізичних і юридичних осіб. Податки діляться на прямі, якими обкладаються доходи і майно, і косвенниє, збільшують ціни товарів. Розвинені країни як і ті, що розвиваються використовують налогооблаженіє як одну з основних статей державного доходу. Таким чином держава зацікавлена збирати якомога більше податків для поповнення бюджету і виконання перейнятих на себе програм. Проте підвищення податків не є правилом. Тим більше що податки використовуються як передвиборний аргумент. Політики в своїх програмах часто пропонують пониження податкового тягаря для всіх суб'єктів економічних стосунків. Часто підвищення податків на цільові групи, наприклад з високими доходами, також використовують як політичний трюк.