— вимагати, щоб банк терміново збільшив розмір капіталу до рівня, який відповідає встановленим нормативам, і завдяки цьому забезпечив повний захист коштів вкладників;
— передбачити реорганізацію (придбання даного банку більш сильним, у власність якого перейдуть всі депозитні зобов'язання). Отже, його вкладники стануть клієнтами більш стійкого банку, не зазнаючи при цьому втрат;
— припинити діяльність банку і почати процедуру його ліквідації відповідно до чинного законодавства.
Слабкою стороною систем банківського нагляду багатьох країн є нездатність вжити термінові заходи стосовно проблемних банків після того, як під час контролю були виявлені їхні проблеми. Причиною такої бездіяльності зазвичай є недостатні повноваження щодо застосування примусових дій, передбачених у законодавстві, або небажання з боку органів влади (іноді з політичних причин) вживати непопулярні, але необхідні заходи для захисту коштів вкладників.
На стадії радикального втручання в діяльність проблемних банків вживаються такі заходи:
— установлення режиму фінансового оздоровлення;
— припинення діяльності (відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій);
— ліквідація (банкрутство).
Режим фінансового оздоровлення — це система заходів, спрямованих на усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності та скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень, що дають право на застосування таких заходів на період, визначений Національним банком України, але не більше як на 12 місяців. Підставою для переведення комерційного банку на режим фінансового оздоровлення є невиконання протягом трьох місяців загальновстановлених пруденційних норм та нормативів ведення банківської справи, визначених Національним банком України. Під час переведення комерційного банку на режим фінансового оздоровлення передбачається, що керівництво банку у 10-ти денний термін надає розроблену програму фінансового оздоровлення відповідному регіональному управлінню Національного банку України. Регіональне управління Національного банку України у 5-денний термін проводить експертизу програми з погляду її ефективності та подає департаменту банківського нагляду Національного банку України відповідні висновки.
Програма фінансового оздоровлення має містити:
— аналіз причин, які призвели до погіршення фінансового стану та зумовили збиткову діяльність комерційного банку;
— конкретні заходи фінансового оздоровлення та розрахунок економічного ефекту від проведення кожного заходу;
— календарний графік виконання заходів фінансового оздоровлення;
— прогнозні показники діяльності комерційного банку, яких передбачено досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення.
Залежно від підстав, за якими комерційний банк переведений на режим фінансового оздоровлення, банк зобов'язаний передбачити такі заходи щодо поліпшення його фінансового стану:
— зареєструвати у встановлений термін оголошений статутний фонд;
— сформувати власні кошти у відповідному розмірі;
— сформувати резервний фонд та резерв на можливі втрати за позиками комерційних банків у необхідних сумах;
— диверсифікувати активи й пасиви в напрямі підвищення їхньої ліквідності;
— ліквідувати збиткові філії;
— провести інвентаризацію заборгованості за поданими позиками та неотриманими процентами за користування позиками за станом на перше число місяця після прийняття рішення про встановлення банку режиму фінансового оздоровлення. Безнадійні до повернення позики слід списати з балансу за рахунок резерву на можливі втрати за позиками комерційних банків. У разі недостатності коштів зазначеного резерву банк у встановленому порядку покриває збитки від кредитної діяльності за рахунок коштів резервного фонду, фондів економічного стимулювання, інших фондів банку, нерозподіленого прибутку тощо;
— організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили повернення позик або виплату процентів за користування позиками;
— погасити дебіторську заборгованість до економічно обгрунтованого розміру та повного погашення дебіторської заборгованості з простроченими строками позивної давності;
— здійснити поповнення кореспондентського рахунку для забезпечення проведення розрахунково-касових операцій клієнтів через обов'язковий продаж власної іноземної валюти, повернення валютних інвестицій в Україну, реалізації цінних паперів, а також реалізації інших як дохідних, так і недохідних активів;
— забезпечити першочергове погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів яких минув;
— визначити відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;
— вжити заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;
— внести необхідні зміни в систему управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадити прогнозування і планування роботи щодо залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечити своєчасне доведення планів і лімітів до установ банку;
—- переорієнтувати діяльність на прибуткові види послуг;
— направити прибуток, який залишився у розпорядженні банку, до резервного фонду;
— припинити нарахування та виплату дивідендів акціонерам (учасникам);
— припинити нарахування та виплату процентів за депозитами працівників банку і членів їхніх родин.
У разі переведення комерційного банку на режим фінансового оздоровлення він проводить детальний аналіз видатків та вживаються заходи, спрямовані на скорочення таких видатків:
— за послуги щодо перевезення грошово-валютних цінностей;
— за послуги, пов'язані з виконанням факторингових, трастових, лізингових операцій;
— на капітальний та поточний ремонт основних виробничих фондів, включаючи орендовані (якщо це передбачено договором оренди), на утримання та обслуговування приміщень, амортизацію основних виробничих фондів;
— пов'язаних з експлуатацією автотранспорту, компенсацією вартості паливно-мастильних матеріалів, ремонтом, технічним обслуговуванням та техоглядом автотранспорту;
— на рекламу в межах норм, що передбачені Міністерством фінансів України та Міністерством економіки України;
— на утримання апарату управління;
— на службові відрядження;
— пов'язаних з виплатою надбавок і доплат до посадових окладів, тарифних ставок, крім випадків, передбачених чинним законодавством;
— пов'язаних з оплатою праці позаштатних працівників;
— представницьких;
— пов'язаних з компенсацією за використання особистих автомобілів для службових поїздок;
— пов'язаних із упровадженням платіжно-розрахункових засобів — пластикових карток, дорожніх чеків тощо;
— на придбання дрібного інвентарю і малоцінних та швидкозношуваних предметів;
— на утримання та експлуатацію технічних засобів — теле- і радіостанцій, комутаторів, телевізорів тощо.
Якщо банк переводиться на режим фінансового оздоровлення, здійснюється аналіз видатків, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, та вживаються заходи щодо їх скорочення, зокрема за такими напрямами:
— на модернізацію устаткування та реконструкцію основних фондів;
— на утримання власної служби охорони банку;
— на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів;
— на оплату робіт (послуг), не пов'язаних з банківською діяльністю, зокрема робіт з благоустрою міст і селищ, надання допомоги сільському господарству, правоохоронним органам тощо;
— на фінансування будівництва нових об'єктів, розширення і технічне переозброєння діючих виробничих потужностей;
— пов'язаних з внесками у створення підприємств і товариств усіх видів власності;
— пов'язаних з додатковою оплатою праці у вигляді премій, винагород, надбавок, а також доплат, не передбачених чинним законодавством;
— пов'язаних з матеріальною допомогою працівникам банку, в тому числі з внеском на житлове будівництво, на погашення кредиту, наданого на житлове будівництво, а також позичками на поліпшення житлових умов тощо та оплатою житла;
— пов'язаних з оплатою путівок на відпочинок, екскурсіями, мандрівками, заняттям спортом;
— відрахувань на утримання органів управління;
— пов'язаних з додатковими виплатами компенсацій на відрядження понад передбачені законодавством норми;
— на благодійність;
— на проведення презентацій, ювілеїв, святкових заходів;
— на маркетинг і рекламу, представницьких видатків понад установлені норми й нормативи;
— пов'язаних з організацією банками філій та представництв, у тому числі за кордоном.
Комерційному банку, який переведений на режим фінансового оздоровлення, забороняється:
— залучати вклади фізичних осіб, відкривати нові вкладні рахунки та поповнювати діючі;
— надавати гарантії, поручительства, бланкові кредити, а також надавати всі пільгові (збиткові для банку) кредити, у тому числі банківським працівникам;
— нараховувати та сплачувати проценти за кредитами, наданими установами одного банку.
Національний банк України відкликає з комерційного банку, який переведений на режим фінансового оздоровлення, ліцензію на проведення операцій з касового виконання державного бюджету, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів, а також може відкликати ліцензію на здійснення окремих банківських операцій.
Якщо основні фінансові показники комерційного банку, особливо ті, на які звернув увагу Національний банк України, не поліпшились або погіршилися і не виконана програма фінансового оздоровлення протягом установленого режиму фінансового оздоровлення, Національний банк України за поданням відповідного регіонального управління НБУ ухвалює рішення про скасування режиму фінансового оздоровлення, про вжиття відповідних заходів щодо дострокового погашення стабілізаційної позики та застосовує такі додаткові дії: