Інвестиційна активність підприємства (стр. 4 из 11)
Для оцінки інвестиційної привабливості підприємства можуть бути використані різні фінансово-економічні показники функціонування підприємства протягом певного періоду.
Визначення інвестиційної привабливості слід розглядати не тільки як інтегральний фінансово-економічний показник, а й як систему кількісних показників оцінки господарського, фінансового, технічного потенціалів підприємства, що дозволяє оцінити позицію конкретного підприємства відповідної галузі та регіону. Кінцевий результат щодо інвестиційної привабливості підприємства дає змогу замовникам більш об'єктивно оцінити стан і можливості певного підприємства.
Оцінка інвестиційної привабливості повинна здійснюватися у два етапи:
а) перший етап: розрахунок інтегрального показника за кожним підприємством окремо на підставі фінансової та бухгалтерської звітності;
б) другий етап: визначення оцінки інвестиційної привабливості підприємства шляхом корегування інтегрального показника, розрахованого на першому етапі з урахуванням привабливості на мезоекономічному рівні, впливу результатів фінансово-господарської діяльності та ризиків діяльності підприємства.
На першому етапі для визначення показника привабливості конкретного підприємства використовується метод розрахунку інтегрального показника. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за назвою, одиницями виміру, вагомістю та іншими характеристиками чинників. Це спрощує процедуру оцінки конкретної інвестиційної пропозиції. Для розв'язання цих завдань і забезпечення об'єктивної оцінки інвестиційної привабливості підприємств використовується така послідовність визначення інтегрального показника.
Аналіз діючих методик проведення фінансового аналізу з урахуванням Положень (стандартів) бухгалтерської та фінансової звітності дозволяють сформувати п'ять груп показників (загалом 45 показників), які використовуються для визначення інтегрального показника (табл. 1.1)[22].
Таблиця 1.1 – Групи показників
| Розрахунок показників за групами | ||||
| І група | ІІ група | ІІІ група | IV група | V група |
| Оцінка майнового стану | Оцінка ліквідності | Оцінка фінансової стійкості | Оцінка ділової активності | Оцінка рентабельності |
На другому етапі здійснюється оцінка інвестиційної привабливості через корегування інтегрального показника з урахуванням факторів, які суттєво впливають на інвестиційну привабливість підприємства:
1) інвестиційна привабливість на мезоекономічному рівні;
2) оцінка управління підприємством на підставі аналізу руху грошових коштів;
3) вплив зовнішніх ризиків;
4) вплив внутрішніх ризиків.
1.3 Висновки до розділу 1
Таким чином, в результаті узагальнення існуючих підходів до визначення економічної сутності інвестиційної активності підприємств та методики оцінки їх інвестиційної привабливості було виявлено, що дана діяльність грає важливу роль у розвитку підприємств та розвитку економічного, ринкового середовища в країні. В умовах ринкової економіки, коли втручання держави в економічне життя мінімальне, важливим є активізація інвестиційної діяльності підприємств, так як державне інвестування буде незначним. Для забезпечення припливу інвестицій до підприємств необхідним є визначення їх інвестиційної привабливості. В даному розділі було розкрито питання про фактори, умови та частково методику оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Вона (привабливість) потрібна як для залучення інвестицій від вітчизняних суб’єктів інвестиційного ринку так і для залучення іноземного капіталу.
2. Аналіз інвестиційної активності підприємств в Україні
2.1 Аналіз інвестиційних потоків в Україні
Україна не здобула серйозних досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Згідно з оцінкою Всесвітнього економічного форуму, що міститься в "Глобальному звіті про конкурентоспроможність 2007—2009", рейтинг глобальної конкурентоспроможності України в 2007 році знизився з 69-ї до 73-ї позиції (але при цьому вона випередила двох членів Євросоюзу — Румунію і Болгарію). Індекс глобальної конкурентоспроможності оцінює 131 країну за дев'ятьма критеріями, що охоплюють понад 100 індикаторів продуктивності та ефективності їх економік. Ураховуються ступінь розвитку таких економічних параметрів, як інституції, інфраструктура, макроекономіка, охорона здоров'я, освіта, ефективність ринків, технологічне оснащення, бізнесове середовище та інноваційна сфера. У даному контексті Україні бракує й системних реформ, що також впливає на низькі оцінки[24].
Падіння рейтингу України пов'язано, крім іншого, з низькою продуктивністю національної економіки, хоча і констатується зростання ВВП. Треба зауважити, що даний рейтинг складається, перш за все, для урядів країн, а не для приватних інвесторів, тому більше впливає на оцінку політиків, а не на мотивацію або рішення приватного бізнесу.
Проаналізуємо надходження прямих іноземних інвестицій в Україну в 2008, 2009, 2010 роках. Для цього розглянемо дані(див. таблиці 2.1, 2.2, 2.3) та побудуємо, у відповідності до них, діаграми(див. рисунки 2.1, 2.2)[24].
Таблиця 2.3 – Прямі іноземні інвестиції в Україну в 2008 році
| Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2008 (млн.дол. США) | У % до підсумку | |
| Усього | 37621,5 | 100,0 |
| у тому числі | ||
| Кіпр | 8534,0 | 22,7 |
| Німеччина | 6826,9 | 18,1 |
| Нідерланди | 3253,7 | 8,6 |
| Австрія | 2564,9 | 6,8 |
| Сполучене Королівство | 2329,2 | 6,2 |
| Російська Федерація | 2097,4 | 5,6 |
| Сполучені Штати Америки | 1522,5 | 4,0 |
| Франція | 1266,1 | 3,4 |
| Швеція | 1260,3 | 3,3 |
| Вiрґiнськi Острови, Британські | 1248,7 | 3,3 |
| Італія | 887,8 | 2,4 |
| Польща | 717,2 | 1,9 |
| Швейцарія | 702,2 | 1,9 |
| Угорщина | 532,5 | 1,4 |
| Інші країни | 3878,1 | 10,4 |
Таблиця 2.2 – Прямі іноземні інвестиції в Україну в 2009 році
| Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2009 (млн.дол. США) | У % до підсумку | |
| Усього | 38591,6 | 100,0 |
| у тому числі | ||
| Кіпр | 8201,7 | 21,3 |
| Німеччина | 6580,8 | 17,1 |
| Нідерланди | 3814,2 | 9,9 |
| Австрія | 2564,8 | 6,6 |
| Сполучене Королівство | 2348,5 | 6,1 |
| Російська Федерація | 2061,5 | 5,3 |
| Франція | 1589,6 | 4,1 |
| Сполучені Штати Америки | 1381,5 | 3,6 |
| Вiрґiнськi Острови, Британські | 1340,5 | 3,5 |
| Швеція | 1256,4 | 3,3 |
| Італія | 921,0 | 2,4 |
| Польща | 862,5 | 2,2 |
| Швейцарія | 825,8 | 2,1 |
| Угорщина | 715,1 | 1,9 |
| Інші країни | 4127,7 | 10,6 |
Таблиця 2.1 – Прямі іноземні інвестиції в Україну в 2010 році
| Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2010 (млн. дол. США) | У % до підсумку | |
| Усього | 40026,8 | 100,0 |
| у тому числі | ||
| Кіпр | 8593,2 | 21,5 |
| Німеччина | 6613,0 | 16,5 |
| Нідерланди | 4002,0 | 10,0 |
| Російська Федерація | 2674,6 | 6,7 |
| Австрія | 2604,1 | 6,5 |
| Сполучене Королівство | 2375,9 | 5,9 |
| Франція | 1640,1 | 4,1 |
| Сполучені Штати Америки | 1387,1 | 3,5 |
| Вiрґiнськi Острови, Британські | 1371,0 | 3,4 |
| Швеція | 1272,3 | 3,2 |
| Італія | 992,2 | 2,5 |
| Польща | 864,9 | 2,2 |
| Швейцарія | 805,5 | 2,0 |
| Угорщина | 675,1 | 1,7 |
| Інші країни | 4155,8 | 10,3 |
Для кращого сприйняття інформації, що подана у таблицях, побудуємо діаграму, яка відображає тенденцію інвестування економіки України різними державами на протязі 2008 – 2010 років.
На даній діаграмі видно, що до трійки найактивніших інвесторів належать Кіпр, Німеччина та Нідерланди. Можна стверджувати, що на протязі 2008 – 2010 років більшість з інвесторів зменшили обсяг інвестицій, які направляються до України. Це пов’язано, на сам перед, з кризою та нестабільністю у політичному житті держави.
Рисунок 2.1 - Прямі іноземні інвестиції в Україну за 2008-2010 роки
Тепер розглянемо рисунок 2.2, на якому зображена діаграма, яка відображає загальну характеристику надходження прямих іноземних інвестицій в Україну з 2007 – 2010 рік.
Рисунок 2.2 – Прямі іноземні інвестиції в Україну в 2007 – 2010 роках
На даній діаграмі видно, що обсяг інвестицій в період з 2007 по 2010 рік зростає, але це зростання характеризується повільністю. Це викликано такими причинами: незавершеність процесу реформ; недосконалість та протиріччя законодавчої бази; недосконалі корпоративне управління і захист прав акціонерів; незріле конкурентне середовище; відсутність прозорості в банківській системі; недостатній розвиток небанківських фінансових установ; обмеження валют, які можуть надходити у вигляді інвестицій в Україну; не розроблений чіткий і сталий механізм функціонування вдосконаленого процесу імплементації спрощеного порядку застосування процедур митного оформлення по відношенню до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та багато інших причин.