Інвестиційна політика держави і регіону має великий вплив на інвестиційний клімат, оскільки економічне зростання неможливе без вирішення проблем збільшення інвестицій у виробництво - від створення сприятливого інвестиційного клімату до перерозподілу фінансових ресурсів і вибору пріоритетних напрямів інвестицій.
Інвестиційний клімат - поняття досить широке. Воно охоплює все те, на що звертає увагу інвестор, коли оцінює, на скільки сприятливі чи несприятливі умови для вкладення капіталу у певний регіон, враховуючи ідеологію і політику, економіку і культуру.
Поняття інвестиційного клімату з огляду на його складність і комплексність, необхідно розглядати на макро- і мікроекономічному рівнях і оцінювати на основі визначення загального підприємницького ризику. Сукупність інвестиційних ризиків всебічно характеризує інвестиційний клімат від найнесприятливішого до найсприятливішого.
У роботі визначено, що інвестиційний клімат - це об’єктивне явище для кожного конкретного періоду. Воно відображає реально наявну сукупність умов для вкладення капіталу, тому, ґрунтуючись на інтересах інвестора, світова практика виробила певну систему заходів, спрямовану на заохочення залучення іноземних інвестицій.
Для оцінки інвестиційного клімату регіону проаналізовано п'ять найбільш важливих складників: політичну обстановку, правове середовище, макроекономічні фактори, податкове оточення, регуляторний вплив.
Для поліпшення інвестиційного клімату, на нашу думку, необхідно:
розробити комплекс заходів щодо надання приватним підприємцям можливості діяти вільно й отримувати прибуток в умовах чесної конкуренції;
узгодити чинні, розробити й ухвалити нові закони, що встановлюють єдині правила для компаній усіх форм власності;
знизити політичний ризик, адже політична стабільність і незалежність економічних пріоритетів від змін в органах влади була й залишається одним з найважливіших позитивних чинників під час прийняття інвестиційного рішення;
сформувати інвестиційні стимули, за яких можна було б уникнути вибіркового стимулювання, що може призвести до спотворень і неефективного розподілу ресурсів. Основні заходи в цьому напрямі: встановлення ставки оподаткування на рівні, аналогічному рівню сусідніх країн або країн-конкурентів; скасування спеціальних інвестиційних пільг та привілеїв, спрямованих на вибіркову підтримку окремих галузей, компаній або регіонів.
У другому розділі “Стан та механізми організації управління регіональним інвестуванням в Україні” розглянуто особливості та проблеми внутрішнього і зовнішнього інвестування в економіку регіону та охарактеризовано інвестиційну привабливість Західного регіону України.
Для виявлення закономірностей розвитку іноземного інвестування та перспектив залучення іноземних інвестицій в економіку Львівської області побудовано:
моделі трендів прямих іноземних інвестицій Польщі, Німеччини і Великобританії в економіку Львівської області (табл.1);
моделі трендів інвестицій в основний капітал Львівської області за галузями економіки;
лінійні і параболічні моделі трендів обсягів іноземних інвестицій з країн СНД і інших країн світу в економіку Львівської області, моделі трендів (прогнозу) прямих іноземних інвестицій в райони та міста обласного призначення Львівської області (табл.2).
Зроблено висновок, що для сталого розвитку території доцільно знайти можливості для залучення нових джерел інвестування, насамперед довгострокових банківських кредитів, страхових, інвестиційних та інших комерційних фондів. У регіоні необхідно створити централізовані фонди довгострокових кредитів для фінансування пріоритетних об’єктів.
Таблиця 1
Іноземні інвестиції у Львівську область за окремими країнами за 2001-2007рр., млн. грн.
Країни | Роки | ||||||
2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
Польща | 9,470 | 19,264 | 24,427 | 26,427 | 50,015 | 55,611 | 66,961 |
Німеччина | 5,226 | 6,221 | 7,214 | 16,002 | 16,002 | 38,583 | 51,447 |
Великобританія | 5,869 | 9,586 | 12,448 | 11,122 | 21,009 | 24,883 | 28,289 |
У роботі обгрунтовано методичні підходи та показники оцінки ефективності інвестиційних проектів у регіоні. Оцінка має важливе значення у процесі прийняття інвестиційних рішень. Доведено, що методологія прийняття рішень у сфері інвестування містить: формування категорій інвестиційного процесу та систему показників, що характеризують їх зміст.
Проаналізовано організаційний механізм управління ефективністю інвестування регіону. Оскільки він є досить складним, а можливості обмеженими, то запропонована оптимальна модель управління ефективністю інвестування регіону (рис.2).
Іінвестиційно-інноваційній політиці в регіоні приділяється недостатньо уваги, тому запропоновано створення на рівні облдержадміністрації “Управління інвестиційно-інноваційної політики”, до складу якого мають увійти два відділи: “Відділ інвестиційної діяльності” і “Відділ з питань інноваційної політики” (рис.2). Основним завданням управління визначено збільшення надходжень обсягів інвестицій в економіку регіону, зокрема, в її пріоритетні галузі.
Таблиця 2.
Моделі трендів прогнозованих фінансово-економічних показників надходження інвестицій в економіку Львівської області на 2008-2009 рр.
Вкладення коштів за видами та територіями | Парні рівняння регресії | Коефіцієнт детермінації R2 | Лінійні моделі трендів | Коефіцієнт детермінації R2 | Прогноз на 2008р млн. у. о | Прогноз на 2009 млн. у. о | Параболічні моделі трендів | Прогноз на 2008р млн. у. о | Прогноз на 2009р. млн. у. о | |||||||||
Галузі економіки | ||||||||||||||||||
Машинобудівна | 0 = 257,23+10,744 х3 | 0,8482 | ||||||||||||||||
Легка | 0 = 62, 198 + 50,312 х4 | 0,9046 | 4t = 0,7714 + 3,3607 t | 0,816; | 26,114 | 29,475 | ||||||||||||
харчова | 0 = 369,48 + 1,6253 х5 | 0,6443 | 5t = 155,37 + 89,639 t | 0,8507 | 561,742 | 651,381 | ||||||||||||
с/г | , 0 = 21,614 + 36,402 х6 | 0,7999 | 6t = 0,514,3 + 4,5286 t | 0,8771 | 36,743 | 41,272 | ||||||||||||
Транспорт | 0 = 314,99 + 1,6075 х7 | 0,428 | ||||||||||||||||
Зв'язок | 0 = - 110,87 + 17,416 х8 | 0,8231 | 8t = 8,8286 + 9,4286 t | 0,8458 | 84,257 | 93,686 | ||||||||||||
Будівництво | 0 = 110,34 + 13,461 х9 | 0,6423 | ||||||||||||||||
Охорона здоровя | 0 = - 82,649 + 19,435 х10 | 0,8932 | ||||||||||||||||
Країни | ||||||||||||||||||
Польща | 1t = 2,6361+9,6698 t, | 0,9532; | 74,7223 | 84,3921 | ||||||||||||||
Німеччина | 2t = - 10,211+7,5776 t | 0,8297 | 50,4098 | 57,9874 | ||||||||||||||
Великобританія | 3t = 0,9709+3,8005 t | 0,9297; | 31,3749 | 35,1754 | ||||||||||||||
З країн СНД та інших країн | ||||||||||||||||||
З країн СНД | 1t = - 10,623 + 5,6793 t | 0,6516 | 1t = 15,934 – 12,025t + 2,2131t2 | 61,3724 | ||||||||||||||
З інших країн | 2t = - 96,574 + 90,341 t | 0,8142 | 2t = 169,58 – 87,097t + 22,18t2 | 892,324 | 1182,287 |
У третьому розділі “Перспективні напрями розвитку інвестування регіональної економіки в Україні” проаналізовано використання можливостей міжнародних фінансових інституцій. За останні роки в Україні значно розширилась діяльність міжнародних фінансово-кредитних інституцій, закордонних банків та інших зарубіжних. Аналіз їх діяльності засвідчує, що найбільш впливовою міжнародною валютно-кредитною системою є Група Світового банку (Бреттон-Вудська валютна система).