УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
з курсу
“Економічний аналіз”
на тему:
“Історія та тенденції розвитку економічного аналізу”
Виконала студентка 3 курсу 2 групи факультету заочної освіти
скорочений термін навчання спеціальність “Облік і аудит”
Фасоль Наталі Юріївни
Науковий керівник –
доктор економічних наук
професор В.С. Рудницький
Львів - 2005
1. Історія розвитку економічного аналізу в епоху капіталістичного і домонополістичного капіталізму
Здійснюючи загальні підходи до вивчення історії розвитку економічного аналізу, можна сказати, що економічний аналіз сам по собі не розвивався, він розвивався в тісному взаємозв’язку з бухгалтерським обліком і поетапно.
Свого першочергового розвитку економічний аналіз зазнав, як свідчить історія, ще в бронзовому віці. В даний період економічний аналіз носив примітивний характер. Аналізовані показники були натуральні, абсолютні. Аналіз проводився нерегулярно.
Проте дедалі розвиток аналізу удосконалювався, тобто здійснювалась оцінка достовірності складних звітів, звіти оприлюднювались, а також фінансові агенти несли відповідальність за достовірність звітів.
Період залізного віку та в епоху середньовіччя був переломним у розвитку економічного аналізу. В дані періоди почали застосовуватись і аналізуватись різноманітні документи, проте переважали усні свідчення.
В епоху капіталістичного укладу значний внесок в аналіз зробив Лука Пачолі відомим Трактатом про рахунки.
ХІХ – початок ХХ століття характеризується теорією калькуляції, що створило передумови для виникнення нового напрямку економічного аналізу – функціонального.
Значний внесок в розвиток даного напрямку зробив такий вчений, як І.Ф.Шерр.
ХХ століття характеризується подальшим розвитком економічного аналізу і значним у цей процес є вклад російських вчених: П.М. Крижанівський, А.З. Попов, І.Г. Максимов. І.Г. Максимов сформулював потребу і завдання попереднього аналізу, розробив рекомендації щодо використання результатів аналізу доходності окремих господарських операцій.
Потреби ринкової економіки зумовлювали подальший розвиток аналізу.
Поглибився коефіцієнтний фінансовий аналіз, у облікову практику були запроваджені кошториси і все це були праці Ф. Гюглі.
Важливим досягненням бухгалтерського обліку у ХХ столітті є те, що фахівці даного напрямку описали потребу в аналізі господарської діяльності.
Тобто розвиток економічного аналізу здійснювався постійно з нарощуванням темпів і обсягів. Були в його розвитку, як періоди підйому, так і періоди занепаду, що характеризувалось станом економіки.
2. Основні тенденції економічного аналізу
Науково-технічна і технологічна революції призводять до виникнення нових виробів, послуг, виробництв і галузей, а в зв’язку з цим і виникатимуть нові об’єкти економічного аналізу, буде зростати значення функціонально-вартісного аналізу.
У зв’язку з широким розповсюдженням електронно-обчислювальної техніки ХХІ вік стане епохою виникнення та розповсюдження без паперової бухгалтерії.
Економічний аналіз буде відігравати значну роль у ХХІ столітті між зростаючими зовнішніми і внутрішніми інформаційними потоками, у контролі і управлінні виробництвом, фінансами і кредитом, соціальною сферою. Зростатиме роль аналітичних процедур у ризикоорієнтованому аудиті та менеджменті.
Отже, необхідним є вдосконалення методології та організації аналізу інвестиційної та фінансової діяльності на мікро-, мезо- та макрорівні.
Вільна конкуренція, свобода вибору, які основні умови ринкового середовища, подальше розповсюдження світових економічних тенденцій приведуть, що в Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою відбуватиметься перенасичення ринку товарами, роботами та послугами.
Вищевказані тенденції вимагатимуть удосконалення фінансового менеджменту.
Застосування кластерної моделі.
Кластери – це об’єднання підприємств малого та середнього бізнесу, навчальних закладів, контролюючих та регулюючих інституцій за територіальною ознакою.
Проте проблемою кластерної моделі є те, що для потреб нових виробничих систем використовуються не всі показники звітності.
Отже необхідна певна переорієнтація, переосмислення та конкретизація показників звітності, виходячи з вимог повноцінного інформаційно-аналітичного забезпечення кластерної моделі.
В кластерних моделях суб’єктом стратегічного управління є неурядові громадські організації-координатори.
Тобто в майбутньому потрібно вдосконалити інформаційне забезпечення аналізу кластерних моделей і оптимізувати їх менеджмент.
Інтенсифікація також в майбутньому наукових досліджень соціально-економічного аналізу.
3. Розвиток економічного аналізу в Україні
Дослідження економічного аналізу на Україні, як свідчить історія розвитку були ускладнені із-за двох причин:
- особливостями історичного розвитку України;
- відсутністю достатнього числа літературних джерел;
І як свідчать особливості історичного розвитку України економічний аналіз в Україні розвивався поетапно, дуже повільно і з багатьма ускладненнями.
Перше зародження, як такого аналізу відбулось в Київській Русі в ХІ столітті н.е. і пізніше – в Галицько-Волинському князівстві.
Другим етапом розвитку вважається період після татаро-монгольського нашестя.
Третім етапом розвитку вважається період виникнення у кінці ХΥ століття Запорізької Січі.
Усі ці вище перераховані періоди розвитку економічного аналізу були примітивними.
Далі однією з перших в історії України практичних спроб аналізу фінансів на рівні держави була діяльність гетьмана І.Мазепи.
Проте в цілому аналіз продовжував залишатись оперативним. В дальнішому взагалі відбувся занепад розвитку коли Україна втратила ознаки незалежної держави і підпорядковувалась царські Росії.
І тільки ХХ століття стало вагомим періодом у розвитку аналізу. Проте і в даний період були свої ускладнення, а саме: різноманітні видання здійснювались у видавництвах Москви, Ленінграду і звичайно на російській мовою.
В такому напрямку і здійснювався розвиток економічного аналізу в колишньому СРСР, а тому окремо розвиток аналізу в Україні виділити неможливо.
Значного розвитку економічний аналіз зазнав в 80-ті роки ХХ століття.
У 90-х роках ХХ століття тенденція розвитку економічного аналізу посилилась в зв’язку з переходом до ринкових відносин в Україні. Почалося становлення національної школи економічного аналізу представниками якої є П.І.Гайдуцький, В.М.Іваненко. Сформувались і розвиваються певні напрямки досліджень, наприклад так як:
1. Теорія економічного аналізу.
2. Фінансовий аналіз.
3. Стратегічний аналіз.
Проте ХХ століття вимагає подальшого удосконалення існуючої методології економічного аналізу.
Завдання 1
Місячний посадовий оклад економіста - 350 грн. при тривалості робочого дня 8 годин. За графіком він має відпрацювати 22 дні, один з яких святковий, що не збігається з вихідним, а фактично йому був наданий листок непрацездатності на 4 дні, один з яких передсвятковий. З фонду матеріального заохочення економісту нарахована премія в розмірі 20% фактичного заробітку. Нарахувати місячну заробітну плату економісту.
1) 22 – 1 = 21 – день – робочий.
2) 21 – 4 = 17 днів – відпрацював економіст.
3) 350 : 21 = 16,67 грн. – денна заробітна плата.
4) 16,67 · 17 = 283,39 грн. – заробітна плата згідно посадового окладу
5)
грн. – премія в розмірі 20 %.6) 283,39 + 56,68 = 340,07 грн. – місячна заробітна плата економіста.
Завдання 2
Робота двох підприємств, що виробляють однакову продукцію у межах об’єднання, характеризується даними, наведеними в табл.. 16.
Таблиця 16
Підприємство | Попередній період | Звітний період | ||
обсяг виробництва, грн. | чисельність працюючих, чол. | обсяг виробництва, грн. | чисельність працюючих, чол. | |
№ 1 | 2 040 000 | 560 | 1 950 000 | 480 |
№ 2 | 2 500 000 | 495 | 3 540 000 | 620 |
Розрахувати індекси зміни продуктивності праці робітників кожного підприємства та загальний процент підвищення продуктивності праці на двох підприємствах.
Розв’язок
1) Продуктивність по підприємству № 1:
а) за попередній період
грн./чол.б) за звітний період
грн./чол2) Продуктивність по підприємству № 2:
а) за попередній період
грн./чол.б) за звітний період
грн./чол3) Індекс зміни продуктивності праці по підприємству № 1:
4) Індекс зміни продуктивності праці по підприємству № 2:
5) Процент підвищення продуктивності праці:
а) по підприємству № 1
1,115 х 100% = 111,5%;
111,5% - 100% = 11,5%
б) по підприємству № 2
1,13 х 100% = 113%;
113% - 100% = 13%
Завдання 3
На ділянці працює 12 робітників. Інтервал обходів при проведенні моментних спостережень – 5 хв. Спостереження здійснювалися за дві години до закінчення зміни (з 15 до 16 год.). Коефіцієнт використання фонду робочого часу- 0,85. Результати спостереження наведено в табл.8.