Сьогодні від ефективності інвестиційної політики держави залежить стан виробництва, становище та рівень технічого оснащення основних фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних та економічних проблем. Інвестиції являються основою для розвитку підприємств, окремих галузей та економіки в цілому [17,25]. Інвестиції потрібні підприємствам і організаціям для переходу до нормальної господарської діяльності, для переозброєння виробництва, підвищення якості продукції. Особливої значущості ці процеси набувають на макроекономічному рівні, де держава повинна регулювати створення в країні сприятливого інвестиційного клімату – це сукупність політичних, правових, економічних, соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів, сприятливий інвестиційний клімат в Україні має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків; формування і розвиток фондового ринку, сприяти спрямуванню інвестицій у пріоритетні виробництва. Глибокі зміни в господарському механізмі України, зумовлені переходом до ринкової економіки, потребують підвищеної уваги до вирішення питань інвестиційної діяльності [18, 40].
Абрамович Г. В. у своїй статті зазначає, що до чинників, які реально можуть вплинути на активізацію залучення іноземних інвестицій в економіку України, відносяться:
- підвищення рівня розвитку продуктивних сил та поліпшення стану ринку інвестицій;
- стабілізація законодавчої бази;
- інтеграція політичної волі усіх гілок влади;
- нормалізація стану фінансово-кредитної системи;
- підвищення пріоритетності статусу іноземного інвестора;
- підвищення інвестиційної активності населення.
Іноземний капітал, який органічно з’єднується з національними зусиллями та ресурсами, генерує за принципом ланцюгової реакції високий інтегральний ефект на основі застосування більш прогресивних засобів праці, збільшення кваліфікації робітників та покращення використання наявних виробничих ресурсів.
Сучасні умови економічного розвитку вимгають проведення активної політики по залученню ПІІ. В Україні створена законодавча база в сфері регулювання інвестиціної діяльності, яка поступово вдосконалюється з метою досягнення більшого притоку іноземних інвестицій та підвищення ефективності їх використання. Прийнятим 19 березня 1996 р. Законом України “Про режим іноземного інвестування” для іноземного інвестора в Україні встановлені рівні умови діяльності з вітчизняним інвестором. Вказаним законом іноземним інвесторам даються державні гарантії захисту їх капіталовкладень. Позитивно впливає на залучення іноземних інвестицій співробітництво та допомога України з боку Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій. Для пошуку фінансових ресурсів та реалізації інвестиційних проектів створена Українська державна кредитно-інвестиційна компанія. Значну роль у процесі іноземного інвестування в Україні відіграють іноземні банки, які кредитують в основному імпортні операції клієнтів і виробничу діяльність деяких підприємств з іноземними інвестиціями. Важливими правовими документами, які регулюють взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності, являються міждержавні угоди “Про сприяння та взаємний захист інвестицій” [17, 25]. В умовах економічної та політичної криз, які переживає Україна, внутрішні інвестиційні можливості значно зменшились. У зв’язку з цим великі надії покладаються на надходження зовнішніх інвестицій, але цей процес поки що гальмується рядом проблем, подолати які можливо шляхом покращення інвестиційного клімату нашої держави.
3.2. Інвестиції на території України
Економічний розвиток будь-якої країни значною мірою обумовлений рівнем інвестиційної діяльності. Тому залучення прямого іноземного капіталу в народногосподарський комплекс України й акумулювання його з вітчизняним дало б змогу вирішити низку інвестиційних проблем та, відповідно, вийти з економічної кризи.
Слід зазначити, що проблема іноземного інвестування широко дискутується в наукових працях провідних учених України та світу. Серед вітчизняних заслуговують на увагу дослідження Гаврилюка О. В., Герасимчука М. С., Макогона Ю. В., Пересади А. А. Проблемам функціонування ПІІ присвячені праці зарубіжних учених У. Чарпа, Р. Хотла, Д. Бейлі, Л. Гітмана, М. Джанка та ніших дослідників, як зазначила у своїй статті Войцеховська В. В.
Тому іноземні інвестиції виступають важливою умовою здійснення стурктурної перебудови національної економіки, забезпечення технічного прогресу, збільшення показників господарської діяльності підприємства. ПІІ мають велке значення для економіки країни, тому що вони забезпечують ефективну інтеграцію національної економіки в світову завдяки виробничій і науково-технічній кооперацій., є джерелом капіталовкладень у формі сучасних засобів виробництва, збільшують продуктивність праці, залучення вітчизняних підприємств до використання передового досвіду, сприяють розширенню інновацій, підвищують добробут населення країни [20, 61].
Безперечним є те, що інвестиційний простір України на сьогодні є конкурентним середовищем як з позиції конкуренції інвесторів за кращі інвест-проекти галузі на території для потенційного прямого інвестування, так і з позицій конкуренції певних підприємств, галузей та регіонів за потоки ПІІ. На противагу до конкуренції інвесторів за території, конкуренція території (галузей, підприємств, проектів) за потоки ПІІ в Україні є набагато сильнішою. Оскільки на сьогодні інвестиційний простір країни - так би мовити, ринок перебуває ще на стадії розвитку, то очевидною є поява певного роду “монополістів”, які у створеному інвестиційному кліматі змогли залучити до себе більші шматки “інвест-пирога” [21,28].
У процесі надходження ПІІ в Україну виділяють 3 етапи. Перший з них охоплює період з 1992 р. по 1994 р. і характеризується низьким значенням іноземних інвестицій. У 1994 р. інвестування не перевищуваол 10 дол. США на одну особу населення. Другий етап тривав до початку ХХІ ст. і відрізнявся динамічним зростанням зацікавленості іноземних інвесторів. За 1994-2000 рр. Обсяг ПІІ зріс у 6,8 разів й досягнув 78 дол. США на одного мешканця України. За 2001-2004 рр. Обсяг ПІІ зріс на 5,1 млрд. дол. США порівняно з 1994-2000 рр., або у 25 разів. Станом на 1 січня 2005 р. на одну особу населення вже припадало 177 дол. США, що в 19,5 разів перевищило рівень 1994 [19, 105].
Оскільки інвестиційний простір України є неоднорідним, то є доцільним зазначити частку надходжень ПІІ у регіони України. Так Харламова Г. О. у своїй статті на основі даних Держкомстату з надходжень ПІІ провела розрахунки частки регіону у надходженні в Україну (таб. 2)
Таблиця 2. Частки надходжень ПІІ у регіони України у 1995-2005 рр., %
| Область | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 |
| АР Крим | 1,74 | 1,76 | 6,44 | 6,46 | 4,58 | 4,04 | 3,77 | 3,58 | 3,56 | 3,37 | 3,96 |
| Вінницька | 0,08 | 0,60 | 0,46 | 0,61 | 0,44 | 0,39 | 0,57 | 0,60 | 0,87 | 0,97 | 0,79 |
| Волинська | 0,46 | 0,36 | 0,73 | 1,10 | 1,50 | 1,30 | 1,26 | 1,07 | 0,98 | 1,30 | 1,17 |
| Дніпропет- ровська | 8,98 | 7,14 | 8,23 | 7,45 | 6,15 | 5,42 | 5,68 | 6,47 | 7,83 | 8,99 | 9,32 |
| Донецька | 12,55 | 8,85 | 6,02 | 5,42 | 5,91 | 7,90 | 7,92 | 7,35 | 7,11 | 6,52 | 5,91 |
| Житомирська | 0,66 | 0,45 | 2,23 | 1,84 | 1,14 | 0,85 | 0,72 | 0,84 | 1,06 | 1,16 | 0,99 |
| Закарпатська | 2,90 | 2,01 | 2,31 | 2,26 | 2,31 | 2,25 | 2,38 | 2,37 | 2,33 | 2,73 | 2,92 |
| Запорізька | 1,74 | 1,59 | 1,08 | 2,42 | 8,15 | 6,54 | 5,94 | 6,74 | 6,70 | 6,64 | 5,86 |
| Івано-Франківська | 2,54 | 2,01 | 1,30 | 1,20 | 1,23 | 1,12 | 1,03 | 1,02 | 1,28 | 1,44 | 1,45 |
| Київська | 2,96 | 3,61 | 8,40 | 9,87 | 9,25 | 8,15 | 8,84 | 9,08 | 7,73 | 7,12 | 6,12 |
| Кіровоградська | 0,95 | 0,76 | 0,61 | 0,62 | 0,55 | 0,51 | 0,50 | 0,79 | 0,69 | 0,88 | 1,28 |
| Луганська | 3,95 | 2,53 | 1,72 | 1,35 | 1,00 | 0,86 | 0,81 | 0,86 | 0,94 | 0,87 | 1,78 |
| Львівська | 5,56 | 4,86 | 3,80 | 3,53 | 2,94 | 3,45 | 3,87 | 3,51 | 4,02 | 4,58 | 4,19 |
| Миколаївська | 0,48 | 0,70 | 1,79 | 1,49 | 1,12 | 1,11 | 1,17 | 1,33 | 1,18 | 1,13 | 0,91 |
| Одеська | 12,23 | 8,62 | 7,54 | 6,12 | 6,50 | 5,59 | 5,24 | 5,17 | 5,32 | 5,43 | 6,07 |
| Полтавська | 2,17 | 1,52 | 1,47 | 1,79 | 3,05 | 6,34 | 4,67 | 3,28 | 2,79 | 2,65 | 2,46 |
| Рівненська | 0,50 | 0,38 | 1,31 | 1,54 | 1,81 | 1,41 | 1,18 | 1,05 | 0,93 | 0,81 | 0,86 |
| Сумська | 0,91 | 1,88 | 0,92 | 0,63 | 0,71 | 0,95 | 1,14 | 2,78 | 2,34 | 2,12 | 1,58 |
| Тернопільська | 1,80 | 1,01 | 0,74 | 1,00 | 0,65 | 0,53 | 0,55 | 0,50 | 0,49 | 0,43 | 0,45 |
| Харківська | 0,56 | 0,91 | 1,35 | 2,01 | 1,83 | 2,28 | 3,12 | 3,30 | 3,01 | 4,02 | 4,61 |
| Херсонська | 0,08 | 0,23 | 0,46 | 0,59 | 0,57 | 0,79 | 0,91 | 0,99 | 1,01 | 0,97 | 0,87 |
| Хмельницька | 0,95 | 0,78 | 0,60 | 0,55 | 0,44 | 0,42 | 0,40 | 0,47 | 0,52 | 0,70 | 0,80 |
| Черкаська | 4,65 | 3,14 | 7,13 | 6,49 | 4,30 | 3,16 | 2,70 | 1,20 | 1,52 | 1,46 | 1,47 |
| Чернівецька | 0,70 | 0,47 | 0,40 | 0,45 | 0,37 | 0,25 | 0,23 | 0,28 | 0,30 | 0,31 | 0,29 |
| Чернігівська | 1,70 | 1,35 | 1,55 | 1,55 | 1,51 | 1,43 | 1,33 | 1,18 | 1,12 | 1,14 | 1,13 |
| м. Київ | 24,96 | 40,80 | 30,38 | 29,95 | 30,74 | 31,79 | 33,24 | 33,84 | 34,05 | 31,98 | 32,13 |
Результати аналізу неоднорідності розподілу ПІІ по регіонах України дозволяють зробити висновок про достатньо високу та монотонно зростаючу концентрацію їх в м. Києві, Дніпропетровській, Київській, Одеській, Донецькій та Запорізькій областях.