Проте, як видно з таблиці 2, структура малого підприємництва за формами власності після 1996 року практично законсервувалася. Мають місце лише незначні її коливання. Звертає на себе увагу досить повільне зростання частки приватної форми власності, хоча вважається, що в цій сфері вона є найбільш оптимальною. Її частка становить менше третини малих підприємств. Серед малих промислових підприємств частка приватної форми власності є ще меншою, ніж в цілому по малим підприємствам і становила у 2005 році 27 %.
За юридичною формою малі промислові підприємства колективної власності у 2005 році поділялися на: кооперативи - 4,1 %, акціонерні товариства - 10,7 %, колективні підприємства - 13,2 %, товариства з обмеженою відповідальністю – 72,0 %.
Таблиця 3
Регіональна структура МП в Україні у 2003 році за кількістю підприємств, середньосписковою чисельністю зайнятих та обсягами виробленої продукції
| Регіони | Кількість | Чисельність | Обсяги продукції | |||
| Одиниць | Частка, % | Тис. осіб | Частка, % | млн. грн. | Частка, % | |
| Україна | 217930 | 100,00 | 1709,8 | 100,00 | 19432,7 | 100,00 |
| АР Крим | 9183 | 4,21 | 65,5 | 3,83 | 708,1 | 3,64 |
| Вінницька | 5221 | 2,40 | 52 | 3,04 | 418,8 | 2,16 |
| Волинська | 3468 | 1,59 | 32,7 | 1,91 | 248,9 | 1,28 |
| Дніпропетровська | 13494 | 6,19 | 107,9 | 6,31 | 1227,8 | 6,32 |
| Донецька | 24807 | 11,38 | 149,9 | 8,77 | 1704,5 | 8,77 |
| Житомирська | 5181 | 2,38 | 43,6 | 2,55 | 319,3 | 1,64 |
| Закарпатська | 5843 | 2,68 | 41,7 | 2,44 | 356,8 | 1,84 |
| Запорізька | 7972 | 3,66 | 65,5 | 3,83 | 866,5 | 4,46 |
| Івано-Франківська | 6146 | 2,82 | 47,7 | 2,79 | 372,7 | 1,92 |
| Київська | 5978 | 2,74 | 60,7 | 3,55 | 692,6 | 3,56 |
| Кіровоградська | 4369 | 2,00 | 34,5 | 2,02 | 282,7 | 1,45 |
| Луганська | 8764 | 4,02 | 68,9 | 4,03 | 593,5 | 3,05 |
| Львівська | 13612 | 6,25 | 124,3 | 7,27 | 1055 | 5,43 |
| Миколаївська | 6843 | 3,14 | 47,7 | 2,79 | 482,7 | 2,48 |
| Одеська | 9591 | 4,40 | 86,9 | 5,08 | 1081,6 | 5,57 |
| Полтавська | 6128 | 2,81 | 55,8 | 3,26 | 537 | 2,76 |
| Рівненська | 3650 | 1,67 | 37,2 | 2,18 | 272,8 | 1,40 |
| Сумська | 4944 | 2,27 | 44,5 | 2,60 | 408,8 | 2,10 |
| Тернопільська | 3030 | 1,39 | 31,1 | 1,82 | 241,4 | 1,24 |
| Харківська | 13392 | 6,15 | 111,3 | 6,51 | 1251,9 | 6,44 |
| Херсонська | 7615 | 3,49 | 35,1 | 2,05 | 331,4 | 1,71 |
| Хмельницька | 4519 | 2,07 | 41,8 | 2,44 | 344,7 | 1,77 |
| Черкаська | 5058 | 2,32 | 37,6 | 2,20 | 359,4 | 1,85 |
| Чернівецька | 2976 | 1,37 | 29,6 | 1,73 | 217,3 | 1,12 |
| Чернігівська | 3388 | 1,55 | 37,9 | 2,22 | 281,3 | 1,45 |
| м. Київ | 30691 | 14,08 | 202,6 | 11,85 | 4588,4 | 23,61 |
| м. Севастополь | 2068 | 0,95 | 15,8 | 0,92 | 186,8 | 0,96 |
Досить показовим в контексті усвідомлення особливостей розвитку малих підприємств в Україні є, на нашу думу, аналіз їхньої регіональної та галузевої структури та розподілу за кількістю зайнятих.
Аналіз даних про розвиток та розподіл малих підприємств по регіонах України засвідчує, що, незважаючи на зростання їхньої чисельності, диспропорції, які існували у територіальному розподілі малих підприємств, зберігаються (див. табл. 3).
Показники територіального розподілу малих підприємств передусім засвідчують залежність їхньої кількості від економічного потенціалу регіону. Проте, якщо у період адміністративно-командної економіки його головним критерієм була, насамперед, величина промислового потенціалу, в останні роки – на перше місце вийшли величина та концентрація банківського та фінансового капіталів. Саме така зміна чинників стала, на наш погляд, головною причиною виходу Києва на перше місце в Україні за розвитком малого бізнесу, що відбувся в 1997 році. До цього за загальною кількістю малих підприємств в Україні лідирувала Донецька область.
З другої половини 90-х рр. спостерігається тенденція до поступового вирівнювання розвитку малих підприємств в регіонах України. Зокрема, з 1995 по 2003 рр. частка п’яти областей, які займали в Україні перші місця за кількістю малих підприємств (Донецька область, м. Київ, Харківська область, Львівська область, Кримська АР), зменшилася з 45 до 42 %, в той час як питома вага 5 областей, що мали найменшу абсолютну кількість малих підприємств, зросла з 5,9 до 6,9 %. Проте розрив між регіонами-лідерами та регіонами-аутсайдерами в розподілі малих підприємств залишається досить глибоким. У Донецькій, Львівській, Миколаївській, Херсонській областях та містах Києві і Севастополі кількість підприємств в розрахунку на 10 тис. чоловік населення перевищує загальнодержавний показник і становить 50-116 підприємств (проти середнього по Україні – 44 підприємств), в той час як у Чернігівській та Вінницькій областях вона ледь не вдвічі менше за середню (27 і 29 відповідно).
Співставлення регіональних показників дозволяє зробити висновок про переважаюче функціональне призначення малих підприємств в окремих регіонах. Так, переважно соціальний ефект (забезпечення зайнятості) малі підприємства відіграють в Київській, Львівській, Полтавській, Чернігівській, Рівненській та Тернопільській областях. Інституційний ефект (який виявляється завдяки створенню порівняно більшої кількості малих підприємств) спостерігається в АР Крим, Донецькій, Миколаївській, Херсонській областях. Нарешті, за економічним ефектом малих підприємств немає рівних місту Києву, де вироблено 23,6 % всього продукту малих підприємств України, при тому, що на них зайнято 11,9 % усіх зайнятих на малих підприємствах.