Смекни!
smekni.com

Малий бізнес в Україні (стр. 4 из 10)

На думку експертів, регіональні диспропорції розвитку малих підприємств пояснюються: економічним потенціалом регіону; наявністю ресурсів; господарською структурою регіону; рівнем кадрового забезпечення; ставленням органів влади та населення до малого бізнесу; наявністю ринкової інфраструктури; інформаційним забезпеченням; традиціями та місцевою психологією.

У галузевій структурі малого бізнесу за кількістю підприємств та обсягами випуску продукції провідні місця посідають торгівля і промислове виробництво (див. табл. 4). Принципово інша картина спостерігається в розподілі прибутку, який, як відомо, є основним джерелом розвитку підприємств. Так, малі підприємства, які здійснюють операції з нерухомістю, складаючи лише 12,1 % їхньої чисельності в Україні, створюють 13,1 % продукції та 22,1 % загального прибутку. Навпаки, малі промислові підприємства, на яких зайнята понад п’ята частина працівників малого бізнесу, є в цілому збитковими. Таким чином, порівняння показників прибутковості та розвитку виробництва в малому підприємництві виявляє суперечливу ситуацію, що свідчить про тенденцію до послаблення його зв’язків з загальним станом народного господарства. Таке становище, на наш погляд, лише почасти зумовлене галузевою специфікою. Більшою мірою воно викликане недосконалістю чи відсутністю галузевої інфраструктури, а також відсутністю галузевої координації малого підприємництва, яку в країнах Європи беруть на себе об’єднання підприємців.

За підсумками 2005 року частка малих підприємств, зайнятих у сфері оптової та роздрібної торгівлі, зросла до 48,1 % від загальної кількості малих підприємств, операціями з нерухомістю – до 12,7 %. Позитивним виявилося збільшення частки підприємств в промисловості до 16,5 % та в будівництві – до 8,8 %.

Таблиця 4

Галузева структура малих підприємств України у 2005 році, %

Галузі економіки

Кількість

Випуск продукції

Прибуток

Всього по економіці,
у тому числі:

100,0

100,0

100,0

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

3,6

5,8

-2,7

Промисловість

15,8

26,9

-6,7

Будівництво

8,4

14,5

5,8

Оптова та роздрібна торгівля

46,4

24,1

73,9

Готелі та ресторани

3,5

3,0

-0,2

Транспорт

3,9

7,1

3,6

Операції з нерухомістю

12,1

13,1

22,1

Колективні та особисті послуги

3,4

2,4

0,1


Таблиця 5

Частка продукції малих підприємств у промисловому виробництві за галузями, %

Галузі промисловості

2003

2004

2005

Вся промисловість

4,5

5,1

3,3

Добувна

0,4

0,5

0,3

Обробна

6,6

7,2

4,4

Харчова та перероблення с/г продуктів

6,6

6,8

3,8

Легка, у тому числі:

16,0

20,5

9,7

Текстильна та пошиття одягу

12,2

15,0

11,2

Виробництво шкіри та шкіряного взуття

26,3

30,5

6,6

Виробництво деревини та виробів з деревини

29,8

21,5

22,3

Целюлозно-паперова; видавнича справа

30,6

24,7

20,0

Виробництво коксу та продуктів нафтопереробки

3,9

4,2

0,4

Хімічна та нафтохімічна, у тому числі:

5,4

6,6

4,7

Виробництво хімічне

4,4

4,7

3,1

Гумових та пластмасових виробів

8,3

14,6

10,6

Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів

4,6

5,8

5,1

Металургія та оброблення металу

1,4

1,8

1,0

Машинобудування, у тому числі:

8,4

9,4

6,7

Виробництво машин та устаткування

6,3

7,0

6,4

Електричного та електронного устаткування

18,7

19,9

11,2

Транспортного устаткування

3,7

3,5

2,6

Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води

0,4

1,3

0,5

У 2003-2005 рр. спостерігалася загрозлива тенденція до зниження частки малих підприємств у промисловому виробництві за видами економічної діяльності. Так, дані таблиці 5 свідчать, що у 2005 році не було практично жодної галузі промислового виробництва, де частка малих підприємств не зменшилася б порівняно з попереднім періодом.

Відчутно зменшилася частка малих підприємств у таких економічно та соціально важливих галузях, як харчова та переробка сільгосппродуктів, легка, виробництво деревини та виробів з деревини, целюлозно-паперова, видавнича справа, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, електричного та електронного устаткування. Частка в підгалузі виробництва шкіри та шкіряного взуття зменшилася в кілька разів. Те, що вказані процеси відбуваються саме у початковий період відновлення економічного зростання, свідчить, що між великим та малим бізнесом в Україні не вдалося налагодити належного зв’язку, що може стати перепоною для подальшого зростання виробництва.

Таблиця 6

Динаміка зайнятих на МП в Україні у 1991-2004 рр.

Показники

1992

1997

1998

1999

2003

2004

2005

Середньорічна кількість працюючих на МП, тис.

1192,4

1178,1

1395,5

1559,9

1677,5

1709,8

1715,7

Відсотків до попереднього року

х

104,7

118,5

111,8

107,5

101,9

100,3

У розрахунку на одне підприємство, осіб

25

12

10

9

9

8

7

Відсотків до кількості працездатного населення

4,1

4,1

4,9

5,5

5,9

6,0

6,8

За підсумками 2005 року із загальної кількості працюючих на МП близько 36,6 % було зайнято в оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами, наданні послуг з ремонту, що може бути пояснено динамічністю розвитку сфери послуг та торгівлі. Питома вага зайнятих у сфері здійснення операцій з нерухомістю, здавання в найм, надання послуг юридичним особам також досить висока та складає близько 11,2 % від загальної чисельності працівників, зайнятих на МП.


Таблиця 7

Зайнятість на українських малих підприємств за основними видами економічної діяльності за 2006 рік (станом на кінець вересня)

Види діяльності

Чисельність зайнятих

млн. чоловік

% до загальної чисельності

Всього по економіці
з неї:

1683,2

100

Промисловість

377,0

22,4

Будівництво

205,4

12,2

Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги ремонту

616,05

36,6

Готелі та ресторани

72,4

4,3

Транспорт

75,7

4,5

Операції з нерухомістю, здавання під найм, послуги юридичним особам

188,5

11,2

Колективні, громадські та особисті послуги

84,2

5,0

Інші

64,0

3,8

В структурі зайнятих питома вага працюючих на малих підприємствах, створених в промисловості, складає 22,4 %. Значною залишається частка зайнятих на підприємствах, орієнтованих на надання послуг в будівництві (12,2 %). Причому збільшення чисельності зайнятих цим видом економічної діяльності призводить до посилення конкуренції між працівниками, зайнятими в цій сфері.