Малий бізнес України в розвиткові національної економіки (стр. 3 из 7)

В роботі доведено, що для успішного розвитку малого бізнесу в Україні необхідно враховувати історичні реалії його становлення та функціонування в національній економіці, а також особливості кожного окремого регіону. Така необхідність зумовлена тим, що Україна є сукупністю дуже неоднорідних територій, кожна з яких має неповторні, притаманні тільки їй риси та характеристики. Тому розвиток малого підприємництва та розробка відповідних державних програм його регулювання потребує регіонального підходу до оцінки функціонування цієї сфери і має базуватися на використанні таких методологічних прийомів, як галузевий та факторний аналіз, використання інтегрованих показників розвитку малого бізнесу на окремих територіях (у регіонах, районах), вивчання впливу підприємницької діяльності на економічну, соціальну, наукову сфери. Для формування та становлення державної системи підтримки підприємницької діяльності набуває великого значення вивчення та адаптація світового досвіду в цій галузі, де малий бізнес є провідною сферою ринкової економіки. Так, позитивним для України є досвід американської дворівневої моделі регулювання підприємницької діяльності; іспанської системи надання широкої адміністративної та господарської автономії в галузі малого підприємництва місцевим органам влади; фінської моделі сприяння інноваційному підприємництву; системи фінансування впровадження новітніх технологій в малому бізнесі Японії; використання аналізу бізнесового потенціалу регіонів країни та поділення їх на “більш” та “менш” пріоритетні за прикладом Туреччини; впровадження російської системи моніторингу стану малого бізнесу в кожному окремому регіоні країни. Велике значення в українській практиці сприяння розвитку малого підприємництва може мати створення спеціальних інститутів – інноваційних центрів та центрів розвитку підприємництва (передачі технологій, бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, технологічних парків), що забезпечуватимуть підтримку підприємництва та стимулюватимуть використання інноваційних технологій в їх діяльності. Провідне завдання державної та регіональної політики України полягає в адаптації світової практики регулювання малого підприємництва до сучасних умов українського ринку, адже від всебічної підтримки малого бізнесу з боку державних органів залежить докорінна ринкова трансформація економіки України та формування постіндустріального суспільства.

У розділі 2. “Аналіз територіальних особливостей розвитку малого бізнесу в Україні” розглянуто стан малого бізнесу в Україні, наведена оцінка стану малого бізнесу Донецького регіону, що є складовою національного господарства країни, визначена роль малого бізнесу в інноваційному розвиткові національної економіки.

Загальний економічний аналіз сучасного стану малих підприємств в Україні дозволив зробити низку висновків, що поділено на два блоки. Перший блок стосується процесу розвитку та зростання малого бізнесу в Україні. За період з 1999-2006 роки спостерігалося активне зростання кількості малих підприємств, які в основній масі відносилися до сфери бізнесу і мали в основі підприємницьку діяльність. Їх функціонування повністю підпорядковано ринковим законам і закономірностям. Здійснюється процес активного залучення населення регіону до сфери малого бізнесу, що сприятливо впливає на його економічний стан та сприяє подоланню проблеми безробіття. Динамічно розвивається інфраструктура малого бізнесу: з’являються нові фірми по наданню консультаційних послуг малому підприємництву; банківські установи, які виділяють фінансові кошти для розвитку бізнесу; фірми-постачальники, перевізники, посередники, що стають постійними партнерами для малого підприємства. Зростають основні економічні показники підприємницької діяльності: збільшується питома вага малого бізнесу в реалізації продукції, робіт та послуг в регіоні; зростає кількість основних та обігових коштів малих фірм; збільшуються інвестиції в малий бізнес, що дозволяє здійснювати технічне переобладнання малих підприємств.

Другий блок висновків характеризує негативні сторони в економічному розвитку малого підприємництва. Разом із зростанням кількості малих підприємств збільшується розрив між кількістю зареєстрованих та дійсно діючих підприємств в регіоні, що являє собою процес дробіння підприємств на більш малі з метою переходу на спрощену систему оподаткування. Це, в свою чергу, стримує процес приросту капіталу – головного показника економічного зростання в ринковій економіці. Розвиток малого бізнесу відбувається нерівномірно на території регіону. Найбільша кількість підприємств та найефективніші показники діяльності малого бізнесу спостерігаються у великих промислових містах, в той час як у невеликих селищах та містах відбувається банкрутство малих підприємств та зменшення їх кількості. Така ситуація зумовлює нерівномірний розвиток регіону, спричиняє відтік робочої сили з периферійних населених пунктів до центральних. Спостерігається переважна орієнтація суб’єктів малого підприємництва на швидкоприбуткові види економічної діяльності, тоді як зовсім відсутній інтерес до довгострокових інвестицій у виробництво продукції з використанням інноваційних технологій, що гальмує інноваційний розвиток регіональної економіки. Несприятливим є інвестиційний клімат, що проявляється в таких проблемах для розвитку малого бізнесу, як висока конкуренція з боку великих вітчизняних та зарубіжних виробників, труднощі з реалізацією продукції, нестача коштів, високі податки. Все це призводить до збільшення витрат малих підприємств та негативних фінансових результатів їх діяльності. Недосконалість податкової системи, велика кількість і розмір податків та обов’язкових зборів призводить до штучного заниження малими підприємствами своїх оборотів та прибутку з метою переходу на спрощену систему оподаткування. Таким чином, прибуток малого підприємництва, як одне з джерел поповнення місцевих бюджетів, втрачає своє значення, а результатом цього є той факт, що в бюджеті практично відсутні кошти на фінансування програм розвитку підприємницької діяльності як на обласному, так і на місцевому рівнях. Відсутні дійові механізми підтримки малого бізнесу з боку державних та регіональних органів влади.

Основними даними, що розглядаються Донецьким обласним управлінням статистики, і аналізуючи які можна говорити про соціальні процеси, є рівень зайнятості населення в даній сфері і оплата праці робітників. Проте у статистиці практично відсутня низка таких показників, як: зростання числа зайнятих та їх соціальна забезпеченість і захищеність; масштаби розширення послуг, що надаються в соціальній сфері; наявність елементів зовнішніх соціальних ефектів тощо. У сфері малих підприємств запропоновано розглядати зовнішні і внутрішні соціальні ефекти (рис.1), які характеризують специфіку взаємодії в малих соціальних групах.

Рис. 1. Соціальні ефекти малого бізнесу

Отже, можна говорити про соціальну ефективність малих підприємств з погляду внутрішнього соціального середовища, а також зовнішніх, суспільних ефектів. Вони тісно зв'язані і взаємообумовлені, але найбільший інтерес мають суспільні ефекти як найактуальніші для реальних соціальних процесів. В підсумку зазначено, що сьогодні сфера малого бізнесу потребує активного розвитку, а це є можливим лише при зростанні ролі державних органів влади в даному процесі. Так, зусилля органів влади мають бути націленими на фінансування розвитку малих підприємств, надання фінансової допомоги передусім підприємствам, що використовують інноваційні технології, підприємцям периферійних, невеликих містечок та селищ; вдосконалення податкової системи шляхом введення диференційованої (шости- та десятирозрядної) системи сплати податків у залежності від торгового обороту та отриманого прибутку; надання консультаційних та освітніх послуг малим підприємствам; спрощення системи отримання дозвільної документації та ліцензій на винаходи, впровадження прозорих схем надання державної допомоги у реалізації інноваційних проектів та ін. Ці заходи повинні бути втілені у державній програмі розвитку малого підприємництва, яка б передбачала перехід від екстенсивних важелів реформування економіки до інтенсивних, що стимулюють приватну ініціативу, підприємництво та інновації.

У розділі 3. “Розробка методичних підходів до досліджень та оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки” на прикладному рівні досліджено і сформульовано підходи до розробки методів фінансової оцінки малого бізнесу, можливості застосування кластерного аналізу в обробці анкетних опитувань при оцінці малого бізнесу, надані рекомендацій з використання комбінованих методів його оцінки з урахуванням видів діяльності та сформульовані показники оцінки впливу малого бізнесу на економічний, інноваційний та соціально-культурний розвиток держави.