розроблено механізм запобігання комерційним втратам електроенергії шляхом розробки економіко-математичної моделі оцінки комерційних втрат електроенергії в локальних електричних мережах, що сприяє удосконаленню планування виробництва та зниженню втрат електроенергії при її транспортуванні;
удосконалено:
склад функцій управління локальними електричними мережами шляхом впровадження нової функції "управління втратами електроенергії", що надає можливість знизити комерційні втрати електроенергії і підвищити ефективність діяльності мереж;
організаційний механізм енергонагляду та збуту через створення підприємницьких одиниць за окремими категоріями споживачів, що сприяє підвищенню ефективності роботи працівників, і економічний механізм стимулювання управлінського персоналу локальних електричних мереж, що покращить мотивацію персоналу щодо управлінської діяльності і дозволить підвищити продуктивність праці;
отримали подальшого розвитку:
метод оцінки ефективності управління локальними електричними мережами на основі використання ідей та принципів програмно-цільового підходу, що дозволяє контролювати ефективність управлінської діяльності в комплексі і знизити витрати на систему управління;
поняття "енергетична безпека" та метод її оцінки на рівні промислового підприємства, що забезпечує підвищення енергоефективності виробництва і сприяє удосконаленню механізмів управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж і зниженню витрат на управління.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані в дисертаційній роботі моделі, методи та механізми їх реалізації впроваджено в практику управління локальними електричними мережами, що дозволило підвищити ефективність їх функціонування. Ці методи є досить універсальними і можуть бути використані в практичній діяльності підприємств зі схожими умовами виробництва. Основні результати дослідження було використано при реструктуризації системи управління Кіровськими, Харцизькими, Донецькими Західними електричними мережами та при оцінці ефективності системи управління локальними електричними мережами ВАТ "Донецькобленерго". Річний економічний ефект від впровадження результатів дослідження в Кіровських електричних мережах ВАТ "Донецькобленерго", підтверджений актом, склав 560 тис. грн.
Теоретичні положення дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі викладання курсів „Організація виробництва” і „Економіка галузі” для студентів електроенергетичних спеціальностей.
Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження отримано автором особисто і знайшли відображення в опублікованих наукових працях. З наукових робіт, які написані у співавторстві, використано лише ті положення, що є результатом власної роботи здобувача. Конкретний внесок дисертанта в ці праці вказано в переліку основних публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на 7-ій Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених "Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі" (м. Донецьк) у 2006 році; на ІІ і ІІІ Міжнародних науково-теоретичних конференціях молодих вчених і студентів "Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери" (м. Донецьк) у 2005 і 2006 роках; на Міжнародній науково-практичній конференції „Маркетинг ХХІ століття: інтеграція науки і бізнесу” (м. Донецьк - Святогірськ) у 2006 році.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано в 10 роботах загальним обсягом 4,5 д. а., з яких автору належить 3,7 д. а.
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 150 найменувань і 9 додатків. Загальний обсяг роботи становить 144 сторінки тексту, матеріал дисертації ілюструють 34 таблиці і 19 рисунків.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методологію дослідження, розкрито наукову новизну і практичну цінність роботи.
У першому розділі "Теоретичні основи управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж" визначено особливості управлінської діяльності локальних електричних мереж; проаналізовано використання термінів "система управління" і "механізм управління" в економіці та уточнено їх сутність відповідно до сучасних умов розвитку економіки України; запропоновано концептуальну модель системи управління господарським суб’єктом у ринкових умовах та концепцію формування ефективних механізмів управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж.
У ринкових умовах господарювання підприємств, коли вони отримують більше самостійності і одночасно мають більше відповідальності за свої дії, значно підвищується роль управління. Об’єктом дослідження цієї наукової роботи є локальні електричні мережі, які забезпечують електропостачання споживачам у регіонах країни і певною мірою сприяють нормальній життєдіяльності продуктивних сил і населення. Технічний і економічний стан більшості сучасних локальних електричних мереж є незадовільним: протягом 2005 року втрати електроенергії на транспортування в окремих обленерго (наприклад, Чернівціобленерго) перевищували 30%. Ступінь зношеності устаткування в електричних мережах країни перевищує 50%, більшість енергопостачальних компаній є збитковими. Значення фактичних втрат електроенергії за окремими обленерго України приведені на рис.1.
Система управління сучасними локальними електричними мережами України, яка була сформована за часи планово-централізованої економіки, зазнала незначних змін під час реструктуризації галузі та переходу суб’єктів господарювання до ринкових відносин. Аналіз дозволив встановити характерні властивості механізмів управління та виявити ряд недоліків в їх функціонуванні. Найбільш вагомими з них є: обмежене використання системного підходу до управління; відсутність контролю за ефективністю системи управління в цілому та за окремими її елементами; недосконалість системи мотивації персоналу електричних мереж; відсутність підсистеми управління втратами електроенергії під час транспортування як найбільш значущим фактором ефективності діяльності мереж; недосконалість нормативної бази планування виробництва; обмежене використання загальних принципів менеджменту в системі управління. Отже, сьогодні гостро стоїть питання про формування ефективних механізмів управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж, які б оптимально сполучали ступінь їх ринкової незалежності з ефективним виконанням їх головного призначення – забезпеченням надійного електропостачання споживачів.
Виконаний аналіз щодо визначення термінів "система управління господарським суб’єктом" і "механізм управління" в працях різних вчених з питань менеджменту дозволив визначити, що єдиного тлумачення даних понять у сучасному менеджменті не існує. В економіці під механізмами управління в складі системи управління слід розуміти сукупність методів, принципів, форм, способів, важелів, заходів, пов’язаних процесом їх взаємодії. Отже, система управління являє собою сукупність механізмів управління, необхідних для реалізації цілей управління, тобто є комплексною категорією.
Узагальнюючи досвід відомих вчених-економістів у галузі менеджменту, уявляється доцільним в цій роботі запропонувати наступне трактування системи управління економічними суб’єктами. Це інтегроване поняття, подане сукупністю двох блоків, що реалізують управлінську діяльність. Перший блок являє собою місію і цілі суб’єкта господарювання, другий блок – це механізми управління виробничо-господарською діяльністю суб’єкта господарювання. Останній містить в собі наступні механізми:
1) інструментальний апарат управління у вигляді принципів і методів управління, які використовуються господарським суб’єктом в управлінській діяльності і створюють її ядро;
2) організаційний механізм управління у вигляді організаційної структури управління, яка становить форму упорядкованості служб і підрозділів суб’єкта господарювання, що забезпечує відповідність їх взаємодії;
3) процесний механізм управління, який розглядає систему управління в динаміці (містить в собі функції управління);
4) механізм цільового управління, що складається з блоку саморозвитку системи управління як генератора її самовдосконалення і інформаційно-поведінкової аури існування системи управління як блоку суспільного контролю.
Дослідження терміна "система управління" щодо сучасного господарського суб’єкта для наочного сприйняття взаємозв'язку її елементів доцільно зобразити в формі концептуальної моделі. Остання являє собою сукупність механізмів управління, об’єднаних в єдиний блок, пов’язаний із зовнішнім середовищем через місію і цілі господарського суб’єкта. Інструментарій управління покладений в основу формування організаційного механізму управління. Функціонування останнього в динаміці внаслідок здійснення функцій управління створює процесний механізм управління. Для виконання оцінки ефективності управлінської діяльності в моделі передбачений блок саморозвитку, спрямований на самовдосконалення системи. Інформаційно-поведінкова аура охоплює всю систему управління, тобто є сферою, в якій існують всі інші елементи системи. Головною особливістю запропонованої концептуальної моделі є виділення цілей і місії господарського суб’єкта в окремий блок, який має найбільшу значущість і спрямований на зовнішнє середовище. Побудова системи управління господарським суб’єктом згідно з цією моделлю починається з формування його місії та цілей, тобто сама система управління розглядається в динаміці за елементами функціонування. Подання системи управління господарським суб’єктом у вигляді запропонованої концептуальної моделі є особливо доцільним в сучасних економічних умовах України, коли підвищується роль соціальних чинників в управлінні через наявність значних соціальних негативних результатів функціонування національної економіки протягом останніх 15 років і зміни ціннісних настанов суспільства від суто економічних критеріїв у бік соціальних. Отже, соціальні результати мають бути первинними при визначенні місії і цілей будь-якого суб’єкта господарювання, тому запропонована в роботі концептуальна модель буде сприяти формуванню у керівників мислення, спрямованого на первинне досягнення соціальних результатів і відповідної орієнтації управлінської діяльності в цьому напрямку.