Найважливіша сучасна проблема української енергетики – наявність значних втрат електроенергії під час її транспортування. Загальні фактичні втрати електроенергії в електричних мережах на передачу (ФВЕ) містять у собі дві складові: власне технологічні втрати електроенергії (ТВЕ) і комерційні втрати електроенергії (КВЕ). Протягом останніх років в Україні спостерігається стійка тенденція до зростання як технологічної складової втрат електроенергії, так і їх комерційної складової. У ході аналізу причин виникнення комерційних ВЕ в локальних електричних мережах визначено попередній перелік чинників, які впливають на його значення. До визначених чинників належать: корисний відпуск електроенергії споживачам (Х1); частка транзиту в загальному обсязі переданої електроенергії (Х2); частка непромислових споживачів у корисному відпуску (Х3); частка населення у корисному відпуску (Х4); якість роботи служби енергонагляду (Х5); період року - зима (Z1); період року - літо (Z2); рівень сплати споживачами за електроенергію (Х6).
Для визначення значущості окремих чинників та розробки економіко-математичної моделі залежності КВЕ від обраних чинників застосовується метод регресійного аналізу, завдяки якому всі локальні електричні мережі розділені на групи за значенням частки транзиту іншим ліцензіатам і частки промислових споживачів в корисній відпустці. Далі сформовано економіко-математичну модель оцінки комерційних ВЕ:
для першої групи (з часткою транзиту більше 20%)
ВЕк =-0,16∙(Х1+Х2) +332/Х5+788/Х6;
для другої групи (з часткою транзиту менше 20% і часткою промислових споживачів більше 20%)
ВЕк = 2,77-0,377∙(Х1+Х2) +219∙(Х5+Х6);
для третьої групи (з часткою транзиту менш 20% і часткою промислових споживачів менш 20%)
ВЕк = - 0,14∙(Х1+Х2) +436/(Х5+Х6);
деХ1 – корисний відпуск електроенергії споживачам електричних мереж, виражений в відсотках від отриманої мережею електроенергії,%;
Х2 – транзит електроенергії іншим ліцензіатам, виражений в відсотках від отриманої електроенергії,%;
Х5 – якість роботи служби енергонагляду та збуту, кількість обходів споживачів в% від планової величини;
Х6 – рівень сплати за спожиту електроенергію споживачами,% від виставленої до сплати суми.
Чинники Х3, Х4, Z1 і Z2 відсутні в моделі внаслідок їх досить малих значущостей (менше 0,05).
Розроблену економіко-математичну модель оцінки пропонується використовувати під час прогнозування значень комерційних втрат електроенергії в локальних електричних мережах з метою їх попередження та підвищення точності планування виробництва. Для ефективного управління фактичними втратами електроенергії в локальних електричних мережах потрібно розробити систему заходів, спрямованих на регулювання виявлених чинників з метою максимального зменшення значень втрат електроенергії.
У третьому розділі "Практична реалізація ефективних механізмів управління локальними електричними мережами" розроблено заходи теоретичного і практичного напрямку щодо вдосконалення механізмів управління локальними електричними мережами; здійснено оцінку ефективності системи управління локальними електричними мережами ВАТ "Донецькобленерго" відповідно до запропонованого в роботі методу; виконано розробку організаційно-економічних заходів щодо удосконалення механізмів управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж.
Для подолання перешкод, пов’язаних з неефективною управлінською діяльністю локальних електричних мереж, рекомендовано вжити ряд заходів організаційного та економічного характеру, які можна об’єднати в дві групи: теоретичного і практичного напрямків. У теоретичному плані пропонується впровадження в процесний механізм управління нової спеціальної функції – „управління втратами електроенергії”; використання розробленого методу оцінки ефективності для забезпечення функціонування механізму саморозвитку; впровадження маркетингового підходу до управління службою енергонагляду та збуту. В практичному плані для локальних електричних мереж запропоновано: створення служби управління втратами електроенергії; реорганізація служби енергонагляду та збуту; впровадження нового механізму стимулювання працівників; удосконалення механізму планування в мережах шляхом здійснення оцінки комерційних втрат електроенергії.
Впровадження в механізм управління локальними електричними мережами нової спеціальної функції – „управління втратами електроенергії” – передбачає виокремлення в її складі двох специфічних функцій – управління технологічною складовою і управління комерційною складовою втрат електроенергії. У межах виконання цих функцій пропонується застосовувати повний набір загальних функцій управління, а саме: планування, організацію, мотивацію і контроль. Доцільність упровадження в систему управління локальними електричними мережами нової спеціальної функції обґрунтовується наявністю значних втрат електроенергії під час транспортування. Впровадження маркетингового підходу в організаційний механізм служби енергонагляду та збуту передбачає розподіл споживачів за окремими категоріями (промислові споживачі, непромислові та населення) і організацію обліку, нагляду і збирання коштів за спожиту електроенергію за окремими категоріями споживачів. Оцінка систем управління локальними електричними мережами ВАТ "Донецькобленерго" за місячними і річними показниками виявила їх неефективними за винятком Кіровських електричних мереж ВАТ "Донецькобленерго", в яких здійснено впровадження всіх запропонованих заходів. Реалізація запропонованої нової спеціальної функції управління потребує створення нової служби в складі служб та підрозділів локальних електричних мереж – служби управління втратами електроенергії. Виконані на підставі функціонально-вартісного аналізу розрахунки дозволили на прикладі Кіровських електричних мереж визначити чисельність персоналу служби (11 осіб) та сформувати перелік посадових обов’язків, необхідних для реалізації функції управління втратами електроенергії. Реорганізацію служби енергонагляду і збуту пропонується здійснити через створення підприємницьких одиниць, в яких виробничі функції децентралізовані та згруповані за окремими категоріями споживачів: промислові, непромислові і населення. Контроль за виконанням основних показників діяльності підприємницьких одиниць та стимулювання персоналу здійснюється на рівні керівника всієї служби та керівників конкретних підприємницьких одиниць. Розподіл премій між підрозділами Кіровських електричних мереж згідно з запропонованим підходом дозволив покращити ефективність мотивації персоналу порівняно з існуючою системою стимулювання, за якою всі працівники отримують премії за однакових умов. Автором пропонується здійснювати преміювання працівників локальних електричних мереж за підсумками господарської діяльності з урахуванням їх особистого внеску в досягнення певних цілей діяльності. Для визначення розміру премій для кожного працівника окремої служби доцільно запровадити коефіцієнт трудового внеску як частини бального методу оцінки ефективності роботи персоналу. Для вдосконалення механізму планування виробництва електричних мереж пропонується здійснювати оцінку комерційної складової втрат електроенергії та на цій підставі планувати заходи щодо впливу на чинники, які приводять до підвищення комерційних втрат, а саме: якість роботи служби енергонагляду та збуту, рівень сплати за електроенергію.
Річний економічний ефект від впровадження всіх заходів удосконалення механізмів управління Кіровськими електричними мережами ВАТ "Донецьк-обленерго" в 2006 році склав 560 тис. грн. (табл.2).
Таблиця 2
Розрахунок економічного ефекту від впровадження організаційно-економічних заходів удосконалення механізмів управління Кіровськими електричними мережами ВАТ "Донецькобленерго"
| № з/п | Найменування заходу | Результат | Значен-ня, тис. грн. |
| 1 | Удосконалення організацій-ного механізму і планування виробництва | Зниження втрат електроенергії, собівартості її передачі і розподілу, зростання рівня сплати | 350 |
| 2 | Удосконалення механізму стимулювання працівників | Зростання доходу, зниження втрат електроенергії, зростання продуктивності праці | 210 |
| Підсумковий економічний ефект | 560 | ||
У дисертаційній роботі розроблено сукупність теоретичних та методичних положень, а також науково-практичних рекомендацій щодо створення ефективних механізмів управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж у ринкових умовах. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволяють зробити наступні висновки:
1. Незважаючи на досить сталий розвиток промисловості в Україні в останні роки, енергопостачальні підприємства залишаються збитковими і характеризуються наявністю значних втрат електроенергії при її транспортуванні. Визначення ролі локальних електричних мереж як невід’ємної складової енергетичного ланцюжка в забезпеченні рівня енергетичної безпеки регіонів і окремих споживачів робить досить важливим забезпечення їх сталого функціонування, яке неможливе в умовах неефективного управління названими підприємствами. Наявна система управління локальними електричними мережами в Україні на прикладі ВАТ "Донецькобленерго" оцінена як неефективна і потребує вдосконалення існуючих механізмів управління в своєму складі і створення нових.