Мікроекономіка (стр. 10 из 22)
Витрати, які залежать від обсягу продукції називається змінними (вартість сировини, зарплата робітників) - TVC .
Загальні (сукупні) витрати - це сума постійних і змінних витрат:
ТС = TFC + TVC (7.8)
Величина витрат, розрахована на одиницю продукції, називається середніми витратами:
середні постійні витрати
(7.9)середні змінні витрати
(7.10)середні сукупні (загальні) витрати
(7.11)Середні загальні витрати підприємства постійно порівнюють з ринковою ціною одиниці даного товару: якщо вони нижчі від ринкової ціни, фірма одержує прибуток з кожної реалізованої одиниці товару, тобто працює прибуткове. Додаткові витрати на виробництво кожної додаткової одиниці товару називаються граничними витратами:
(7.12)Тема 8. Витрати і результати виробництва. Оптимум товаровиробника
План лекцій
1. Виробництво з одним змінним фактором. Мотивація поведінки фірми.
2. Ізоквантна варіація факторів виробництва. Гранична норма технологічного взаємо заміщення
3. Ефект масштабу виробництва. Зростаючий та спадний ефект від масштабу.
4. Ізокоста - функція витрат підприємства. Оптимум товаровиробника
Література: [ 1, c.166-192], [2, c. 87-98], [4, c. 118-126].
8.1 Виробництво з одним змінним фактором. Мотивація поведінки фірми.
В економічній теорії розрізняють переважно три періоди: миттєвий, короткий і довгий.
Миттєвий період - такий часовий відрізок, за якого всі незалежні величини, що визначають максимальний обсяг виробництва, є постійними незмінними. В результаті цього - максимальний обсяг виробництва також постійний.
Короткий період - такий, протягом якого хоча б один фактор виробництва
постійний, а інший фактори зміні. В короткому періоді можна збільшити обсяг використання лише змінного ресурсу.
В довгостроковому періоді всі ресурси змінюються, тобто зростання випуску можливе за рахунок збільшення використання всіх виробничих ресурсів.
Розширення виробництва в короткому періоді досліджується за допомогою поняття спадної віддачі (спадної продуктивності) змінного ресурсу, або закону змінних пропорцій.
Вплив цієї зміни пропорцій на зростання випуску зручно досліджувати за допомогою продукту змінного ресурсу.
В короткостроковому періоді змінним фактором виробництва найчастіше виступає праця (L).
Зобразимо криву загального (сукупного) продукту ТР, яке характеризує залежність випуску продукції від кількості змінного ресурсу.
TP МР
 | |
I стадія ІІ стадія ІІІ стадія МРmax 
TP max TP 3 ТР AP max | | |  |
AP | | | | | | |
0 0L 1 L2 L 3 L 4 L 1 L 2 L 3 L 4
MP
Рис. 8.1 Стадії виробництва.
Конфігурація отриманої кривої загального пhjlerne ТР характеризує його величину за змінюваної кількості праці L і фіксованої кількості постійного капіталу (К). При даній кривій ТР можна будувати криві середнього АРL, граничного продукту MPL.
Граничний продукт змінного ресурсу
може бути позитивним, нульовим. від’ємним.Раціональний підприємець не буде збільшувати обсяг застосування змінного ресурсу вище L 4, так як це зумовить зменшення величини
ТР (МРL< 0).
Максимум граничного продукту досягається за обсягом змінного ресурсу L 2, a максимум середнього продукту - за обсягом змінного ресурсу L 3, коли середній продукт дорівнює граничному: АРL = МРL.
Раціональний підприємець не затримується на І стадії виробництва,
де.APL< МРL так як залучення кожної додаткової одиниці змінного ресурсу збільшує загальний продукт. Він завжди намагається перебувати на II стадії, де залучення додаткової одиниці змінного ресурса обіцяє хоча і спадний, але позитивний приріст випуску.
Отже кількість змінного ресурсу, що використовується раціональним підприємцем, знаходиться в інтервалі L 3- L 4, а обсяг випуску - в інтервалі ТРз - ТР мах.
S - подібна форма кривої загального продукту ТР викликана припущенням про безпосередній перехід від зростаючої віддачі з меншого ресурсу (L), до спадної після досягнення деякого критичного обсягу його застосування.
Такий причинно-наслідковий зв'язок між різними незалежними і залежними факторами, що утворюють виробничу функцію, коли один виробничий фактор постійний, виражається в законі спадної граничної продуктивності.
Закон спадної граничної продуктивності полягає в тому, що із збільшенням використання одного фактора, в той час як інші залишаються постійними, граничний продукт змінного фактора зменшується.
8.2 Ізоквантна варіація факторів виробництва. Гранична норма технологічного взаємо заміщення
Виробництво з двома змінними факторами являє собою спрощену модель виробництва в довгостроковому періоді. Типовою формою виробничої функції довгострокового періоду є функція:
Закон спадної віддачі ресурсу діє, як по відношенню до одного, так і до іншого фактора. Це зумовлено тим, що фізичний обсяг виробництва є функцією, що включає фактори виробництва в однаковій мірі. Звідси витікає те, що збільшення використання одного фактора, коли інші є фіксованими, призводить до все меншого і меншого зростання випуску продукції, а ізокванта змінює свій нахил по мірі заміщення факторів виробництва.
Нахил ізоквант характеризує граничну норму технологічного заміщення: