Моделі рівноваги товарного і грошового ринків -IS-LM та товарного, грошового і зовнішнього ринків Манделла-Флемінга (стр. 3 из 3)

Графік такої ситуації виглядає таким чином, коли крива AS знаходиться повністю лівіше кривої AD не перетинаючись в жодній точці з нею, при чому крива потенційного обсягу виробництва-Y (вертикальна пряма) знаходиться між вказаними кривими, які також з нею не мають спільних точок. Із зростанням рівня цін попит зменшується, а пропозиція збільшується, криві AS та AD наближаються одна до одної, однак не досягають при цьому навіть потенційного рівня виробництва. Окрім того крива AS в своїй нижчій частині знаходиться лівіше осі ординат (осі P), так як частина продукту є збитковим і тримається на державному датуванню.

Причинами, що не дозволяють економіці досягти потенційного рівня обсягу виробництва, тобто що для всіх рівнів цін AS знаходиться лівіше вертикальної кривої потенційного обсягу виробництва-Y вважаються наступні:

а) монополізм українського виробництва, привнесений з часів командно-адміністративного господарювання, який знаходить відображення у формальному реформуванні державного сектору, тобто низькій результативності діяльності приватизованих підприємств. Монополісти, як відомо з курсу мікроекономіки, виробляють продукції менше, ніж конкуренти виходячи з рівності MR = MC при вищій, ніж у конкурента ціні-P.

б) Нераціональність структури економіки, переобтяженість її галузями з дуже високими витратами., такими як, наприклад, вугільна та харчова промисловість, в яких коефіцієнт повних витрат перевищає одиницю, тобто вартість витрат більший вартості продукції. До таких галузей тяжіють також легка та місцева промисловість.

в) Низька зацікавленість інвесторів у капіталовкладеннях в українську економіку, що в свою чергу, пояснюється інфляцією, неповною власністю, неефективною фіскально-податковою політикою тощо. Частка валових внутрішніх інвестицій у валовому внутрішньому продукті України в 1991 році складала лише 4, 5%. Тоді як в Росії вона становила 39, 1%.

Розміщення кривої сукупного попиту -AD лівіше кривої потенційного обсягу виробництва Y, тобто те, що сукупний попит перевищує потенційний рівень виробництва при всіх рівнях цін, можна пояснити виходячи з того, що сукупний попит є функцією маси грошей в обігу:

У врівноваженій економіці витримується рівність: MV = PY а AD = AS = Y, Враховуючи, що

M=------

маса грошей в обігу повинна відповідати вартості створеного продукту PY з урахуванням швидкості обертання грошей - V.

Порушення рівноваги виявляється в тому, що у населення наприкінці кожного попереднього періоду є більше грошей, а отже і викидається їх у обіг більше, ніж потрібно для реалізації продукту

M>------

Причинами можуть бути грошова емісія, прискорення обертання грошей внаслідок бажання позбутися їх якомога швидше з огляду на інфляцію тощо.

Погляд на формулу рівноваги MV = PY з іншого боку, тобто з боку сукупного попиту пояснює, що при збільшенні грошової пропозиції попит має збільшуватись, Однак інфляційне зростання цін не збалансовує сукупний попит з сукупною пропозицією, тому що воно обмежує нагромадження та інвестиції, обмежуючи пропозицію.

В економічній літературі зустрічається модель макроекономічної рівноваги в координатах Y та p

, де p - інфляція, тобто розглядається динаміка попиту та пропозиції в умовах інфляційної економіки. Модель показує, що емісія грошей породжує інфляцію, і в момент, коли інфляція починає перевищувати емісію, відбувається скорочення обсягів виробництва.(Аналіз такої моделі та її використання для пояснення впливів інфляційних процесів на динаміку обсягів виробництва в Україні в 1993-1994 роках наведений в підручнику Родіонова І. Макроекономіка та економічна політика, с.73-77) Ми тут приведемо лише вигляд рівнянь інфляції та виробництв

Рівняння інфляції

Рівняння виробництва- Y=

Графіки таких рівнянь в системі координат (Yp) виглядають відповідно як криві пропозиції (ціноутворення) та попиту (обсягу виробництва)

Використання моделі IS-LM для пояснення ситуації в Україні ускладнюється тим, що модель працює в умовах незмінності цін та визначальної ролі ставки процента у формуванні макроекономічної рівноваги, а в Україні поки що ціни постійно зростають і відсутній більш-менш розвинутий ринок грошей. В умовах інфляції продавці грошей і ті, що їх купують, керуються не стільки величиною ставки процента, скільки показниками інфляції. Тому графік моделі IS-LM доцільно розглядати не в координатах (Y i), а в координатах (Y та i - p), де

i-p реальна ставка процента. В цих умовах рівняння кривої IS набуває вигляду

З формули видно, що якщо реальна ставка проценту i-p то реальний обсяг виробництва зменшується. Тобто обсяг Y знаходиться в оберненій залежності від реальної ставки процента i-p

Рівняння кривої LM, яка досі мало вигляд

після розв’язку його відносно Y в обраних нових координатах набуває вигляду

Як бачимо, тут існує прямий зв’язок між величиною продукту Y та реальною ставкою процента i -p: чим вона більша (а більша, коли рівень інфляції менший), тим вищий обсяг реального продукту.

Другий доданок, який містить M та P впливає на обсяг Y при посередництві коефіцієнта

таким чином: якщо зростання грошової маси випереджає зростання цін, то інфляція зменшується, а обсяг продукту збільшується: p знижується - Y зростає

Якщо ціни починають випереджати грошову масу, рівень інфляції підвищується, обсяг продукції зменшується: p зростає - Y знижується.

З врахуванням вищесказаного, можна зробити висновок, що лінія LM в координатах Y та i - p є паралельною до осі і-p. Тобто вертикальною прямою, а крива IS кривою спадною, що йде зверху вниз зліва направо.

Застосування моделі IS-LM в нових координатах дозволяє виявити вплив на обсяг виробництва таких чинників, які характерні для української економіки, як: а)збільшення державних витрат і витіснення інвестицій, б) зростання дефіциту бюджету і емісії.

З графіку випливає, що зростання державних витрат змістить криву IS вправо і вверх, що спричинить лише зростання і - p, а Y залишиться незмінним. Зростання і-p могло б відбутися за рахунок зниження p (темпів інфляції). Однак цього не відбувається, а навпаки, інфляція зростала відносно довгий час при цьому спостерігалось і продовжується спостерігатись і в даний час витіснення інвестицій. Останнє можна пояснити так; зростання державних витрат можливе за двох умов а) держава збирає більше податків-T, б) держава більше витрачає коштів на придбання товарів та послуг. Якщо Y незмінне, то це може відбутись за рахунок змін в інвестиціях I та споживанні домогосподарств -C. Зростання витрат можливе за рахунок зниження I на ту ж величину, зростання податків веде до скорочення заощаджень населення на ту ж величину, а отже і інвестицій. Те ж відбувається і при оподаткуванні підприємств. Таким чином пояснюється відсутність зростання Y при зростанні державних витрат.

Однак в економіці України продовжує спостерігатись спад обсягів виробництва-Y. Це можна пояснити специфікою державних витрат. Вони йдуть фактично не на розвиток економіки, а на відшкодування заборгованості і на субсидії підприємствам ключових галузей вугільної промисловості та сільського господарства, також на випуск споживчих товарів, Тому бюджет є весь час дефіцитним і досягає 16-17%. Дефіцитний бюджет є головною причиною емісії, а отже і інфляції. При цьому зростання емісії на менший процент викликає збільшення цін на більший процент, Тобто в економіці діє мультиплікатор-примножувач, за допомогою якого й можна пояснити, чому при активній бюджетній політиці відбувається скорочення обсягів виробництва.

Бюджетний дефіцит визначає емісію, зростання цін випереджає емісію, реальні запаси коштів скорочуються, рівновага на грошовому ринку відновлюється при менших обсягах реального продукту. Графічно це зображується у зміщенні вертикальної кривої LM вліво, яке й викликає зниження обсягів Y.