Існуючі проблеми в розвитку підприємництва змушували молодих людей реалізувати свою економічну активність в тіньовій економіці. За соціологічними дослідженнями, проведеними Українським інститутом соціальних досліджень у 1998 році, частина молодих громадян, які були залучені до неформальної, тобто офіційно незареєстрованої діяльності, становило 30%, ще 32% молоді мали досвід такої діяльності в минулому.11
Найбільш поширеними видами зайнятості молоді у тіньовій економіці було виробництво, продаж і перепродаж домашньої сільськогосподарської продукції (9%), випадкові заробітки у приватних осіб (9%), виробництво, продаж і перепродаж промислових товарів (6%). Важливими джерелами прибутків для молоді були також такі види незареєстрованої діяльності, як водій на власному автомобілі (3%), різні домашні ремесла (3%), будівельні, ремонтні роботи (3%).12 Певна частина молоді була залучена до кримінальної економіки, тобто заборонених законодавством видів діяльності, а саме: до транспортування і реалізації наркотиків, секс-бізнесу, рекету тощо. Проте достовірних даних про ступінь залучення молоді до кримінальної економіки на той час не було.
Отже, протягом 90-х років в Україні йшов процес поступового залучення молоді до підприємницької діяльності. Разом з тим частина молоді в цій сфері діяльності була незначною, темпи розвитку молодіжного підприємництва мали тенденцію до уповільнення, відбувалося поступове залучення молодих людей до тіньової економіки. Діяльність центральних та місцевих органів влади не давала тих результатів, які б засвідчували про велике прагнення молоді до заняття підприємницькою діяльністю. Можна стверджувати, що 90-і роки стали роками невикористаних можливостей в реалізації намірів молоді щодо заняття підприємництвом.
Розвиток підприємництва, середнього та малого бізнесу в Україні в значній мірі залежить від професійно підготовлених фахівців управлінської ланки, депутатів різних рівнів, громадських організацій. Зміни, які відбулися в політичному житті країни в кінці 2004 року, пов’язані з виборами нового Президента України, вселяють надію на те, що підприємництво, залучення до нього молодих людей, набере свого нового, перспективного продовження.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Мочерний С.В. Основи економічних знань. – К.,2002. – С.137;
2. Молоде покоління нової України. – К., 1995; Довідникові матеріали про становище молоді та хід реалізації державної молодіжної політики в Україні. – К., 1997; Майбутнє України – в руках молоді!. – К., 1998; Молодь України в дзеркалі соціології. – К., 2001; Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку, як чинник забезпечення національних інтересів України. – К., 2003;
3. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1997 року): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. – К., 1998; Про становище молоді в Україні (за підсумками 1998 року): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. – К., 1999; Про становище молоді в Україні (за підсумками 1999 року): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. – К., 2000;
4. Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні // Молодіжний рух в Україні. Довідник. Частина І. – К., 1998. – С.201;
5. Інтеграція молоді в сучасні економічні відносини. – К., 1999. – С.47;
6. Молодь України у дзеркалі соціології. – К., 2001. – С.33;
7. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1999 року): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. – К., 2000. – С.95-96;
8. Рада молодих підприємців // Молода Україна. – 2000. – 5 лист.;
9. Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку, як чинник забезпечення національних інтересів України. – К., 2003. – С.59;
10. Молодь України у дзеркалі соціології. –К.,2001. – С.32; 11. Там само. – С.33; 12. Там само. – С.33-34.