- укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом;
- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
- вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;
- виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених Законом.
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Мирова угода може бути розірвана за рішенням арбітражного суду.
Арбітражний суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:
- боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності;
- подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;
- у провадженні арбітражного суду є справа про банкрутство того ж боржника;
- затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому Законом;
- затверджено мирову угоду;
- затверджено звіт ліквідатора;
- боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами;
- кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Існуючі правові засади та організаційний механізм впровадження справи про банкрутство, ліквідаційної та реорганізаційної процедур є вагомим фактором, який повинен враховуватися при розробці та впровадженні заходів щодо виведення підприємства зі стану кризи.
За результатами проведеного аналізу можна виділити основні положення нормативного регулювання банкрутства:
- державне регулювання банкрутства здійснюється Державним департаментом з питань банкрутства, органи місцевого самоврядування або центральні органи виконавчої влади, інші державні органи;
- позасудовими процедурами, які можуть провадитися з метою запобігання банкрутству, є: фінансова допомога і відновлення платоспроможності боржника;
- судовими процедурами банкрутства, які застосовуються до боржника, є розпорядження майном боржника, мирова угода, санація та ліквідація боржника.
Основне завдання структурної перебудови економіки України - формування сучасної, ефективної, раціональної, екологічно безпечної структури економіки та створення конкурентноздатного вітчизняного виробництва на основі реалізації абсолютних та відносних переваг країни.
Для удосконалення відтворювальних пропорцій потрібні: модернізація виробництва, його технічне та технологічне оновлення
– зниження ресурсомісткості (фондо-, матеріало-, енерго-, працемісткості) виробництва
– зміна співвідношення між виробництвом засобів виробництва та предметів споживання на користь останнього
– створення умов для розширеного відтворення (інвестування)
– посилення технологічної цілісності підприємств та галузей, забезпечення закінченого (замкненого) циклу виробництва. Формування ефективної галузевої структури економіки передбачає: усунення гіпертрофованих диспропорцій між реальним та фінансовим секторами економіки, а також всередині кожного з них
– переважний розвиток галузей, що задовольняють потреби людей
– широкий розвиток сфери послуг
– створення та розвиток наукомістких та високотехнологічних галузей і виробництв
– розвиток переробних галузей економіки на новій технічній та технологічній базі
– конверсія військового виробництва і - розвиток експортних та імпортозамінних виробництв
– розвиток пріоритетних (ключових) галузей національної економіки.
Оптимізація територіальної структури економіки передбачає:
– забезпечення комплексного і пропорційного розвитку всіх районів та регіонів країни на основі раціонального використання конкретних умов, наявних ресурсів (трудових, земельних, водних, енергетичних тощо)
– усунення диспропорцій у розвитку окремих територій, забезпечення вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку
– гармонізація загальнодержавних та регіональних інтересів. Зовнішньоекономічна структура економіки потребує: збільшення експортного потенціалу країни
– зменшення в експорті частки сировини та матеріалів і збільшення частки продукції переробних галузей
– збільшення в імпорті частки прогресивного обладнання та машин і зменшення продуктів харчування і продукції, що може вироблятися на вітчизняних підприємствах.
Соціальна структура економіки потребує:
– подальших змін у системі власності (роздержавлення, приватизація, вдосконалення функціонування державного сектору, розвиток малого і середнього бізнесу) та формування ефективного власника регулювання доходів населення,
– створення ефективного мотиваційного механізму високопродуктивної праці, усунення великої диференціації доходів та соціальний захист вразливих верств населення.
Заходи держави щодо структурного реформування економіки: вдосконалення нормативно-правового забезпечення структурної перебудови
– створення сприятливих умов для реалізації конкурентних переваг, формування реального національного капіталу
– виділення пріоритетних галузей і виробництв, їх державна підтримка
– макроекономічна стабілізація, стимулювання прогресивних структурних зрушень в економіці
– ефективна державна інвестиційна та інноваційна політика
– розробка макроекономічних прогнозів щодо формування сучасної структури економіки
– розробка загальнонаціональних та галузевих програм структурних перетворень
– раціональне залучення іноземного капіталу, здатного забезпечити реформування структури економіки
– інформатизація суспільства, оволодіння сучасними інформаційними технологіями. Конкурентні переваги - наявність специфічних ресурсів, використання яких за відповідних умов забезпечує додатковий ефект завдяки нижчим витратам на одиницю продукції.
Конкурентні переваги України: кваліфіковані трудові ресурси
– значні запаси чорнозему, вигідно розташовані сільськогосподарські угіддя та сприятливі природно-кліматичні умови
– значні вільні виробничі площі, використання яких дає можливість нарощувати виробництво з відносно невеликими витратами
– вигідне географічне положення та транспортна інфраструктура
– значний науково-технологічний потенціал (наукові школи, унікальні сучасні технології виробництва).
Метод ключових галузей - визначення галузей із сильними зворотними зв'язками, здатних викликати відповідну ланцюгову реакцію економічного розвитку, обумовити позитивні зрушення в економіці і забезпечити реалізацію цілей економічної політики держави.
Пріоритетна галузь - галузь, розвиткові якої держава надає перевагу, враховуючи її роль і важливість для економіки країни. Пріоритети структурної політики України (за використанням конкурентних переваг) 1 група - наукомісткі та технологічні галузі (ракетно-космічна техніка, літако- та моторобудування, електрозварювання, порошкова металургія, біотехнологія, мікроелектроніка, робототехніка, машинобудування, окремі виробництва ВПК)
2 група - галузі та підгалузі агропромислового комплексу (зокрема переробні), що мають унікальні природні основи, традиції виробництва та експорту різноманітних продуктів харчування (харчова, борошномельно-круп'яна, кондитерська, овочево-консервна, комбікормова, галузі легкої промисловості, які спеціалізуються на первинній переробці сільськогосподарської сировини тощо)
3 група - транзитні перевезення вантажів, транспортування нафти, газу, електроенергії, надання міжнародних послуг у галузі транспорту, зв'язку, телекомунікацій
4 група - рекреаційно-туристичний та оздоровчо-лікувальний комплекси Карпат, Причорномор'я, Приазов'я, інших регіонів країни
5 група - види діяльності, пов'язані із забезпеченням здоров'я людини і охороною навколишнього середовища.
ВАТ «Білоцерківський молочний завод» виробляє молочну продукцію під запатентованою торгівельною маркою.
- Молоко пастеризоване – 100 т\сутки;
- Масло вершкове – 4,5 т\сутки;
- Сухе знежирене молоко – 7,6 т\сутки.
Поточна потужність підприємства в сезон складає 65-75%. Діяльність підприємства зосереджена на виготовленні і оптовій торгівлі молочними продуктами. Чисельність зайнятих з розрахунку на повний робочий день - 163 чіл, у тому числі адміністративний персонал - 23 чіл.
Земельна ділянка 5,9322 га, у тому числі під заводом 3,2604 га, очисні споруди 1,5165 га, три артезіанські свердловини 1,553 га. Загальна площа Цілісного майнового комплексу 3629,6 кв.м.
У 2006 році була проведена реконструкція котельної (перехід з мазуту на газ), встановлені 2 нових казана марки ДЕ-6,5/14 і марки ДЕ-4/14 з газово-мазутними пальниками типа ГМ і залишено місце під третій казан.
Також є цех №2 (приймальний пункт молока), земельна ділянка 0,14 га, площа виробничих приміщень 273,2 кв. м. Виробництво повністю оснащене всім технологічним устаткуванням автотранспорту. В цілях роздрібної реалізації молочної продукції, побудували власний магазин площею 59,4 кв.м. Ринок збуту готової продукції складається з крупних українських підприємств-переробників і експортерів.