- у металургії - переходом до використання електроенергії у процесі виплавлення металу, безперервним розливом металу, зростанням асортименту металопродукції та ін.;
- у машинобудуванні - зменшенням матеріало- й енергомісткості верстатів, зростанням їх продуктивності, точності, багатоопераційності, надійності, гнучкості у разі запровадження нових технологій, виробів тощо;
- у хіміко-лісовому комплексі - збільшенням виробництва продукції конструкційного і кінцевого споживання, недопущення забруднення довкілля, погіршення здоров'я працівників та ін.;
- у промисловості будівельних матеріалів - виробництвом будівельних матеріалів широкого асортименту, готових конструкцій, їх якістю й економією праці під час зведення будівель чи їх реконструкції;
- на транспорті - зростанням використання електроенергії та економією інших видів палива, підвищенням сервісного обслуговування складського і станційного господарства;
- в агропромисловому секторі - застосуванням інтенсивних технологій в рослинництві і тваринництві, переробкою та фасуванням готової продукції, збільшенням терміну зберігання і скорочення терміну реалізації продукції;
- у секторі легкої промисловості - механізацією й автоматизацією процесів виробництва продукції легкої промисловості, зменшенням трудомісткості виробництва продукції
.Технічний рівень української економіки на початку XXI ст. повністю відображає її структуру, сформовану в радянський період. Передусім вона не має соціального спрямування, в ній переважає частка галузей базових та військових виробництв. Система стимулювання інновацій є надто інертною, негнучкою, що уповільнює практичну реалізацію фундаментальних розробок.
Моніторинг інновацій та економіки в Україні засвідчує, що між ними є тісний прямий зв'язок: інерція інновацій зумовлює якщо не спад виробництва, то його застій або, в кращому випадку, незначне зростання за рахунок екстенсивних методів господарювання. Це неминуче позначається на зростанні інфляції чи стабільно високому її рівні.
Досвід розвинутих країн доводить, що економічне зростання можливе лише на основі продуманої інноваційно-інвестиційної політики уряду і залучення усіх необхідних для цього засобів та ресурсів.
Головними пріоритетами для умов України є:
- правильне формування концепції зростання ВВП та його реструктуризації на найближчу і подальшу перспективу;
- правильне визначення параметрів і структури нових технологій та засобів для створення їх критичної маси в Україні, оскільки лише переважна маса нових технологій забезпечить стабільне економічне зростання;
- упорядкування фінансової системи на усіх рівнях організації економіки і мобілізація грошових ресурсів для створення критичної маси нових технологій;
- поетапне здійснення інноваційних капіталовкладень в усі сектори економіки з метою змінити структуру капіталу загалом та структуру ВВП з огляду на попит на внутрішньому ринку, освоєння зовнішніх ринків виробниками України.
Ці пріоритети повинні би визначати сутність національної економічної та інноваційної політики уряду і бути в основі розвитку економіки за інноваційним типом.
Сучасні фінанси України представляють бюджети різних рівнів, зокрема державний, місцевий (АР Крим, областей, районів, районів у містах) та місцевого самоврядування (територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань). Фінансову діяльність здійснюють також позабюджетні фонди, страхові організації та довірчі товариства. Жоден з бюджетів не має спеціальної графи видатків на інновації. До того ж дохідна частина кожного бюджету є незначною порівняно з тими видатками, які необхідні для інноваційного прориву. Крім того, кожен з бюджетів має свої програми фінансування. То, очевидно, фінансування інновацій відбувається за "залишковим принципом"
.За таких обставин досягти помітних зрушень у впровадженні новітніх технологій є більш ніж проблематично. Тому складну для України проблему фінансування інновацій необхідно вирішувати з упорядкування самої фінансової системи, сутність якого зводиться до контролю за використанням коштів бюджетів Держави, міністерств, регіонів, підприємств.
У перехідний до ринку період усі капіталовкладення в Україні повинні мати інноваційний зміст: оновлення основного капіталу, підвищення кваліфікації працівників, зміну структури ВВП.
3.2 Розробка заходів, спрямованих на розвиток холоднопрокатного цеху металургійного комбінату за рахунок впровадження організаційно - технічних заходів
А тепер, на прикладі одного з цехів металургійного комбінату розглянемо можливість розробки заходів спрямованих на розвиток холоднопрокатного цеху в напряму впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Сучасні аспекти економічного розвитку металургійної промисловості України при обмеженості інвестиційних ресурсів потребують науково-обгрунтованого та цілеспрямованого вкладення інвестицій в розвиток досягнень науково-технічного прогресу і прогнозування результатів їх використання.
Здійснення успішної підприємницької діяльності неможливе без розробки і впровадження новацій в процеси виробництва, управління, планування господарської діяльності, тощо. Тому ефективність діяльності підприємства залежить від результатів впровадження науково-технічного прогресу у виробництво і на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки припадає найбільш відповідальна роль в інноваційному процесі.
Можна виділити такі основні напрямки розвитку та реконструкції прокатного виробництва:
- підвищення якості прокатних виробів, що дозволить покращити конкурентоспроможність продукції заводу ;
- зниження собівартості продукції, за рахунок скорочення матеріалів та енерговитрат;
- підвищення продуктивності виробничих засобів, що дозволить збільшити обсяги прокатної продукції;
- розширення асортименту прокатної продукції;
- покращення екологічних умов роботи холоднопрокатного цеху;
- автоматизації виробничого процесу для покращення умов праці в даному цеху, підвищення ефективності використання його обладнання, тощо.
Для розв’язання таких проблем в роботі цеху було розроблено план організаційно-технічних заходів відображених в табл. 3.1.
Для економічного обґрунтування розглянутих управлінських рішень визначено необхідні ресурси, їх вартість та фінансове забезпечення для кожного варіанту окремо.
Ресурси підприємства складаються з фінансових та виробничих ресурсів.
Потреба в ресурсах для кожного управлінського рішення, яке направлена на підвищення ефективності діяльності цеху холодного прокату, в вартісному виразі відображена в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Додаткова потреба в ресурсах для впровадження інноваційних заходів холоднопрокатного цеху
Управлінські рішення | Ресурси | Додаткова потреба в ресурсах |
1 | 2 | 3 |
1.Введення нової технології соляно-кислотного травлення з встановленням обладнання для регенерації травильних розчинів та вилучення солі з води | Довгострокові кредити | 5761,97 тис. грн. |
2.Встановлення агрегату на якому використовується нова технологія оцинковування прокату з використанням нового пічного обладнання для термічної обробки (обжигу та нормалізації) | Нерозподілений прибуток | 73076,9 тис. грн. |
3.Встановлення обладнання з використанням технології полімерного покриття | Нерозподілений прибуток | 50538,5 тис грн. |
4.Введення автоматизованих систем, які будуть управляти процесами прокатки | Нерозподілений прибуток | 34011,9тис. грн. |
РАЗОМ | 163389,27 тис. грн. |
Як видно з наведеної табл. 3.1, для втілення кожного управлінського рішення необхідно ресурсів, як власних так і запозичених, в сумі 163389,27 тис. грн., які входять у майно цеху.
Додаткова потреба в ресурсах при введені нової технології соляно-кислотного травлення була розрахована саме так:
- вартість обладнання двох установок регенерації травильних розчинів та зменшення солі у воді становить 4494,34 тис. грн.;
- відсотки за сплату кредиту для фінансування такого проекту становлять: 5761,97 * 0,22 = 1267,63 тис. грн.
Тоді додаткова потреба в ресурсах дорівнює: 4494,34 + 1267,63 =5761,97 тис. грн.
1. Зменшення витрат проведення процесу травлення в натуральному та вартісному виразі буде становити:
- свіжої кислоти: (20 – 0,25 ) * 135,0 = 2,666 тис. т/т * 886,67 грн. = 2363,862 тис. грн.,
де 20 і 0,25 – відповідно використання кислоти до і після впровадження заходу, кг/т;
135 – потужність двох установок травлення на т/рік.
- води: (1,49 – 0,495) *135,0 = 134,325 тис. м3/т * 0,153 грн. = 20,552 тис. грн.,
де 1,49 і 0,495 - відповідно використання води до і після впровадження заходу, м3/т;
- пару: (76,8 – 0,25) * 135,0 = 10334250 МДж/т * 0,188 грн. = 1942,839 тис. грн.,
де 76,8 і 0,25 - відповідно використання пару до і після впровадження заходу, МДж/т.
Загальна економія витрат =2363,862 + 20,552 + 1942,839 = 4327,253 тис. грн.
Збільшення чисельності не планується., тому що ця установка буде встановлена замість старої. Обсяги виробництва якісної продукції цеху холодної прокатки: (2223 – 2194,5) * 135,0 = 3847,5 тис. грн.,
де 2223 – ціна холодно прокатного листа, грн./т;
2194,5 – ціна 1 тонні вуглецевої сталі до впровадження заходу, грн./т.
А економічний ефект від впровадження такого заходу буде становити:
Ееф = 3847,5 – 5761,97 + 4327,25 = 2412,78 тис. грн.
2. Застосування нової технології оцинкування прокату потребує встановлення пічного обладнання для термічної обробки (обжигу та нормалізації). Сума додаткових ресурсів для виконання такого рішення була визначена наступним чином: