Для земельних ресурсів НТП має забезпечити докорінне покращання екологічного стану та відновлення родючості ґрунтів, повернення екологічної рівноваги на землях меліоративного фонду, захист ґрунтів від антропогенної деградації та ерозії. Застосування еколого орієнтованих технологій обробки ґрунтів та меліоративних систем двосторонньої дії може дозволити залучити до ефективного господарського обігу частину неугідь.
Для лісових ресурсів провідною с роль НТП в прискореному розширеному відновленні лісистості території, доведенні стану лісового фонду до раціональних норм. НТП має забезпечити інтенсифікацію лісокористування поряд зі збереженням та покращанням структури лісових насаджень. Це може бути забезпечено за рахунок застосування плантаційного лісовирощування, технологічного забезпечення повного використання всієї біомаси дерева, комплексної переробки рослинної сировини, залучення до господарського обігу недеревних ресурсів лісу.
Для природно-рекреаційних ресурсів пріоритетами НТП є розширення ресурсної бази за рахунок комплексного використання гідромінеральних і бальнеологічних ресурсів, примноження рекреаційних можливостей та підвищення екологічних характеристик культурно-ландшафтних й туристично-курортних об'єктів, а також підвищення якості й розширення асортименту послуг курортного та лікувально-оздоровчого обслуговування.
Для фауністичного (мисливсько-рибальського) ресурсного комплексу провідним завданням НТП є збереження біорозмаїття та охорона рідкісних біологічних видів поряд із прискореним відновленням та нарощуванням мисливсько-рибальских ресурсів, у тому числі на основі штучного відновлення популяцій промислових видів біотипів.
Розвиток виробничої підсистеми, підґрунтям якого є функціонування природно-ресурсної підсистеми, знаходиться в прямій залежності від досягнень НТП. Стратегічним завданням НТП у матеріальному виробництві с техніко-технологічне переоснащення виробничого апарату шляхом комплексної автоматизації та механізації виробничих процесів на базі досягнень фундаментальної та прикладної науки з метою підвищення продуктивності праці, зниження матеріало- та енергоємності продукції, підвищення екологічного рівня виробництв та отримання продукції з якісно новими властивостями.
У промисловості НТП має забезпечувати зниження трудозатрат, створення регіональних комплексів міжгалузевих виробництв, зниження середньої вартості на одиницю корисного ефекту, економію натуральних ресурсів, скорочення обсягів використання ручної праці. Через впровадження автоматичних ліній, гнучких виробничих систем та автоманіпуляційних (робототехнічних) комплексів з розвинутими системами контролю технологічного циклу можливим є вихід на новий рівень якості продукції за рахунок гарантії якості збереженням параметрів контрольованого технологічного никлу. Прогресивні зрушення в ресурсокористуванні у промисловості можуть бути забезпечені впровадженням нових хвилевих, променевих та електротермічних видів отримання та обробки матеріалів, заміни традиційних конструкційних матеріалів, у т.ч. металів за рахунок впровадження композитів, полімерних матеріалів з заданими властивостями та хімічних покрить. Через розвиток та вдосконалення структури енергетики з особливим наголосом на подальшому розширенні використання ядерного палива, впровадження прогресивних технологій виробництва синтетичного рідкого палива, розширення використання відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії можливими є суттєві зрушення в перетворенні та використанні енергії зі збереженням всіх видів кінцевої енергії, енергоносіїв та органічного палива.
В аграрно-промисловому комплексі провідною є роль НТП в докорінному підвищенні ефективності функціонування сільського господарства за рахунок техніко-технологічного вдосконалення виробництва. Основою його є селекція та створення високоурожайних сортів рослин та біотехнологічних культур з прогресивними властивостями, високопродуктивних порід тварин одночасно зі здійсненням структурної перебудови й удосконаленням спеціалізації агропромислового виробництва через встановлення оптимальних площ вирощування енергомістких культур, розширення виробництва культур з високим вмістом білку, поширення сучасних технологій ягідництва і садівництва. Прогресивним напрямом є подальше залучення в господарський обіг біоресурсів морських акваторій. Широке застосування диференційованих технологій меліорації, обробки ґрунту та землеробства стосовно грунтово-кліматичних умов і генетичних особливостей сільгоспкультур забезпечить збереження й покращання агровиробничих властивостей земель, дасть значну економію матеріально-технічних, фінансових і енергетичних ресурсів. . Втілення концепції реабілітації й використання порушених внаслідок техногенного та антропогенного впливу земель сприятиме їх поверненню в повноцінне господарське використання.
Докорінне покращання стану інфраструктури АПК за рахунок впровадження ефективних технологій зберігання й транспортування продукції, нових видів тари й пакувальних матеріалів дозволяє суттєво зменшити втрати готової продукції. Впровадження прогресивних видів високопродуктивної сільськогосподарської техніки, у тому числі адаптованої до певних форм господарювання одночасно з раціоналізацією виробничої та ремонтно-обслуговуючої бази АПК помітно підвищує ефективність сільськогосподарського виробництва. На сучасному етапі основні досягнення НТП в переробних галузях АПК дозволяють значно збільшити (іноді - в десятки чи навіть у сотні разів) строки використання готової продукції, на основі комплексної переробки сировини збільшити обсяги та багаторазово розширити номенклатуру виробництва.
В галузях виробничої інфраструктури докорінними зрушеннями внаслідок впровадження НТП є нарощування щільності мережі виробничих зв'язків, збільшення товарних, інформаційних та енергетичних потоків, вдосконалення структури, техніки та технологій транспорту, зв'язку та енергомереж. Тенденцією є інтеграція галузей інфраструктури в єдину світову мережу. З усіх галузей виробництва саме в інфраструктурі, точніше - в інформаційному забезпеченні та зв'язку на межі XX - XXI сторіч зрушення, викликані розвитком НТП, проявляються найбільш динамічно, що складає основу для подальшого більш глибинного проникнення інформаційних технологій в якості засобів автоматизованого управління у виробничі процеси.
Розвиток соціальної підсистеми, згідно головній цільовій функції НТП, є його кінцевою метою. Загалом, розвиток соціальної підсистеми ТСЕС, що включає в себе соціально-демографічну та соціально-інфраструктурну складові є й основною метою функціонування продуктивних сил. Концепція "виробництва заради виробництва" не витримала випробування часом. На даному етапі розвитку продуктивних сил НТП є одним з основних важелів - регуляторів пропорції "виробництво - споживання". Причому, НТП виступає, з одного боку, стимулятором, каталізатором суспільного виробництва, спрямованого на задоволення потреб, а з іншого - багато в чому формує самі потреби людини. Комплексний взаємозв'язок розвитку соціально-демографічної та соціально-інфраструктурної складової проявляється в тому, що за рахунок досягнень НТП постійно вдосконалюється середовище існування головної продуктивної сили - людини, що створює новий, інтенсивний тип відтворення населення. Цей тип відрізняється перш за все покращанням якісних характеристик населення і трудових ресурсів, зростанням їх освітнього та професійного рівня, безперервним підвищенням від покоління до покоління фізичних та духовних здібностей за умов одночасного скорочення кількісного приросту населення. Останнє явище спостерігається за рахунок випереджаючого зростання витрат на відтворення нових поколінь у порівнянні зі збільшенням фонду засобів на відтворення робочої сили.
Таким чином, з одного боку НТП за рахунок інтенсивного розвитку соціальної інфраструктури створює умови для прискореного та досконалого людського розвитку, а з іншого - формує інтереси (усвідомлені потреби) людини, які певним чином випереджають можливості задоволення цих потреб. За рахунок цього створюються мотиви активної економічної діяльності людини, забезпечується процес суспільно-економічного відтворення
Особливістю сучасного етапу розвитку соціальної інфраструктури є активне, цілеспрямоване формування запитів споживачів. Досягнення НТП стають "маяком", на який орієнтується виробництво послуг населенню та товарів широкого вжитку. Причому, в розвинутих країнах у забезпеченні населення товарами та послугами превалюючи роль починає відігравати єдина інформаційно-торговельна мережа, основу якої складає комп'ютерна мережа "Інтернет".
Висновки
Ми живемо за часи перехідного періоду до нової системи комплексної оптово-роздрібної торгівлі типу "електронний магазин". За неї споживач замість відвідування підприємств роздрібної торгівлі чи побуту замовляє "з доставкою" товари й послуги через електронні каталоги торгівельних підприємств у комп'ютерних мережах. Це забезпечується через інтеграцію в інформаційні системні мережі відповідних об'єктів ринкової інфраструктури - банків, бірж тощо.
За прогнозами вчених-футурологів саме майбутня єдина світова інфраструктурна мережа має стати підґрунтям виникнення нового способу виробництва, який вдало названо В.І. Вернадським "ноосферним розвитком" - епохи гармонійних відносин природи і суспільства.
Література
2. Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України К.: Центр навчальної літератури 2006 . – 728с.
3. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил. – К.: Європ. ун-т фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу. – 216 с.