Олігополія та ринок монополістичної конкуренції (стр. 2 из 2)
¾ підприємство виходить з того, що коли воно підніме ціну, решта продавців залишаться від цього осторонь і дане підприємство втратить значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця, в якого менша ціна;
¾ при розгляді можливості зниження ціни підприємство вважає, що інші учасники ринку відреагують на це також зменшенням ціни, оскільки не захочуть втрачати своєї частки ринку.
Модель Свізі використовується для пояснення феномена незмінності олігополістичних цін.
Політика сталого співвідношення цін за Хойссом — взаємна координація ринкових дій учасниками, які виходять із сталості співвідношення цін та односпрямованості цінових змін. Здійснення цієї політики дає змогу олігополістам вирішити проблему взаємної залежності їх функцій попиту. Вона також пояснює незмінність цін на олігополістичних ринках.
Гра — взаємовідносини економічних суб’єктів у ситуаціях з попередньо встановленими правилами, коли необхідно приймати відповідальні рішення.
Теорія ігор — наука, що за допомогою математичних методів досліджує поведінку учасників ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень.
Задача 1
Дослідження дуопольного ринку певного типу верстатів виявило, що функції реагування кожного підприємства-виробника мають такий вигляд:
Y1 = 400 – 2Y2;
Y2 = 400 — 2Y1;
де Y1, Y2 — обсяги виробництва першого та другого підприємства. Наведіть графічно функції реагування підприємств і розрахуйте пропорції розділу ринку між ними.
Розв’язання
Функції реагування показують, як буде змінюватися поведінка одного підприємства (обсяг його випуску) залежно від поведінки іншого підприємства. Тому графік функцій реагування цих двох підприємств матиме вигляд (рис. 2):
 |
Рис. 2. Функції реагування підприємств
Точка перетину двох функцій реагування (т. А) означає збіг реальної поведінки цих підприємств з тією, яка очікувалася з боку іншого підприємства, тобто точку рівноваги за умов дуополії. Отже, обсяги виробництва двох підприємств, що виникають за умов поділу ринку, можна обчислити через систему рівнянь
Y1 = 400 – 2Y2, Y2 = 400 – 2Y1.
Звідки
Y1 = 133
, Y2 = 133 .Отже, підприємства поділили ринок порівну, причому частка кожного становить 133 од. випуску.
Задача 2
На регіональному ринку ділових чоловічих костюмів діють 3 підприємства, приблизно однакові за розміром. Граничні витрати кожного підприємства незмінні, однакові та дорівнюють 300 грош. од.
Ринковий попит на продукцію галузі представлено у таблиці:
| Ціна, за одиницю, грош. од. | 1200 | 900 | 600 | 300 |
| Обсяг випуску, тис.од. | 300 | 600 | 900 | 1200 |
Якщо підприємства створять картель і розподілять ринок порівну, якою буде рівноважна ціна та яку кількість продукції стане виробляти кожне підприємство?
Розв’язання
Для картелю в цілому умова максимізації прибутку може бути записана так: МС = МR. Попит у галузі визначається за формулою
Р = 1500 – Q.
Тоді
МR = 1500 – 2Q = 300,
звідси
Q = 600.
Оскільки підприємства мають однакову ринкову владу, то
qi = 600 : 3 = 200 (тис. од.)
а ціна
Р = 1300 грош. од.
Ринок монополістичної конкуренції
Монополістична конкуренція — тип ринку, на якому діє велика кількість невеликих постачальників, що конкурують між собою за продаж диференційованого товару. Можна сформулювати такі ознаки монополістичної конкуренції:
1. На ринку існує відносно велика кількість продавців, кожен з яких задовольняє невелику частку ринкового попиту.
2. Товар кожного підприємства є недосконалим замінником товару, що реалізується іншими учасниками даного ринку, тобто товар є диференційованим. Диференціація може бути як за якісними ознаками, так і за розбіжностями в рекламі, іміджі підприємства, що дає змогу продавцеві мати певну міру монопольної влади у своєму ринковому сегменті.
3. Продавці при встановленні цін і визначенні обсягів продажу своїх товарів не враховують реакцію конкурентів. Малоймовірно, щоб якийсь конкурент зазнав збитків або втратив значну частку ринку при зменшенні будь-яким підприємством продажної ціни, оскільки він виробляє диференційований товар, на який є досить сталий попит.
4. Ринок має відносно невисокі вхідні та вихідні бар’єри.
Крива попиту на товар підприємства має від’ємний тангенс кута нахилу (на рис. 3 — D2D2). Попит на продукцію підприємств не є, як за умов досконалої конкуренції, абсолютно еластичним (D1D1), але його еластичність вища, ніж за умов монополії — (D3D3).
Для визначення обсягів випуску продукції, що максимізують прибуток або мінімізують збитки (короткостроковий період), підприємство—монополістичний конкурент повинно провести такий самий сукупний або граничний аналіз, як і за умов інших ринкових структур. Обсяг оптимального випуску та відповідна ціна визначаються за правилом: MR = MC.
 |
Рис. 3. Лінії попиту на продукцію підприємства за різних ситуацій
Точка ЕMK(QMK, PMK) на лінії попиту (рис. 4) відповідає умовам короткострокового періоду, точка В відображає стан довгострокової рівноваги.
Рис. 4. Можливі варіанти становища підприємства за умов монополістичної конкуренції: а — максимізація прибутку; б — мінімізація збитків; в — стан рівноваги у довгостроковому періоді
Якщо монополістично конкурентні підприємства одержують економічний прибуток, то це спонукатиме нові підприємства до вступу до галузі, що зменшить попит на продукцію окремого підприємства й обмежить його граничний виторг. Тому галузь не може знаходитися у стані рівноваги, поки підприємства можуть встановлювати ціни на товар більші за середні загальні витрати при випуску, що максимізує прибуток.
За довгострокової рівноваги крива попиту на товар будь-якого підприємства в галузі є дотичною до кривої середніх витрат у довгостроковому періоді. Вільний вступ до ринку веде до того, що кожне підприємство одержує тільки нормальний (нульовий економічний) прибуток (рис. 13.2, в). Цей процес може відбуватися й у зворотному напрямку, якщо підприємства не можуть відшкодувати свої економічні витрати і зазнають збитків.
Чи є ринковий механізм монополістичної конкуренції ефективним? Щодо використання ресурсів — ні, оскільки виробництво здійснюється не з мінімальними витратами (рис. 13.2, в): обсяг виробництва QМКне досягає величини Q1, де середні загальні витрати підприємства мінімальні. Але якщо оцінювати ефективність стосовно задоволення потреб споживачів, то різноманітність товарів, яка відповідає потребам людей, є для них більш прийнятною, ніж одноманітна продукція за нижчими цінами і в значному обсязі.
Основні терміни
Монополістична конкуренція — вид конкуренції у галузі без суттєвих бар’єрів для вступу до неї, з великою кількістю продавців, кожен з яких продає диференційований товар.
Диференціація продукту — надання продукту специфічних властивостей, що відрізняють його від аналогічних і перетворюють на недосконалий замінник.
Задача.
Підприємство «Люба» виготовляє жіночі блузи (тис. од. на рік) і діє на ринку монополістичної конкуренції. Граничний виторг підприємства описується формулою МR = 20 – Q, а зростаючий відрізок кривої граничних витрат — формулою МС = 3Q – 10. Якщо мінімальне значення довгострокових середніх витрат (LAC) дорівнює 11 грош. од., то який буде надлишок виробничих потужностей у підприємства?
Розв’язання
Обсяг виробництва, що максимізує прибуток підприємства, задається умовою МR = MC. Звідси маємо оптимальний обсяг виробництва для умов монополістичної конкуренції:
20 – 2Q = 3Q – 10, Qм.к. = 6.
Якби підприємство діяло на ринку досконалої конкуренції, то у довгостроковому періоді обсяг виробництва задавався би умовою Р = MR = = MC = LAC min. Тоді
3Q – 10 = 11,
звідси
Qд.к. = 7.
Отже, недовантаження виробничих потужностей становить
Qд.к. – Qм.к. = 1 (тис. од. річного випуску).
Література
1. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка. Навчально-методичний посібник. Київ: ЦУЛ, 2002, 236 с.